| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 141. Підстави до скасування усиновлення дитини |
||
|
1. Підставами скасування усиновлення служать: - ухилення батьків (усиновлювачів) від виконання покладених на них обов'язків; - зловживання усиновлювачем батьківськими правами; - жорстоке поводження усиновителя із усиновленою дитиною; - хронічний алкоголізм або наркоманія усиновлювача. Дана норма аналогічна за змістом до ст. 69 СК, яка передбачає підстави для позбавлення батьківських прав (див. коментар до ст. 69 СК). Однак у перелік підстав для скасування усиновлення не включені такі підстави, як відмова без поважних причин взяти свою дитину з пологового будинку і вчинення умисного злочину проти життя чи здоров'я своїх дітей або проти життя або здоров'я чоловіка. Перша підстава зі зрозумілих причин не включено до переліку підстав для скасування усиновлення, оскільки така ситуація не характерна для відносин між усиновлювачем та усиновленою, а друга підстава заслуговує того, щоб воно було включено в перелік підстав для скасування усиновлення. Умисний злочин проти дитини може вчинити як батько, так і усиновитель. На наш погляд, комментируемую статтю доцільно було б доповнити такою підставою. Ухилення усиновителів від виконання своїх обов'язків виявляється у формі бездіяльності, коли усиновлювачі не здійснюють дій, які вони зобов'язані здійснювати за законом. Так, зокрема, вони не приділяють належної уваги вихованню усиновлених дітей, не піклуються про них. Одним з випадків ухилення є невиконання обов'язку щодо утримання дитини, коли усиновлювач не надає дитині всього необхідного. Ухиленням від виконання своїх обов'язків усиновлювачем буде і відмову без поважних причин від проживання спільно з дитиною. Протиправне поведінка усиновлювачів може проявитися у формі зловживання своїми батьківськими правами. Під зловживанням усиновлювачами своїми правами слід розуміти використання таких прав на шкоду інтересам усиновленої дитини. Зловживання завжди передбачає вчинення усиновлювачами активних дій і характеризується умисною формою вини. Найбільш поширеними випадками зловживання є примус дітей працювати, заборона відвідувати школу, залучення дітей у злочинну діяльність, залучення до наркотиків. На практиці не завжди можливо визначити і згодом довести, зловживає усиновитель своїми правами чи ні. Наприклад, якщо він примушує дитину займатися чим-небудь, що згубно відбивається на його здоров'ї, психічному стані. Жорстоке поводження з дітьми виступає як самостійного підстави скасування усиновлення, що найчастіше відбувається у вигляді активних дій. Проте можливо жорстоке поводження і у вигляді бездіяльності. В принципі жорстоке поводження є окремим випадком зловживання батьківськими правами усиновлювачами, але особлива небезпека такої поведінки зумовила необхідність виділення його в самостійну підставу скасування усиновлення. Під жорстоким поводженням слід розуміти як фізичне насильство над дитиною (побиття, обмеження волі), так і психічне насильство (приниження, образа). В якості жорстокого поводження розглядається і замах усиновителів на статеву недоторканість дитини (див. коментар до ст. 69 СК). Жорстоке поводження у формі бездіяльності виражається і в залишенні дитину без їжі, тепла. Тому дуже часто при розгляді справ про скасування усиновлення з цієї підстави в поведінці усиновителів виявляється склад кримінального злочину. У такому випадку суд зобов'язаний повідомити прокурора, який порушує кримінальну справу стосовно усиновлювача. Проблеми, пов'язані з притягненням до відповідальності таких осіб, обумовлені відсутністю ефективних механізмів щодо виявлення фактів жорстокого поводження з дітьми. Крім того, діти, які зазнали насильства з боку батьків або осіб, які їх заміщають, неохоче повідомляють про це в правоохоронні органи через острах. Однією з підстав скасування усиновлення є хронічний алкоголізм чи наркоманія усиновлювачів. У Росії сьогодні наркоманів приблизно 2-3 млн осіб, з них 60% мають дітей, однак на практиці така підстава оцінюється неоднозначно. Обумовлено це тим, що самі терміни "алкоголізм" і "наркоманія" не є правовими, але кваліфікувати дії особи, яка перебуває в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, необхідно відповідно до чинного закону. Більше того, в основі прийнятих норм за визначенням цих термінів лежить медичний, а не юридичний аспект. З одного боку, хронічний алкоголізм і наркоманія є хворобою, тому ставити питання про винному поведінці усиновителів неможливо. У цьому випадку можна говорити про надання їм медичної допомоги. З іншого боку, алкоголізм чи наркоманія виникає, як правило, в результаті свідомого доведення себе усиновлювачами до такого хворобливого стану; в цьому випадку в наявності винна поведінка. Зазвичай неправомірні дії відносно дітей відбуваються усиновлювачами в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, коли вони не здатні себе контролювати. Для скасування усиновлення з цієї підстави, в принципі, достатньо констатації факту наявності у усиновлювачів такого захворювання в хронічній формі. Вчинення ними будь-яких протиправних дій відносно дитини необов'язково: саме по собі виховання дитини хронічним алкоголіком або наркоманом, проживання з ним поруч небезпечно для дитини. 2. Перелік підстав до скасування усиновлення, на відміну від переліку підстав позбавлення батьківських прав, є відкритим. Практично це означає, що скасувати усиновлення дитини можна і з інших підстав, виходячи з інтересів дитини та з урахуванням його думки. Очевидно, що обставини, що викликають необхідність скасування усиновлення можуть бути настільки різноманітними, що викласти їх в якому-небудь переліку неможливо. До числа таких обставин відносяться: відсутність взаєморозуміння; особисті якості усиновителя і (або) усиновленого, через які усиновлювач не користується авторитетом у дитини; некомфортні для дитини відносини в сім'ї; розумова неповноцінність або спадкові відхилення в стані здоров'я дитини, істотно ускладнюють або роблять неможливим процес виховання в сім'ї, про наявність яких усиновитель не було попереджено при усиновленні та ін Слід підкреслити, що якщо усиновлення скасовано не з вини усиновителя, дана обставина має бути відображено в рішенні суду. При вивченні скасування усиновлення психологами була виявлена висока взаємозв'язок між успішністю усиновлення та мотивацією усиновителів, а також підготовленістю їх до ролі батьків. Досить часто майбутні усиновителі виявляються психологічно непідготовленими до прийняття дитини в сім'ю. Наприклад, батьки хотіли вирішити за допомогою усиновлення дитини питання статусу сім'ї в суспільстві, відновити відносини один з одним, знайти спадкоємця, виховати ідеального дитини, але при цьому не були готові прийняти його з усіма особливостями, звичками, проблемами * (123). Це призводило до того, що такі усиновителі не могли створити сімейної обстановки для виховання дитини, у них було відсутнє взаєморозуміння з дитиною. Тому виникало питання про скасування усиновлення. Як видно, перелік обставин, що впливають на взаємини усиновителя із усиновленою дитиною, досить широкий і не пов'язаний з виною усиновлювача. Звідси і відсутність у законі закритого переліку підстав для скасування усиновлення. У зазначених випадках суд вправі скасувати усиновлення виходячи з інтересів дитини та з урахуванням думки дитини, яка досягла віку 10 років (див. коментар до ст. 57 СК). Застереження в "інтересах дитини" обумовлена сутністю інституту усиновлення, покликаного забезпечити усиновленій повноцінне сімейне виховання. Разом з тим вирішальне значення при вирішенні питання про скасування усиновлення має фактичне становище усиновленої в сім'ї усиновителя. Тому необхідно оцінити, наскільки усиновлення сприяло забезпеченню нормальних умов для дитини. Якщо буде встановлено, що такі умови створені, суд має право відхилити вимогу про скасування усиновлення. Справи про скасування усиновлення відносяться до позовної виробництва (ст. 275 ЦПК). Пред'явлення позову не залежить від згоди усиновлювача на скасування усиновлення. Практика свідчить про те, що питання про скасування усиновлення в переважній більшості випадків вирішується виходячи з інтересів дитини, тобто залежно від того, які фактичні відносини склалися і яким чином збереження усиновлення або його скасування відіб'ється на дитині. Дозвіл цього питання не може носити формального характеру. Громадянин Т. звернувся до районного суду з позовом до С. про скасування усиновлення. В обгрунтування своїх позовних вимог позивач пояснив, що сторони перебували в шлюбі з 1990 р. Будучи в шлюбі, усиновили вихованця дитячого будинку - хлопчика чотирьох років східного походження. Невдовзі подружжя свій шлюб розірвали, після чого колишня дружина знову вийшла заміж за іноземця і виїхала з дитиною в Колумбію. Позивач з перших днів усиновлення не підтримував зв'язку з дитиною, не брав участі у її вихованні, матеріально його ніколи не містив. У момент пред'явлення позову про скасування усиновлення у відповідачки та її нового чоловіка з'явився спільний дитина. Щоб сім'я була міцною, новий чоловік відповідачки - X. хоче усиновити сина дружини, що неможливо зробити без скасування відбулося раніше усиновлення. З матеріалів справи випливає, що усиновлений раніше 11-річний хлопчик представив суду нотаріально завірену заяву про свою згоду на скасування усиновлення, але хоче, щоб збереглося його ім'я Альберт, прізвище Т. Крім того, він пояснив, що постійно живе і виховується в родині своєї матері та її другого чоловіка. У нього вже є дворічний брат Михайло, до якого він дуже прив'язаний. З іншого боку, доведено, що Т. фактично не замінив усиновлюваної батька, тому в результаті усиновлення не склалися родинні стосунки між Т. і його прийомним сином. Враховуючи викладене, суд вирішив скасувати усиновлення Альберта Т., зберегти неповнолітньому прізвище Т., ім'я Альберт, зберегти стосунки матері і дитини. У даному випадку в наявності саме інша ситуація, коли усиновлювач в силу не залежних від нього обставин зовсім не займався вихованням, утриманням дитини, бо після настав після усиновлення розлучення усиновителів усиновителька негайно виїхала в іншу країну, де у неї склалася нова сім'я, народився інший дитина. У хлопчика з чоловіком матері склалися родинні стосунки, він любить свого молодшого дворічного брата. Тому суд вирішив задовольнити позов Т. про скасування усиновлення неповнолітнього Альберта Т. Уточнення даних, що стосуються відомостей про відбувся раніше усиновленні, недоцільно заради збереження таємниці майбутнього усиновлення. Оскільки в суді розглядався позов Т. лише про скасування усиновлення, правові відносини підлітка з матір'ю (усиновітельніцей в минулому) зберігаються, що слід було безпосередньо відобразити в судовому рішенні, але не в словах: "зберегти стосунки матері і дитини" * (124). Усиновителі наділяються батьківськими правами і обов'язками в результаті усиновлення, а не походження від них дітей. У цьому зв'язку необхідно мати на увазі, що за наявності підстав, зазначених у п. 1 коментарів статті, судом може бути вирішено питання про скасування усиновлення, а не про позбавлення або обмеження батьківських прав (п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 20.04. 2006 N 8). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Стаття 141. Підстави до скасування усиновлення дитини " |
||
|
||