- Стаття 242. Заява про визнання і приведення у використан-ня рішення іноземного суду та іноземного арбітражного рішення
визнання і приведення у виконання рішення іноземного суду без руху і уста-встановлюються термін для подання документів, передбачених ст. 8 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних з здійснюва-ленням господарської діяльності від 20.03.1992. Див: п. 1 інформаційного листа Президії ВАС РФ від 22.12.2005 N 96 "Огляд практики розгляду арбітражними судами справ про визнання та
- Стаття 246. Примусове виконання рішення іноземного суду або іноземного арбітражного рішення
визнання і приведення у виконання. Інший порядок може бути встановлений міжнародними договорами Російської Федерації. 2. У виконавчому листі, виданому арбітражним судом, який виніс ухвалу про визнання і приведення у виконання рішення іноземного суду або іноземного арбітражного рішення, крім положень п. 1, 2, 4, 7 ч. 1 ст. 320 АПК РФ, зазначаються: - найменування і місце
- Стаття 245. Визначення арбітражного суду у справі про визнання і приведення у виконання рішення іноземного суду та іноземного арбітражного рішення
визнання і приведення у виконання рішення іноземного суду та іноземного арбітражного рішення арбітражний суд виносить постанову у формі визначення за правилами, встановленими для прийняття рішення. Так, в ухвалі повинні бути зазначені: фактичні та інші обставини справи, встановлені арбітражним судом; докази, на яких грунтуються висновки суду про обставини справи та доводи
- Стаття 416. Визнання та виконання рішень іноземних третейських судів (арбітражів)
статтями). Винятки з положень зазначених статей стосуються переліку документів, які додаються до клопотання про приведення у виконання іноземних арбітражних рішень (ч. 2 ст. 411 ЦПК), а також підстав відмови в дозволі примусового виконання (пп. 1-4, 6 ч. 1 ст. 412 ЦПК). Не застосовуються також і положення ст. 415 ЦПК, що містить перелік рішень іноземних судів, що не вимагають за своїм
- Стаття 243. Порядок розгляду заяви про визнання і приведення у виконання рішення іноземного суду та іноземного арбітражного рішення
визнання і приведення у виконання рішення іноземного суду та іноземного арбітражного рішення здійснюється суддею одноособово у місячний термін (включаючи підготовку) у судовому засіданні з викликом сторін. У процесі розгляду справи арбітражний суд не вправі переглядати рішення іноземного суду по суті, він лише встановлює наявність або відсутність підстав для визнання і приведення у
- Стаття 31. Підвідомчість справ про оскарження рі-шень третейських судів та про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів
визнання і примусове виконання рішень третейських судів і міжнародних комерційних арбітражів, винесених з економічних спорів та інших справах, пов'язаних із здійсненням економічної діяльності, і в тих випадках, коли такі рішення прийняті про права і обов'язках фізичних осіб. Стаття 31 АПК РФ не пов'язує підвідомчість арбітражним судам справ про оскарження рішень третейських
- Глава 45. Визнання та виконання рішень іноземних судів та іноземних третейських судів (арбітражів)
виконання рішень іноземних судів та іноземних третейських судів
- Стаття 242. Заява про визнання і приведення у виконання рішення іноземного суду та іноземного арбітражного рішення
визнання і приведення у виконання рішення іноземного суду та іноземного арбітражного рішення визначається місцем знаходження або місцем проживання боржника або, якщо таке невідоме, місцем знаходження майна боржника. 2. У ч. 2 коментованої статті визначено вимоги до змісту заяви про визнання і приведення у виконання рішення іноземного суду та іноземного арбітражного
- Стаття 415. Визнання рішень іноземних судів, що не вимагають подальшого виробництва
стаття кореспондує зазначених положень, відносячи до не вимагає подальшого виробництва рішення іноземних судів про розірвання або визнання недійсним шлюбу між російськими громадянами, російським громадянином та іноземним громадянином. 3. На визнання рішень іноземних судів, що не вимагають за своїм змістом подальшого виробництва, не поширюються положення ст. 413
- Стаття 414. Відмова у визнанні рішення іноземного суду
стаття, відсилаючи до положень пп. 1-5 ч. 1 ст. 412 ЦПК і діючи у взаємозв'язку з нею, встановлює підстави для відмови у визнанні рішення іноземного суду, що не потребує примусового виконання на території Російської Федерації (див. коментар до цієї статті). Процедура, в якій здійснюється винесення ухвали про відмову у визнанні рішення іноземного суду, регулюється ст.
- Стаття 236. Видача виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду
визнання і приведення у виконання рішень іноземних судів, про оспорювання рішень третейських судів та про видачу виконай-них листів на примусове виконання рішень третейських судів ". Розгляд заяв про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду є одним з видів арбітражного судочинства. Див: Постанова Президії ВАС РФ від
- Стаття 416. Визнання та виконання рішень іноземних третейських судів (арбітражів)
виконання рішень іноземних третейських судів
- Стаття 417. Відмова у визнанні та виконанні рішень іноземних третейських судів (арбітражів)
визнання та виконання рішень іноземних третейських судів
- Стаття 409. Визнання та виконання рішень іноземних судів
визнання і приведення у виконання рішень іноземних судів та арбітражів здійснювалися судами загальної юрисдикції. Правовими підставами для цього були ст. 437 ЦПК РРФСР і Указ Президії ВР СРСР від 21 червня 1988 "Про визнання та виконання в СРСР рішень іноземних судів і арбітражів" * (344). За АПК 1995 визнання і приведення у виконання рішень іноземних судів та іноземних
- Стаття 248. Виключна компетенція арбітражних судів у Російської Федерації у справах за участю іноземних осіб
визнання недійсними повністю або частково актів державних та інших органів, що не мають нормативного характеру, а також про відшкодування збитків, заподіяних господарським суб'єктам такими актами або виникли внаслідок неналежного виконання зазначеними органами своїх обов'язків по відношенню до господарюючих суб'єктів, якщо зазначений орган перебуває в Російській Федерації. Див: п. 6
|