Головна
Головна → Трудове право → Трудове право → 
« Попередня Наступна »
Ю. П. Орловський. Коментар до Трудового кодексу Російської Федерації (постатейний), 2009 - перейти до змісту підручника

Стаття 102. Робота в режимі гнучкого робочого часу
Коментар до статті 1. В основі застосування режиму гнучкого робочого часу лежить підсумований облік робочого часу (ст. 104 ТК).
Режим гнучкого робочого часу - це форма організації праці, при якій для окремих працівників або колективів структурних підрозділів організації допускається (у певних межах) саморегулювання початку, закінчення і загальної тривалості робочого дня. При цьому потрібно повне відпрацювання встановленого законом сумарної кількості робочих годин протягом прийнятого облікового періоду - робочого дня, тижня, місяця й ін
Основним елементом режиму гнучкого робочого часу є ковзні (гнучкі) графіки роботи. Вони встановлюються за згодою між роботодавцем і працівниками як при прийомі на роботу, так і в процесі трудової діяльності. Угода про гнучкий робочий час може бути досягнуто як на певний строк, так і без зазначення строку. Встановлення гнучкого робочого часу оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця.
Використання режиму гнучкого робочого часу має місце в тих випадках, коли з якихось причин (побутовим, соціальним тощо) подальше застосування звичайних графіків ускладнене або малоефективно, а також коли це забезпечує більш економне використання робочого часу, сприяє більш злагодженій роботі колективу.
Недоцільно застосування режиму гнучкого робочого часу в безперервних виробництвах, в умовах 3-змінної роботи в перериваних виробництвах, при 2-змінній роботі, якщо відсутні вільні робочі місця на стиках змін, а також у ряді випадків, визначаються специфікою виробництва.
Режими гнучкого робочого часу можуть застосовуватися як при 5 - і 6-денний робочий тиждень, так і при інших режимах роботи. Застосування режимів гнучкого робочого часу не змінює умов нормування та оплати праці працівників, не відбивається на наданні пільг, нарахуванні трудового стажу та інших трудових правах. Необхідні записи в трудові книжки працівників вносяться без згадки про режим роботи.
2. Складовими елементами режиму гнучкого робочого часу є:
змінне (гнучке) час на початку і наприкінці робочого дня (зміни), в межах якого працівник має право починати і закінчувати роботу на свій розсуд;
фіксований час - час обов'язкової знаходження на роботі всіх трудящих по режиму гнучкого робочого часу. За значущістю і тривалістю це основна частина робочого дня. Фіксований час дозволяє забезпечувати нормальний хід виробничого процесу і здійснювати необхідні службові контакти.
Поряд з фіксованим наявність двох інтервалів змінного часу дозволяє відпрацювати необхідне загальна кількість робочих годин у прийнятому обліковому періоді;
перерву для харчування і відпочинку, який зазвичай розділяє фіксований час на дві приблизно рівні частини;
тривалість облікового періоду, визначальну календарний час (тиждень, місяць тощо), протягом якого кожен повинен відпрацювати встановлену законодавством норму робочих годин.
3. Конкретна тривалість складових елементів режиму гнучкого робочого часу і облікового періоду встановлюється організацією. Варіанти побудови графіків гнучкого робочого часу можуть розрізнятися залежно від прийнятого облікового періоду, тимчасових характеристик кожного з складових елементів режиму, а також за умовами їх застосування в різних структурних підрозділах (змінах).
При цьому, як правило, максимально допустима тривалість робочого дня (в умовах 40-годинного робочого тижня) в окремі дні не може перевищувати 10 годин. У виняткових випадках, що визначаються умовами роботи організації чи іншими обставинами, максимальна тривалість часу перебування на роботі (разом з перервою для харчування і відпочинку) допускається в межах 12 годин.
Залежно від тривалості облікового періоду застосовуються такі основні варіанти режимів гнучкого робочого часу: обліковий період, рівний робочому дню, - коли його тривалість повністю відпрацьовується в той же день; обліковий період, рівний робочому тижні, - коли його тривалість, встановлена в робочих годинах, повністю відпрацьовується в даній робочому тижні; обліковий період, рівний робітникові місяцю, - коли встановлена місячна норма робочих годин повністю відпрацьовується в даному місяці.
В якості облікового періоду можуть застосовуватися також робоча декада, робочий квартал з аналогічними умовами відпрацювання, інші варіанти режиму гнучкого робочого часу, які зручні для організації та працівників.
4. У разі застосування вищевказаних режимів в умовах неповного робочого часу його норма повинна бути скоригована з урахуванням фактично встановленої тижневої або місячної норми.
Працюючі по режиму гнучкого робочого часу можуть залучатися до понаднормової роботи тільки в порядку і з підстав, зазначених у ст. 99 ТК.
При виконанні роботи поза організації, наприклад у службовому відрядженні, режим гнучкого робочого часу не застосовується.
5. Обов'язковою умовою застосування режиму гнучкого робочого часу є забезпечення точного обліку відпрацьованого часу, виконання встановленого виробничого завдання кожним працівником і дієвого контролю за найбільш повним і раціональним використанням робочого часу кожним працівником в періоди як гнучкого, так і фіксованого часу.
6. Особливості застосування режиму гнучкого робочого часу визначені Положенням про порядок і умови застосування ковзаючого (гнучкого) графіка роботи для жінок, що мають дітей, затв. Постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 6 червня 1984 N 170/10-101 (Бюлетень Держкомпраці СРСР. 1984. N 9).
7. Застосування режиму гнучкого робочого часу визначається рядом нормативних правових актів. Наприклад, Наказом Мінзв'язку Росії від 8 вересня 2003 р. N 112 затверджено Перелік категорій працівників зв'язку, для яких може встановлюватися режим гнучкого робочого часу. У нього включені: працівники, які виконують роботи з усунення аварій та пошкоджень засобів зв'язку; оператори зв'язку, зайняті на виробничих операціях з приймання-відправку, навантаженні-розвантаженні, перевезенні пошти, сортування письмової кореспонденції, експедирування періодичних видань, виїмці листів з поштових скриньок та ін .
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Стаття 102. Робота в режимі гнучкого робочого часу"
  1. Стаття 97. Робота за межами встановленої тривалості робочого часу
    Коментар до статті Надаючи право роботодавцю залучати працівника до праці за межами тривалості робочого часу, встановленої для даного працівника відповідно до Трудового кодексу, іншими федеральними законами та іншими нормативними правовими актами Російської Федерації, колективним договором, угодами, локальними нормативними актами, трудовим договором для виконання
  2. Контрольні питання до § 7.4
    1. Дайте поняття робочого часу як правової категорії. 2. Які існують види, і нормативи робочого часу? 3. Що являють собою режим і облік робочого часу? 4. У чому відмінність скороченого і неповного робочого часу? 5. Які умови і порядок введення понаднормових робіт? 6. Дайте поняття часу відпочинку як правової категорії. 7. Які види часу відпочинку передбачені
  3. Стаття 95. Тривалість роботи напередодні неробочих святкових і вихідних днів
    Коментар до статті 1. Встановлюючи правило про зменшення тривалості робочого дня або зміни, які безпосередньо передують неробочому святкового дня, ст. 95 не робить винятку, як колишнє законодавство, для працівників, яким вже встановлено скорочену тривалість робочого часу (працівникам, які не досягли 18-річного віку, інвалідам I і II групи, особам, зайнятим на
  4. Стаття 93 . Неповний робочий час
    Коментар до статті 1. Термін "неповний робочий час" охоплює як неповний робочий день, так і неповний робочий тиждень. При неповному робочому дні зменшується кількість годин роботи на день порівняно з тим , що встановлено в організації розпорядком або графіком для даної категорії працівників (наприклад, замість 8 годин - 4). Неповний робочий тиждень означає встановлення меншої кількості
  5. Стаття 101. Ненормований робочий день
    Коментар до статті 1. У статті закріплюється поняття "ненормований робочий день". Основними ознаками ненормованого робочого дня є: робота за межами встановленої тривалості робочого часу. Обмежень тривалості часу роботи осіб, які працюють за сумісництвом (ст. 284 ТК), в надурочний час (ст. 99 ТК) не встановлено. Працівник може залучатися до роботи
  6. Стаття 100. Режим робочого часу
    Коментар до статті 1. Стаття розкриває зміст поняття " режим робочого часу ". Під режимом робочого часу розуміється розподіл часу роботи протягом доби, тижня, місяця, іншого календарного періоду. Правове регулювання режиму робочого часу в організації здійснюється колективним договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. В силу ст. 190 ТК правила
  7. Стаття 91. Поняття робочого часу. Нормальна тривалість робочого часу
    Коментар до статті 1. У ч. 1 ст. 91 дається поняття робочого часу. Робочим визнається не тільки час, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку та умов трудового договору повинен виконувати трудові обов'язки, але також інші періоди, які відповідно до Трудовим кодексом, іншими федеральними законами та іншими нормативними правовими актами
  8. Стаття 99. Понаднормова робота
    Коментар до статті 1. З наведеного в ч. 1 ст. 99 поняття понаднормової роботи випливає, що вона виробляється з ініціативи роботодавця за межами встановленої для працівника тривалості робочого часу: щоденної роботи (зміни), а при підсумованому обліку робочого часу - понад нормальне число робочих годин за обліковий період. 2. До суттєвої особливості ст. 99 (крім
  9. Стаття 60.2. Суміщення професій (посад). Розширення зон обслуговування , збільшення обсягу роботи. Виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від роботи, визначеної трудовим договором
    Коментар до статті 60.1. Стаття 60.2 закріплює правила притягнення працівника поряд з роботою, певної трудовим договором, до виконання додаткової роботи за іншою або такий же професії (посади) протягом встановленої тривалості робочого дня (зміни). 2. Згідно з ч. 1 коментованої статті роботодавець може доручити працівнику виконання такої додаткової роботи
  10. Стаття 42. Обчислення строку виправних робіт
    Коментар до статті 42 1. Термін виправних робіт обчислюється в календарних місяцях і роках, протягом яких засуджений працював і з його заробітної плати проводилися утримання, а фактично - в робочих днях. Термін покарання обчислюється інспекцією на підставі розрахункових відомостей, що надаються організацією, в якій працює засуджений. У кожному місяці встановленого терміну покарання
© 2014-2022  yport.inf.ua