Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії Верховної Ради Української PCP від 29.05.85 р. № 316-Х І, від 21.08.87 р. № 4452-ХІ; законами України від 15.11.94 р. № 244/94-ВР, від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)
1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.
2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких діях:
1) ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (ч. 1) (формальний склад);
2) вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом (ч. 2) (матеріальний склад);
3) вчиненні неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність (ч. 3) (матеріальний склад).
3. Суб'єкт адміністративного проступку - фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють.
4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності (ч. 1 цієї статті).
|
- О.В.Шило. Правові відносини батьків та дітей, 2002
батьків та дітей" Зміст Вступ Розділ 1. Встановлення походження дітей та його правові наслідки. 1.1. Реєстрація дитини та встановлення батьківства 1.2. Поняття і види правовідносин між батьками та дітьми. Розділ 2. Особисті немайнові та майнові права дітей та батьків. 2.1. Суб'єктивні сімейні права і обов'язки. 2.2. Загальна характеристика прав дітей та батьків 2.3.
- Стаття 261. Права та обов'язки особи, яка взяла у свою сім'ю дитину, щодо її виховання
стаття визначає права та обов'язки особи, яка взяла у свою сім'ю дитину, щодо її виховання. Суб'єктами цього виду особистих немайнових відносин інших членів сім'ї та родичів є фактичних вихователь та дитина, яка знаходиться у нього на вихованні (фактичний вихованець). Фактичним вихователем є особа чи особи, які беруть дитину на постійне виховання до себе у сім'ю, внаслідок чого дитина набуває
- Стаття 256-4. Створення прийомної сім'ї
невиконання прийомними батьками обов'язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей, порушення схеми антиретровірусної терапії дитини, повернення дітей рідним батькам (опікуну, піклувальнику, усиновителю), досягнення дитиною повноліття, досягнення батьками пенсійного віку, за згодою сторін та з інших причин, передбачених договором. 3. Контроль виконання договору, а також умов
- Стаття 180. Доведення неповнолітнього до стану сп'яніння
батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами - тягне за собою накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 29.05.85 р. № 316-ХІ; Заковом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР) 1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у
- Стаття 256-5. Дитячий будинок сімейного типу
батьківського піклування. 1. У ст. 256-5 СК зазначено, що дитячий будинок сімейного типу - це окрема сім'я, тобто поняття дитячий будинок сімейного типу розкривається за допомогою терміну сім'я. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (ч. 2 ст. 3 СК). Дитячий будинок сімейного типу створюється за бажанням подружжя або окремої
- Стаття 256-2. Прийомні батьки
статтею 150 цього Кодексу. 3. Прийомними батьками не можуть бути особи, зазначені в статті 212 цього Кодексу. 4. Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники. 1. У ст. 256-2 СК міститься перелік вимог до осіб, які виявили бажання бути прийомними батьками. Однак, законодавець з невідомих причин не
- Стаття 256-6. Батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу
статтею 150 цього Кодексу. 3. Батьками-вихователями не можуть бути особи, зазначені в статті 212 цього Кодексу. 4. Батьки-вихователі є законними представниками дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники. 5. Батькам-вихователям для потреб дитячого будинку сімейного типу позачергово надається обладнаний індивідуальний житловий будинок або багатокімнатна
- Стаття 163. Право батьків на відібрання малолітньої дитини від інших осіб
стаття не враховує ті випадки, коли дитина проживає у сім'ях осіб на підставі договору - передана під патронат, до прийомної сім'ї чи до дитячого будинку сімейного типу. Проте передача дитини до сім'ї патронатного вихователя, прийомних батьків, батьків-вихователів не є підставою вимагати відібрання малолітньої дитини від цих осіб. 3. Батьки мають право вимагати відібрання дитини шляхом подання
- Стаття 216. Заборона посередницької, комерційної діяльності щодо усиновлення дітей
статті 216 СК України встановлено загальну заборону посередницької, комерційної діяльності щодо усиновлення дітей, передання їх під опіку, піклування чи на виховання в сім'ї громадян України, іноземців або осіб без громадянства. Оскільки виявлення та влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, віднесене до виключної компетенції спеціально створених державних органів,
- Стаття 256-1. Прийомна сім'я
статті дається визначення прийомної сім'ї. Визначення, запропоноване у ст. 256-1 СК, неповне та дещо відмінне від того визначення, яке міститься в Законі України "Про охорону дитинства". У ст. 1 даного Закону зазначено, що прийомна сім'я - це сім'я, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання.
- Стаття 17. Надання органом опіки та піклування допомоги особам у здійсненні ними своїх сімейних прав та виконанні сімейних обов'язків
статті закріплюється загальна функція органів опіки та піклування щодо надання учасникам сімейних відносин допомоги у здійсненні ними своїх сімейних прав та виконанні сімейних обов'язків. Органи опіки та піклування діють в обсязі та в порядку, встановлених СК України та іншими нормативно-правовими актами. Основним нормативним ютом, що визначає діяльність цих органів є Правила опіки та
- Стаття 246. Контроль органу опіки та піклування за дотриманням прав дитини, над якою встановлено опіку або піклування
статті зазначено одне із покладених на орган опіки і піклування завдання - здійснення контролю. Однак, орган опіки і піклування має значно ширше коло завдань. Так, згідно з п. 1.7 Правил опіки та піклування на орган опіки та піклування покладено наступні завдання: 1) вирішення питання про встановлення і припинення опіки та піклування; 2) ведення обліку щодо осіб, які потребують опіки
- Стаття 70. Відповідальність експерта
невиконання інших обов'язків експерт несе відповідальність, встановлену
|