|
Об'єктивна сторона злочини ня полягає у знищенні або пошкодженні зброї, бій-припасів або предметів військової техніки , що спричинили тяжкі наслідки.
Склад злочину - матеріальний; воно вважається вікон-
ченним з моменту настання тяжких наслідків.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується неос-торожности формою вини у вигляді легкодумства або недбалості. Винний передбачає, що в результаті його дій (бездейст-вия) може бути знищено або пошкоджено військове імущест-во, із заподіянням тяжких наслідків, але без достатніх до того підстав самовпевнено розраховує на запобігання цих наслідків або не передбачає можливості їх наступле-ня, хоча за необхідної пильності і передбачливий-ності повинен був і міг їх передбачити.
Суб'єкт злочину - спеціальний: будь военнослу-
жащій.
|
- 2. Класифікаційні ознаки та види збройних злочинів
Злочинність в цілому, її причини та умови, особистість злочинця у науково-пізнавальному плані - це родові поняття, з яких кожне охоплює безліч реальних фактів та осіб, що розрізняються за багатьма підставами та ознакам. Поглиблене вивчення цих реальностей, а головне - диференціація заходів попередження злочинів вимагають звернення до видовим ознаками, що характеризує частини цілого
- 5. Злочини проти порядку використання та заощадження військового майна
Залишення гинучого військового корабля (ст. 345 КК). Відповідно до Корабельним статутом Військово -Морського Флоту * (391) командир корабля (судна) зобов'язаний показувати підлеглим приклад мужності та відваги. Він несе повну відповідальність за забезпечення безпеки корабля, за його збереження і належну експлуатацію, за життя і здоров'я підлеглих. Корабельний статут покладає на командира і весь
- Глава 24 Формування нової системи права
Основним джерелом права в період становлення абсолютної монархії залишалось Соборне Укладення 1649 р., чия правова сила неодноразово підтверджувалася указами. У першій чверті XVIII в . коло джерел суттєво змінився: він поповнився маніфестами, іменними указами, статутами, регламентами, установами, оголошеними указами (усними актами), затвердженими доповідями (резолюції монарха) і
- Стаття 281. Диверсія Коментар до статті 281
Об'єктом диверсії виступають відносини, що складаються в процесі забезпечення економічної безпеки Російської держави. Державна стратегія економічної безпеки Росії, затверджена Указом Президента РФ від 29 квітня 1996 р. N 608, визначає економічну безпеку Росії як стан захищеності економічних інтересів особистості, суспільства і держави від внутрішніх і
- Стаття 344. Порушення статутних правил несення внутрішньої служби та патрулювання в гарнізоні Коментар до статті 344
Об'єкт аналізованого складу - встановлений порядок несення внутрішньої служби та патрулювання в гарнізоні. В ст. 344 КК РФ об'єднані діяння, пов'язані з порушеннями різних правил. Порушення правил несення внутрішньої служби зазіхає на внутрішню безпеку військових частин, підриває їх боєздатність, веде до дезорганізації їх діяльності. Несення внутрішньої служби покладається на
- Стаття 347. Знищення або пошкодження військового майна з необережності Коментар до статті 347
Всі елементи даного складу злочину, за винятком суб'єктивної сторони, повністю збігаються з розглянутими вище. З суб'єктивної сторони діяння характеризується тільки необережною формою вини. Даний склад злочину слід розмежовувати з складом злочину, передбаченим ст. 348 КК РФ, - втрата військового майна. Різниця полягає в тому, що при знищенні або
- Стаття 348 . Втрата військового майна Коментар до статті 348
Об'єктом злочину є військовий порядок заощадження майна та відносини власності. Під заощадженням військового майна розуміється таке поводження з ним, яке забезпечує його збереження і готовність до користування. Правила заощадження військового майна регламентуються відповідними статутами, інструкціями, посібниками, настановами та іншими нормативними документами. Предмет
- § 2. Кореляція проступків і злочинів по дореволюційному російському праву
Відповідальність за незначні проступки в Росії кінця XIX в. регламентувалася різними актами. Деякі з них передбачали санкції залежно від станової приналежності правопорушника. Так, згідно з Лісовим статутом (вид. 1876 р. в ред. 1890 р., додаток до ст. 1, прямуючи.) , а також Зводом законів Російської імперії (т. VIII, ч. 1) стягнення і покарання за порушення
- 3. Короткий історичний нарис розвитку законодавства про відповідальність за злочини, що посягають на громадську безпеку
Кримінальне законодавство Російської імперії другої половини XIX - початку ХХ ст., зокрема, Покладання про покарання кримінальних та виправних 1845 р. в редакції 1885 р. і Кримінальну укладення 1903 р., на відміну від кримінально-правових систем Німеччини , Голландії та деяких інших країн, не виділяла самостійного розділу або глави, де були б зосереджені норми про відповідальність за діяння,
- 4. Злочини, що порушують загальні правила безпеки. Характеристика окремих видів злочинів проти громадської безпеки
Теppоpізм (ст. 205 КК). Як наголошується в Концепції національної безпеки Російської Федерації, затвердженої Указом Президента РФ від 17 грудня 1997 р. N 1300 (в ред. Указу від 10 січня 2000 р. N 24): "У багатьох країнах, у тому числі в Російській Федерації, різко загострилася проблема тероризму, що має транснаціональний характер і загрожує стабільності у світі, що обумовлює
|