Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоСімейне право → 
« Попередня Наступна »
Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 228. Забезпечення таємниці усиновлення


1. Особи, яким у зв'язку з виконанням службових обов'язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов'язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним.
2. Відомості про усиновлення видаються судом лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі випадки потрібні правоохоронним органам, суду у зв'язку з цивільною чи кримінальною справою, яка є у їх провадженні.
3. Таємниця усиновлення забезпечується також відповідно до статей 229-231 цього Кодексу.
4. Особи, які розголосили таємницю усиновлення, несуть відповідальність, встановлену законом.
1. Стаття 228 СК зобов'язує зберігати таємницю усиновлення особами, яким у зв'язку з виконанням службових обов'язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), а також іншими особами, яким став відомий факт усиновлення, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним.
2. Аналізуючи ч. 1 ст. 228 СК, можна дійти висновку, що до кола осіб, зобов'язаних зберігати таємницю усиновлення, не відносяться усиновлювачі. Між тим, під розголошенням таємниці усиновлення розуміється повідомлення про даний факт не лише дитині, а й будь-кому з оточуючих. Неприпустимість її розголошення спрямована на забезпечення інтересів як усиновлюваною дитини, так і усиновлювача, а ці інтереси, хоча і в рідких випадках, можуть не співпадати. Виходячи із змісту ч. 1 ст. 228 СК, відповідальність за розголошення таємниці усиновлення настає тоді, коли це відбувається проти волі усиновлювачів. А отже, можна дійти висновку, що усиновлювач може за своєю волею порушувати таємницю усиновлення. Таке становище уявляється вірним не у всіх випадках. Більш правильним здається допустити порушення таємниці усиновлення самим усиновлювачем лише у тих випадках, коли цього вимагають інтереси усиновлюваної дитини або після досягнення нею повноліття. Наприклад, якщо батьки дитини загинули і усиновлення здійснене близькими родичами, то в інтересах дитини усиновлювач може не лише розкрити таємницю усиновлення, а й розповісти їй про батьків. В інших же випадках, коли винними діями усиновлювача, які порушили таємницю усиновлення, завдано шкоди інтересам дитини, відповідальність усиновлювача повинна бути такою ж, як і відповідальність сторонніх осіб.
Нарешті можливе розголошення таємниці усиновлення дитини подружжям або одним з них. У цьому випадку особа вчиняє правопорушення проти другого, і не має значення, наскільки його дії порушили інтереси дитини.
3. Забезпечення таємниці усиновлення повинно здійснюватися і у випадку усиновлення повнолітньої особи.
4. Відомості про усиновлення видаються судом лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам чи суду в зв'язку з цивільною або кримінальною справою, яка знаходиться в їх провадженні.
5. Також таємниця усиновлення забезпечується можливістю запису усиновлювача матір'ю (батьком) усиновленого; зміни імені, по батькові, прізвища, дати та місця народження усиновленого. Крім цього, правовими засобами збереження таємниці усиновлення є: попередня згода батьків дитини на усиновлення без вказівки на конкретного усиновлювача; усиновлення дитини без отримання її згоди; усиновлення новонародженої дитини безпосередньо з пологового будинку з імітацією пологів усиновлювачки.
6. Про факт усиновлення неминуче стає відомо певному колу осіб: робітникам дитячого закладу, в якому перебувала дитина до усиновлення, працівникам органів опіки та піклування, суду, який розглядав справу про усиновлення, особи, що здійснювали державну реєстрацію усиновлення тощо. Крім того, такі відомості в силу різних причин можуть бути відомі іншим особам, наприклад, родичам, близьким знайомим, сусідам та ін. Звичайно, найбільшу передбачливість щодо забезпечення таємниці усиновлення повинні проявляти службові та посадові особи, які були причетні до усиновлення. Такі особи, більш ніж будь-хто, в змозі оцінити необхідність збереження таємниці усиновлення, і тому щодо них при її порушенні встановлюється підвищена відповідальність. Саме тому КК України у ч. 2 ст. 168 підкреслює, що за розголошення таємниці усиновлення відповідальність несуть службові особи або працівники медичних закладів, яким відомості про усиновлення стали відомі по службі чи по роботі. А отже, для притягнення до кримінальної відповідальності особи, яка зобов'язана зберігати факт усиновлення як службову чи професійну таємницю, достатньо вчинення нею дій, які виразилися в оприлюдненні факту, що особи, які є юридичними батьками дитини, фактично є її усиновлювачами.
Межі відповідальності інших осіб пов'язуються з настанням негативних наслідків порушення таємниці усиновлення. Так, згідно з ч. 1 ст. 168 КК розголошення таємниці усиновлення всупереч волі усиновлювача карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, а якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки - штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Крім цього, якщо внаслідок розголошення таємниці усиновлення особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона повинна відшкодовуватися за правилами ст. ст. 22, 23 ЦК України.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 228. Забезпечення таємниці усиновлення"
  1. Стаття 6. Гласність та відкритість судового розгляду
    Розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито. 2. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи. 10 3. Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення
  2. Стаття 254. Розгляд справи
    Суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов'язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати. 2. Суд розглядає справу про усиновлення повнолітньої особи з обов'язковою участю
  3. Стаття. 166. Податкова знижка
    166.1. Право платника податку на податкову знижку. 166.1.1. Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року; 166.1.2. підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації. 166.2. Документальне підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки. 166.2.1. До
  4. § 2. Види особистих немайнових прав, не пов'язаних з майновими
    Особисті немайнові права належать усім без винятку фізичним особам незалежно від віку, дієздатності, інших особливостей, зокрема від того, де та у зв'язку з якими подіями життя вони перебувають. Положення про рівність прав усіх громадян закріплено у ст. 24 Конституції України і цілком стосується особистих немайнових прав. Крім того, ст. 52 Конституції України проголошує рівність прав усіх
  5. Стаття 154. Примушування до вступу в статевий зв'язок
    1. Примушування жінки чи чоловіка до вступу в статевий зв'язок природним або неприродним способом особою, від якої жінка чи чоловік матеріально або службово залежні,- карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. 2. Ті самі дії, поєднані з погрозою знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої (потерпілого) чи її
  6. Стаття 168. Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння)
    1. Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) всупереч волі усиновителя (удочерителя) - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років. 2. Те саме діяння, вчинене службовою особою або працівником медичного закладу, яким відомості лро усиновлення
  7. Стаття 328. Розголошення державної таємниці
    1. Розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства - карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
  8. Стаття 330. Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави
    1. Передача або збирання з метою лередачі іноземним підприємствам, установам, організаціям або їх представникам економічних, науково-техніч- них або інших відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства,- караються
  9. Стаття 224. Рішення суду про усиновлення
    1. Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: 1) стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; 2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; 3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише
  10. Стаття 226. Право на таємницю усиновлення
    1. Особа мас право на таємницю перебування на обліку тих, хто бажає усиновити дитину, пошуку дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення та її розгляду, рішення суду про усиновлення. 2. Дитина, яка усиновлена, має право на таємницю, в тому числі і від неї самої, факту її усиновлення. 3. Особа, яка була усиновлена, має право після досягнення нею чотирнадцяти років на одержання