Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоПідприємницьке право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Федеральний закон «Про неспроможність (банкрутство)». Текст із змінами і доповненнями на 2011 рік, 2011 - перейти до змісту підручника

Стаття 20.7. Витрати на проведення процедур, застосовуваних у справі про банкрутство

1. Витрати на проведення процедур, застосовуваних у справі про банкрутство, здійснюються за рахунок коштів боржника, якщо інше не передбачено цим Законом.
2. За рахунок коштів боржника в розмірі фактичних витрат здійснюється оплата витрат, передбачених цим Законом, в тому числі поштових витрат, витрат, пов'язаних з державною реєстрацією прав боржника на нерухоме майно та угод з ним, витрат на оплату послуг оцінювача, реєстроутримувача, аудитора, оператора електронного майданчика, якщо залучення оцінювача, реєстроутримувача, аудитора, оператора електронного майданчика відповідно до цього Федеральним законом є обов'язковим, витрат на включення відомостей, передбачених цим Законом, до Єдиного федерального реєстру відомостей про банкрутство і опублікування таких відомостей, а також оплата судових витрат , в тому числі державного мита.
3. Розмір оплати послуг осіб, залучених зовнішнім керуючим або конкурсним керуючим для забезпечення своєї діяльності, за винятком осіб, передбачених пунктом 2 цієї статті, становить при балансової вартості активів боржника:
до двохсот п'ятдесяти тисяч рублів - не більше десяти відсотків балансової вартості активів боржника;
від двохсот п'ятдесяти тисяч рублів до одного мільйона рублів - не більше двадцяти п'яти тисяч рублів і восьми відсотків розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над двомастами п'ятдесятьма тисячами рублів;
від одного мільйона рублів до трьох мільйонів рублів - не більше вісімдесяти п'яти тисяч рублів і п'яти відсотків розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над одним мільйоном рублів;
від трьох мільйонів рублів до десяти мільйонів рублів - не більше ста вісімдесяти п'яти тисяч рублів і трьох відсотків розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над трьома мільйонами рублів;
від десяти мільйонів рублів до ста мільйонів рублів - не більше трьохсот дев'яноста п'яти тисяч рублів і одного відсотка розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над десятьма мільйонами рублів;
від ста мільйонів рублів до трьохсот мільйонів рублів - не більше одного мільйона двохсот дев'яноста п'яти тисяч рублів і однієї другої відсотка розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над ста мільйонами рублів;
від трьохсот мільйонів рублів до одного мільярда рублів - не більше двох мільйонів двохсот дев'яноста п'яти тисяч рублів і однієї десятої відсотка розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над трьомастами мільйонами рублів;
більше одного мільярда рублів - не більше двох мільйонів дев'ятисот дев'яноста п'яти тисяч рублів і однієї сотої відсотка розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над одним мільярдом рублів.
4. Оплата послуг осіб, залучених тимчасовим керуючим або адміністративним керуючим для забезпечення своєї діяльності, здійснюється в розмірі, що не перевищує п'ятдесяти відсотків визначеного відповідно до пункту 3 цієї статті розміру оплати послуг осіб, залучених зовнішнім керуючим або конкурсним керуючим.
5. Оплата послуг осіб, залучених арбітражним керуючим для забезпечення своєї діяльності, або певний цією статтею розмір оплати таких послуг можуть бути визнані арбітражним судом необгрунтованими за заявою осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, у випадках, якщо послуги не пов'язані з цілями проведення процедур, застосовуваних у справі про банкрутство, або покладеними на арбітражного керуючого обов'язками у справі про банкрутство або розмір оплати вартості таких послуг явно несоразмерен очікуваного результату.
Не може бути визнаний необгрунтованим розмір оплати таких послуг, якщо він відповідає тарифам, затвердженим нормативним правовим актом Російської Федерації.
Обов'язок доведення необгрунтованості залучення осіб для забезпечення діяльності арбітражного керуючого у справі про банкрутство та (або) визначеного відповідно до цієї статті розміру оплати їх послуг покладається на особу, яка звернулася до арбітражного суду з заявою про визнання залучення таких осіб та (або) розміру такої оплати необгрунтованими.
Судовий акт про визнання залучення зазначених у цьому пункті осіб та (або) розміру оплати їх послуг необгрунтованими може бути оскаржений.
6. Оплата послуг осіб, залучених арбітражним керуючим для забезпечення своєї діяльності, за рахунок майна боржника при перевищенні розміру оплати таких послуг, визначеного відповідно до цієї статті, здійснюється за визначенням арбітражного суду.
Арбітражний суд виносить ухвалу про притягнення зазначених у цьому пункті осіб та про встановлення розміру оплати їх послуг за клопотанням арбітражного керуючого за умови, що арбітражним керуючим доведені обгрунтованість їх залучення і обгрунтованість розміру оплати їх послуг.
Прийняте арбітражним судом визначення про залучення арбітражним керуючим зазначених у цьому пункті осіб та про встановлення розміру оплати їх послуг або про відмову в задоволенні клопотання арбітражного керуючого про їх залучення може бути оскаржене.
7. Оплата послуг осіб, рішення про залучення яких прийнято зборами кредиторів, здійснюється за рахунок коштів кредиторів, які проголосували за таке рішення, пропорційно розмірам їх вимог, включених до реєстру вимог кредиторів на дату проведення зборів кредиторів.
8. Для цілей цієї статті балансова вартість активів боржника визначається на підставі даних фінансової (бухгалтерської) звітності станом на останню звітну дату, що передує даті введення відповідної процедури, що застосовується у справі про банкрутство.
9. При проведенні процедур, застосовуваних у справі про банкрутство, щодо окремих категорій боржників регулюючим органом можуть бути встановлені інші розмір і (або) порядок оплати витрат на проведення зазначених процедур.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 20.7. Витрати на проведення процедур, застосовуваних у справі про банкрутство "
  1. § 1. Поняття і принципи місцевого самоврядування. Моделі взаємовідносин державної влади і місцевого самоврядування
    стаття 3, частини 2 і 3; статті 12 і 130, частина 1, Конституції Російської Федерації). Відповідно до статті 130 (частина 2) Конституції Російської Федерації місцеве самоврядування - як публічна (муніципальна) влада - здійснюється громадянами шляхом референдуму, виборів, інших форм прямого волевиявлення, через виборні та інші органи місцевого самоврядування ".
  2. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    стаття трактує про передачу проданої речі із застереженням про збереження права власності за продавцем до оплати речі покупцем або настання іншої обставини, тобто про невідкладно обумовленому договорі про передачу. Абзац 1 ст. 491 ГК відокремлює умовну традицію (речову угоду) від лежить в її основі не умовна купівлі-продажу (обязательственной угоди), а також показує, що угода
  3. Короткий перелік латинських виразів, що використовуються в міжнародній практиці
    стаття з проекту Кодексу була виключена. Цим частково пояснюється те, що в § 4 гл. 37 ЦК вирішуються лише самі загальні питання про договори підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт. * (449) У строгому сенсі мірою цивільно-правової відповідальності є лише остання з названих санкцій, а саме стягнення збитків. * (450) СЗ РФ. 1999. N 9. Ст. 1096. * (451) СЗ РФ. 1994. N 34.
  4. 3. Застава
    витрат, пов'язаних з придбанням необхідних їм машин, насіння, мінеральних добрив тощо, під заставу майбутнього врожаю. У тих ситуаціях , коли складно визначити склад майна, що є предметом застави, важливе значення мають правила, що дозволяють визначити склад майна, на яке поширюються права заставодержателя (ст. 340 ЦК). Досить традиційним представляється положення про
  5. Стаття 20.3. Права та обов'язки арбітражного керуючого у справі про банкрутство
    витрати, пов'язані з виконанням покладених на нього обов'язків у справі про банкрутство. Обов'язок доводити нерозумність і необгрунтованість здійснення таких витрат покладається на особу, яка звернулася з відповідною заявою до арбітражного суд; виявляти ознаки навмисного та фіктивного банкрутства в порядку, встановленому федеральними стандартами, і повідомляти про них особам,
  6. Стаття 20.6. Винагорода арбітражного керуючого у справі про банкрутство
    витрат , фактично понесених ним при виконанні покладених на нього обов'язків у справі про банкрутство. 2. Винагорода у справі про банкрутство виплачується арбітражному керуючому за рахунок коштів боржника, якщо інше не передбачено цим Законом. 3. Винагорода, що сплачується арбітражному керуючому у справі про банкрутство, складається з фіксованої суми та суми
  7. Стаття 28. Порядок опублікування відомостей, передбачених цим Законом
    витрат, пов'язаних з включенням арбітражним керуючим відомостей до Єдиного федерального реєстру відомостей про банкрутство і їх опублікуванням, здійснюється за рахунок майна боржника, якщо інше не передбачено цим Законом або рішенням зборів кредиторів. У разі відсутності у боржника майна, достатнього для відшкодування витрат, пов'язаних з включенням відомостей до Єдиного
  8. Стаття 34. Особи, що у справі про банкрутство
    проведення фінансового оздоровлення. 2. Зазначені в пункті 1 цієї статті особи в ході будь-якої процедури, що застосовується в справі про банкрутство, має право звертатися до арбітражного суду з клопотанням про призначення експертизи з метою виявлення ознак навмисного або фіктивного банкрутства та здійснювати передбачені цим законом процесуальні дії в арбітражному процесі у
  9. Стаття 57. Підстави для припинення провадження у справі про банкрутство
    витрат на проведення процедур, застосовуваних у справі про банкрутство, у тому числі витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому; в інших передбачених цим Законом випадках. 2. У випадках, передбачених пунктом 1 цієї статті, застосовуються наслідки припинення провадження у справі про банкрутство, встановлені статтею 56 цього Закону, якщо
  10. Стаття 70. Аналіз фінансового стану боржника
    витрат у справі про банкрутство, у тому числі витрат на виплату винагороди арбітражним керуючим, а також з метою визначення можливості або неможливості відновлення платоспроможності боржника в порядку і в строки, які встановлені цим Законом. 2. Якщо відповідно до законодавства Російської Федерації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової
© 2014-2022  yport.inf.ua