| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Тема 4.3. Юридична відповідальність за екологічні правопорушення |
||
|
Найбільш суворе покарання - 8 років позбавлення волі - встановлено за умисне знищення лісових масивів шляхом підпалу, а також порушення правил поводження з відходами, що спричинило смерть людини або масове захворювання людей. У багатьох випадках застосовуються штрафні санкції та конфіскація незаконно добутого і знарядь екологічного злочину. За загальним правилом, застосування заходів кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування шкоди, заподіяної екологічним злочином. Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення найбільш широко застосовується на практиці. У ст. 84 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» наведений довгий перелік видів адміністративних екологічних правопорушень, починаючи з недотримання стандартів, норм та інших нормативів якості навколишнього природного середовища і кінчаючи відмовою в наданні достовірної екологічної інформації. Встановлено, що за ці порушення громадяни (приватні особи) піддаються штрафу в адміністративному порядку в розмірі від одноразового до десятикратного мінімального розміру оплати праці, встановленого в Російській Федерації. Штраф на посадових осіб в аналогічних випадках - від триразового до двадцатикратного мінімального розміру оплати праці, а на юридичних осіб (підприємства, установи, організації) - від 50 000 до 500 000 рублів. Передбачена індексація розмірів штрафів. Штрафи за адміністративні екологічні правопорушення накладаються спеціально уповноваженими державними органами у сфері охорони навколишнього середовища, регулювання використання природних ресурсів відповідно до їх компетенції. Суми стягуваних штрафів перераховуються на спеціальні рахунки державних екологічних фондів. Як звичайно, постанова про накладення штрафу в адміністративному порядку може бути оскаржене до суду або арбітражного суду. Сплата штрафу не звільняє винних від обов'язку відшкодування заподіяної правопорушенням шкоди. Дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення застосовується у випадках, коли ці порушення є одночасно дисциплінарними проступками. Дисциплінарні стягнення - попередження, догану, відсторонення від роботи і т.п. - Застосовуються адміністрацією стосовно своїх працівників, які допустили екологічні правопорушення в процесі своєї трудової, службової діяльності. Порядок застосування заходів дисциплінарної відповідальності регламентується трудовим законодавством, законодавством про громадські об'єднання та відповідними спеціальними правовими актами підзаконного характеру - статутами, правилами внутрішнього розпорядку і т.п. Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок екологічного правопорушення, виконує подвійну функцію. З одного боку, це компенсація матеріальних втрат, які понесла жертва екологічного правопорушення - громадянин або юридична особа. З іншого - це покарання для заподіювача шкоди - правопорушника. Для того щоб привести в дію правові норми про відшкодування шкоди у разі екологічного правопорушення, необхідно документально зафіксувати факт шкоди (применшення майна, неодержаного доходу), визначити, хто є потерпілою стороною і хто винуватець шкоди, а також довести причинний зв'язок між протиправними діями заподіювача шкоди і шкідливими результатами майнового характеру. На практиці відшкодування шкоди, заподіяної екологічним правопорушенням, зустрічає величезні труднощі, що виникають як з недоліків законодавства, так і з об'єктивних складнощів екологічних ситуацій. Найбільш важким завданням є доведення причинного зв'язку між діями заподіювача шкоди і шкідливими результатами, бо стан природного середовища не завжди прямо залежить від дій заподіювача шкоди, а негативні майнові наслідки у свою чергу найчастіше неможливо пов'язати зі станом природного середовища. Інша значна трудність полягає в тому, що природні об'єкти і навіть здоров'я людини не мають товарно-грошової вартісної ціни, а тому їх псування або знищення можуть бути представлені як прямі втрати у майні та оцінені в грошах. Часто доводиться вдаватися до непрямих способів розрахунку майнової шкоди. Відповідно до законодавства шкоду в розглянутих випадках обчислюється двома способами - за допомогою спеціальних такс збитку, встановлених державою стосовно незаконному видобутку, псування або знищення окремих природних об'єктів, а за відсутності такс шляхом калькуляції вартості втраченого майна, вимушених витрат і неотриманих доходів. Шкода відшкодовується добровільно або примусово - за рішенням суду або арбітражного суду за позовом потерпілої сторони. За згодою сторін за рішенням суду або арбітражного суду шкода може бути відшкодована в натурі шляхом покладання на відповідача обов'язки щодо відновлення навколишнього природного середовища за рахунок його сил і засобів. Зупинення або припинення екологічно шкідливої діяльності хоча не рахується мірою відповідальності, робить дуже сильний вплив на поведінку фізичних та юридичних осіб, які порушують вимоги екологічного права. Фактично призупинення або припинення екологічно шкідливої діяльності настільки глибоко зачіпає економічні та організаційні інтереси суб'єктів, зайнятих у процесі матеріального виробництва, що підприємства, установи, організації та громадяни прагнуть всіма силами уникнути застосування до них такої міри адміністративного впливу. Право приймати рішення про обмеження, призупинення, припинення роботи підприємств, споруд, інших об'єктів і будь-якої діяльності, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу або здоров'ю людини, належить посадовим особам органів державного екологічного контролю і регламентується відповідним законодавством. Таким чином, виконання вимог екологічного права забезпечується досить широким арсеналом заходів юридичної відповідальності та адміністративного реагування, які діють тим ефективніше, чим правильніше вони застосовуються. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Тема 4.3. Юридична відповідальність за екологічні правопорушення " |
||
|
||