|
.
Суб'єктивна сторона переступив-я - це психічна діяльність особи, непоср-о пов'язана з соверш-ем переступив-я. Вона явл. його внутрішньою стороною. Зміст суб'єктивної сторони переступив-я розкривається за допомогою таких юр.-їх ознак, як вина, мотив і мета.
=>, Суб'єктивна сторона переступив-я має важливе значення і для обгрунтування уг.ой відповідь-і, і для кваліфікації переступив-я, і для назнач-я наказ-ия.
Ознаки складу переступив-я її. (Вина, мотив і мета).
Вина - становить ядро суб'єктивної сторони переступив-я. Вина - обов'язкова ознака будь-якого переступив-я. Але вона не дає відповіді на питання, чому і навіщо винний вчинив переступив-е. Мотив і мета явл. необов'язковими, а факультативними ознаками суб'єктивної сторони переступив-я. Особливе місце в суб'єктивній стороні переступив-я займають емоції, емоції, виражають отнош-е до вже здійсненого переступив-ю, що не явл. елементом психічної діяльності, що має місце в момент соверш-я переступив-я, емоції, супроводжують підготовку переступив-я і процес його соверш-я, тісно пов'язані з мотивами і можуть входити в суб'єктивну сторону переступив-я.
Поняття вини.
Це означає, що уг.ой відповідь-і без провини не м / б, що вина явл. необхідної суб'єктивної передумовою уг.ой відповідь-і і наказ-ия.
Вина - це психічне отнош-е особи до здійснюваного їм заг-о небезпечного діяння, передбаченого уг.им законом, і його наслідків.
Кримінально-пр.вая наука: людина несе повну відповідь-ь за свої вчинки, володіючи повною свободою волі, що розуміється як здатність приймати реш-я зі знанням справи.
Елементами вини як психічного отнош-я явл. свідомість і воля, кіт-ті у своїй сукупності утворюють її зміст. =>, Вина характеризується 2 складовими: інтелектуальним і вольовим. Різні передбачені законом поєднання інтелектуального і вольового елементів утворюють дві форми вини - умисел і необережність, описані (вина явл. Родовим поняттям).
Вина - психічне отнош-е особи у формі умислу або необережності до здійснюваного їм заг-о небезпечного діяння, в кот-ом проявл. антисоціальна, асоціальна або недостатньо виражена соціальна установка цієї особи щодо найважливіших цінностей заг-ва.
|
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
суб'єктивних ознаками належить чільна роль як у визначенні , так і в істоті підприємницької діяльності (докладніше див: Рівний В.В. Поняття та ознаки підприємницької діяльності (цивільно-правовий аспект). Іркутськ, 1998). * (21) "Як сукупність пов'язано одночасних і послідовних дій, - писав П.П. Цитович, - торгівля має майнову підкладку; це
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
суб'єктивному праві), de lege ferenda слід: a) об'єднати в рамках єдиного правила обтяження правами і домаганнями, відмовившись від п. 2 ст. 460 ГК, б) виходити з єдиного суб'єктивного підстави покладення на продавця даних санкцій (застосовувати їх незалежно від його вини) і єдиних підстав його звільнення від них (йдеться про знання покупця про обтяження товару, в тому числі його згоді
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
суб'єктивних прав див.: Крашенинников Е.А., Лісова Т.Н. Питання теорії суб'єктивних прав / / Філософські проблеми суб'єктивного права: Тези доповідей VI обласної науково-практичної конференції молодих вчених і фахівців. 4-6 лютого 1990 м. Ярославль, 1990. С. 6. * (303) Від зазначеного в тексті права слід відрізняти право громадянина на ім'я (п. 1 ст. 150 ЦК). Будучи цивільним правом, воно
- § 2. Правопорушення: поняття, ознаки, види
суб'єктивна сторона правопорушення. Під об'єктом правопорушення розуміється те, на що посягає правопорушник, чому заподіюється безпосередній шкоду, шкоду. Розрізняють загальний і спеціальні, або конкретні, об'єкти. В якості загального об'єкта виступають правопорядок, інтереси держави і суспільства, існуючий соціально-економічний і політичний лад, сформовані суспільні відносини.
- 2. Свобода договорів
суб'єктивних обмежень, а також формалізму, стала поруч з правом приватної власності однією з головних основ сучасного правового порядку ". Але це не завадило йому звернути увагу й на інше:" Безмежна свобода договору, яка виставлялася недавно як необхідна умова громадянського побуту і основний принцип законодавчої політики, останнім час піддається утрудненням під
- 3. Підстави та умови договірної відповідальності
суб'єктивних цивільних прав, як майнових, так і особистих немайнових, оскільки цивільно - правова відповідальність являє собою відповідальність одного учасника майнового обороту перед іншим, відповідальність порушника перед потерпілим, її спільною метою є відновлення порушеного права на основі принципу відповідності розміру відповідальності розміру заподіяної
- Стаття 105. Вбивство Коментар до статті 105
суб'єктивної сторони вбивство характеризується лише умислом (прямим або непрямим). Винний усвідомлює суспільну небезпеку діяння, спрямованого на позбавлення життя іншої людини, передбачає можливість чи неминучість настання смерті і бажає або свідомо допускає або байдуже ставиться до можливої смерті потерпілого. Особа, що мало умисел на вбивство певної особи, по
- Стаття 206. Захоплення заручника Коментар до статті 206
суб'єктивної сторони злочину - мета винного спонукати держава, організацію (міжнародну або внутрішньодержавну, комерційну або некомерційну) або громадянина вчинити будь-яку дію або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника. Характер пропонованих винним вимог не має значення для кваліфікації. Вони можуть бути як
- Стаття 211. Викрадення судна повітряного або водного транспорту або залізничного рухомого складу Коментар до статті 211
суб'єктивної сторони діяння характеризується прямим умислом. При вчиненні діяння у формі захоплення обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є мета викрадення судна повітряного, водного транспорту або рухомого залізничного складу . Мотиви скоєння злочину можуть бути будь-якими - корисливими, хуліганськими, прагнення використовувати судно або залізничний рухомий склад для вчинення
- Стаття 213. Хуліганство Коментар до статті 213
суб'єктивна сторона хуліганства характеризується прямим умислом, образи, побої, заподіяння шкоди здоров'ю людини різного ступеня тяжкості, вчинені в сім'ї, стосовно родичів, знайомих осіб і викликані особистими неприязними відносинами, неправильними діями потерпілих тощо, за відсутності ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК РФ, повинні
|