Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоСімейне право → 
« Попередня Наступна »
Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 80. Визначення розміру аліментів одному з подружжя за рішенням

суду
1. Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
2. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
3. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
1. Розмір аліментів на утримання одного з подружжя традиційно визначається судом у кожному конкретному випадку стягнення аліментів. Вперше в СК України встановлено порядок визначення розміру аліментів на утримання одного з подружжя в частці від заробітку (доходу) іншого з подружжя. Розмір аліментів на користь подружжя і раніше визначався судом, однак виключно у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 33 КпШС України 1969 p.).
Зобов'язання по утриманню, у яких розмір стягуваних аліментів визначається за рішенням суду не в твердій грошовій сумі, а в частці від заробітку (доходу) зобов'язаної особи, в юридичній літературі розглядаються в системі ризикових (алеаторних) зобов'язань. Для зазначених зобов'язань характерна невизначеність розміру періодичних аліментних платежів на момент виконання обов'язку, а також коливання сум, які надаються на утримання з огляду на продовжуваний характер зобов'язань з утримання в цілому. Перевага визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) полягає в тому, що особа не має потреби щораз звертатися до суду при зміні розміру заробітку того з подружжя, хто є зобов'язаним.
2. Розмір аліментів може бути визначений судом у твердій грошовій сумі. Із смислу законодавства випливає, що за загальним правилом розмір аліментів визначається судом у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, а як виключення, коли стягнення аліментів у частковому відношенні до заробітку (доходу) неможливе або утруднене, - у твердій грошовій сумі. Перелік підстав, за наявності яких суд визначає, розмір аліментів у твердій грошовій сумі, в статті не визначений. Не міститься вказівки на це й в інших статтях гл. 9 СК України. Відповідна норма закріплена в гл. 15 СК України, що регулює відносини з утримання між батьками та дітьми (ст. 184 СК України). Ймовірно, суд має визначати розмір аліментів на утримання одного з подружжя у твердій грошовій сумі у аналогічних випадках (див. коментар до ст. 184 СК України).
Суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі за заявою будь-якої із сторін. В СК України значно розширена сфера застосування норми про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі. Суд може визначити тверду грошову суму, що підлягає виплаті як щомісяця, так і стягувану одноразово, наприклад, у випадку виїзду платника аліментів за кордон на постійне місце проживання (див. коментар до ст. 77 СК України). Суд може стягнути аліменти одночасно в частці від заробітку (доходу) і в твердій грошовій сумі. Раніше така можливість законодавством не передбачалася.
В статті не закріплюється правило щодо індексації розміру аліментів, які стягуються на користь одного з подружжя за рішенням суду у твердій грошовій сумі. Втім, в умовах постійного подорожчання споживчих товарів і послуг така індексація є вкрай необхідною. Ймовірно, до відносин подружжя за аналогією закону (ч. 1 ст. 10 СК України) має застосовуватися ч. 2 ст. 184 СК України, яка передбачає індексацію розміру аліментів, що стягуються на користь дитини (див. коментар до ст. 184 СК України).
3. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширено. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів. Однак в статті прямої вказівки на це немає, а лише випливає з її третьої частини, адже зміна даних обставин є підставою для зміни розміру аліментів, визначених судом, а також ст. 81 СК України.
Матеріальне становище платника оцінюється, виходячи з вартості належного йому майна, розміру заробітку (доходу). Про матеріальне становище також свідчить розмір витрат, що здійснюються платником на утримання себе й членів своєї сім'ї. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 р. № 146 затверджений Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб (див. коментар до ст. 81 СК України). Для встановлення розміру доходів за клопотанням зацікавленої сторони суд направляє запити у відповідні органи (ДП1), а також бере до уваги інші надані докази.
При визначенні розміру аліментів суд враховує сімейне становище платника, а саме наявність у нього інших осіб, яких він за законом повинен утримувати (дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина). Слід розуміти певну умовність використання в законі словосполучення «сімейне становище тому що воно не охоплює всі випадки наявності у відповідача осіб, яких він за законом зобов'язаний утримувати. Такі особи можуть і не належати до членів його сім'ї на момент розгляду спору судом. Крім зазначених обставин, суд враховує можливість надання утримання одержувачу аліментів повнолітніми дочкою, сином і батьками.
4. Суд також враховує інші обставини, що мають істотне значення. Це можуть бути будь-які обставини, що стосуються справи, мають майновий аспект свого прояву і тим або іншим способом впливають на матеріальне становище сторін. До них можна віднести стан здоров'я платника і одержувача аліментів, необхідність здійснювати певні виплати (наприклад, погасити кредит за житло, сплачувати за оренду житла), реєстрацію платника в службі зайнятості як безробітного тощо. Зокрема стан здоров'я особи перебуває в безпосередньому зв'язку з її матеріальним становищем. Для відновлення функцій організму, що страждає захворюванням, потрібні більші матеріальні витрати, ніж для забезпечення життєдіяльності здорового. При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я платника аліментів, який прямо пов'язаний з його працездатністю й відповідно матеріальним становищем.
5. З осіб, які працюють за контрактами в іноземних державах і одержують заробітну плату тільки за кордоном, аліменти стягуються в порядку та розмірах, передбачених законом (ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження) від 21.04.1999 p. № 606-IV2). У п. п. 9, 10 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 р. № 146, встановлено порядок визначення розміру аліментів, що сплачують особи, які працюють в установах України за кордоном, а також особи, які працюють за контрактами в іноземних компаніях і одержують заробітну плату тільки за кордоном (див. коментар до ст. 81 СК України).
6. У СК України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов'язання по утриманню.
Максимальний розмір аліментів не варто змішувати з максимальним розміром відрахувань із заробітної плати за виконавчими документами у випадку стягнення аліментів, який визначений у законодавстві (ч. ч. 3, 4 ст. 70 Закону України Про виконавче провадження»).
7. Оскільки зобов'язання по утриманню є такими, що тривають, у СК України передбачена можливість зміни розміру аліментів, який визначений судом. Із часом можуть виникати нові обставини, у зв'язку з якими потреби особи змінюються, і на її утримання необхідні кошти в іншому розмірі, ніж встановлено в рішенні суду. У нормі закріплено вичерпний перелік обставин, які є підставою для зміни розміру аліментів: зміна матеріального і (або) сімейного стану одержувача або платника аліментів. Кожна з обставин, яка встановлена судом щодо хоча б однієї зі сторін, є самостійною достатньою підставою для зміни розміру аліментів. Зазвичай зміна сімейного стану спричиняє зміну матеріального стану особи.
В нормі передбачена можливість, а не обов'язковість задоволення вимог про зміну розміру аліментів. Тому суд, виходячи з конкретних обставин справи, може задовольнити позов повністю, частково або відмовити в його задоволенні. Наприклад, суд може відмовити у задоволенні вимоги платника про зменшення розміру аліментів на підставі зміни його сімейного стану внаслідок народження дитини, якщо буде встановлено одночасне поліпшення його матеріального стану.
8. Розмір аліментів може бути збільшений або зменшений судом залежно від обставин справи. З позовом про зміну розміру аліментів може звернутися платник або одержувач аліментів. Як правило, одержувач аліментів звертається з вимогою про збільшення, а платник - про зменшення розміру аліментів. Одержувач аліментів може звернутися з позовом про збільшення розміру аліментів, наприклад, у випадку смерті батьків, які раніше надавали йому матеріальну допомогу. Платник аліментів може звернутися з позовом про зменшення розміру аліментів, наприклад, у випадку зміни матеріального стану у зв'язку з погіршенням стану здоров'я.
У коментованій статті йдеться про зміну розміру аліментів, визначеного виключно за рішенням суду. Зміна розміру аліментів, встановленого в договорі (див. коментар ст. 78 СК України), визначається за домовленістю сторін.
9. У випадку задоволення позову аліменти сплачуються в новому розмірі від дня набрання рішенням суду законної сили, а не від дня пред'явлення позову. Зміна матеріального або сімейного стану сторони автоматично не припиняє сплату аліментів у первісному розмірі. Настання зазначених обставин має встановити суд. До набрання рішенням суду про зміну розміру аліментів законної сили вени сплачуються в розмірі, визначеному в попередньому рішенні. Таке правило необхідно закріпити безпосередньо в законі. В ч. 1 ст. 79 СК України визначено без жодних виключень, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Тому суди нерідко припускаються помилки, присуджуючи аліменти в новому розмірі від дня подання позову про зміну розміру аліментів
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 80. Визначення розміру аліментів одному з подружжя за рішенням"
  1. 2.3. Загальна характеристика батьківських прав та обов'язків.
    статті 20, 21 КпШС України). Всі питання сім'ї вирішуються подружжям спільно, на основі взаємної згоди, повної рівності та виходячи з інтересів сім'ї в цілому та інтересів неповнолітніх дітей особисто. Особлива увага повинна виявлятися до охорони та забезпечення інтересів вагітної жінки. При відсутності згоди у вирішенні деяких питань спільного життя кожний з подружжя або двоє разом мають право
  2. Стаття 165. Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
    статті170 цього розділу: а) творчими спілками їх членам у випадках, передбачених законом; б) Товариством Червоного Хреста України на користь отримувачів благодійної допомоги відповідно до закону; в) іншими неприбутковими організаціями (крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ) та благодійними фондами України, статус яких визначається відповідно до закону, на
  3. § 3. Право спільної сумісної власності подружжя
    статті, - нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною власністю". Отже, режим спільності не поширюється на майно, придбане до шлюбу або після його припинення. При цьому юридичну силу має шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану (РАГСу). Нерідко чоловік і жінка з певних причин не реєструють шлюб, перебуваючи у так званих фактичних шлюбних відносинах. На майнові
  4. Стаття 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
    статті, частини статей тощо) можуть бути визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України і втрачають чинність з дня ухвалення такого рішення. При цьому закони чи їх окремі положення визнаються неконституційними, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Визнання
  5. Стаття 75. Право одного з подружжя на утримання
    статтями. Підстави виникнення права на утримання для всіх випадків містилися в одній єдиній статті (ст. 32 КпШС). В СК України значно розширене коло прав і обов'язків по утриманню у порівнянні з КпШС України і відповідно збільшено обсяг нормативно-правового матеріалу. Зокрема в законодавстві вперше безпосередньо закріплено право чоловіка на утримання в разі проживання з ним дитини, право на
  6. Стаття 77. Способи надання утримання одному з подружжя
    визначений домовленістю подружжя, а у разі спору - за рішенням суду. 1. Відповідно до законодавства існує два порядки виконання обов'язку по утриманню: а) добровільний; б) примусовий. Якщо між подружжям нормальні сімейні зв'язки не порушено, дружина та чоловік матеріально підтримують один одного і обов'язок по утриманню непрацездатної особи, у разі його виникнення, виконується добровільно.
  7. Стаття 84. Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини
    статті право дружини на утримання виникає в разі проживання з нею дитини. На перший погляд здається, що мова йде про проживання дитини виключно з матір'ю, окремо від батька дитини. Проте це не зовсім так. Роздільне проживання подружжя не є необхідною умовою виникнення у дружини права на утримання. У випадку розірвання шлюбу роз'їзд колишнього подружжя нерідко не відбувається, зокрема у зв'язку зі
  8. Стаття 88. Право на утримання того з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід
    статті 80 цього Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина. 1. Право на утримання того з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід, закріплено в сімейному законодавстві вперше. В КпШС України 1969 р. подібної норми не містилося. Втім, Пленум Верховного Суду України роз'ясняв, що при вирішенні спорів про обов'язки подружжя по взаємному
  9. Стаття 181. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину
    статті один з батьків не виїхав на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договорів про правову допомогу, та залишився або повернувся для постійного проживання в Україну, порядок стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми встановлюється законодавством. 6. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, згідно з яким з одного із батьків стягуються аліменти, він виїжджає для
  10. Стаття 189. Договір між батьками про сплату аліментів на дитину
    статті суб'єктами договору про сплату аліментів на дитину є її батьки. Право на укладення договору передбачено в нормі тільки для батьків. В юридичній літературі пропонується визнати суб'єктом такого договору неповнолітню дитину, яка досягла 14 років. Така пропозиція обґрунтовується тим, що в СК України кожному учаснику сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, надане право на