Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоСімейне право → 
« Попередня Наступна »
Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 184. Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі


1. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
2. Розмір аліментів, визначений судому твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
3. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
1. У законі визначаються особливості сплати аліментів у тому випадку, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі або якщо є інші обставини, що мають істотне значення. За таких обставин суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. У цілому, визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) має перевагу, тому що позбавляє необхідності звертатися до суду щораз при зміні розміру заробітку. Проте у випадках, передбачених у ч. 1 коментованої статті, більш обґрунтованим може бути визначення розміру аліментів саме у твердій грошовій сумі.
Дана норма не є новою для сімейного законодавства. Раніше стягнення аліментів у твердій грошовій сумі провадилося відповідно до ст. 85 КпШС України Однак у СК України відповідне положення закріплене в якісно новому вигляді.
2. Суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі за наявності передбачених у законі підстав. По-перше, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід. Нерегулярним доходом уважається дохід, що надходить із різною періодичністю, перервами. Дохід може бути нерегулярним, наприклад, у випадку, якщо оплата праці відбувається по завершенні її виконання в частині або повністю (при застосуванні роботодавцем відрядної системи оплати праці, створенні на замовлення твору), а також якщо виплата заробітної плати провадиться із затримкою на порушення норм трудового законодавства.
Мінливим дохід уважається в тому випадку, якщо його розмір коливається. При цьому дохід може бути регулярним. Такою властивістю нерідко відрізняються доходи учасників господарських товариств, а також осіб, які ведуть індивідуальну підприємницьку діяльність.
Раніше положення, передбачене в ст. 85 КпШС України, застосовувалося щодо сезонних і творчих працівників (письменників, художників тощо). У соціально-економічних умовах, що змінилися, відповідна норма розрахована на більш широке коло осіб, що мають нестабільні доходи, зокрема зайнятих у сфері підприємницької діяльності.
У даному зв'язку виникає питання, чи досить наявності одного факту здійснення платником підприємницької діяльності для того, щоб зробити висновок про нерегулярність його доходів? Судова практика у цьому питанні є суперечливою.
Позивачка звернулася до суду з вимогою про стягнення аліментів на двох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі по 500 грн. на кожну дитину. В обґрунтування своїх вимог вона заявила, що відповідач має нерегулярний мінливий дохід, оскільки здійснює підприємницьку діяльність. При цьому він володіє нерухомістю, транспортними засобами й значними коштами, на утримання дітей матеріальної допомоги не надає.
Рішенням суду першої інстанції позов про стягнення аліментів задоволений повністю.
Апеляційним судом рішення змінене в частині розміру стягуваних аліментів до 250 грн. щомісяця на кожну дитину, оскільки суд першої інстанції зробив висновок про матеріальне становище відповідача, виходячи з роду його діяльності, при відсутності яких-небудь доказів про реально одержувані ним доходи. При цьому колегія суддів визнала обґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, оскільки відповідач як підприємець має нерегулярний мінливий дохід. Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV2 підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Дійсно, з урахуванням ризикового характеру підприємницької діяльності доходи від неї з більшим ступенем імовірності можуть бути нерегулярними, ніж при виконанні праці за трудовим договором (контрактом). Однак при успішному її веденні доходи підприємця, навпаки, відрізняються стабільністю. Тому сам факт здійснення особою підприємницької діяльності не свідчить про нерегулярність і мінливість її доходів. Таким чином, вид діяльності платника аліментів не може бути єдиним і достатнім доказом нерегулярності або мінливості його доходів на користь прийняття судом рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.
Нерегулярність і мінливість доходу враховується судом також при визначенні розміру твердої грошової суми, що підлягає стягненню.
Рішенням суду першої інстанції позов про стягнення аліментів на утримання дочки в розмірі 2000 грн. щомісяця задоволений повністю.
В апеляційній скарзі відповідач указує, що суд не взяв до уваги специфіку праці моряка, а саме те, що він тривалий час не працює й не одержує доходу.
Апеляційний суд установив, що відповідач працює на судах іноземних фірм відповідно до контракту по найму і його загальна зарплата становить 2200 доларів США (що за курсом національної валюти становить 11600 грн.). Його праця носить строковий характер, заробіток мінливий і коливається від 1323 до 2200 доларів США, між рейсами він не працює й дохід не одержує, перерви між рейсами становлять від 4 до 17 місяців.
Відповідно до ст. 184 СК України з урахуванням специфіки праці відповідача судова колегія визначила стягнути аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісяця.
3. Іншим фактором для визначення аліментів у твердій грошовій сумі є ті, що платник аліментів частину доходу отримує в натурі. Батько, зобов'язаний сплачувати аліменти, може одержувати заробіток (дохід) у натурі повністю або частково. Наприклад, жителі сільської місцевості спочатку одержують дохід у вигляді виробленої ними сільськогосподарської продукції, а потім - після її реалізації - у грошовій формі. Виплата заробітної плати може провадитися тією продукцією, що випускає підприємство, де працює платник аліментів тощо. Одержання заробітку (доходу) в натурі ускладнює виплату аліментів у грошовій формі в частці від такого заробітку (доходу) у порядку, що передбачений в ч. 1 ст. 183 СК України. Тому більш доречним може бути визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
4. У ч. 1 коментованої статті зазначено, що можуть існувати також інші суттєві обставини для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі. Наприклад, до них можуть бути віднесені обставини, коли платник аліментів:
- одержує заробіток (дохід) повністю або частково в іноземній валюті (зміна курсу іноземної валюти може істотно впливати на розмір аліментів при їхньому вирахуванні в частці від заробітку (доходу);
- не має заробітку, оскільки є безробітним й перебуває на обліку в центрі зайнятості (визначити розмір аліментів, виходячи з фактичного або передбачуваного заробітку (доходу) не представляється можливим через його відсутність);
- є безробітним, але при цьому має на праві власності певне майно, від якого може одержувати дохід (наявність доходу або його розмір установити важко);
- працює нелегально або одержує доходи з різних джерел (неможливо встановити всі джерела й визначити загальний розмір доходів).
Інші обставини, що мають істотне значення, можуть бути пов'язані не тільки із платником, але й одержувачем аліментів або дитиною. Наприклад, платник аліментів має стабільний дохід, проте на лікування дитини й догляд за нею постійно потрібна сума, встановленого розміру. Тому другий з батьків зацікавлений в тому, щоб суд визначив розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Раніше відповідно до ст. 85 КпШС України всі випадки стягнення аліментів у твердій грошовій сумі пов'язувалися винятково із платником аліментів.
Крім того, зі ст. 85 КпШС України випливало, що за загальним правилом розмір аліментів визначався судом у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, а у твердій грошовій сумі - як виключення, якщо стягнення аліментів у частковому відношенні до заробітку (доходу) було неможливим або ускладненим. Зі ст. 184 СК України подібний висновок не випливає.
Як і раніше, перелік підстав, за наявності яких суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, у законі суворо не визначений. Для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі досить однієї з названих підстав. Суд може відмовити у визначенні розміру аліментів у твердій грошовій сумі, якщо визнає вимоги позивача безпідставними.
5. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України суд може стягнути аліменти одночасно у: а) у частці від заробітку платника; б) у твердій грошовій сумі. Раніше така можливість законодавством не передбачалася.
На відміну від КпШС України 1969 р., в СК України не міститься вказівка на те, що аліменти у твердій грошовій сумі підлягають сплаті щомісячно. Таким чином, суд у своєму рішенні може визначити тверду грошову суму: а) яка підлягає виплаті щомісяця; б) яка стягується одноразово. Зокрема аліменти стягуються судом одноразово у випадку виїзду платника аліментів за кордон на постійне місце проживання. Таким чином, у СК України сфера застосування норми про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі набагато розширена.
У СК України відсутня норма, що встановлювала б порядок визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі. Суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі з урахуванням обставин, які передбачені у ст. 182 СК України.
Не виключено, що судом може бути встановлена як єдина тверда сума, що підлягає стягненню на декількох дітей, так і суми, стягувані на кожну дитину окремо.
Можна припустити, що аліменти мають стягуватися у твердій грошовій сумі, якщо батьки мають двох або більше дітей, які залишаються проживати з кожним із них. Аліменти виплачує більш забезпечений з батьків на користь менш забезпеченого. Наприклад, якщо з відповідачем проживають діти від іншого шлюбу, то позивачці аліменти виплачуються в частковому вираженні, оскільки вона не є матір'ю дітей, що проживають із відповідачем.
В законодавстві однозначно не визначено, як має провадитися стягнення аліментів, якщо одна дитина проживає з одним з батьків, а друга - з бабою (дідом). Хоча батьки зобов'язані утримувати своїх дітей, при певних обставинах цей обов'язок покладається на інших членів сім'ї, зокрема, бабу, діда (ст. 265 СК України). Можна припустити, що в такому випадку вимогу про стягнення аліментів також варто задовольняти за правилами ст. 184 СК України - у твердій грошовій сумі.
6. У ч. 2 коментованої статті вказано, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Під індексацією грошових доходів у законодавстві розуміється встановлений законами й іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3.07.1991 р. у редакції Закону № 491-IV від 06.02.2003 р.). Індексація проводиться з метою підтримки купівельної спроможності населення України в умовах підвищення цін на дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, отримані ними в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення) та інші грошові доходи, які визначені в законі (ст. 2 Закону). Індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи (ст. 10 Закону). Індексація має провадитися автоматично, тобто без додаткового судового рішення. Такий порядок індексації передбачений у законодавстві на забезпечення інтересів одержувача аліментів для того, щоб йому не доводилося періодично подавати до суду вимоги про збільшення розміру аліментів у зв'язку з підвищенням цін.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 р. затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення. Відповідно до зазначеного Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи й організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи й організації, які фінансуються або дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету (п. 6). Спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку (п. 13).
У ч. 2 ст. 184 СК України закріплена вимога про індексацію розміру аліментів, визначених у твердій грошовій сумі, які стягуються за рішенням суду. У СК України не міститься положення про індексацію аліментів, які виплачуються за договором. Очевидно, що індексація розміру аліментів, які сплачуються за домовленістю сторін, має провадитися згідно з умовами такого договору. Можна припустити, що, якщо в договорі про сплату аліментів не передбачається індексація розміру аліментів, вона має здійснюватися згідно із законом.
7. Відповідно до ч. 3 ст. 184 СК України суд в окремих випадках вправі відступити від правила, передбаченого в ч. 2 ст. 182 СК України, і стягнути аліменти у твердій грошовій сумі меншій 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При цьому судом призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів й 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У яких саме випадках суд може визначити у твердій грошовій сумі розмір аліментів, що є меншим, ніж мінімальний, у законі не визначено, оскільки суд приймає рішення з урахуванням обставин, які передбачені в ст. 182 СК України, у кожному конкретному випадку. Суди застосовують норму ч. 3 ст. 184 СК України, якщо стан здоров'я, матеріальний і сімейний стан платника аліментів не дозволяють визначити розмір аліментів, достатній для утримання дитини.
Рішенням суду першої інстанції з відповідача стягнуто аліменти в розмірі 80 грн. щомісяця.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати й ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки він добровільно виконує обов'язок по утриманню сина.
Апеляційна скарга задоволена частково. Колегія суддів визнала доводи відповідача такими, що не заслуговують уваги, й вирішила, що, оскільки визначений судом розмір аліментів фактично становить менше 30 відсотків від розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідно до ч. 3 ст. 184 СК України позивачка має право на державну допомогу в розмірі між певним розміром аліментів й 30 відсотками встановленого прожиткового мінімуму. З резолютивної частини рішення районного суду виключені слова «але не менше неоподатковуваного мінімуму доходів громадян». Аналіз судової практики приводить до висновку про те, що суди припускаються помилок в застосуванні норми ч. 3 ст. 184 СК України.
Рішенням суду першої інстанції з відповідача стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 70 грн.
В апеляційній скарзі позивачка вказує, що суд необґрунтовано поклав обов'язок по утриманню дитини на державу, а не відповідача, і просить стягнути з відповідача аліменти в розмірі 200 грн.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач не надав переконливих доказів того, що він не здатний утримувати сина. Суд першої інстанції, встановлюючи розмір аліментів 70 грн., не вказав, чому відповідач не може сплачувати аліменти в розмірі, що передбачений законом. З огляду на розмір прожиткового мінімуму, колегія суддів вирішила стягнути аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 180 грн. щомісяця до повноліття дитини.
8. Тимчасова державна допомога призначається й виплачується дитині відповідно до Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 189 від 22.02.2006 р. Тимчасова допомога призначається й виплачується за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину, управлінням праці й соціального захисту населення. У випадку встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір тимчасової допомоги перераховується органом праці й соціального захисту населення з того місяця, в якому набрав чинності закон, без звернення одержувача.
9. Згідно із ч. 1 коментованої статті суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі за заявою як платника, так і одержувача аліментів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 184. Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі"
  1. 2.3. Загальна характеристика батьківських прав та обов'язків.
    статті 20, 21 КпШС України). Всі питання сім'ї вирішуються подружжям спільно, на основі взаємної згоди, повної рівності та виходячи з інтересів сім'ї в цілому та інтересів неповнолітніх дітей особисто. Особлива увага повинна виявлятися до охорони та забезпечення інтересів вагітної жінки. При відсутності згоди у вирішенні деяких питань спільного життя кожний з подружжя або двоє разом мають право
  2. Стаття 164. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей
    статтею,- карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років. (Стаття 164 із змінами, внесеними згідно із законами № 2456-І\/ від 03.03.2005 р., № 270А/І від 15 квітня 2008 р.) 1. Закони України зобов'язують батьків утримувати своїх неповнолітніх та
  3. Стаття 78. Договір подружжя про надання утримання
    статті випливає, що подружжя може укласти договір про надання утримання навіть за відсутності вказаних в законі підстав для надання утримання. Подружжя може визначити в договорі про надання утримання (шлюбному договорі) умови виникнення права на утримання. При цьому сторони можуть відійти від положень сімейного законодавства і на власний розсуд визначити свої права і обов'язки, наприклад,
  4. Стаття 80. Визначення розміру аліментів одному з подружжя за рішенням
    статті не визначений. Не міститься вказівки на це й в інших статтях гл. 9 СК України. Відповідна норма закріплена в гл. 15 СК України, що регулює відносини з утримання між батьками та дітьми (ст. 184 СК України). Ймовірно, суд має визначати розмір аліментів на утримання одного з подружжя у твердій грошовій сумі у аналогічних випадках (див. коментар до ст. 184 СК України). Суд може визначити
  5. Стаття 84. Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини
    статті право дружини на утримання виникає в разі проживання з нею дитини. На перший погляд здається, що мова йде про проживання дитини виключно з матір'ю, окремо від батька дитини. Проте це не зовсім так. Роздільне проживання подружжя не є необхідною умовою виникнення у дружини права на утримання. У випадку розірвання шлюбу роз'їзд колишнього подружжя нерідко не відбувається, зокрема у зв'язку зі
  6. Стаття 88. Право на утримання того з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід
    статті 80 цього Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина. 1. Право на утримання того з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід, закріплено в сімейному законодавстві вперше. В КпШС України 1969 р. подібної норми не містилося. Втім, Пленум Верховного Суду України роз'ясняв, що при вирішенні спорів про обов'язки подружжя по взаємному
  7. Стаття 181. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину
    статті один з батьків не виїхав на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договорів про правову допомогу, та залишився або повернувся для постійного проживання в Україну, порядок стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми встановлюється законодавством. 6. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, згідно з яким з одного із батьків стягуються аліменти, він виїжджає для
  8. Стаття 182. Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів
    статтею 184 цього Кодексу. 1. У СК України закріплені принципово нові правила щодо визначення судом розміру аліментів на дитину. Свого часу це питання визначалося в законі однозначно. Кодекс про шлюб та сім'ю України 1969 р. (ч. 1 ст. 82) передбачав, що аліменти на неповнолітніх дітей з їхніх батьків стягуються в розмірі: на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох
  9. Стаття 183. Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини
    статті 182 цього Кодексу, одержувач аліментів має право звернутися до суду з позовом про відповідне збільшення розміру аліментів до платника аліментів. 1. Згідно з ч. 1 коментованої статті аліменти на дитину стягуються у відповідній частці від заробітку (доходу) батьків. При цьому розмір аліментів визначається судом з урахуванням обставин, що мають істотне значення (ст. 182 СК України). Такий
  10. Стаття 185. Участь батьків у додаткових витратах на дитину
    статті визначається порядок участі батьків у додаткових витратах на дитину. Такі витрати можуть бути пов'язані з різними обставинами. Наприклад, у зв'язку з розвитком у дитини спортивних, художніх, музичних або інших здібностей потрібно організувати процес її навчання, придбати музичний інструмент, спортивне або інше обладнання, оплатити заняття. У випадку хвороби дитини додаткові кошти необхідні