Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоПідприємницьке право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Федеральний закон «Про неспроможність (банкрутство)». Текст із змінами і доповненнями на 2011 рік, 2011 - перейти до змісту підручника

Стаття 23.1. Контроль (нагляд) за діяльністю саморегулівних організацій арбітражних керуючих

1. Контроль (нагляд) за діяльністю саморегулівних організацій арбітражних керуючих здійснюється органом з контролю (нагляду) у порядку, встановленому регулюючим органом.
2. Предметом контролю (нагляду) органу з контролю (нагляду) є дотримання саморегульованиморганізаціями арбітражних керуючих вимог цього Закону, інших федеральних законів, інших нормативних правових актів Російської Федерації, що регулюють діяльність саморегулівних організацій арбітражних керуючих.
3. Контроль (нагляд) здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
4. Планова перевірка діяльності саморегулівної організації арбітражних керуючих проводиться органом з контролю (нагляду) не частіше ніж один раз на два роки.
5. Підставою для проведення позапланової перевірки діяльності саморегулівної організації арбітражних керуючих є представлена ??в орган з контролю (нагляду) мотивована скарга на дії чи бездіяльність саморегулівної організації, що порушують вимоги цього Закону, інших федеральних законів, інших нормативних правових актів Російської Федерації, а також наявні в документах саморегулівної організації, представлених в орган з контролю (нагляду), невідповідності таким вимогам.
6. Тривалість перевірки діяльності саморегулівної організації арбітражних керуючих не може перевищувати тридцять днів.
7. Керівник перевіряється саморегулівної організації арбітражних керуючих має право оскаржити дії чи бездіяльність посадових осіб, які здійснюють перевірку діяльності саморегулівної організації, керівнику органу з контролю (нагляду), а також у судовому порядку.
8. Орган з контролю (нагляду) зобов'язаний повідомити в письмовій формі в саморегульовану організацію арбітражних керуючих про прийняте за результатами перевірки рішення протягом трьох робочих днів з дати прийняття цього рішення.
Рішення органу з контролю (нагляду) за результатами перевірки діяльності саморегулівної організації може бути оскаржене нею до арбітражного суду.
9. Відомості про некомерційної організації, що об'єднує арбітражних керуючих, підлягають виключенню з єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих за рішенням:
органу з контролю (нагляду) у разі прийняття членами саморегулівної організації арбітражних керуючих або арбітражним судом рішення про її ліквідації;
арбітражного суду на підставі заяви органу з контролю (нагляду) про невідповідність саморегулівної організації вимогам, встановленим абзацом другим або четвертим пункту 2 статті 21 цього Закону;
арбітражного суду на підставі заяви органу з контролю (нагляду) у разі виявлення факту порушення саморегулюючою організацією більше двох разів протягом року інших вимог цього Закону, інших федеральних законів, інших нормативних правових актів Російської Федерації, якщо це порушення не було усунуто або носить непереборний характер.
Заява органу з контролю (нагляду) про виключення відомостей про некомерційну організацію з єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих представляється в арбітражний суд за місцем ведення єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих.
10. У разі виявлення порушення саморегулюючою організацією арбітражних керуючих вимог, встановлених абзацом другим або четвертим пункту 2 статті 21 цього Закону, орган з контролю (нагляду) направляє в саморегульовану організацію припис про усунення такого порушення, обов'язкове для виконання протягом десяти робочих днів з дня його отримання.
У разі невиконання у встановлений термін цього припису орган з контролю (нагляду) зобов'язаний звернутися протягом трьох місяців з дня закінчення строку виконання цього припису до арбітражного суду із заявою про виключення відомостей про некомерційну організацію з єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих, і арбітражний суд приймає рішення про виключення відомостей про некомерційну організацію з єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих.
11. У разі виявлення поряд з передбаченим пунктом 10 цієї статті порушенням іншого порушення вимог цього Закону, інших федеральних законів, інших нормативних правових актів Російської Федерації орган з контролю (нагляду) направляє в саморегульовану організацію арбітражних керуючих припис про усунення такого порушення із зазначенням терміну його виконання , тривалість якого не може бути менше ніж два місяці з дати винесення цього припису.
Припис органу з контролю (нагляду) про усунення такого порушення може бути оскаржене саморегулюючою організацією до арбітражного суду.
У разі невиконання у встановлений термін цього припису орган з контролю (нагляду) зобов'язаний звернутися протягом трьох місяців з дня закінчення строку його виконання до арбітражного суду із заявою про виключення відомостей про некомерційну організацію з єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих і арбітражний суд приймає рішення про виключення відомостей про некомерційну організацію з єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих. Арбітражний суд приймає зазначене рішення також у разі, якщо виявлене порушення носить непереборний характер.
12. Заява органу з контролю (нагляду) про виключення відомостей про некомерційну організацію з єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих розглядається арбітражним судом у колегіальному складі протягом місяця з дати надходження цієї заяви.
Рішення арбітражного суду про виключення відомостей про некомерційну організацію з єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих набуває чинності з дати його прийняття і може бути оскаржене до арбітражного суду касаційної інстанції.
Оскарження рішення арбітражного суду не є підставою для зупинення його виконання.
У разі скасування арбітражним судом касаційної інстанції рішення арбітражного суду відомості про некомерційну організацію підлягають включенню до єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих протягом трьох днів з дати винесення постанови арбітражним судом касаційної інстанції.
13. Саморегульована організація арбітражних керуючих, самостійно виявила свою невідповідність вимогам абзацу другого або четвертого пункту 2 статті 21 цього Закону, зобов'язана подати до органу з контролю (нагляду) протягом чотирнадцяти робочих днів з дати виявлення такої невідповідності заяву в письмовій формі, яка повинна містити:
опис такої невідповідності;
дату виникнення такої невідповідності;
опис заходів, що вживаються і (або) планованих саморегулюючою організацією для усунення такого невідповідності.
Протягом двох місяців з дати отримання цієї заяви орган з контролю (нагляду) не може звернутися до арбітражного суду з позовом про виключення відомостей про некомерційну організацію з єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих і відомості про некомерційну організації не можуть бути виключені з єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих по підставі, зазначеному в цій заяві. У разі, якщо до закінчення зазначеного терміну саморегульована організація не представить в орган з контролю (нагляду) доказ усунення невідповідності саморегулівної організації вимогам абзацу другого або четвертого пункту 2 статті 21 цього Закону, орган з контролю (нагляду) зобов'язаний звернутися до суду із заявою про виключення відомостей про некомерційну організацію з єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих.
14. Протягом року після дати виключення відомостей про некомерційну організацію з єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих цієї організації не надається статус саморегулівної організації арбітражних керуючих.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 23.1. Контроль (нагляд) за діяльністю саморегулівних організацій арбітражних керуючих "
  1. Стаття 2. Основні поняття, що використовуються в цьому Законі
    контролю (нагляду) - федеральний орган виконавчої влади, уповноважений Урядом Російської Федерації на здійснення функцій з контролю (нагляду) за діяльністю саморегулівних організацій арбітражних керуючих; регулюючий орган - федеральний орган виконавчої влади, уповноважений Урядом Російської Федерації на здійснення функцій по виробленню державної
  2. Стаття 20.1. Організація і проведення теоретичного іспиту, стажування в якості помічника арбітражного керуючого
    контролю (нагляду). До складу комісії з прийому теоретичного іспиту включаються представники освітньої установи та органу з контролю (нагляду). За поданням національного об'єднання саморегулівних організацій арбітражних керуючих до складу комісії також включається представник національного об'єднання саморегулівних організацій арбітражних керуючих. 2. Особи, до
  3. Стаття 22. Права та обов'язки саморегулівної організації арбітражних керуючих
    контролювати професійну діяльність членів саморегулівної організації в частині дотримання вимог цього Закону, інших федеральних законів, інших нормативних правових актів Російської Федерації, федеральних стандартів, стандартів і правил професійної діяльності; розглядати скарги на дії члена саморегулівної організації, виконуючого обов'язки
  4. Стаття 22.1. Розкриття інформації саморегулюючою організацією арбітражних керуючих
    контролю (нагляду) наступну інформацію: місце знаходження саморегулівної організації, в тому числі юридична та поштова адреси, адреса електронної пошти, номери контактних телефонів; прізвища, імена та по батькові членів колегіального виконавчого органу саморегулюючої організації, особи, яка виконує функції одноосібного виконавчого органу саморегулюючої організації, членів органів
  5. Стаття 22.2. Ведення єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих
    контролю (нагляду). 2. Порядок ведення єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих і перелік включаються до нього відомостей визначаються регулюючим органом. 3. Відомості, що містяться в єдиному державному реєстрі саморегулівних організацій арбітражних керуючих, є відкритими, загальнодоступними, підлягають розміщенню на офіційному сайті органу
  6. Стаття 26.1. Об'єднання саморегулівних організацій арбітражних керуючих. Національне об'єднання саморегулівних організацій арбітражних керуючих
    контролю (нагляду) включає відомості про національне об'єднання саморегулівних організацій арбітражних керуючих в єдиний державний реєстр саморегулівних організацій арбітражних керуючих протягом трьох робочих днів з дати подання до цього органу наступних документів; заяву про включення відомостей про національне об'єднання саморегулівних організацій в єдиний державний
  7. Стаття 29. Компетенція органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо вирішення питань фінансового оздоровлення та банкрутства
    контролю (нагляду): включає відомості про некомерційні організації в єдиний державний реєстр саморегулівних організацій арбітражних керуючих і здійснює його ведення; здійснює контроль ( нагляд) за дотриманням саморегулівними організаціями арбітражних керуючих федеральних законів та інших нормативних правових актів Російської Федерації, що регулюють діяльність
  8. Стаття 231. Набуття чинності цього Закону
    статтями 15 і 45 цього Закону, або збори кредиторів може визначити і представити арбітражного суду три кандидатури арбітражного керуючого (адміністративного керуючого, розпорядника майна або конкурсного керуючого). При цьому боржник має право заявити відвід одній з представлених кандидатур арбітражного керуючого. Орган з контролю (нагляду) має право заявити
  9. § 3. Державне регулювання ринку цінних паперів і саморегульовані організації професійних учасників ринку цінних паперів
    контрольні функції Так, наприклад, Міністерство фінансів РФ є емітентом цінних паперів, що засвідчують федеральні державні зобов'язання облігацій (державних довгострокових зобов'язань, державних короткострокових зобов'язань, облігацій федеральної позики, облігацій внутрішньої валютної позики, державних житлових сертифікатів тощо) Крім того, держава, залишаючись
  10.  § 1. Поняття і принципи місцевого самоврядування. Моделі взаємовідносин державної влади та місцевого самоврядування
      стаття 3, частини 2 і 3; статті 12 і 130, частина 1, Конституції Російської Федерації). Відповідно до статті 130 (частина 2) Конституції Російської Федерації місцеве самоврядування - як публічна (муніципальна) влада - здійснюється громадянами шляхом референдуму, виборів, інших форм прямого волевиявлення, через виборні та інші органи місцевого самоврядування ".