Головна
ГоловнаТрудове правоТрудове право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Трудовий кодекс Російської Федерації з виправленнями та доповненнями на 07.06.2013 року, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 240. Право роботодавця на відмову від взи-Сканія шкоди з працівника

Роботодавець має право з урахуванням конкретних обставин, за яких було заподіяно шкоду, повністю або частково від-заться від його стягнення з винного працівника. Власник майна організації може обмежити зазначене право роботодавця у випадках, передбачених законами, іншими нормативними правовими актами Російської Федерації, законами та іншими нормативними правовими актами суб'єктів Російської Федерації, нормативними правовими актами органів місцевого самоврядування, установчими документами організації.
(В ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Стаття 240. Право роботодавця на відмову від взи-Сканія шкоди з працівника"
  1. Стаття 240 . Право роботодавця на відмову від стягнення шкоди з працівника
    Відповідно до коментованої статті роботодавець має право з урахуванням конкретних обставин заподіяння шкоди відмовитися повністю або частково від його стягнення. Така відмова допустимо незалежно від того, чи несе працівник обмежену матеріальну відповідальність або повну, а також незалежно від форми власності організації. Прийняття такого рішення - суб'єктивне право роботодавця. Разом з
  2. Стаття 247. Обов'язок роботодавця встановлювати розмір заподіяної йому шкоди і причину його виникнення
    До прийняття рішення про відшкодування збитку конкретними працівниками роботодавець зобов'язаний провести перевірку для встановлення розміру заподіяної шкоди та причин його виникнення. Для проведення такої перевірки роботодавець має право створити комісію за участю відповідних фахівців. Витребування від працівника письмового пояснення для встановлення причини виникнення шкоди є
  3. Стаття 247. Обов'язок роботодавця встановлювати розмір заподіяної йому шкоди і причину його виникнення
    1. Стаття, що покладає обов'язок щодо встановлення розміру збитку і причин його виникнення на роботодавця, а також наказує дотриматися при цьому певну процедуру. По-перше, ще до ухвалення рішення про відшкодування збитку роботодавець зобов'язаний провести перевірку. З цією метою наказом роботодавця може бути створена спеціальна комісія, до складу якої включаються відповідні
  4. Стаття 235. Матеріальна відповідальність роботодавця за шкоду, заподіяну майну працівника
    1. Стаття, що передбачає відшкодування роботодавцем шкоди, заподіяної майну працівника, збереження якого він зобов'язаний забезпечити. Випадки заподіяння шкоди майну працівника в ТК не наводяться, отже, роботодавець понесе відповідальність у всіх випадках, якщо шкода заподіяна його винними протиправними діями (бездіяльністю). Так, наприклад, збиток майну
  5. Стаття 238. Матеріальна відповідальність працівника за шкоду, заподіяну роботодавцю
    Працівник зобов'язаний відшкодувати роботодавцю заподіяну йому пряму дійсну шкоду. Неодержані доходи (упущена вигода) стягненню з працівника не підлягають. Під прямою дійсною шкодою розуміється реальне зменшення наявного майна роботодавця або погіршення со-стояння зазначеного майна (у тому числі майна третіх осіб, що знаходиться у роботодавця, якщо роботодавець несе
  6. Стаття 247. Обов'язок роботодавця встановлювати розмір заподіяної йому збитку і причину його виникнення
    Коментар до статті 1. В обов'язок роботодавця входить з'ясування обставин, пов'язаних із заподіянням йому майнової шкоди працівником організації. До обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи про відшкодування шкоди працівником, обов'язок довести які покладається на роботодавця, зокрема, належать: відсутність обставин, що виключають
  7. Стаття 240. Право роботодавця на відмову від стягнення шкоди з працівника
    Коментар до статті 1 . Стаття 22 ТК наділяє роботодавця правом залучати працівника до матеріальної відповідальності в порядку, передбаченому Кодексом, іншими федеральними законами. Роботодавець може або реалізувати це право, або повністю або частково відмовитися від відшкодування винним працівником шкоди з урахуванням конкретних обставин, за яких він був заподіяний. Пленум Верховного Суду
  8. Стаття 248. Порядок стягнення шкоди
    Стягнення з винного працівника суми заподіяного збитку, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням роботодавця. Розпорядження може бути зроблено не пізніше одного місяця з дня остаточного встановлення робото-телем розміру заподіяної працівником шкоди. Якщо місячний термін минув або працівник не згоден добровільно відшкодувати заподіяну роботодавцеві збиток,
  9. Стаття 248. Порядок стягнення шкоди
    Коментар до статті 1. Право залучати працівників до матеріальної відповідальності за заподіяну шкоду, надане роботодавцю ст. 22 ТК, реалізується за правилами ст. 248. Згідно передбаченим правилами роботодавець може видати розпорядження про стягнення з працівника суми заподіяного збитку, але лише за умови, що ця сума не перевищує середній місячний заробіток працівника. Зазначене
  10. Стаття 248. Порядок стягнення шкоди
    1. Відшкодування шкоди, заподіяної винним працівником роботодавцю, проводиться добровільно , в іншому випадку за розпорядженням роботодавця або за рішенням суду. 2. Працівники, винні у заподіянні шкоди, після роз'яснення порядку його відшкодування можуть виявити бажання без будь-якого примусу відшкодувати зазначену шкоду повністю або частково в межах, встановлених законодавством.
  11. Стаття 245. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність за заподіяння шкоди
    1. Поряд з індивідуальною матеріальною відповідальністю передбачена колективна (бригадна) матеріальна відповідальність. Вона може вводитися при спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника. Коло працівників, що входять в колектив (бригаду), закріплюється наказом (розпорядженням) роботодавця з урахуванням