Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Є. О. Харитонов, О. В. Старцев. Цивільне право України. Підручник., 2007 - перейти к содержанию учебника

§ 1. Загальні положення про фізичну особу

У радянському цивільному праві термін "фізична особа" не використовувався, оскільки ця категорія вважалася суто "буржуазною" і піддавалася відповідній критиці. Натомість у цивільному законодавстві колишнього СРСР та республік, що входили до його складу, використовувалося поняття "громадянин", котре розглядалося як таке, що більше відповідає суті відносин у цій галузі у соціалістичному суспільстві .
Однак після зменшення напруги ідеологічної боротьби ставлення до цивілістичної термінології змінилося, що і зумовило повернення до категорії "фізична особа", яка вживається в усіх європейських правових системах.
У зв'язку з цим слід підкреслити, що йдеться не просто про зміну терміна, а про формування нового підходу. Якщо раніше в центрі уваги знаходилася характеристика людини як громадянина, і тим самим підкреслювалося значення її взаємин з державою, тепер увага загострюється на цінності і правовому статусі людини у приватноправових (цивільно-правових) відносинах.
Згідно з ЦК фізична особа - це людина, що виступає як учасник цивільних відносин (ст. 24).
Поняття "фізична особа" і "людина" взаємопов'язані, але не тотожні. Фізична особа - це завжди і тільки людина. Проте людина може бути, а може і не бути учасником цивільних відносин. Крім того, людина може розглядатися як суб'єкт права, а може бути предметом наукового дослідження або розглядатися як об'єкт впливу у іншій системі суспільних зв'язків.
Отже поняття фізичної особи у цивілістиці може не співпадати з поняттям людини, як істоти біологічної: іноді ці поняття тотожні, а іноді - поняття "фізична особа" вужче за поняття "людина".
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "§ 1. Загальні положення про фізичну особу"
  1. § 1. Поняття і ознаки юридичної особи
    загальні норми, які визначають обов'язковість організаційної єдності цього виду юридичних осіб, встановлюючи для них 2 рівні органів управління товариством. Перший рівень - це вищий орган управління; другий - виконавчий. Загальні збори учасників товариства є вищим органом управ- ііння товариства незалежно від його виду. Стаття 98 ЦК визначає компетенцію загальних зборів учасників іоварисгва,
  2. § 11. Строки захисту цивільних прав. Позовна давність
    загальні правила ст.ст. 253-255 ЦК. Правило про обчислення позовної давності сформульоване у ч. 2 ст. 260 ЦК як імперативне. Тобто, порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін. Оскільки і загальна, і спеціальна позовна давність обчислюються роками, то при їх обчисленні використовуються відповідні правила (ст. 254 ЦК). Позовна давність спливає у відповідні
  3. 8.1. Правочини з дефектами суб'єктного складу
    загальні наслідки, передбачені ст. 216 ЦК. Недієздатна фізична особа не може вчиняти будь-якого правочину. Цс від її імені та в її інтересах робить призначений їй опікун. Тому усі вчинені недієздатною фізичною особою правочини є нікчемними (ст. 226 ЦК). Разом з тим, правове значення діям недієздатної особи може бути надане опікуном або судом. Опікун може схвалити дрібний побутовий правочин,
  4. 4.1. Особливості права власності на землю (земельну ділянку)
    загальні положення права власності (у тому числі ті, що застосовуються у цій сфері), встановлюються ЦК. Основними законодавчими актами, що регулюють земельні відносини, є ЗК та ЦК, норми глави 27 якого присвячені встановленню засад цивільно-правового режиму землі, яка знаходиться у власності суб'єктів цивільного права. Обсяг та об'єкти права власності на землю встановлені ст. 373 ЦК, яка,
  5. § 1. Загальні положення про договір про надання послуг
    положеннями ЦК, як і замовником, може бути будь-яка юридична або фізична особа. Положення актів спеціального законодавства уточнюють його статус. Гак, Закон "Про житлово-комунальні послуги" у ст. 1 під терміном "виконавець" розуміє суб'єкта господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг споживачу відповідно до умов договору. Закон "Про захист прав споживачів" та
  6. § 1. Загальні положення про відшкодування шкоди
    загальні умови, за наявності яких у сукупності можливе примусове відшкодування майнової шкоди особою, яка її заподіяла: 1) наявність власне майнової шкоди, завданої особистим немайновим правам, або шкоди, завданої майну фізичної чи юридичної особи. За змістом ст. 22 ЦК така шкода може бути у формі втрат, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрат, дкі особа зробила
  7. § 5. Поняття та види кооперативів
    загальні збори членів кооперативу. До органів управління кооперативу належать правління (голова) кооперативу та ревізійна комісія (ревізор) кооперативу. Правління виробничого кооперативу створюється у кооперативі, до складу якого входить не менше десяти членів. Статутом виробничого кооперативу може бути передбачено спостережну раду кооперативу (у разі якщо кількість членів виробничого
  8. § 1. Загальні положення про право власності та інші речові права суб'єктів господарювання
    положення (щодо повноважень власника майна у сфері господарювання) відображені в ст. 134 і 135 ГК. Відповідно до ч. 1 ст. 134 ГК суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для
  9. § 2. Психологія допиту
    загальні правила, що у зв'язку з процесом забування допит необхідно проводити якнайшвидше після події. Проте необхідно пам'ятати і про явище ремінісценції - поліпшення відтворення запам'ятовуваного матеріалу через деякий проміжок часу після його заучування. Необхідно також пам'ятати і про різні порушення пам'яті, що виникають при різних локальних ураженнях головного мозку - амнезії (ретроградній
  10. § 4. Психологія пред'явлення для впізнання
    загальній характеристиці зовнішності особи й які через власну індивідуальність найближче стоять до необхідних ознак, що є опорними в процесі ідентифікації при впізнанні. Потирання рук, поглажування голови, почісування носа, змахи рукою, що підкреслюють значущість сказаного, знизування плечима й інші рухи зазвичай дають той чи інший обсяг інформації про особу та її стан. Тактика пред'явлення
© 2014-2022  yport.inf.ua