|
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Грошова вимога до боржника може бути передана клієнтом факторові також з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Сторонами договору факторингу є фактор і клієнт.
Фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Клієнтом факторингу можуть бути фізичні та юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Предметом договору факторингу може бути як грошова вимога, строк платежу якої закінчився (наявна вимога), так і право на одержання коштів, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). При переданні майбутньої вимоги вона вважається такою, що перейшла до фактора після того, як виникло саме право на одержання з боржника грошових коштів, які є предметом передання вимоги, передбаченої договором.
Якщо передання грошової вимоги обумовлене певною подією, воно набуває чинності після настання цієї події. У цих випадках додатково передання вимоги не оформлюється. Договір факторингу є дійсним, навіть якщо між клієнтом та його боржником є угода про заборону передання грошової вимоги або її обмеження.
Клієнт несе відповідальність перед фактором за дійсність грошової вимоги, що є предметом відступлення. Але клієнт не несе відповідальності за невиконання або неналежне виконання боржником вимоги, що є предметом відступлення, пред'явленої до виконання фактором, якщо інше не передбачено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, вважається дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення грошової вимоги цьому факторові й у повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названо фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумні строки доказів того, що відступлення грошової вимоги факторові справді мало місце.
Якщо фактор не виконує цього обов'язку, боржник має право здійснити цей платіж клієнтові на виконання його зобов'язання перед ним. У разі звернення фактора до боржника з вимогою здійснити платіж боржник має право пред'явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він був повідомлений про відступлення вимоги факторові. Вимоги, які боржник міг пред'явити клієнту у зв'язку з порушенням останнім угоди про заборону або обмеження факторингу, не мають чинності проти фактора.
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом придбання у нього грошової вимоги фактором, останній набуває права на всі суми, які він одержить від клієнта на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором за те, що одержані останнім суми виявилися меншими від ціни, за яку фактор придбав вимогу.
При відступленні грошової вимоги факторові, здійсненому з метою забезпечення виконання йому зобов'язання клієнта, коли договором факторингу не передбачено інше, фактор повинен надати клієнтові звіт та передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечує відступлення вимоги. Якщо кошти, одержані фактором від боржника, виявилися меншими від суми боргу клієнта перед фактором, клієнт зобов'язаний сплатити факторові залишок боргу.
У разі порушення клієнтом своїх обов'язків за договором, укладеним з боржником, останній не має права вимагати від фактора повернення сум, уже сплачених йому на грошову вимогу, яка була передана, якщо боржник має право одержати ці суми безпосередньо від клієнта.
Боржник, який має право одержати безпосередньо від клієнта суми, сплачені факторові за відступленою грошовою вимогою, має право вимагати повернення цих сум фактором, коли фактор не виконав свого зобов'язання з передачі клієнтові грошових коштів, пов'язаних з відступленням права грошової вимоги, або передав клієнтові грошові кошти, знаючи про порушення клієнтом зобов'язання перед боржником, пов'язаного з відступленням права грошової вимоги.
Приклад факторингової операції -- придбання права вимоги поставок товарів і надання послуг, прийняття ризику виконання таких вимог та інкасація цих вимог, які здійснюють комерційні банки.
|
- § 6. Припинення зобов'язань
які складають його зміст. Внаслідок цього учасників зобов'язання більше не пов'язують ті права і обов'язки, які раніше з нього випливали. Припинення зобов'язань настає внаслідок дії так званих право- припиняючих юридичних фактів, які можуть бути як подіями (смерть боржника або кредитора у зобов'язаннях особистого характеру), так і діями (повернення боргу, передача речі тощо). Слід зазначити,
- § 3. Класифікація господарських договорів
договорів виражає їх систему залежно від підстави їх виникнення у ролі і встановленні господарських зв'язків, порядку укладання, становища сторін, тривалості застосування у сфері господарської діяльності тощо. Класифікуються вони за ознаками цивільно - правових договорів із врахуванням особливостей, передбачених господарським законодавством, тому їх поділ можна проводити за різними критеріями.
- Книга п'ята ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО
які правовідносини, зобов'язання підлягає захисту з боку держави. У сфері майнових відносин зобов'язання посідають провідне місце. Вони опосередковують усі сфери виробництва, переміщення і розподілу товарів. Виробництво, будівництво, транспортування, цивільний обіг товарів, побутове обслуговування населення, цивільно-правові операції з руху товарів здійснюються у формі цивільно-правового
- Стаття 135. Порядок визначення доходів та їх склад
які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. 135.2. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених
- Стаття 138. Склад витрат та порядок їх визнання
які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. 138.1.1. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних
- § 1. Поняття та структура цивільного законодавства
які містять цивільно-правові норми. Як співвідносяться між собою цивільне право і цивільне законодавство? Цивільне право - це сукупність юридичних норм. Цивільне законодавство - система нормативних актів. Цивільне право - внутрішня форма права, зміст якого визначається соціально-економічними особливостями суспільних відносин, що ним регулюються; цивільне законодавство - зовнішня форма права,
- Стаття 202. Порушення порядку зайняття господарською діяльністю та діяльністю з надання фінансових послуг
які відповідно до законодавства підлягають ліцензуванню, у т. ч. банківської діяльності, банківських операцій, професійної діяльності на ринку цінних паперів та операцій небанківських фінансових установ; 3) здійснення зазначеної діяльності з порушенням умов ліцензування. Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на
- § 2. Расчеты и кредитование
договоров в сфере расчетов и кредитования. Расчетные операции представляют собой акты исполнения обязательств. Условие о платеже входит в содержание любого возмездного договора о продаже товаров, выполнении работ, оказании услуг. Но платежи в безналичной форме, а в ряде случаев и платежи наличными деньгами, обусловливают необходимость заключения специальных договоров, опосредующих эти финансовые
- § 1. Банковская система. Правовое положение кредитных организаций
договора банковского вклада, из которого возникает обязательство банка перед вкладчиком «возвратить сумму вклада и выплатить про-центы на нее на условиях и в порядке, предусмотренных договором» (п. 1ст. 834 ГК РФ); 2) по модели договора доверительного управления в тех предусмотренных законом случаях, когда самостоятельным объектом доверительного управления могут быть деньги (п. 2ст. 1013ГКРФ);
- § 3. Активные операции коммерческих банков
договорам доверительного управления. Но согласно закона - ч. 1 п. 3 ст. 1012 ГК РФ, в любом случае доверительный управляющий обязан информировать другую сторону совершаемой сделки о том, что он действует в качестве доверительного управляющего. Иначе совершенные доверительным управляющим сделки будут считаться совершенными в его интересах, а не в интересах учредителя управления, и обязываться по
|