Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоСімейне право → 
« Попередня Наступна »
Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 174. Право власності дитини на майно,призначене для її розвитку, навчання та виховання


1. Майно, придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), є власністю дитини.
1. В коментованій статті визначається режим речей, які в теорії та на практиці зазвичай називають «дитячі речі». Необхідність в особливому правовому режимі таких речей пов'язана з тим, що вони забезпечують виключно інтереси дитини. Для того, щоб виокремити ці речі із речей інших членів сім'ї, закон вперше визначає, що майно, придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання, дитини, є власністю дитини.
Це питання має важливий практичний аспект. Протягом десятиліть при поділі майна подружжя виникало питання щодо правового режиму дитячих речей. КпШС України 1969 р. не встановлював щодо них спеціальних правил. Тому формально дитячі речі вважалися майном подружжя. Відповідно, при поділі майна подружжя вони мали передаватися тому з них, з ким залишалася дитина після розірвання шлюбу. Передання речей дитини одному з подружжя фактично зменшувало його частку у спільному майні, що було несправедливим. Виходячи з цього, суди всупереч закону нерідко не враховували вартість дитячих речей при поділі подружнього майна.
В новому СК України це питання чітко визначено: дитячі речі - це об'єкт права власності самої дитини. З цього випливає, що у разі поділу майна подружжя суд не буде враховувати вартість цих речей, оскільки вони не входять до складу подружнього майна. Дитячі речі як окремий об'єкт належать виключно дитині, тому вони завжди мають «слідувати» за дитиною як в юридичному, так і в фактичному розумінні.
2. В коментованій статті закріплюється приблизний перелік дитячих речей: одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо. Очевидно, що «склад дитячих речей» - це мінлива категорія. З розвитком суспільства до особи пред'являється все більше вимог, що в першу чергу пов'язано із ускладненням процесу навчання. Тому для повноцінної адаптації дитини в суспільстві з кожним десятиліттям вимагається все більше речей, які функціонально забезпечують її розвиток, навчання та виховання. Сьогодні не лише книги та іграшки можуть входити до дитячих речей. Якщо дитина має персональний компьютер, з яким вона постійно працює, телефон, інші технічні засоби, вони також мають визначатися як речі, що належать дитині. Головне, щоб такі речі забезпечували розвиток, навчання та виховання дитини.
У свою чергу до дитячих не можна віднести речі, які за своїм призначенням є «сімейними речами». Це речі, якими окрім дитини користуються також батьки та інші члени сім'ї (домашній кінотеатр, стереосистема тощо). Не викликає сумніву, що такі речі теж можуть сприяти розвитку та навчанню дитини, проте вони забезпечують інтереси і інших осіб. Очевидно, що до дитячих речей не можна віднести і так звані «статусні речі» (наприклад, автомобіль), якщо вони не були подаровані дитині за договором дарування.
Таким чином, право власності дитини складає майно, яке відповідає двом умовам. Це майно, яке:
- придбане батьками саме для дитини;
- функціонально забезпечує розвиток, навчання та виховання дитини.
Якщо в процесі поділу майна подружжя виникне питання про включення до його складу певної речі, якою користується дитина, суд має визначити її правовий режим з урахуванням усіх обставин справи.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 174. Право власності дитини на майно,призначене для її розвитку, навчання та виховання"
  1. Стаття 173. Роздільність майна батьків і дітей
    1. Батьки і діти, зокрема ті, які спільно проживають, можуть бути самостійними власниками майна. 2. При вирішенні спору між батьками та малолітніми, неповнолітніми дітьми, які спільно проживають, щодо належності їм майна вважається, що воно є власністю батьків. 1. Кожна сім'я має певний обсяг майна, яке призначене для задоволення потреб її членів. Як правило, основна його частина набувається
  2. 2.2. Загальна характеристика прав дітей та батьків.
    Норми, присв'ячені правам неповнолітніх дітей, є новими для українського законодавства. У 1990 р. Україна стала учасницею Конвенції ООН "Про права дитини", у зв'язку з чим вона прийняла на себе зобов'язання привести діюче сімейне законодавство у відповідність з вимогами зазначеної Конвенції Дитиною визнається особа, що не досягла віку вісімнадцяти років (повноліття). Дане визначення відповідає
  3. Стаття 165. Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
    165.1. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: 165.1.1 сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів
  4. Стаття. 166. Податкова знижка
    166.1. Право платника податку на податкову знижку. 166.1.1. Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року; 166.1.2. підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації. 166.2. Документальне підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки. 166.2.1. До
  5. Стаття 265. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
    265.1. Платники податку Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості. Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником
  6. АЛФАВІТНО-ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
    А Аварія: тяжка технологічна - 253 поїзда, судна - 277 на трубопровідному транспорті - 292 Автоматизована система документообігу суду: 376-1 Автоматизовані системи: 361 Агенти біологічні: 326 Агресивна війна або агресивні воєнні дії: 437 Адміністративні стягнення: 78 Адміністрація установи виконання покарань: 391, 392 Активне сприяння розкриттю злочину: 45 Аліменти: 164
  7. Стаття 56. Право дружини та чоловіка на свободу та особисту недоторканість
    1. Дружина та чоловік мають право на вільний вибір місця свого проживання. 2. Дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. 3. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. 4. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі
  8. Стаття 74. Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою
    1. Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. 2. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою,
  9. 2.3. Загальна характеристика батьківських прав та обов'язків.
    При вступі до шлюбу закон (ст.19 КпШС України) надає подружжю право залишати кожному з них дошлюбне прізвище. За їх взаємною згодою, вони мають право вибирати спільне прізвище, яке повинно бути прізвищем одного з них. Вибір іншого прізвища законодавцем не допускається. Кожний з подружжя не має будь-яких переваг у виборі спільного прізвища, питання про вибір прізвища вирішується ними спільно. В
  10. Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
    170.1. Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм). 170.1.1. Податковим агентом платника податку-орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в
© 2014-2022  yport.inf.ua