Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоСімейне право → 
« Попередня Наступна »
Нечаєва А.М.. Коментар до Сімейного кодексу Російської Федерації, 2011 - перейти до змісту підручника

Стаття 141. Підстави до скасування усиновлення дитини


1. Підставами скасування усиновлення служать:
- ухилення батьків (усиновлювачів) від виконання покладених на них обов'язків;
- зловживання усиновлювачем батьківськими правами;
- жорстоке поводження усиновителя із усиновленою дитиною;
- хронічний алкоголізм або наркоманія усиновлювача. Дана норма аналогічна за змістом до ст. 69 СК, яка передбачає підстави для позбавлення батьківських прав (див. коментар до ст. 69 СК). Однак у перелік підстав для скасування усиновлення не включені такі підстави, як відмова без поважних причин взяти свою дитину з пологового будинку і вчинення умисного злочину проти життя чи здоров'я своїх дітей або проти життя або здоров'я чоловіка. Перша підстава зі зрозумілих причин не включено до переліку підстав для скасування усиновлення, оскільки така ситуація не характерна для відносин між усиновлювачем та усиновленою, а друга підстава заслуговує того, щоб воно було включено в перелік підстав для скасування усиновлення. Умисний злочин проти дитини може вчинити як батько, так і усиновитель. На наш погляд, комментируемую статтю доцільно було б доповнити такою підставою.
Ухилення усиновителів від виконання своїх обов'язків виявляється у формі бездіяльності, коли усиновлювачі не здійснюють дій, які вони зобов'язані здійснювати за законом. Так, зокрема, вони не приділяють належної уваги вихованню усиновлених дітей, не піклуються про них. Одним з випадків ухилення є невиконання обов'язку щодо утримання дитини, коли усиновлювач не надає дитині всього необхідного. Ухиленням від виконання своїх обов'язків усиновлювачем буде і відмову без поважних причин від проживання спільно з дитиною.
Протиправне поведінка усиновлювачів може проявитися у формі зловживання своїми батьківськими правами. Під зловживанням усиновлювачами своїми правами слід розуміти використання таких прав на шкоду інтересам усиновленої дитини. Зловживання завжди передбачає вчинення усиновлювачами активних дій і характеризується умисною формою вини. Найбільш поширеними випадками зловживання є примус дітей працювати, заборона відвідувати школу, залучення дітей у злочинну діяльність, залучення до наркотиків. На практиці не завжди можливо визначити і згодом довести, зловживає усиновитель своїми правами чи ні. Наприклад, якщо він примушує дитину займатися чим-небудь, що згубно відбивається на його здоров'ї, психічному стані.
Жорстоке поводження з дітьми виступає як самостійного підстави скасування усиновлення, що найчастіше відбувається у вигляді активних дій. Проте можливо жорстоке поводження і у вигляді бездіяльності. В принципі жорстоке поводження є окремим випадком зловживання батьківськими правами усиновлювачами, але особлива небезпека такої поведінки зумовила необхідність виділення його в самостійну підставу скасування усиновлення. Під жорстоким поводженням слід розуміти як фізичне насильство над дитиною (побиття, обмеження волі), так і психічне насильство (приниження, образа). В якості жорстокого поводження розглядається і замах усиновителів на статеву недоторканість дитини (див. коментар до ст. 69 СК). Жорстоке поводження у формі бездіяльності виражається і в залишенні дитину без їжі, тепла. Тому дуже часто при розгляді справ про скасування усиновлення з цієї підстави в поведінці усиновителів виявляється склад кримінального злочину. У такому випадку суд зобов'язаний повідомити прокурора, який порушує кримінальну справу стосовно усиновлювача. Проблеми, пов'язані з притягненням до відповідальності таких осіб, обумовлені відсутністю ефективних механізмів щодо виявлення фактів жорстокого поводження з дітьми. Крім того, діти, які зазнали насильства з боку батьків або осіб, які їх заміщають, неохоче повідомляють про це в правоохоронні органи через острах.
Однією з підстав скасування усиновлення є хронічний алкоголізм чи наркоманія усиновлювачів. У Росії сьогодні наркоманів приблизно 2-3 млн осіб, з них 60% мають дітей, однак на практиці така підстава оцінюється неоднозначно. Обумовлено це тим, що самі терміни "алкоголізм" і "наркоманія" не є правовими, але кваліфікувати дії особи, яка перебуває в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, необхідно відповідно до чинного закону. Більше того, в основі прийнятих норм за визначенням цих термінів лежить медичний, а не юридичний аспект. З одного боку, хронічний алкоголізм і наркоманія є хворобою, тому ставити питання про винному поведінці усиновителів неможливо. У цьому випадку можна говорити про надання їм медичної допомоги. З іншого боку, алкоголізм чи наркоманія виникає, як правило, в результаті свідомого доведення себе усиновлювачами до такого хворобливого стану; в цьому випадку в наявності винна поведінка. Зазвичай неправомірні дії відносно дітей відбуваються усиновлювачами в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, коли вони не здатні себе контролювати. Для скасування усиновлення з цієї підстави, в принципі, достатньо констатації факту наявності у усиновлювачів такого захворювання в хронічній формі. Вчинення ними будь-яких протиправних дій відносно дитини необов'язково: саме по собі виховання дитини хронічним алкоголіком або наркоманом, проживання з ним поруч небезпечно для дитини.
2. Перелік підстав до скасування усиновлення, на відміну від переліку підстав позбавлення батьківських прав, є відкритим. Практично це означає, що скасувати усиновлення дитини можна і з інших підстав, виходячи з інтересів дитини та з урахуванням його думки. Очевидно, що обставини, що викликають необхідність скасування усиновлення можуть бути настільки різноманітними, що викласти їх в якому-небудь переліку неможливо. До числа таких обставин відносяться: відсутність взаєморозуміння; особисті якості усиновителя і (або) усиновленого, через які усиновлювач не користується авторитетом у дитини; некомфортні для дитини відносини в сім'ї; розумова неповноцінність або спадкові відхилення в стані здоров'я дитини, істотно ускладнюють або роблять неможливим процес виховання в сім'ї, про наявність яких усиновитель не було попереджено при усиновленні та ін
Слід підкреслити, що якщо усиновлення скасовано не з вини усиновителя, дана обставина має бути відображено в рішенні суду. При вивченні скасування усиновлення психологами була виявлена висока взаємозв'язок між успішністю усиновлення та мотивацією усиновителів, а також підготовленістю їх до ролі батьків. Досить часто майбутні усиновителі виявляються психологічно непідготовленими до прийняття дитини в сім'ю. Наприклад, батьки хотіли вирішити за допомогою усиновлення дитини питання статусу сім'ї в суспільстві, відновити відносини один з одним, знайти спадкоємця, виховати ідеального дитини, але при цьому не були готові прийняти його з усіма особливостями, звичками, проблемами * (123). Це призводило до того, що такі усиновителі не могли створити сімейної обстановки для виховання дитини, у них було відсутнє взаєморозуміння з дитиною. Тому виникало питання про скасування усиновлення.
Як видно, перелік обставин, що впливають на взаємини усиновителя із усиновленою дитиною, досить широкий і не пов'язаний з виною усиновлювача. Звідси і відсутність у законі закритого переліку підстав для скасування усиновлення. У зазначених випадках суд вправі скасувати усиновлення виходячи з інтересів дитини та з урахуванням думки дитини, яка досягла віку 10 років (див. коментар до ст. 57 СК).
Застереження в "інтересах дитини" обумовлена сутністю інституту усиновлення, покликаного забезпечити усиновленій повноцінне сімейне виховання. Разом з тим вирішальне значення при вирішенні питання про скасування усиновлення має фактичне становище усиновленої в сім'ї усиновителя. Тому необхідно оцінити, наскільки усиновлення сприяло забезпеченню нормальних умов для дитини. Якщо буде встановлено, що такі умови створені, суд має право відхилити вимогу про скасування усиновлення.
Справи про скасування усиновлення відносяться до позовної виробництва (ст. 275 ЦПК). Пред'явлення позову не залежить від згоди усиновлювача на скасування усиновлення. Практика свідчить про те, що питання про скасування усиновлення в переважній більшості випадків вирішується виходячи з інтересів дитини, тобто залежно від того, які фактичні відносини склалися і яким чином збереження усиновлення або його скасування відіб'ється на дитині. Дозвіл цього питання не може носити формального характеру.
Громадянин Т. звернувся до районного суду з позовом до С. про скасування усиновлення. В обгрунтування своїх позовних вимог позивач пояснив, що сторони перебували в шлюбі з 1990 р. Будучи в шлюбі, усиновили вихованця дитячого будинку - хлопчика чотирьох років східного походження. Невдовзі подружжя свій шлюб розірвали, після чого колишня дружина знову вийшла заміж за іноземця і виїхала з дитиною в Колумбію. Позивач з перших днів усиновлення не підтримував зв'язку з дитиною, не брав участі у її вихованні, матеріально його ніколи не містив. У момент пред'явлення позову про скасування усиновлення у відповідачки та її нового чоловіка з'явився спільний дитина. Щоб сім'я була міцною, новий чоловік відповідачки - X. хоче усиновити сина дружини, що неможливо зробити без скасування відбулося раніше усиновлення. З матеріалів справи випливає, що усиновлений раніше 11-річний хлопчик представив суду нотаріально завірену заяву про свою згоду на скасування усиновлення, але хоче, щоб збереглося його ім'я Альберт, прізвище Т. Крім того, він пояснив, що постійно живе і виховується в родині своєї матері та її другого чоловіка. У нього вже є дворічний брат Михайло, до якого він дуже прив'язаний. З іншого боку, доведено, що Т. фактично не замінив усиновлюваної батька, тому в результаті усиновлення не склалися родинні стосунки між Т. і його прийомним сином. Враховуючи викладене, суд вирішив скасувати усиновлення Альберта Т., зберегти неповнолітньому прізвище Т., ім'я Альберт, зберегти стосунки матері і дитини. У даному випадку в наявності саме інша ситуація, коли усиновлювач в силу не залежних від нього обставин зовсім не займався вихованням, утриманням дитини, бо після настав після усиновлення розлучення усиновителів усиновителька негайно виїхала в іншу країну, де у неї склалася нова сім'я, народився інший дитина. У хлопчика з чоловіком матері склалися родинні стосунки, він любить свого молодшого дворічного брата. Тому суд вирішив задовольнити позов Т. про скасування усиновлення неповнолітнього Альберта Т.
Уточнення даних, що стосуються відомостей про відбувся раніше усиновленні, недоцільно заради збереження таємниці майбутнього усиновлення. Оскільки в суді розглядався позов Т. лише про скасування усиновлення, правові відносини підлітка з матір'ю (усиновітельніцей в минулому) зберігаються, що слід було безпосередньо відобразити в судовому рішенні, але не в словах: "зберегти стосунки матері і дитини" * (124).
Усиновителі наділяються батьківськими правами і обов'язками в результаті усиновлення, а не походження від них дітей. У цьому зв'язку необхідно мати на увазі, що за наявності підстав, зазначених у п. 1 коментарів статті, судом може бути вирішено питання про скасування усиновлення, а не про позбавлення або обмеження батьківських прав (п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 20.04. 2006 N 8).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 141. Підстави до скасування усиновлення дитини "
  1. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    стаття трактує про передачу проданої речі із застереженням про збереження права власності за продавцем до оплати речі покупцем або настання іншої обставини, тобто про невідкладно обумовленому договорі про передачу. Абзац 1 ст. 491 ГК відокремлює умовну традицію (речову угоду) від лежить в її основі не умовна купівлі-продажу (обязательственной угоди), а також показує, що угода
  2. § 2. Усиновлення (удочеріння) дітей
    стаття 126.1, яка встановила неприпустимість посередницької діяльності з усиновлення дітей, тобто будь-якої діяльності фізичних та юридичних осіб, не уповноважених на те законом (у тому числі органів соціального захисту, дитячих установ та ін.), з метою підбору і передачі дітей на усиновлення від імені і в інтересах осіб, які бажають усиновити дітей. Незаконні дії щодо усиновлення, вчинені з
  3. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    статтями відповідної глави. * (137) Дане питання врегульовано тільки стосовно до права на використання авторських творів, та й то лише у випадку їх входження до складу виморочність майна (п. 2 ст. 1283 ЦК). В інших випадках доля прав, що переходять до держави, залишається неясною. * (138) В принципі, вона мала бути реалізована ще до 1 січня 2008 р., так як часу для
  4. Стаття 157. Злісне ухилення від сплати коштів на утримання дітей або непрацездатних батьків Коментар до статті 157
    підставі судового рішення в порядку цивільного судочинства і є способом примусового здійснення права на одержання утримання одним членом сім'ї від іншого. --- Савельєва В.С. Злочини проти сім'ї та неповнолітніх / / Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина: Учеб. / Под ред. А.І. Рарога. 2-е вид., Перераб. і доп. М.,
  5. Стаття 23. Цивільні справи, підсудні мировому судді
      стаття визначає родову підсудність цивільних справ мировому судді, який розглядає справи тільки в якості суду першої інстанції і за нововиявленими обставинами у відношенні прийнятих ним і вступили в законну силу рішень. До його компетенції віднесені найбільш поширені і, як правило, не представляють особливої складності по правовій оцінці спірних відносин справи про захист прав,
  6. Стаття 45. Участь у справі прокурора
      підстави, форми і порядок участі прокурора в цивільному судочинстві, посилено роль федерального закону як підстави для вступу прокурора в процес, виключена можливість заперечування прокурором судових актів у справах, в яких він не брав участь, і т.д. Підстави для участі прокурора в судочинстві в цивільних справах встановлюються нормами цивільного процесуального
  7. Стаття 122. Вимоги, за якими видається судовий наказ
      засноване на угоді, зробленої в письмовій формі. 2. Відповідно до п. 1 ст. 158 ГК РФ угоди відбуваються усно або у письмовій формі (простій чи нотаріальній). Очевидно, що письмова форма угоди дозволяє найбільш повно виявити зміст матеріального правовідносини, існуючого між кредитором і боржником. Так, за загальним правилом угода в письмовій формі повинна бути здійснена
  8. Стаття 274. Рішення суду за заявою про усиновлення
      підставі надійшов рішення суду орган записи актів громадянського стану зобов'язаний здійснити державну реєстрацію усиновлення в тих випадках, коли усиновителі або уповноважені ними особи протягом місяця з дня усиновлення дитини не зробили заяви про державну реєстрацію усиновлення дитини (див. ст. 41 Федерального закону "Про акти громадянського
  9. Стаття 275. Скасування усиновлення
      141 СК має право скасувати усиновлення дитини і при відсутності винного поведінки усиновителя, коли за обставинами як залежних, так і не залежних від усиновителя, не склалися відносини, необхідні для нормального розвитку та виховання дитини. До таких обставин, зокрема, можна віднести відсутність взаєморозуміння в силу особистих якостей усиновлювача та (або) усиновленого, в результаті
  10. Тема 7.2. Сімейні правовідносини
      підстави їх виникнення, зміни та припинення) конкретизуються в окремих сімейно-правових інститутах. Брак. Вступ до шлюбу - одна з найважливіших подій в житті людини. Від нього залежить щастя і благополуччя не тільки самих подружжя, але і їх майбутніх дітей. Невдалий шлюб приносить горе не тільки подружжю, але і всім їх близьким. Встановлені законом умови вступу в шлюб
© 2014-2022  yport.inf.ua