Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова -Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

Державна зрада (ст. 275 КК).

Основним об'єктом
розглядуваного злочину є зовнішня безпека
1 Див: Дьяков С.В. Державні злочини (проти основ конституційну ладу і безпеки держави) і державна переступив-ність. М., 1999. С. 16, 17.

РФ, під якою розуміється захищеність інтересів державного-
ва від зовнішніх загроз.
За змістом закону державна зрада може бути со-вершена в трьох формах: а) шпигунство; б) видача державної таємниці; в) інше надання допомоги іноземній державі, іно-дивною організації або їх представникам у проведенні вража-Дебні діяльності на шкоду зовнішній безпеці Росії.
Поняття шпигунства буде розглянуто при аналізі переступив-
лення, відповідальність за яке передбачена ст. 276 КК.
Під видачею державної таємниці розуміється усне або письмове, а також зроблене іншими засобами і способами (наприклад, передача креслення, фотографії, зразка, моделі) со-спілкування іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, складових державної ную таємницю. Відповідно до ст. 2 Закону РФ від 21 липня 1993
№ 5485-I «Про державну таємницю» 1 державна таємниця - це захищені державою відомості у його військової, зовнішньополітичної, економічної, розвідувальної, контр-розвідувальної та оперативно-розшукової діяльності, рас-пространение яких може завдати шкоди безпеці РФ.
В даний час Перелік відомостей, віднесених до державної
жавної таємниці, затверджений Указом Президента РФ від 30 листопада
1995 № 12032, відповідно до ст. 5 Закону РФ «Про державного-
кої таємницю».
Відомості, що становлять державну таємницю, фіксую-ються на певних носіях, до яких відносяться матері-альні об'єкти, в тому числі фізичні поля. Фіксація осуще ствляется у вигляді символів, образів, сигналів, технічних рі-шень і процесів (ст. 2 Закону РФ «Про державну таємницю»). Носії відомостей, що становлять державну таємницю, име-ют реквізити, які свідчать про ступінь секретності цих відомостей (гриф секретності). Ступінь секретності повинна соот-ветствовать ступеня тяжкості шкоди, що може бути нане-сен безпеки РФ внаслідок поширення цих відомостей.
1 СЗ РФ. 1997. № 41. Стор. 8220-8235. Постанова Конституційного Суду РФ від 27 березня 1996 р. № 8-П; Визначення Конституційного Суду РФ від 10 листопада 2002 р. № 293-О, № 314-О.
2 СЗ РФ. 1995. № 49. Ст. 4775.

Уряд РФ затвердив Правила віднесення відомостей, зі складових державну таємницю, до різних ступенів сек-ретності від 4 вересня 1995 р. № 8701, відповідно до якого-ми зазначені відомості поділяються на:
1) відомості особливої важливості - це відомості в області воєн-ної, зовнішньополітичної, економічної, науково-технічної, розвідувальної, контррозвідувальної та оперативно-розшук-ної діяльності, поширення яких може завдати шкоди інтересам РФ в одній або декількох з перерахованих областей;
2) цілком таємні відомості - це відомості в перелічених областях, поширення яких може завдати шкоди інтересам міністерства (відомства) або галузям економіки РФ;
3) секретні відомості - це відомості, поширення ко-торих може завдати шкоди інтересам підприємств, установ або організацій в тих же областях.
Злочин, що полягає у видачі відомостей, складових державну таємницю, вважається закінченим з момен-та її фактичного повідомлення представникам іноземної держави, іноземної організації.
Інша надання допомоги передбачає вчинення різних дій (наприклад, вербування агентури для іноземної розвідки-ки, надання притулку агенту зарубіжної розвідувальні-ної служби), які не охоплюються попередніми формами державної зради і спрямовані на сприяння іноземних- ному державі, іноземній організації або їх представите-лям в проведенні ворожої діяльності на шкоду зовнішній безпеці РФ. Злочин, що утворить дану форму дер-жавної зради, вважається закінченим з моменту вдосконалення-ності будь-якої дії з надання допомоги іноземній го-сударству, іноземній організації або їх представникам у проведенні зазначеної діяльності.
Слід мати на увазі, що державна зрада здійснюва-ляется на користь іноземної держави, іноземної органі-зації або їх представників. Іноземна організація може бути як державної, так і недержавної. Представи-телямі іноземної держави та іноземної організації
1 СЗ РФ. 1995. № 37. С. 3619.

Є їх офіційні особи (глава держави або прави-тва, члени урядових делегацій, члени організа-цій, що мають право офіційно представляти ці організації, і т.п.).
Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом. Обов'язковою ознакою є мета - заподіяння шкоди зовнішньої безпеки РФ. Мотиви державної зради на кваліфікацію не впливають.
Суб'єкт злочину, за винятком такої форми, як видача, - загальний. Суб'єкт видачі - спеціальний; це гражда-нин РФ, що володіє відомостями, що становлять дер-ную таємницю, у зв'язку з його службовою діяльністю чи по роботі, а також отримав ці відомості за інших обставин (наприклад, особа випадково знаходить документи, що містять дер-дарчу таємницю).
Згідно з приміткою до аналізованої статті особа, яка вчинила злочину, відповідальність за які установ-лена в ст. 275, 276, 278 КК, звільняється від кримінальної відпові-дальності, якщо воно добровільним і своєчасним повідомленням органам влади або іншим чином сприяло запобіганню подальшої шкоди інтересам РФ і якщо в його діях не міститься інше складу злочину.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Державна зрада (ст. 275 КК). "
  1. 6.2. Види юридичної відповідальності
    державної влади ". Це державна зрада (ст. 275), шпигунство (ст. 276), розголошення державної таємниці (ст. 283) та ін Публічні заклики до розв'язування агресивної війни (ст. 354), що є злочином проти миру і безпеки людства також можна віднести до інформаційних злочинів. Таким чином, ми бачимо, що інформаційні відносини отримали кримінально-правову
  2. 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з діяльним каяттям
    державні злочини "було встановлено, що" не підлягає кримінальній відповідальності громадянин СРСР, завербований іноземною розвідкою для проведення ворожої діяльності проти СРСР, якщо він на виконання злочинного завдання ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам влади про свій зв'язок з іноземною розвідкою ". Це розпорядження було включено в примітка до ст. 64 КК
  3. 2. Поняття і види злочинів проти основ конституційного ладу і безпеки держави
    державної влади "за ознакою видового об'єкта, яким є основи конституційного ладу та безпеку держави. Основи конституційного ладу - це сукупність суспільних відносин, притаманних нашому суспільству і закріплених у розділі першому Конституції Російської Федерації, провозглашающем вихідні принципи конституційного ладу, правовий статус особистості, основи економічних
  4. 4. Злочини, що посягають на зовнішню безпеку Росії
    державна зрада (ст. 275 КК) і шпигунство (ст. 276 КК). Окремі вчені відносять до цієї групи також розголошення державної таємниці (ст. 283 КК) і втрату документів, що містять державну таємницю (ст. 284 КК) * (20). Зазіхання на зовнішню безпеку характеризуються підвищеним ступенем небезпеки, що й зумовило віднесення їх до числа особливо тяжких злочинів з можливістю
  5. § 2. Правопорушення: поняття, ознаки, види
    державна зрада, відмова від служби в армії, дезертирство та ін.) Прийнято вважати, що соціальну значимість своїх вчинків та їх наслідків індивід починає усвідомлювати з 16 років. І лише в окремих випадках, в силу явної очевидності протиправності діяння (насамперед у кримінальному праві), - з 14 років, коли неповнолітній вже сам, а не батьки, несе відповідальність за свої дії.
  6. Глава 9 Розвиток права на північному заході Русі
    державних злочинів. Речове право передбачало розподіл речей на нерухомі ("отчина") і рухомі ("живіт"), розрізняло спадкове ("вотчина") умовне ("кормля") землеволодіння. Були певні способи виникнення права власності: закінчення терміну давності володіння, перехід за договором , у спадок, дарування. Зобов'язальне право регламентувало договори
  7. Глава 12 Розвиток права в Литовській державі
    державні (образу величності, зрада, бунт) і релігійні (волхование, вихід з християнства, спокушання в іншу віру) злочину. Поширеним видом покарання були штрафи, але з'являються страхітливі види страти (спалення, колесування), членовредительские покарання. В системі покарань простежується становий характер: за один і той же злочин шляхтич і простолюдин
  8. Глава 20 Укладення 1649 як звід феодального права
    державного управління. Ці норми можна умовно віднести до адміністративних. Прикріплення селян до землі (гл. XI "Суд про селян") , посадські реформа, що змінила положення "білих слобод" (гл. XIX), зміна статусу вотчини й маєтки в нових умовах (гл.XVI, XVII), регламентація роботи органів місцевого самоврядування (гл.XXI), режим в'їзду і виїзду (гл. VI) - всі ці заходи склали
  9. Глава 24 Формування нової системи права
    державних і приватних (партикулярних) злочинах, про судовий процес у цивільних справах, про кримінальні злочини, про спадкування, про благочинні та міському управлінні. У 1725 р. проект нового Уложення був закінчений. Він включав чотири книги: 1) "0 процесі, тобто про суд, місці та про осіб, до суду належать", 2) "Про процес в кримінальних, розшукових та питочних справах "; 3)" 0
  10. 4.2. Верховний суд республіки, крайової (обласної) суд, суд міста федерального значення, суд автономної області й автономного округу
    державної влади (державна зрада, збройний заколот, диверсія тощо), а також деякі злочини проти правосуддя (ст. 294-302). У порядку цивільного судочинства по першій інстанції суди середньої ланки розглядають справи: пов'язані з державною таємницею ; про припинення або призупинення діяльності деяких громадських об'єднань (в основному міжрегіональних та
© 2014-2022  yport.inf.ua