Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
О. В. Дзера. Цивільне право України. Книга 2, 2002 - перейти к содержанию учебника

Видача нотаріальною конторою свідоцтва про право на спадщину

.
Усі питання, пов'язані з переходом майна померлого до спадкоємців і документальним оформленням цих прав, вирішують нотаріальні контори. І лише якщо між заінтересованими особами виникає спір внаслідок переходу майна померлого до його спадкоємців, відповідні питання розглядає і вирішує суд.
Нотаріальні контори вживають заходів щодо охорони спадкового майна, коли це потрібно в інтересах держави, спадкоємців, відказоодержувачів чи кредиторів (ст. 558 ЦК УРСР). Для цього майно за описом передається на зберігання родичам померлого або стороннім особам.
Нотаріальна контора встановлює коло спадкоємців, що закликаються до спадкування, і визначає частку кожного з них у спадковому майні. Кожний спадкоємець, який має право на спадщину, може одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину (ст. 560 ЦК УРСР). У свідоцтві вказуються спадкоємці, які прийняли спадщину, склад, вартість та місцезнаходження спадкового майна, розмір частки кожного із спадкоємців. Свідоцтво про право на спадщину не встановлює прав спадкоємців, а лише підтверджує наявність цих прав. Якщо спадкоємець прийняв спадщину, то до нього переходять права на відповідну частку майна спадкодавця (або на все майно) незалежно від того, одержав він свідоцтво про право на спадщину чи ні. Внаслідок цього в законі не встановлено строку, протягом якого спадкоємець має право звернутися до нотаріальної контори з проханням видати таке свідоцтво.
Свідоцтво про право на спадщину видається в основному після закінчення шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, оскільки лише після закінчення цього строку може бути визначено коло спадкоємців, які прийняли спадщину.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Видача нотаріальною конторою свідоцтва про право на спадщину"
  1. Як оформлюють право на спадщину?
    Усі питання, пов'язані з переходом майна померлого до спадкоємців і документальним оформленням цих прав, вирішуються нотаріальними конторами. Лише якщо між заінтересованими особами виникає спір внаслідок переходу майна померлого до його спадкоємців, відповідні питання розглядаються і вирішуються судом. Нотаріус за місцем відкриття спадщини, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідні
  2. Стаття 174. Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав
    174.1. Об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на: а) об'єкт нерухомості; б) об'єкт рухомого майна, зокрема: предмет антикваріату або витвір мистецтва; природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння; будь-який транспортний засіб та приладдя до нього; інші види рухомого
  3. Поділ майна подружжя
    . Здійснення подружжям права спільної власності може призводити також до його припинення. Це можливо як за загальноправо-вими підставами (шляхом відчуження спільного майна за угодами іншим особам, його споживання, знищення тощо), так і за підставами, передбаченими сімейним законодавством, тобто за спеціальними підставами. Найпоширенішою спеціальною підставою припинення права спільної власності на
  4. § 5. Встановлення моменту виникнення права власності
    Важливе теоретичне і практичне значення має правильне визначення конкретного моменту виникнення у особи права власності, адже з цього моменту власник набуває право на захист набутої власності передбаченими законом способами. Крім того, при відчуженні речі ризик випадкової загибелі або її випадкового псування переходить на набувача водночас з виникненням у нього права власності, якщо інше не
  5. § 8. Оформлення права на спадщину
    Оформлення спадкових прав являє собою сукупність правових дій, після вчинення яких встановлюється частка кожного спадкоємця у спадковому майні, і спадкоємці набувають права розпоряджатися цим майном. Завершується оформлення спадкових прав видачею свідоцтва про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину не створює нових прав у спадкоємців на майно, а тільки підтверджує вже існуюче право
  6. Що розуміють під терміном "відкриття спадщини
    Відкриття спадщини - це настання певних обставин, за яких у відповідних осіб виникає право спадкоємства. Цивільним кодексом України передбачені такі обставини, що викликають відкриття спадщини: 1) смерть особи; 2) оголошення особи судом такою, що померла. Важливе значення для відкриття спадщини має встановлення часу відкриття спадщини. На момент відкриття спадщини встановлюється коло
  7. Що таке спадкування за заповітом і які вимоги пред'являються до заповіту?
    Кожна дієздатна особа може за життя визначити долю належного їй майна на випадок смерті. Таке розпорядження, зроблене у встановленій законом формі, називається заповітом. За юридичною природою заповіт - односторонній правочин. У цьому правочині набуває вираження волевиявлення тільки однієї особи - - заповідача. Внаслідок такого одностороннього волевиявлення після смерті заповідача у певних осіб,
  8. § 6. Правовстановлюючі документи власника
    За Законом України "Про власність" власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном (ст. 4). Однак у цьому законі нічого не говориться про те, якими доказами власник повинен підтверджувати належність йому майна на праві власності. Водночас у ст. 49 закону зазначається, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, арбітражним
  9. § 5. Встановлення моменту виникнення права власності
    Важливе теоретичне і практичне значення має правильне визначення конкретного моменту виникнення у особи права власності, адже з цього моменту власник набуває право на захист набутої власності передбаченими законом способами. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 130 ЦК України при відчуженні речі ризик випадкової загибелі або її випадкового псування переходить на набувача водночас з виникненням у
  10. Стаття 197-1. Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво
    1. Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної .шкоди її законному володільцю або власнику,- карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. 2. Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок
© 2014-2022  yport.inf.ua