Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Кримінально-процесуальний кодекс Російської Федерації з виправленнями та доповненнями на 07.06.2013 року, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 46. Підозрюваний

1. Підозрюваним є особа:
1) або стосовно якої порушено кримінальну справу за підставами і в порядку, що встановлені главою 20 цього Кодексу;
2) або яка затримана в Відповідно до статей 91 і 92 цього Кодексу;
3) або до якої застосовано запобіжний захід до пред'явлення обвинувачення відповідно до статті 100 цього Кодексу;
(в ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 58-ФЗ)
4) або яке повідомлено про підозру у вчиненні злочину в порядку, встановленому статтею 223-1 справжнього Кодек-са.
(П. 4 введений Федеральним законом від 06.06.2007 N 90-ФЗ)
2. Підозрюваний, затриманий в порядку, встановленому статтею 91 цього Кодексу, має бути допитаний не пізніше 24 годин з моменту його фактичного затримання.
(Частина друга в ред. Федерального закону від 04.07.2003 N 92-ФЗ)
3. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої цієї статті, слідчий, дізнавач зобов'язаний повідомити про це близьких родичів або родичів підозрюваного відповідно до статті 96 цього Кодексу.
4. Підозрюваний має право:
1) знати, в чому він підозрюється, і отримати копію постанови про порушення проти нього кримінальної справи, або копію прото-кола затримання, або копію постанови про застосування до нього запобіжного заходу;
2) давати пояснення і показання з приводу наявного у відношенні його підозри або відмовитися від дачі пояснень і поки-заний. За згодою підозрюваного дати свідчення він повинен бути попереджений про те, що його свідчення можуть бути використані як докази у кримінальній справі, в тому числі і при його подальшому відмову від цих свідчень, за винятком випадку, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 75 цього Кодексу;
(п. 2 в ред. Федерального закону від 04.07.2003 N 92-ФЗ)
3) користуватися допомогою захисника з моменту, передбаченого пунктами 2 - 3.1 частини третьої статті 49 цього Кодексу, і мати побачення з ним наодинці і конфіденційно до першого допиту підозрюваного;
(в ред. Федерального закону від 06.06.2007 N 90-ФЗ)
4) подавати докази;
5) заявляти клопотання і відводи;
6) давати показання і пояснення рідною мовою або мовою, якою він володіє ;
7) користуватися допомогою перекладача безкоштовно;
8) знайомитися з протоколами слідчих дій, вироблених з його участю, і подавати на них зауваження;
9) брати участь з дозволу слідчого або дізнавача в слідчих діях, вироблених з його клопотанням, клопотанням його захисника чи законного представника;
10) подавати скарги на дії (бездіяльність) та рішення суду, прокурора, слідчого і дізнавача;
11) захищатися іншими засобами і способами, не забороненими цим Кодексом.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 46. Підозрюваний "
  1. Підозрюваний
    . Згідно ч. 1 ст. 46 КПК підозрюваним є особа: - щодо якої порушено кримінальну справу; - затримана за підозрою у скоєнні злочину відповідно до ст. 91 і 92 КПК; - до якого застосована будь-яка з передбачених законом запобіжних заходів. Підозрюваний бере участь у кримінальному процесі тільки в стадії попереднього розслідування. Часовий період, в
  2. Стаття 49. Захисник
    1. Захисник - особа, яка здійснює в установленому цим Кодексом порядку захист прав та інтересів підозрюваних і об-виняемого і надає їм юридичну допомогу при провадженні у кримінальній справі. 2. Як захисники допускаються адвокати. За визначенням або постановою суду в якості захисника можуть бути до-пущені поряд з адвокатом один із близьких родичів обвинуваченого або інша
  3. Стаття 300. Незаконне звільнення від кримінальної відповідальності Коментар до статті 300
    1. Злочин в коментованій статті є окремим випадком перевищення посадових повноважень з боку зазначених у ній осіб. 2. Незаконне звільнення від кримінальної відповідальності може мати місце у відносинах двох категорій учасників кримінального процесу - підозрюваного (ст. 46 КПК) та обвинуваченого (ст. 47 КПК РФ) у скоєнні злочину. 3. Об'єктивна сторона полягає в
  4. Затримання
    Затримання - це невідкладна міра процесуального примусу, яка полягає у захопленні особи, підозрюваного у вчиненні злочину, і його тимчасової ізоляції від
  5. Відмова від захисника
    . Підозрюваний, обвинувачений має право в будь-який момент провадження у кримінальній справі відмовитися від допомоги захисника. Така відмова допускається лише з ініціативи підозрюваного або обвинуваченого. Закон забороняє адвокату відмовлятися від здійснення вже прийнятого доручення на захист (ч. 7 ст. 49 КПК). Для успішної діяльності адвоката в якості захисника у кримінальній справі необхідно, щоб між
  6. Коментар до статті 1.5
    1. Презумпцією (від лат. Praesumptio) є припущення, що визнається достовірним доти, поки не буде доведено протилежне. Конституція РФ визначає зміст презумпції невинності тільки стосовно до злочинів: згідно ч. 1 ст. 49 кожен обвинувачуваний у скоєнні злочину вважається невинним, поки його винність не буде доведена в передбаченому федеральним законом
  7. Момент допуску захисника до участі у справі
    . Для обвинуваченого цей момент визначається моментом винесення постанови про його притягнення як обвинуваченого. Право підозрюваного на допомогу захисника виникає з моменту затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а в разі порушення кримінальної справи щодо конкретної особи - з моменту порушення кримінальної справи. Право підозрюваного на допомогу
  8. Порядок утримання підозрюваних під вартою
    . Порядок і умови утримання підозрюваних під вартою регулюються Федеральним законом від 15.07.1995 № 103-ФЗ «Про порядок утримання під вартою підозрюваних і звинувачених у вчиненні злочинів» (в ред. Від 07.03.2005). Місцями утримання під вартою підозрюваних є: - слідчі ізолятори кримінально-виконавчої системи Мін'юсту Росії; - слідчі ізолятори ФСБ Росії; -
  9. Стаття 77.1. Залучення засуджених до позбавлення волі до участі в слідчих діях або судовому розгляді
    (в ред. Федерального закону від 08.12.2003 N 161-ФЗ) (введена Федеральним законом від 16.03.1999 N 49-ФЗ) 1. При необхідності участі в слідчих діях як свідка, потерпілого, підозрюваного (обвинуваченого) здій-ждения до позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії, виховної колонії або в'язниці можуть бути залишати-лени в слідчому ізоляторі або
  10. Стаття 168. Участь спеціаліста
    1. Слідчий має право залучити до участі у слідчій дії фахівця відповідно до вимог частини п'ятої статті 164 цього Кодексу. 2. Перед початком слідчої дії, в якому бере участь фахівець, слідчий засвідчується в його компетентності, ви-ясняет його ставлення до підозрюваного, обвинуваченого і потерпілому, роз'яснює спеціалістові його права і відповідальність,
  11. Стаття 107. Домашній арешт
    (в ред. Федерального закону від 07.12.2011 N 420-ФЗ) 1. Домашній арешт як запобіжний захід обирається за судовим рішенням щодо підозрюваного або обвинуваченого при неможливості застосування іншої, більш м'якою, запобіжного заходу і полягає в знаходженні підозрюваного або обвинуваченого у повній або часткової ізоляції від суспільства в житловому приміщенні, в якому він проживає в якості
  12. Початковий етап розслідування крадіжок
    На початковому етапі розслідування крадіжок, як правило, виникають наступні типові слідчі ситуації: 1) повна відсутність інформації про осіб, які вчинили крадіжку, 2) особи , підозрювані у скоєнні крадіжки, не затримані, але про них є певні відомості; 3) підозрювані особи затримані на місці злочину. Виходячи зі змісту слідчої ситуації висуваються загальні версії: крадіжка
  13. Хто може здійснювати захист у кримінальній справі
    Стаття 49 КПК визначає захисника як особа, яка здійснює в установленому порядку захист прав та інтересів підозрюваних і обвинувачуваних і що надає їм юридичну допомогу при провадженні у кримінальній справі. Обов'язкова умова реалізації права обвинуваченого та підозрюваного на захист - можливість вільного вибору захисника. Слідчі органи нерідко порушують це право, особливо у випадках,
  14. Стаття 106. Застава
    (в ред. Федерального закону від 07.04.2010 N 60-ФЗ) 1. Застава полягає у внесенні або в передачі підозрюваним, обвинуваченим або іншою фізичною чи юридичною особою на стадії попереднього розслідування в орган, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, а на стадії судового провадження - до суду нерухомого майна та рухомого майна у вигляді грошей, цінностей та допущених до
  15. Огляд
    Огляд - особливий вид слідчого огляду - огляд тіла живої особи (підозрюваного, обвинуваченого, свідка і потерпілого) з метою виявлення особливих прикмет, слідів злочину, тілесних пошкоджень, виявлення стану сп'яніння чи інших властивостей і ознак, які мають значення для кримінальної справи, якщо для цього не потрібно виробництво судової
  16. Незаконне звільнення особи від кримінальної відпові-ності (ст. 300 КК).
    Факультативним об'єктом може бути, наприклад, право потерпілого на відшкодування майнової шкоди, на відновлення на роботі. Об'єктивна сторона злочину полягає в незакон-ном звільнення підозрюваного або обвинуваченого від уголов-ної відповідальності. Під підозрюваним розуміється особа, щодо якої порушено кримінальну справу за підставами і в порядку, передбаченої
  17. Права підозрюваного і порядок його допиту
    . Оскільки особа стає підозрюваним не з моменту оголошення протоколу затримання, який складається не пізніше ніж через три години після доставлення затриманого в орган дізнання або до слідчого, а з моменту фактичного затримання, саме з цього моменту кожен затриманий має право користуватися допомогою адвоката (ч. 2 ст. 48 Конституції). До моменту доставлення затриманого в органи
© 2014-2022  yport.inf.ua