Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Г.Н. Борзенков, В.С. Комісаров. Курс кримінального права в п'яти томах. Том 5. Особлива частина, 2002 - перейти до змісту підручника

2. Поняття і види злочинів проти основ конституційного ладу і безпеки держави


До злочинів проти основ конституційного ладу і безпеки держави законодавець відніс в основному ті злочини, відповідальність за вчинення яких передбачалася у Кримінальному кодексі 1960 р. в розділі " Державні злочини ". Цією главою починалася особлива частина Кодексу * (5).
Як вже зазначалося, дана група злочинів виділена в розд. X "Злочини проти державної влади" за ознакою видового об'єкта, яким є основи конституційного ладу та безпеку держави.
Основи конституційного ладу - це сукупність суспільних відносин, притаманних нашому суспільству і закріплених у розділі першому Конституції Російської Федерації, провозглашающем вихідні принципи конституційного ладу, правовий статус особистості, основи економічних відносин і політичної системи Російської Федерації.
Основи безпеки держави - стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави від внутрішньої і зовнішньої небезпеки. Життєво важливими інтересами визнається сукупність потреб, задоволення яких надійно забезпечують існування і можливості прогресивного розвитку особистості, суспільства і держави * (6).
Основи безпеки держави припускають захищеність не тільки конституційного ладу, а й суверенітету, територіальної недоторканності, обороноздатності та інших життєво важливих інтересів від можливих посягань на них.
Суверенітет держави означає його незалежність у зовнішніх та верховенство у внутрішніх справах. Повага суверенітету є основним принципом міжнародних відносин, закріпленим у Статуті ООН та інших міжнародних актах. У внутрішніх справах суверенітет означає верховенство Конституції РФ і прийнятих на виконання її федеральних законів.
Недоторканність території передбачає збереження в цілісності території, що знаходиться під суверенітетом Росії, в межах державного кордону Російської Федерації. Державної є межа, закріплена чинними міжнародними договорами і законодавчими актами колишнього Союзу РСР, а також договорами Російської Федерації із суміжними державами * (7).
Обороноздатність - сукупність економічних, військових, технічних, наукових, ідеологічних можливостей держави та її збройних сил щодо забезпечення захисту від нападу ззовні, її суверенітету і територіальної недоторканності * (8).
Видовим об'єктом злочинів проти державної влади, зумовив об'єднання аналізованих діянь в самостійну класифікаційну групу, як уже зазначалося, є основи конституційного ладу і безпеки держави.
Безпосередніми об'єктами цих злочинів залежно від характеру дій виступають зовнішня чи економічна безпека держави, обороноздатність, суверенітет, територіальна недоторканність та ін
Об'єктивна сторона злочинів проти основ конституційного ладу і безпеки держави полягає у вчиненні активних дій. Виняток становить такий злочин, як втрата документів, що містять державну таємницю, яка можлива шляхом як дії, так і бездіяльності (ст. 284 КК). Переважна більшість злочинів даної групи визнаються законодавцем закінченими з моменту вчинення описаного у статті дії (безвідносно до факту настання наслідків). Така конструкція складів є показником підвищеного ступеня небезпеки аналізованих злочинів.
З суб'єктивної сторони злочину даної групи припускають наявність тільки умисної вини (виняток становить згадувана вище ст. 284). У деяких випадках обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є мета. Так, диверсія здійснюється з метою підриву економічної безпеки та обороноздатності Російської Федерації (ст. 281 КК).
Суб'єктом цих злочинів є досягли 16 років громадяни Російської Федерації, іноземні громадяни та особи без громадянства. Як виняток суб'єктом державної зради (ст. 275 КК) може бути лише громадянин Росії, а шпигунства (ст. 276 КК) - тільки іноземні громадяни та особи без громадянства. Окремі злочини скоюються тільки спеціальним суб'єктом. Так, суб'єктом розголошення державної таємниці (ст. 283 КК) виступає тільки та особа, якій відомості, що становлять державну таємницю, були довірені або стали відомі по службі.
Особи, які не досягли 16-річного віку, до відповідальності за злочини проти основ конституційного ладу і безпеки держави не залучаються. Якщо ж в їх діях міститься склад іншого злочину, за яке встановлено відповідальність з 14 років, вони відповідають за цей злочин. Так, при посяганні на життя державного чи громадського діяча особи, які досягли 14 років, можуть залучатися до відповідальності за ст. 105 (умисне вбивство або замах на нього), ст. 111 КК (умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю) і пр.
Незважаючи на зміну місця розташування аналізованих складів у системі Особливої ??частини Кодексу (з першого на четверте місце) ступінь небезпеки цих злочинів залишається високою, про що свідчить віднесення законодавцем більше половини складів до числа особливо тяжких злочинів.
Виходячи з безпосереднього об'єкта посягання злочини проти основ конституційного ладу і безпеки держави можна розділити на злочини, що посягають на:
1) зовнішню безпеку (державна зрада - ст. 275 , шпигунство - ст. 276);
2) осіб, які здійснюють державну чи громадську діяльність (посягання на життя державного чи громадського діяча - ст. 277);
3 ) внутрішню безпеку або політичну систему Росії (насильницьке захоплення влади або насильницьке утримання влади - ст. 278; збройний заколот - ст. 279; публічні заклики до насильницької зміни конституційного ладу Російської Федерації - ст. 280);
4) економічну безпеку і обороноздатність (диверсія - ст. 281, розголошення державної таємниці - ст. 283, втрата документів, що містять державну таємницю - ст. 284);
5) проголошений Конституцією принцип рівності громадян незалежно від раси, національності та віросповідання (поширення національної, расової або релігійної ворожнечі - ст. 282).
Приблизно така ж класифікація пропонується і деякими іншими вченими * (9).
У літературі щодо наведеної класифікації висловлювалися наступні зауваження: 1) не проглядається єдине підставу класифікації; 2) неточним є віднесення розголошення державної таємниці (ст. 283) і втрати документів, що містять державну таємницю (ст. 284), до злочинів, які посягають на економічну безпеку і обороноздатність, так як державна таємниця має місце не тільки в економіці і обороноздатності * (10).
Проте видається, що в основу пропонованої класифікації покладено один критерій - безпосередній об'єкт. Віднесення злочинів, передбачених ст. 283 і 284 КК до числа злочинів, що посягають на зовнішню безпеку, як пропонують ці автори, також вельми умовно, оскільки ці злочини можуть зазіхати і на внутрішню безпеку.
У доктрині кримінального права є й інші класифікації розглянутих злочинів. Деякі автори виділяють злочину, що створюють загрозу:
зовнішньої безпеки (державна зрада, шпигунство, розголошення державної таємниці та втрата документів, що містять державну таємницю) та внутрішньої безпеки (всі інші) * (11).
Пропонується ці дві групи злочинів доповнити третин групою - злочинами, які посягають на економічну безпеку, включивши в неї один злочин - диверсію * (12).
Вчені в основному одностайні з приводу того, які злочини є посяганнями на зовнішню безпеку. Такими визнаються державна зрада і шпигунство.
Деякі відмінності є у змісті класифікаційних груп (при пятичленной класифікації), що пояснюється специфікою безпосередніх об'єктів * (13).
Як видно з переліку об'єктів посягання, законодавець відніс до злочинів проти основ конституційного ладу і безпеки держави значно менше число злочинів, ніж було в 1960 р. Це тільки такі злочини, які дійсно представляють реальну загрозу як основам конституційного ладу, так і безпеки держави в цілому.
У кримінальному законодавстві зарубіжних країн також передбачено відповідальність за аналізовані діяння. Наприклад, у Кримінальному кодексі Франції в книзі 4 "Злочини і провини проти нації, держави і громадського спокою" розділ перший озаглавлений "Зазіхання на основоположні інтереси нації". У цьому розділі містяться голови: "Про зраду і шпигунство", "Про інших зазіханнях на республіканські державні інститути або цілісність національної території", "Про інших зазіханнях на національну захист" та ін
Розділ перший, з якого починається особлива частина Кримінального кодексу ФРН, озаглавлений: "Зрада світу, державна зрада та створення загрози демократичної правової держави". У другому розділі цього розділу - "Державна зрада" містяться: _ 81 (Державна зрада Федерації), який передбачає відповідальність за порушення цілісності ФРН або зміна заснованого на конституції конституційного порядку із застосуванням або спробою застосування насильства; _ 82 "Державна зрада землі", в якому йдеться про приєднання або відділенні Землі або зміну заснованого на основному законі Землі конституційного порядку також шляхом насильства або погрози; _ 83, що встановлює відповідальність за приготування до державної зради; _ 83, излагающий ознаки діяльного каяття.
Друге місце в системі особливої ??частини Кримінального кодексу Польщі займає гл. XVII "Злочини проти Республіки Польща" (13 статей).
У розд. XII КК Білорусії "Злочини проти держави та порядку здійснення влади і управління" виділена гл. 32 "Злочини проти держави".
У Кримінальному кодексі Швейцарії до числа злочинів проти держави віднесені: державна зрада (ст. 265), посягання на незалежність Конфедерації (ст. 266), дії і устремління іноземних держав, спрямовані проти безпеки держави (ст . 266 bis), та ін
У гол. 18 "Про злочини, пов'язаних з образою монарха", і 19 "Про злочини проти безпеки королівства" Кримінального кодексу Швеції містяться такі склади злочинів, як заклик до заколоту, озброєна загроза законному порядку, державна зрада, зрада в переговорах з іноземною державою, шпигунство і ін
Перше місце в Особливої ??частини Кримінального кодексу КНР займає глава "Злочини проти державної безпеки", що містить 12 статей. Найбільш небезпечними законодавець вважає заподіяння шкоди суверенітету країни, її територіальної цілісності та безпеки, вчинені в змові з іноземною державою (ст. 102); організацію, планування і практичну участь у збройному заколоті або збройному бунті (ст. 104); вчинення зради і перехід на сторону ворога (ст. 108) та ін У разі заподіяння особливо серйозного шкоди державі і народу в результаті вчинення таких злочинів у ст. 113 передбачена можливість застосування смертної кари.
_
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2. Поняття і види злочинів проти основ конституційного ладу і безпеки держави "
  1. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    поняття товару не обмежується і не вичерпується колом речей (предметів матеріального світу), а охоплює й інші майнові блага, здатні одночасно задовольняти суспільні потреби і обмінюватися на ринку (енергія, інформація, майнові права та інші.). До того ж хоча речі - це предмети матеріального світу, аж ніяк не всякий предмет матеріального світу повинен розумітися як
  2. Стаття 275. Державна зрада Коментар до статті 275
    поняття, а їх паралельне існування є дефектом законодавчої техніки. Див: Курс кримінального права. Особлива частина. Т. 5: Учеб. для вузів / Під ред. Г.Н. Борзенкова, В.С. Комісарова. М., 2002. С. 17 (автори - професори Ю.М. Ткачевский, І.М. Тяжкова). Надання допомоги іноземній державі, іноземній організації або їх представникам у проведенні ворожої діяльності на шкоду
  3. Коментар до п. 1
    поняття "інші специфічні завдання" не говорить про те, що їх виконання не пов'язане з безпекою і обороною, а вказує на те, що діяльність окремих органів, в яких законом передбачена військова служба, не пов'язана безпосередньо із здійсненням функцій держави в галузі оборони і безпеки, але в той же час має до неї пряме відношення (наприклад, діяльність військових судів і
  4. Стаття 12. Обов'язки поліції
    поняттями "заявник" і "особа, щодо якої порушено кримінальну справу". 1.80. Законодавець не роз'яснює змісту поняття "заявник". Напевно, тому К.Б. Калиновський до числа таких відносить також особа, котре з'явилося з повинною. Здається, що таке широке тлумачення даного поняття не цілком виправдано. Законодавець ніде в КПК особа, яка звернулася до компетентного органу
  5.  Тема 8.1. Загальна характеристика кримінального права, його норми і джерела
      поняття і коло джерел кримінального права, їх зміст. А це в свою чергу дозволить в наступних параграфах розглянути кримінально-правові відносини, їх учасників, зміст і їх наскрізну ідею - забезпечення своєчасного, законного і справедливого притягнення до відповідальності та покарання осіб, які вчинили злочини. Кримінальне право як галузь права традиційно визначається як
  6.  1. Кримінальний закон. Завдання, які стоять перед ним. Структура кримінального закону
      поняття злочину і його види, підстави кримінальної відповідальності, незакінчений злочин, співучасть у злочині, обставини, що виключають злочинність діяння, поняття і цілі покарання, види покарань, загальні початку призначення покарання і інші загальні положення кримінально-правової боротьби зі злочинністю. Більшість норм Загальної частини КК РФ має позитивний (регулятивний) характер, їх
  7.  5. Злочин - кримінально-протиправне діяння
      поняттю злочину мова повинна йти не про кримінально-правову запрещенности, а про запрещенности в широкому сенсі, тобто будь-якими галузями права, в тому числі в деяких випадках і кримінального права, мораллю, правилами гуртожитку, технічними нормами, нормами безпеки та ін, не можна, таким чином, підтримати позицію законодавця в тій частині КК РФ, у якій злочин визначається як діяння,
  8.  Стаття 12. Обов'язки поліції
      поняття "речі" замість понять "речі", "предмети" і "речовини"; включено вказівку на обмежено оборотоздатні речі; прямо зазначена необхідність складання протоколу та вручення його копії, не відтворено вказівку на зберігання безхазяйного майна та вирішення питання про його подальшу приналежності. Оборотоздатність об'єктів цивільних прав визначена в ст. 129 частини першої ДК РФ.
  9.  2. Система і значення Особливої ??частини кримінального законодавства
      поняття, як "правове благо", "правовідносини", "суспільні відносини", "інтереси" т.д. Термін "об'єкт" в Кодексі зазвичай не називається. Найбільш загальна характеристика об'єктів злочинів, що містяться в КК 1996 р., - "охоронювані цим Кодексом інтереси" або "особистість, суспільство і держава" (наприклад, ч. 2 ст. 14). Вживаються терміни "законні інтереси громадян" (див., наприклад, ст. 136
  10.  3. Загальна характеристика структури Особливої ??частини Кримінального кодексу РФ
      поняття "посадова особа" пора замінити терміном "службовець", а найменування відповідних глав і норм замінити словами "про службові злочини" або "про злочини по службі". Які б функції не виконував службовець, якщо його діяння зможе заподіяти суспільно небезпечні наслідки як від посадового злочину, воно підлягає криміналізації, тобто оголошенню законом злочинним. Зміст