Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоСімейне право → 
« Попередня Наступна »
Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 243. Діти, над якими встановлюється опіка, піклування


1. Опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.
2. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
3. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
1. На сьогоднішній день в залежності від того, відносно якої категорії осіб встановлено опіку або піклування, буде змінюватися і правове регулювання відносин опіки і піклування.
Опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків. Опіка (піклування) встановлюється для забезпечення виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.
Так, право на опіку або піклування мають особи, які не досягли 14 років (малолітні особи) (ст. 31 ЦК), особи віком від 14 до 18 років (неповнолітні особи) (ст. 32 ЦК), які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування. У випадку встановлення опіки або піклування над малолітніми або неповнолітніми особами головною функцією є забезпечення належного виховання та захисту їх особистих немайнових і майнових прав та інтересів. Регулювання цих відносин здійснюється Сімейним кодексом України. При цьому можливе субсидіарне застосування норм Цивільного кодексу України відповідно до ст. 8 Сімейного кодексу України.
2. У частині другій коментованої статті розмежовується поняття опіки та піклування через особливий критерій. Таким критерієм є вік фізичної особи, яка має статус дитини, тобто не досягла повноліття (18 років). Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Як зазначається в ч. 3 ст. 243 СК опіка або піклування над дитиною встановлюється органом опіки і піклування. Встановлення опіки або піклування відбувається за умови, що дитина є сиротою або внаслідок певних фактів позбавлена батьківського піклування.
Встановлення опіки або піклування відбувається якщо: 1) батьки померли; 2) батьки невідомі; 3) батьки визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими; 4) батьки позбавлені судом батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини і передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини; 5) батьки визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворі, розумово відсталі або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичному закладі чи на державному утриманні в будинках-інтернатах); 6) батьки понад шість місяців не можуть займатись вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за скоєння злочину, за станом здоров'я (інваліди I - II групи) тощо); 7) батьки понад шість місяців не проживають разом з дитиною та без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги та турботи; 8) батьки підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ; 9) батьки відмовились від дітей в установленому законом порядку; 10) виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон чи перебувають у довготривалому відрядженні; 11) батьки перебувають під слідством (пункт 2.2 Правил опіки та піклування, затверджені спільним наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 N 34/166/131/88).
Законодавчо встановлені обмеження щодо кількості дітей які перебуваю під опікою або піклуванням в сім'ї. Так, загальна кількість дітей, які передані під опіку, піклування у сім'ю, не може перевищувати шести осіб, враховуючи власних дітей. Однак, у виняткових випадках, якщо під опіку або піклування передаються рідні брати або сестри кількість дітей може бути більшою (пункт 4.2 постанови КМУ від 17 жовтня 2007 року N 1228 "Питання організації виконання законодавства щодо опіки, піклування надь дітьми - сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування").
3. За загальним правилом, опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування. Однак у деяких випадках це питання може бути вирішено і судом.
Так, встановлення опіки над малолітньою особою або встановлення піклування над неповнолітньою особою можливо у судовому порядку лише у тому випадку, якщо під час розгляду судом будь-якої пов'язаної з дитиною справи стане відомо, що дитина позбавлена батьківського піклування (ч. 3 ст. 60 ЦК).
Також питання встановлення опіки або піклування може розглядатися в судовому порядку у випадку оскарження рішення органу опіки та піклування.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 243. Діти, над якими встановлюється опіка, піклування"
  1. Стаття 166. Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування
    статті 6, 211, 243, 249). ЦК (статті 34, 39, 55, 58,59, 60, 61, 62, 68, 69, 72, 73). КАП (ст. 173-2). Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. (ст. 1). Закон України «Про попередження насильства в сім "і» від 15 листопада 2001
  2. § 12. Опіка та піклування
    діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договори, крім: 1) договорів дарування на користь підопічного (тобто тих, за якими йому безоплатно і безумовно передається майно у власність); 2) договорів позички на користь підопічного (тобто тих, за якими він безоплатно отримує майно у тимчасове користування). Деякі правочини з майном підопічного опікун не може здійснювати без дозволу
  3. 2.3. Загальна характеристика батьківських прав та обов'язків.
    статті 20, 21 КпШС України). Всі питання сім'ї вирішуються подружжям спільно, на основі взаємної згоди, повної рівності та виходячи з інтересів сім'ї в цілому та інтересів неповнолітніх дітей особисто. Особлива увага повинна виявлятися до охорони та забезпечення інтересів вагітної жінки. При відсутності згоди у вирішенні деяких питань спільного життя кожний з подружжя або двоє разом мають право
  4. Стаття 165. Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
    статті170 цього розділу: а) творчими спілками їх членам у випадках, передбачених законом; б) Товариством Червоного Хреста України на користь отримувачів благодійної допомоги відповідно до закону; в) іншими неприбутковими організаціями (крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ) та благодійними фондами України, статус яких визначається відповідно до закону, на
  5. § 7. Загальна характеристика інших засобів захисту права власності
    статті 18-22 ЦК, статті 261-265 ЦПК). Громадянин може бути визнаний судом безвісно відсутнім, якщо протягом одного року в місці його постійного проживання немає відомостей про місце його перебування (ч. 1 ст. 18 ЦК). ' Цивільне право. - К., 1997. - Ч. 1. - С. 347-372. У разі визнання громадянина безвісно відсутнім над його майном встановлюється опіка. За заявою заінтересованих осіб орган
  6. Стаття 7. Загальні засади регулювання сімейних відносин
    стаття визначає основні засади (принципи) регулювання сімейних відносин. В ній знаходять своє закріплення найбільш важливі, вихідні положення, що є своєрідною квінтесенцією норм сімейного закону. Основні засади регулювання сімейних відносин, що закріплені в ст. 7 СК України, пронизують усе сімейне законодавство і знаходять свій прояв в його окремих нормах. Коментована стаття значною мірою
  7. Стаття 150. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини
    статті майже всіх Кодексів про шлюб та сім'ю інших союзних республік містили аналогічні норми. З приводу цього у літературі висловлювалася думка, що «законодавець необґрунтовано застосовує до одного виду суспільних відносин (відносин щодо сімейного виховання) зовсім різні юридичні моделі: право та обов'язок... Право та обов'язок - це різнополюсні поняття. Одне з них полягає у поведінці, яка
  8. Стаття 167. Влаштування дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав
    стаття вирішує питання ізоляції дитини від шкідливого впливу батьків (або одного з них) позбавлених батьківських прав та подальшого влаштування дитини. Якщо дитина проживала з тим з батьків, хто позбавлений батьківських прав, суд має вирішити питання про можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні. Є незрозумілим, на чому саме має грунтуватися така можливість. Самі
  9. Стаття 170. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав
    статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. 2. У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, орган опіки та піклування або прокурор
  10. Стаття 175. Право спільної сумісної власності батьків і дітей
    стаття закріплює «вузький» підхід і визначає правовий режим майна, що перебуває лише у спільній сумісній власності батьків та дітей. Аналогічна за змістом норма закріплена в ч. 4 ст. 368 ЦК України, в якій визначається правовий режим майна членів сім'ї. Поряд с цим батькам та дітям майно може належати і на праві спільної часткової власності. 2. В коментованій статті закріплено, що певні види
© 2014-2022  yport.inf.ua