| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 4. Стан злочинності в сучасному світі Основні світові тенденції злочинності |
||
|
Починаючи огляд стану злочинності та основних тенденцій її змін, необхідно ще раз нагадати, що ми можемо судити тільки про зареєстровану її частини, а тому будь-які наші судження будуть носити відносний, орієнтовний характер. З іншого боку, не можна зовсім знехтувати наявними даними кримінальної статистики і, по можливості, результатами досліджень, бо вони складають необхідну емпіричну базу для теоретичних міркувань. Криминологический аналіз світових та вітчизняних тенденцій злочинності досить повно відображений у роботах В. В. Лунеева - в серії статей та монографії *. Тому ми можемо обмежитися лише найзагальнішими відомостями і коментарями. * Лунеев В. В. Злочинність XX століття: Світовий кримінологічний аналіз. М., 1997. Як зазначає у своїй монографії В. В. Місяці, основною світовою тенденцією з середини XX століття є абсолютний і відносний (у розрахунку на 100 тис. жителів) зростання реєструється злочинності. Цей висновок грунтується, насамперед, на аналізі чотирьох оглядів ООН, узагальнених у вигляді таблиці, яку ми і відтворюємо (табл. 7.1). Таблиця 7.1 Усереднені та оціночні дані про злочинність у світі Номери оглядів ООН і роки Число країн, що надіслали відповіді Рівень злочинності (на 100 тис. чоловік населення) Розвинені країни Країни, що розвиваються Всього Перший, 1975 64 4200 800 1600 Другий, 1980 70 5200 1000 3200 Третій, 1985 95 6800 4100 Четвертий, 1990 100 8000 5500 Прогноз, 1995 Понад 8000 Понад 1500 Понад 7000 Отже, спостерігається стійке зростання зареєстрованої злочинності при значно вищому рівні злочинності в розвинених країнах у порівнянні з розвиваються. Але що це - реальне зростання кримінальності або ж результат підвищення активності поліції і нетерпимості населення до злочинності? ... Крім того, у багатьох європейських країнах з середини 90-х рр.. минулого століття намітилося скорочення показників злочинності. Так, якщо з 1989 по 1999 р. злочинність по країнам - членам Європейського союзу виросла на 6%, то за 1995-1999 рр.. вона знизилася на 1%, а за 1991-2001 рр.. - На 0,1% *. «Переломними» з'явилися для Австрії 1994/95 рр.., Англії 1992/93 рр.., Німеччині - 1993/94 рр.., Данії - 1997/98 рр.., Канади - 1992/93 рр.., Нідерландів - 1993/94 рр.. , США - 1991/92 рр.., Франції - 1994/95 рр.. ** Правда, в деяких країнах зростання злочинності тривав до початку XXI в. (В Австралії, Бельгії, Норвегії). * Barclay G., Tavares С., Siddique A. International comparisons of criminal statistics 1999 / / Home Office Statistical Bulletin, 2001. Issue 6/01. P. 7; Barclay G., Tavares З et all. International Comparisons of Criminal Justice Statistics 2001 / / Home Office Statistical Bulletin, 2003. Issue 12/03. P. 3 ** Деяке зростання реєструвався в 2001-2002 рр.. (Du Clos I. Recent Trends of Crime in Paris Roma, ISTAT, 2003). Інша тенденція, відзначена В. В. Лунєєва - «гуманізація» злочинності: скорочення частки насильницьких злочинів в загальному її обсязі. Розглянемо як приклад динаміку злочинності в ряді країн, грунтуючись на даних офіційної статистики. У ФРН рівень загальної злочинності (на 100 тис. чоловік населення) становив: 1955 р. - 3018, 1960 р. - 3660, 1965 р. - 3031, 1970 р. - 3924, 1975 г . - 4721, 1980 р. - 6198, 1985 р. - 6909, 1990 р. - 7108. 1992 р. - 7921, 1993 р. - 8337, 1994 р. - 8038, 1995 р. - 8179 ^ 1996 р. - 8125, 1997 р. - 8031, 1998 р. - 7869, 1999 р. - 7682, 2000 г . - 7625, 2001 р. - 7736 *. Таким чином, з 1955 р. по 1993 р. рівень злочинності зріс майже в 2,8 рази. З 1993 р. рівень злочинності стабілізувався з тенденцією до зниження. Рівень убивств і «смертельних ушкоджень» (Totsch-lag) у ФРН також зростав (хоча цей рівень нікчемний, порівняно з Росією): 1953 -1,6, 1963 р. - 2,3, 1973 р. - 4, 3, 1983 р. - 4,4, 1985 р. - 4,6. З 1986 р. цей показник дещо знизився (1988 р. - 4,1, 1990 р. - 3,8), але з 1991 р. знову збільшується до 5,2 в 1993 р. з подальшим постійним зниженням до 3,2 до 2001 **. Рівень убивств (без «смертельних ушкоджень») в середньому за 1999-2001 рр.. у ФРН склав 1,1 ***. Взагалі у ФРН фіксується «сплеск» злочинів в 1993 р., а потім спостерігається їх скорочення. Чи не є це «відлуння» соціально-політичних змін, пов'язаних з об'єднанням двох Німеччин? У зв'язку з цим цікаво й інше: якщо загальний рівень злочинності та рівні окремих видів злочинів на території колишньої НДР (Східні або «нові» землі) до початку об'єднання був нижче, ніж у ФРН, то поступово ці показники по ряду злочинів наздогнали і перегнали « старі »землі (так, рівень вбивств і« смертельних ушкоджень »у« старих »землях становив у 1993 р. - 5,1, в 1996 р. - 4,2, тоді як у« нових »землях відповідно 5,6 і 4 , 7, рівень грабежів в ці ж роки в «старих» землях 73 та 81, в «нових» землях - 92 і 89 і т. п.). Серед міст з населенням понад 100 тис. жителів найвищі показники злочинності в 2001 р. були в Гамбурзі - 18 569 (на 100 тис. жителів) і Берліні - 16920, найнижчі в Гладбахе - 4958. * Polizeiliche Kriminalstatistik (2001) Ibid. S. 26. ** Polizeiliche Kriminalstatistik. Ibid. S. 135-137. *** Barclay G., Tavares С. at all. (2003). Ibid. P. 10. Для Німеччини, як і для багатьох інших країн, характерний переважний ріст злочинності підлітків і молоді. Так, якщо коефіцієнт злочинів у розрахунку на 100 тис. осіб відповідної вікової групи для дорослого населення зріс за 1984-1997 рр.. з 1700 до 2000, то для підлітків за ті ж роки з 4200 до 7000, а для молоді з 3600 до 7100 *. У 1995 р. серед підозрюваних (всього 2118104 людини) було: жінок - 22%, підлітків - 12%, молоді (до 21 року) - 10%. Представники некорінних національностей (не німці) в 2001 р. склали 24,9% підозрюваних (у вбивствах - 30,4%, в сексуальних зазіханнях - 30,9%), що свідчить про відносно високою кримінальної активності мігрантів. * Polizeiliche Kriminalstatistik. Ibid. S. 98. У Німеччині, як і в ряді інших розвинених країн, велика увага приділяється жертвам злочинів. Це знаходить відображення і в повноті статистичних відомостей про потерпілих. Так, в 2001 р. серед жертв завершених вбивств (всього 925 чоловік) виявилося: чоловіків - 55,0%, жінок - 45,0%, дітей - 12,5%, підлітків - 2,7%, молоді - 3,2 %, осіб у віці 21-60 років - 64,3%, від 60 років і старше - 17,2%. У числі жертв завершених злочинів проти статевої недоторканності (12 985) були: чоловіки - 8,1%, жінки - 91,9%, діти - 14,1%, підлітки - 29,6%, молодь - 13,1%, особи у віці 21-60 років - 42,0%, 60 років і старше - 1,2%. В Англії (з Уельсом) спостерігається послідовне зростання загальної злочинності з максимумом в 1993-1995 р. і подальшим скороченням на 10% до 1999 р. У 2000-2003 рр.. продовжувалося зниження показника злочинності *. При цьому є деякі відмінності між даними поліцейської статистики (максимум в 1993 р.) та результатами випробувань (British Crime Survey - BCS, максимум в 1995 р.) **. Питома вага жінок серед всіх винних склав: у 1990 р. - 12,9%, 1992 р. - 12,4%, 1994 р. - 12,6%, 1996 р. - 12,7%, 1998 р. - 13 , 9%, 1999 р. - 14,4%, тобто спостерігається тенденція зростання частки жінок. Найбільш високий показник жіночих злочинів за 1990-1999 рр.. - Крадіжки, включаючи крадіжки продуктів - 55-71 тис. щорічно, найменші показники - сексуальні злочини (0,1 тис. на рік), грабежі та розбої (0,3-0,6 тис. щорічно). Але де в чому жінки лідирують: серед вчинили злочини, пов'язані з наркотиками, у вікових групах 21-24 роки, 30-39 років і 40-49 років, частка жінок вище, ніж чоловіків ***. Цікавий етнічний склад осіб, що скоїли злочини (рівень на 1000 чоловік населення старше 10 років): при середньому рівні в Англії та Уельсі в 1998/99 р. - 22, в 1999/2000 - 18 було відповідно білих - 20 і 16; чорних - 118 і 81; азіатів - 42 і 26; інших (включаючи представників невстановленої раси) - 21 і 15. З 2003 вбивств за 1997-2000 рр.. були вчинені білими - 1584, чорними - 200, азіатами - 111, іншими (включаючи представників невстановленої раси) - 108 ****. * Kershaw et al. The 2001 British Crime Survey / / Home Office Statistical Bulletin, 2001. N 18/01; Barclay G., Barclay F. Criminal Victimization in the United Kingdom. Roma, ISTAT, 2003. ** The 2000 British Crime Survey / / Home Office Statistical Bulletin, 2000.18/00. P. 11, 111, 63; Information on the Criminal Justice System in England and Wales. Digest 4, October 1999 P. 7, 12. *** Statistics on Women and the Criminal Justice System. Home Office, 2000. P. 6,7,30. **** Statistics on Race and the Criminal Justice System. Home Office, 2000. P.10, 1б! Наведемо деякі дані, опубліковані в 2003 р., за окремими видами злочинності в чотирьох Скандинавських країнах (Данії, Норвегії, Фінляндії, Швеції) *. * Falck S., von Hofer H., Storgaard A. (Eds.) Nordic Criminal Statistics 1950-2000 Stockholm, 2003. Рівень загальної злочинності зростав у всіх Скандинавський країнах: у Данії - з 2617 (на 100 000 жителів) в 1959 р. до 9322 в 1985 р., далі з 1986 по 1997 р. тримався на рівні 10 015-10 539 з подальшим зниженням у 1998-2000 рр.. до 9291-9448; в Фінляндії - з 1139 в 1955 р. до 7454 у 2000 р.; в Норвегії - з 959 в 1957 р. до 6440 у 2000 р.; в Швеції - з 2307 в 1950 р. до 12 106 в 2000 Рівень убивств в Данії до 1978 р. не перевищував 0,8. З 1979 по 1990 р. цей показник коливався від 0,9 до 1,3. Максимальний рівень 1,7 був тільки в 1991 і 1997 рр.. У 1998-2000 рр.. середній рівень вбивств склав 1,0. У Фінляндії мінімальний рівень вбивств - 1,2 був у 1970 р., максимальний - 3,4 - в 1950 р., в інші роки коливався без вираженої тенденції в межах 1,8-3,1. У Норвегії рівень вбивств один з найнижчих у світі: від 0,1 до 1,5 (тільки в 1989 р.). У Швеції - від 0,8 до 1,8 (тільки в 1986 р.). Рівень згвалтувань в Данії коливався з 1960 по 1982 р. в межах 3,4-8,6 (в 1978 р. - 9,5), з 1983 по 1992 р. - з 8,3 до 10,8, з 1993 по 2000 р. - 7,3-9,6; в Фінляндії - мав тенденцію до зростання від 2-3 в 50-і рр.. до 10-11 в 1999-2000 рр..; в Норвегії також спостерігається зростання від 1,8-2,8 в 50-60-і рр.. до 8,1-8,7 в 1997-2000 рр..; в Швеції цей показник поступово зростав від 4-6 в 50-і рр.. до 10-12 в 80-і рр.. і досяг 15,8-22,8 з 1988 по 2000 р. Рівень грабежів в Данії був у межах 2,5-4,5 у 50-ті рр.., 3,5-7,0 в 60-і рр.., 8-19 з 1970 по 1977 р., і далі ріс із 23 в 1978 р. до 59 в 2000 р. Аналогічна динаміка спостерігається і в інших скандинавських країнах: у Фінляндії з 4-5 на початку 50-х рр.. до 40-50 з 90-х до 2000 р.; в Норвегії з 2-4 в 50-60-і рр.. до 20-38 з кінця 80-х до 2000 р.; в Швеції з 3-6 в 50-і рр.. до 60-90 в 90-і рр.. і 101 у 2000 р. У всіх країнах цього регіону зростав рівень нападів {assault), а також крадіжок, але останній показник почав знижуватися в кінці 90-х рр.. (Крім Норвегії). На початку 90-х рр.. все ж намітилася тенденція скорочення рівня загальної злочинності та деяких її видів як в Скандинавії, так і в інших західноєвропейських країнах: в Італії та Шотландії з 1991 р., в Греції та Швеції з 1992 р., в Німеччині та Норвегії з 1993 р. При цьому значне зниження грабежів сталося в Шотландії з 1992 р., в Італії з 1991 р., крадіжок - в Англії з 1992 р. (хоча в цілому рівень крадіжок продовжує рости в Голландії, Німеччині, Фінляндії). Рівень шахрайства скоротився у всіх Скандинавських країнах (особливо у Фінляндії - з 1786 у 1990 р. до 287 в 2000 р., і в Швеції - з 1263 у 1990 р. до 581 в 2000 р.). У всіх західноєвропейських країнах, крім Північної Ірландії скорочується (і без того низький) рівень вбивств. Зростають і в 90-ті роки розбійні напади у Франції, Голландії, Німеччини, Скандинавії, Швейцарії *. * Joutsen M. Recent Trends in Crime in Western Europe / / European Journal on Criminal Policy and Research. 1996, 5.1. P. 15-39. Японія - одна з найбільш благополучних в кримінальному відношенні країн. Проте і в ній простежується тенденція деякого зростання злочинності з 1976 р., хоча і дуже невисокими темпами. Так, рівень загальної злочинності в Японії становив у 1948 р. - 2000 (максимальний рівень за останні 50 років), 1950 р. - 1756. 1960 р. - 1476, 1970 р. - 1234, 1975 р. - 1103, 1980 р. - 1160, 1985 р. - 1328, 1989 р. - 1358, 1991 р. - 1377, 1992 р. - 1400, 1995 г . - 1420. Кількість вбивств зросла з 1215 в 1991 р. до 1281 в 1995 р., грабежів і розбоїв за той же час з 1848 до 2777 *. За деякими видами злочинів спостерігається зниження обсягу і рівня. Своєрідна й «гуманна» структура японської злочинності (з 1995 р. всього зареєстровано 2435983 злочину): фальшивомонетництво і підробка грошей - 0,4%, вимагання - 0,5%, злочини проти особистості - 0,7%, знищення (пошкодження) власності - 1,3%, шахрайство - 1,9%, розтрати - 2,5%, ДТП («професійна недбалість» - traffic professional negligence) - 26,8%, крадіжки - 64,5%, інші - 0, 4%. Два останні види злочинів становлять 91,3%. При цьому значна частина ДТП являють собою по суті адміністративні правопорушення, а не кримінальні злочини. Звертає на себе увагу незначну питому вагу злочинів проти особистості. * Summary of the White Paper on Crime. 1996. Research and Training Institute Ministry of Justice / Japan /, 1997. P. 43, 46. Якщо загальний рівень злочинності істотно залежить від кримінального закону (процесів криміналізації / декриміналізації), рівня латентності різних видів злочинів, активності поліції і т. п., то рівень смертності від убивств служить відносно надійним показником реальної кримінальної ситуації. З даних, наведених у табл. 7.2. виявляється, що в більшості країн рівень смертей від вбивств відносно стабільний. Спостерігається деяка, слабо виражена тенденція до зростання (в Угорщині, Італії, Польщі, США). Для країн Західної Європи характерний низький рівень смертності від убивств, у країнах Центральної Європи (Угорщини, Польщі) він дещо вищий, ще вище - в США (заради справедливості відзначимо, що з 1992-1993 рр.. Цей показник почав знижуватися і досяг в 1998 г . - 6,3 *, а до 2000 р. - 5,9) і надзвичайно високий в деяких країнах Латинської Америки (додамо до даних табл. 7.2, що в 90-і рр.. рівень смертей від вбивств в Пуерто-Ріко був вище 24,9, в Коста-Ріка вище 4, в Перу близько 3. в Нікарагуа понад 5, в Чилі понад 3). Дуже високий цей показник у Росії, про що докладніше будемо говорити в наступному розділі. У табл. 7.2 наведені дані медичної статистики до 1995 р., що містяться в Щорічниках Всесвітньої організації охорони здоров'я - ВООЗ, а нижче наводиться поліцейська статистика за 1998 - 2000 рр.. **, Було б некоректно об'єднувати ці відомості в одній таблиці. Отже, середньорічний рівень убивств (на 100 000 жителів) за 1999-2001 рр.. склав в Австралії - 1,9; Австрії - 1,2; Англії (з Уельсом) - 1,6; Бельгії - 1,8; Угорщині - 2,3; Німеччини - 1,1; Данії - 1,0; Іспанії - 1,1; Італії - 1,5; Канаді - 1,8; Нідерландах - 1,5; Норвегії - 0,9; Польщі - 2,0; Португалії - 1,2; Росії - 22,1; США - 5, 6; Фінляндії - 2,9; Франції - 1,7; Чехії - 2,5; Швейцарії - 1,1; Швеції - 1,1; Японії - 1,0. * Homicide Trends in the United States: 1998 Update. Washington: U.S. Department of Justice, 2000. ** Barclay G., Tavares C, at all. International Comparisons of Criminal Justice Statistics 2001 / / Home Office Statistical Bulletin, October 2003, Issue 12/03. P. 10. Таблиця 7.2 Рівень (на 100 тис осіб населення) смертності від убивств в деяких державах (1984-1995) Держави 1984 1985 1986 1987 1988 1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995 Австралія 1,9 2,4 1,8 2,2 2,5 1,6 1,8 1,8 Австрія 1,3 1,2 1,1 1,6 1,5 1,3 1,0 Аргентина 4,5 4,9 5,4 5,0 4,3 4,6 4,4 Угорщина 2,5 2,7 2.9 3,1 4,0 4,5 3,5 3,5 Німеччина 1,1 1,1 1,0 1,1 1,2 1,2 1,2 1,1 Данія 1,2 1,0 1,1 1,2 1,0 1,3 1,2 1.3 1,2 Ізраїль 1,8 1,3 1,3 1,7 1,2 1,4 2,3 2,7 1,4 Іспанія 0,9 1,0 1,0 1,2 0,9 0,9 1,2 0,9 0,9 Італія 1,6 1.5 1,3 1,6 1,9 2,6 2,8 2,2 1,7 Канада 2,0 2,2 2,1 2,3 2,1 1,8 1,7 1,6 Колумбія 33,3 89,5 88,5 88,5 78,7 Мексика 18,6 19,4 17,5 18,8 17,8 17,7 17,1 Нідерланди 1,0 0,9 0,9 0,9 1,2 1,3 1,2 1,1 1,2 Норвегія 1,5 1,4 1,1 1,3 1,5 1,1 0,9 0,8 Польща 1,7 1,7 2,1 2,9 2,9 2,7 2,9 2,8 Росія 9,7 12,6 14,3 15,2 22,9 30,6 32,6 30,8 США 8,2 8,9 8,5 8,9 9,9 10,4 9,8 9,9 9.1 9,1 Фінляндія 3,1 2,8 3,2 3,4 3,3 3,2 2,9 Франція 1,2 1,1 1,0 1,1 1,1 1,0 1,1 1,1 Швейцарія 1,2 1,2 1,3 1,5 1,5 1,5 1,3 Швеція 1,4 1,2 1,4 1,3 1,4 1,3 1,3 1,2 0,9 Японія 0,7 0,7 0,6 0,6 0,6 0,6 0,6 Джерело: World Health Statistics. Annual. Geneva. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 4. Стан злочинності в сучасному світі Основні світові тенденції злочинності " |
||
|
||