| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Спеціальні випадки ліквідації |
||
|
Так, юридична особа, яка: а) протягом останніх 12 місяців, що передують моменту прийняття реєструючим органом відповідного рішення, не представляло документи звітності згідно з законодавством РФ про податки і збори і б) не здійснювало операцій хоча б по одному банківському рахунку, визнається фактично припинив свою діяльність і може бути виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Рішення про майбутнє виключення юридичної особи з реєстру приймає реєструючий орган, який повинен протягом трьох днів з моменту прийняття такого рішення опублікувати відповідну інформацію, а також відомості про порядок та строки направлення заяв всім особам, чиї права і законні інтереси можуть бути порушені у зв'язку з його виключенням (включаючи саме недіюче юридична особа та її можливих кредиторів). При відсутності будь-яких заяв протягом трьох місяців з моменту опублікування зазначених відомостей юридична особа автоматично виключається з реєстру, в іншому випадку (тобто за наявності заяв) рішення про його виключення з реєстру не приймається, а сама юридична особа може бути ліквідовано тільки в загальному порядку (ст. 21.1 Закону про реєстрацію). Спрощена процедура ліквідації юридичної особи спрямована на підтримку "чистоти" реєстру, оскільки дозволяє оперативно "очищати" його від юридичних осіб, які існують de jure, але не de facto. Причини такої ситуації можуть бути різні, наприклад, юридична особа була створена, але ніколи не функціонувало або було "кинуто" його учасниками без будь-яких боргів; можна виключати також випадки невідомості долі юридичної особи та її учасників і т.п. Інший спеціальний випадок ліквідації юридичної особи - її неспроможність (банкрутство), тобто стан, коли юридична особа не може задовольнити вимоги кредиторів. Згідно п. 4 ст. 61 ГК доля неспроможності (банкрутства) може осягнути всі юридичні особи, крім казенного підприємства (з комерційних організацій), а також крім установи, політичної партії та релігійної організації (з некомерційних організацій). Якщо за зазначеними винятками вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, воно може і має бути ліквідовано тільки в результаті визнання його банкрутом, при цьому підстави визнання банкрутом, порядок ліквідації і всі супутні питання встановлюються Законом про банкрутство (ст. 65 ЦК). До речі, Закон про банкрутство присвячений не тільки питань ліквідації юридичної особи: поряд з ліквідацією (конкурсним виробництвом - гол. 7) він передбачає також антикризові процедури, спрямовані на запобігання неспроможності (банкрутства) (спостереження, фінансове оздоровлення, зовнішнє управління - гол. 4 - 6). Усі вони (а також мирову угоду, спрямоване на припинення провадження у справі про банкрутство - гол. 8) можуть застосовуватися в рамках провадження у справі про неспроможність (банкрутство) (ст. 27). У разі якщо арбітражний суд визнає юридична особа неспроможним (банкрутом), до останнього застосовується ліквідаційна процедура - конкурсне виробництво, що вводиться строком на один рік з можливістю його продовження не більше ніж на шість місяців (ст. 124 Закону про банкрутство). З дати визнання банкрутом юридична особа (боржник) зазнає серйозних змін: - вважається наступившим термін виконання виникли до відкриття конкурсного виробництва грошових зобов'язань і сплати обов'язкових платежів боржника, припиняється нарахування неустойок (штрафів, пені), процентів та інших фінансових санкцій по всіх видах заборгованості боржника, відомості про фінансовий стан боржника перестають ставитися до конфіденційної інформації або комерційної таємниці та ін; - припиняються повноваження керівника боржника та інших її органів, за винятком повноважень органів, які відповідно до установчих документів можуть приймати рішення про укладення великих угод, угод про умови надання грошових коштів третьою особою або третіми особами для виконання зобов'язань боржника; - управління юридичною особою переходить до спеціально призначуваному арбітражним судом конкурсного керуючого, чинному під контролем зборів (комітету) кредиторів та арбітражного суду (ст. 126, 127, 143 Закону про банкрутство). Конкурсний керуючий несе обов'язки і має права, зокрема, приймає у відання майно боржника і проводить його інвентаризацію та незалежну оцінку, вживає заходів щодо забезпечення збереження майна, заходи з його пошуку, виявлення та повернення, стягує заборгованість, заперечує проти вимог, розпоряджається майном боржника, звільняє його працівників та ін (ст. 129 Закону про банкрутство). Саме він (а не ліквідаційна комісія) здійснює ліквідацію юридичної особи. Все майно боржника на момент відкриття конкурсного виробництва, у тому числі виявлене в ході нього, за деякими винятками становить конкурсну масу (ст. 131, 132 Закону про банкрутство). За рахунок неї і погашаються вимоги кредиторів до банкрута. Серед таких вимог Закон про банкрутство виділяє наступні категорії вимог. 1. Позачергові поточні вимоги (судові витрати боржника, поточні комунальні та експлуатаційні платежі, необхідні для здійснення діяльності боржника, інші витрати, пов'язані з проведенням конкурсного виробництва). 2. Чергові вимоги (при цьому першочерговими кредиторами є громадяни, перед якими боржник несе відповідальність за заподіяння шкоди життю або здоров'ю, шляхом капіталізації відповідних почасових платежів, а також компенсації моральної шкоди, у другу чергу проводяться розрахунки з виплати вихідної допомоги та оплати праці осіб, які працюють або працювали за трудовим договором, і з виплати винагород авторам результатів інтелектуальної діяльності, в третю чергу - розрахунки з іншими кредиторами * (233)). 3. Підсумкові вимоги (вимоги конкурсних кредиторів та (або) уповноважених органів, заявлені після закриття реєстру вимог кредиторів, а також вимоги про сплату обов'язкових платежів, що виникли після відкриття конкурсного виробництва, незалежно від терміну їх пред'явлення, які задовольняються за рахунок залишкового майна боржника) (ст . 134, п. 4 ст. 142 Закону про банкрутство). Після розрахунків з кредиторами конкурсний керуючий повинен представити до арбітражного суду звіт про результати конкурсного виробництва (у тому числі документи, що підтверджують продаж майна боржника, реєстр вимог кредиторів із зазначенням розміру погашених вимог, документи, що підтверджують погашення вимог). Після розгляду даного звіту арбітражний суд виносить ухвалу про завершення конкурсного виробництва, яке є підставою для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію боржника. З дати внесення такого запису конкурсне виробництво вважається завершеним (ст. 147, 149 Закону про банкрутство). Правове регулювання неспроможності (банкрутства) окремих категорій юридичних осіб (містоутворюючих, сільськогосподарських, фінансових організацій, стратегічних підприємств і організацій, суб'єктів природних монополій) має особливості (ст. 168, 169-201 Закону про банкрутство) , а іноді - навіть здійснюється в рамках спеціального закону. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Спеціальні випадки ліквідації " |
||
|
||