Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоСімейне право → 
« Попередня Наступна »
Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 96. Строк дії шлюбного договору


1. У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов'язків.
2. У шлюбному договорі може бути встановлена чинність договору або окремих його умов і після припинення шлюбу.
1. В ст. 95 СК України визначається початок дії шлюбного договору. У свою чергу коментована стаття присвячена визначенню питання про строк його дії. Треба зазначити, що строк дії шлюбного договору може визначатися: а) безпосередньо сторонами в договорі; б) за правилами, встановленими в законі, якщо сторони це питання спеціально в договорі не обумовили.
2. Строк дії шлюбного договору може сторонами не визначатися. Строк дії не є істотною умовою шлюбного договору, тому його невизначення сторонами не впливає на долю договору. Шлюбний договір вважається укладеним і без визначення в ньому строку його дії.
За таких обставин строк дії шлюбного договору буде визначатися за правилами, встановленими цивільним законодавством. Згідно із ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Реалізація прав та виконання обов'язків, що випливають із шлюбного договору, в першу чергу здійснюються протягом існування шлюбу. Проте окремі права та обов'язки можуть виходити «за межі» шлюбу та існувати після його припинення (аліментні обов'язки колишнього подружжя, права та обов'язки, що пов'язані з поділом колишнім подружжям спільного майна тощо). Таким чином, існування невиконаного обов'язку та нереалізованого права, що випливають із шлюбного договору, є свідченням того, що строк дії шлюбного договору не закінчився.
3. Законодавство надає можливості сторонам визначити строк дії шлюбного договору на власний розсуд.
При цьому сторони мають право визначити строк дії договору в цілому або лише його окремих частин (окремих прав та обов'язків). Так, сторони можуть передбачити, що шлюбний договір буде чинним протягом перших п'яти років після реєстрації шлюбу. Сплив вказаного строку свідчитиме про припинення дії договору. Після цього відносно подружжя автоматично відновлюється дія норм чинного законодавства, у той час як договірний режим припиняється.
Сторони можуть передбачити у шлюбному договорі строк тривалості окремих майнових прав та обов'язків. В першу чергу це може стосуватися аліментних відносин подружжя, батьків та дітей. Нерідко сторони домовляються про те, що один з подружжя бере на себе обов'язок утримувати другого з подружжя протягом певного строку. Наприклад, чоловік згоден надавати дружині утримання до досягнення дитиною 10 років. При цьому строк дії шлюбного договору в цілому сторонами не визначається, а тривалість прав та обов'язків встановлюється лише відносно надання утримання. За таких обставин досягнення дитиною десятилітнього віку свідчитиме про припинення прав та обов'язків подружжя, що стосуються утримання, у той час як шлюбний договір в цілому зберігатиме свою чинність.
В ч. 3 ст. 631 ЦК України вказано: сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Це правило є актуальним і при укладенні шлюбного договору. Нерідко сторони визначають правовий режим майна, набутого до реєстрації шлюбу, зокрема про передання роздільного майна у спільну часткову або сумісну власність подружжя. Може існувати і дещо інша ситуація. Якщо шлюбний договір укладається подружжям, то сторони можуть визначити в ньому режим майна, набутого після реєстрації, але до укладення шлюбного договору.
4. За шлюбним договором сторони можуть визначити свої права та обов'язки на період існування шлюбу, а також на випадок його припинення. Хоча такі поняття, як «шлюб» та «шлюбний договір» є тісно пов'язаними, вони не є тотожними і певною мірою існують автономно. Тому припинення шлюбу не впливає на долю прав та обов'язків, що випливають із шлюбного договору, якщо сторони визначили такий строк їхньої дії. Без сумніву, сторони можуть домовитися, що дія шлюбного договору зберігатиметься лише на час існування шлюбу. Разом з тим вони можуть встановити чинність договору або окремих його умов і після припинення шлюбу. В першу чергу, це може пов'язуватися із встановленням аліментних прав та обов'язків сторін (їх дітей), що виникатимуть після розірвання шлюбу. Певні права та обов'язки, що виникли за договором за час шлюбу, можуть зберігати свою чинність і після його розірвання. Наприклад, сторони встановили, що дружина набуватиме право на одержання утримання від чоловіка до досягнення дитиною 8-річного віку навіть у випадку розірвання шлюбу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 96. Строк дії шлюбного договору"
  1. § 3. Зміст спадкового договору
    Норми ЦК, які визначають зміст спадкового договору, є диспозитивними за своїм характером. Так, у ст. 1302 ЦК лише згадується про те, що набувач зобов'язується виконувати розпорядження іншої сторони (відчужувача), а після його смерті набуває право власності на майно відчужувана. При цьому не вказується ні на те, про які розпорядження йдеться, ні на те, у якому обсязі (повністю чи частково) майно
  2. § 3. Право спільної сумісної власності подружжя
    Право спільної сумісної власності подружжя займає центральне місце у системі майнових відносин між ними. Визначальним тут є принцип спільності нажитого у період шлюбу майна. Юридичне закріплення цей принцип дістав ще у Сімейному кодексі УРСР 1926 p. (повна назва - Кодекс законів про сім'ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану Української РСР)', зберіг свою життєздатність і в чинному
  3. § 1. Поняття та структура цивільного законодавства
    Цивільне законодавство - це система нормативних актів, які містять цивільно-правові норми. Як співвідносяться між собою цивільне право і цивільне законодавство? Цивільне право - це сукупність юридичних норм. Цивільне законодавство - система нормативних актів. Цивільне право - внутрішня форма права, зміст якого визначається соціально-економічними особливостями суспільних відносин, що ним
  4. Стаття 155. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості
    1. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості,- караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. 2. Ті самі дії, вчинені батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки,-
  5. Стаття 8. Застосування до регулювання сімейних відносин Цивільного кодексу України
    1. Якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин. 1. В коментованій статті визначається порядок застосування до сімейних відносин норм цивільного законодавства. Вона має принципово важливе
  6. Стаття 12. Обчислення строків, встановлених у цьому Кодексі
    1. Строки, встановлені у цьому Кодексі, обчислюються відповідно до Цивільного кодексу України. Час має важливе значення в процесі виникнення, розвитку та припинення сімейних правовідносин. У зв'язку з цим в СК України містяться посилання на строки як на обставини, з якими закон пов'язує певні юридичні наслідки. Поняття строків та порядок їх обчислення визначаються не сімейним, а цивільним
  7. Стаття 14. Здійснення сімейних прав
    1. Сімейні права є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі. 2. Якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника. 1. Коментована стаття встановлює загальні правила щодо здійснення учасниками сімейних відносин свої прав.
  8. Стаття 56. Право дружини та чоловіка на свободу та особисту недоторканість
    1. Дружина та чоловік мають право на вільний вибір місця свого проживання. 2. Дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. 3. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. 4. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі
  9. Стаття 59. Здійснення дружиною, чоловіком права особистої приватної власності
    1. Той із подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім'ї, насамперед дітей. 2. При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов'язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім'ї, які відповідно до закону мають право користування ним. 1. В ч. 1 ст. 319 ЦК України закріплено загальне правило: власник володіє, користується та
  10. Стаття 74. Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою
    1. Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. 2. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою,
© 2014-2022  yport.inf.ua