Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Стаття 230.1. Порядок реєстрації та обліку нещасних випадків на виробництві |
||
Нещасні випадки на виробництві, що сталися з працівниками релігійних організацій, реєструються відповідними релігійними організаціями (об'єднаннями), які пройшли в установленому порядку державну реєстрацію і виступаючими по відношенню до потерпілого як роботодавця. Всі зареєстровані в організації (у роботодавця - фізичної особи) нещасні випадки на виробництві включаються до річної форму федерального державного статистичного спостереження за травматизмом на виробництві, що затверджується Федеральною службою державної статистики (Росстат) і спрямовується до органів статистики у встановленому порядку. Групові нещасні випадки на виробництві (у тому числі з тяжкими наслідками), важкі нещасні випадки на виробництві та нещасні випадки на виробництві зі смертельним результатом реєструються відповідними державними інспекціями праці, а нещасні випадки на виробництві, що сталися з застрахованими, - також виконавчими органами страховика (за місцем реєстрації страхувальника), в установленому порядку. Про групових нещасних випадках, важких нещасних випадках та нещасних випадках зі смертельним результатом відповідна державна інспекція праці у встановленому порядку інформує Федеральну службу по праці і зайнятості (Роструд). Про зазначені нещасних випадках, що сталися в організаціях, що експлуатують небезпечні виробничі об'єкти, підконтрольні іншим спеціально уповноваженим органам федерального нагляду, територіальний орган федерального нагляду направляє інформацію по підпорядкованості (підвідомчості) у порядку, встановленому відповідним органом федерального нагляду. 2. Оформлені та підписані акти про розслідування нещасного випадку та (або) складені у встановлених випадках акти форми Н-1 (Н-1ПС) разом з матеріалами розслідування направляються головою комісії або державним інспектором праці, що проводив розслідування, для розгляду роботодавцю (його представнику), з яким в момент нещасного випадку фактично перебував у трудових відносинах потерпілий або у виробничій діяльності якого він брав участь, що забезпечує облік даного нещасного випадку на виробництві. З нещасних випадків, зазначених у п. 10 (абз. 1), 11 і 12 (абз. 1) зазначеного Положення, копії оформлених у встановленому порядку актів і матеріалів розслідування направляються також роботодавцю (його представнику) за місцем основної роботи (служби, навчання) потерпілого, а з нещасних випадків, зазначених у п. 10 (абз. 2 і 3) і 12 (абз. 2) даного Положення - роботодавцю (його представнику), на території якого стався нещасний випадок. Роботодавець (його представник) у триденний термін після завершення розслідування нещасного випадку на виробництві (з нещасних випадків, згаданим в абз. 2 п. 9 або тим, що сталося в установах, зазначених у подп. "В" п . 15 зазначеного Положення, - після отримання матеріалів розслідування) зобов'язаний видати один примірник затвердженого ним та завіреного печаткою акта форми Н-1 (Н-1ПС) потерпілому, а при нещасному випадку на виробництві зі смертельним результатом - довіреним особам потерпілого (на їх вимогу) . За відсутності у роботодавця - фізичної особи друку його затверджує підпис в акті за формою Н-1 завіряється у встановленому порядку. Другі примірники затвердженого та завіреного печаткою акта форми Н-1 (Н-1ПС) і складеного у встановлених випадках акта про розслідування нещасного випадку з копіями матеріалів розслідування зберігаються протягом 45 років роботодавцем (юридичною або фізичною особою), що здійснює за рішенням комісії або державного інспектора праці, які проводили розслідування, облік нещасного випадку. При страхових випадках третій примірник затвердженого та завіреного печаткою акта форми Н-1 (Н-1ПС) роботодавець (його представник) надсилає до виконавчого органу страховика (за місцем реєстрації як страхувальника). 3. Копії актів про розслідування нещасних випадків разом з копіями актів форми Н-1 надсилаються головами комісій (державними інспекторами праці, які проводили розслідування нещасних випадків) також в Роструд і відповідні федеральні органи виконавчої влади з відомчої приналежності (за їх наявності) для проведення в установленому порядку аналізу стану та причин виробничого травматизму і розробки пропозицій щодо його профілактики. 4. Якщо в ході розслідування нещасного випадку, що відбувся з особою, виконували роботи на підставі договору цивільно-правового характеру, були встановлені відомості, що дають достатні підстави вважати, що зазначеним договором фактично регулювалися трудові відносини потерпілого з роботодавцем, то акт про розслідування нещасного випадку разом з іншими матеріалами розслідування надсилається державним інспектором праці в суд з метою встановлення характеру правовідносин сторін згаданого договору. Рішення про остаточне оформлення даного нещасного випадку приймається державним інспектором праці залежно від істоти зазначеного судового рішення. 5. Результати розслідування випадків зникнення працівників або інших осіб при виконанні ними трудових обов'язків або робіт за завданням роботодавця (його представника), проведеного відповідно до п. 18 вказаного Положення, оформляються комісією актом про розслідування даної події, який повинен містити відомості про потерпілого, включаючи відомості про його навчання з охорони праці, про наявність небезпечних виробничих факторів на його робочому місці (орієнтовний місці зникнення) та інші встановлені обставини події, а також висновок комісії про передбачувані (можливих) причини зникнення і винних у цьому осіб. Оформлений та підписаний всіма членами комісії акт про розслідування випадку зникнення разом з іншими матеріалами розслідування направляється головою комісії до відповідного органу прокуратури, а їх копії - до державної інспекції праці. Рішення про кваліфікацію та оформленні даної події як нещасного випадку (пов'язаного або не пов'язаного з виробництвом) приймається відповідною державною інспекцією праці з урахуванням отриманих в ході її розслідування відомостей після прийняття в установленому порядку рішення про визнання зниклого особи померлим. 6. За важких нещасних випадків на виробництві і нещасних випадків на виробництві зі смертельним результатом, що стався з професійними спортсменами під час тренувального процесу або спортивного змагання, копії актів форми Н-1ПС і матеріалів розслідування в 3-денний термін після їх затвердження направляються головою комісії до відповідного органу прокуратури та державну інспекцію праці. Копії актів форми Н-1ПС за вказаними випадками надсилаються також в Роструд і відповідний федеральний орган виконавчої влади, що відає питаннями фізичної культури і спорту. 7. Акти про розслідування нещасних випадків, кваліфікованих за результатами розслідування як не пов'язані з виробництвом, разом з матеріалами розслідування зберігаються роботодавцем (юридичною або фізичною особою) протягом 45 років. Копії актів про розслідування зазначених нещасних випадків і матеріалів їх розслідування направляються головою комісії в відповідну державну інспекцію праці. 8. Слід також враховувати, що після закінчення тимчасової непрацездатності потерпілого (з нещасних випадків зі смертельним результатом - протягом місяця по завершенні розслідування) роботодавець (його представник) надсилає у відповідну державну інспекцію праці, а в необхідних випадках - до відповідного територіального органу федерального нагляду, повідомлення про наслідки нещасного випадку на виробництві та вжиті заходи. Про страхові випадках зазначене повідомлення надсилається також у виконавчі органи страховика (за місцем реєстрації страхувальника). 9. Якщо при здійсненні наглядово-контрольної діяльності державним інспектором праці встановлено, що затверджений роботодавцем (його представником) акт форми Н-1 (Н-1ПС) складено з порушеннями встановленого порядку або не відповідає обставинам і матеріалам розслідування нещасного випадку, державний інспектор праці має право зобов'язати роботодавця (його представника) внести до нього необхідні зміни та доповнення. 10. У необхідних випадках державним інспектором праці проводиться додаткове розслідування нещасного випадку (при необхідності, за участю потерпілого або його довіреної особи, профспілкового інспектора праці, посадових осіб інших органів державного нагляду і контролю, представників страховика). За результатами проведеного додаткового розслідування державний інспектор праці оформляє акт про розслідування нещасного випадку встановленої форми і видає відповідний припис, яке є обов'язковим для виконання роботодавцем (його представником). При цьому колишній акт форми Н-1 (Н-1ПС) визнається таким, що втратив силу на підставі рішення роботодавця (його представника) або державного інспектора праці. 11. Результати розслідування кожного нещасного випадку розглядаються роботодавцем за участю представника профспілкового або іншого уповноваженого працівниками представницького органу даної організації для прийняття рішень, спрямованих на ліквідацію причин і попередження нещасних випадків на виробництві. Результати розслідування групових нещасних випадків на виробництві з важкими наслідками, важких нещасних випадків на виробництві та нещасних випадків на виробництві зі смертельним результатом, що відбулися в організаціях залізничного транспорту, розглядаються також керівниками відповідних галузевих органів управління за участю представників відповідних територіальних об'єднань галузевої профспілки. 12. У разі ліквідації відповідно до чинного законодавства організації або припинення роботодавцем - фізичною особою підприємницької діяльності до закінчення встановленого терміну зберігання актів про що відбулися нещасних випадках на виробництві оригінали зазначених актів підлягають передачі на зберігання в установленому порядку правонаступника, а за його відсутності - відповідному державному органу, здійснює дані функції, з наступним інформуванням про це державної інспекції праці. 13. Відповідно до законодавства РФ відповідальність за своєчасне та належне розслідування, оформлення, реєстрацію та облік нещасних випадків на виробництві, а також реалізацію заходів щодо усунення причин нещасних випадків на виробництві покладається на роботодавця (його представника). Члени комісій (включаючи їх голів), які проводять в установленому порядку розслідування нещасних випадків, несуть персональну відповідальність за дотримання встановлених термінів розслідування, належне виконання обов'язків, зазначених у п. 21 вказаного Положення, а також об'єктивність висновків і рішень, прийнятих ними за результатами проведених розслідувань нещасних випадків. 14. Контроль за дотриманням роботодавцями (юридичними та фізичними особами) встановленого порядку розслідування, оформлення та обліку нещасних випадків на виробництві в підлеглих (підвідомчих) організаціях здійснюється відповідно до ст. 353 ТК федеральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади суб'єктів РФ і органами місцевого самоврядування, а також професійними спілками та складаються в їх віданні інспекторами праці щодо організацій, в яких є первинні органи цих професійних спілок. Державний нагляд і контроль за дотриманням встановленого порядку розслідування, оформлення та обліку нещасних випадків на виробництві здійснюється органами Роструда. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Стаття 230.1. Порядок реєстрації та обліку нещасних випадків на виробництві " |
||
|