| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 23. Право обмеженого користування чужою земельною ділянкою (сервітут) |
||
|
1. Приватний сервітут встановлюється відповідно до цивільного законодавства. 2. Публічний сервітут встановлюється законом або іншим нормативним правовим актом Російської Федерації, нормативним правовим актом суб'єкта Російської Федерації, нормативним правовим актом органу місцевого самоврядування у випадках, якщо це необхідно для забезпечення інтересів держави, місцевого самоврядування або місцевого населення, без вилучення земельних ділянок. Встановлення публічного сервітуту здійснюється з урахуванням результатів громадських слухань. 3. Можуть встановлюватися публічні сервітути для: 1) проходу або проїзду через земельну ділянку; 2) використання земельної ділянки з метою ремонту комунальних, інженерних, електричних та інших ліній і мереж, а також об'єктів транспортної інфраструктури; 3) розміщення на земельній ділянці межових і геодезичних знаків та під'їздів до них; 4) проведення дренажних робіт на земельній ділянці; 5) паркану (вилучення) водних ресурсів з водних об'єктів і водопою; (в ред. Федерального закону від 14.07.2008 N 118-ФЗ) 6) прогону сільськогосподарських тварин через земельну ділянку; (в ред. Федерального закону від 04.12.2006 N 201-ФЗ) 7) сінокосіння, випасання сільськогосподарських тварин в установленому порядку на земельних ділянках у строки, тривалість яких відповідає місцевим умовам і звичаям; (пп. 7 в ред. Федерального закону від 04.12.2006 N 201-ФЗ) 8) використання земельної ділянки з метою полювання і рибальства; (пп. 8 в ред. Федерального закону від 29.12.2006 N 260-ФЗ) 9) тимчасового користування земельною ділянкою з метою проведення вишукувальних, дослідних та інших робіт; 10) вільного доступу до прибережної смуги. 4. Сервітут може бути терміновим або постійним. 4.1. Строк встановлення публічного сервітуту щодо земельної ділянки, розташованої в межах земель, зарезервованих для державних або муніципальних потреб, не може перевищувати строк резервування таких земель. (П. 4.1 введений Федеральним законом від 10.05.2007 N 69-ФЗ) 5. Здійснення сервітуту має бути найменш обтяжливим для земельної ділянки, щодо якої він встановлений. 6. Власник земельної ділянки, обтяженого приватним сервітутом, вправі вимагати розмірну плату від осіб, в інтересах яких встановлено сервітут, якщо інше не передбачено федеральними законами. 7. У випадках, якщо встановлення публічного сервітуту призводить до неможливості використання земельної ділянки, власник земельної ділянки, землекористувач, землевласник має право вимагати вилучення, у тому числі шляхом викупу, у нього даної земельної ділянки з відшкодуванням органом державної влади або органом місцевого самоврядування, що встановили публічний сервітут, збитків або надання рівноцінної земельної ділянки з відшкодуванням збитків. У випадках, якщо встановлення публічного сервітуту призводить до суттєвих ускладнень у використанні земельної ділянки, її власник має право вимагати від органу державної влади або органу місцевого самоврядування, які встановили публічний сервітут, розмірну плату. 8. Особи, права і законні інтереси яких зачіпаються встановленням публічного сервітуту, можуть здійснювати захист своїх прав у судовому порядку. 9. Сервітути підлягають державній реєстрації відповідно до Федерального закону "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та угод з ним". 10. Порядок, умови і випадки встановлення сервітутів щодо земельних ділянок у межах смуг відведення автомобільних доріг для прокладки, перенесення, перевлаштування інженерних комунікацій, їх експлуатації, а також для будівництва, реконструкції, капітального ремонту об'єктів дорожнього сервісу, їх експлуатації, розміщення та експлуатації рекламних конструкцій встановлюються Федеральним законом від 8 листопада 2007 року N 257-ФЗ "Про автомобільні дороги та про дорожню діяльності в Російській Федерації та про внесення змін в окремі законодавчі акти Російської Федерації". (П. 10 введений Федеральним законом від 11.07.2011 N 193-ФЗ) |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Стаття 23. Право обмеженого користування чужою земельною ділянкою (сервітут)" |
||
|
||