Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

Захоплення заручника (ст. 206 КК).

Злочин носить між-народний характер. Боротьба із захопленням заручників здійснює-ся на основі Міжнародної конвенції про боротьбу з захопленням за-Ложніков, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН в Нью-Йорку

17 грудня 1979 р.1 У даному документі зазначені основні на-правління протидії цьому злочину, а саме воно оп-чається як захоплення або утримання іншої особи і загроза його вбити, завдати пошкодження або продовжувати утримувати з метою змусити третю сторону (держава, міжнародну межпра-рі організацію, будь-яка фізична або юридичне особа або групу осіб) вчинити або утриматися від вчинення будь-якого акту як прямого чи непрямого умо-ви для звільнення заручника.
Додатковим безпосереднім об'єктом злочину
може бути життя і здоров'я, свобода людини.
Об'єктивна сторона злочину полягає в захопленні чи утриманні заручника.
Заручник - це фізична особа, захоплене і (або) спини-ваемое з метою спонукання держави, організації або окремих на них осіб вчинити будь-яку дію або утриматися від її вчинення як умови звільнення утримуваного особи.
Захоплення заручника передбачає протиправне насильництву-не обмеження свободи хоча б однієї людини, вчинене відкрито чи таємно, шляхом обману, наприклад, переміщення за-Ложніков до місця утримання за допомогою обману, із застосуванням насильства, не небезпечної для життя чи здоров'я (ст. 116 КК), або без такого, або з погрозою застосування будь-якого насильства - в слу-чаї невиконання пред'явлених державі, організації або громадянину вимог як умов звільнення заручника. Характер вимог не має значення; вони можуть бути закон-ними або незаконними. Погроза вбивством або заподіянням тяж-кого шкоди здоров'ю при захопленні заручника або його утримання не вимагає самостійної кваліфікації.
Утримання заручника означає насильницьке воспрепятст-вованіе його пересуванню, поверненню свободи, доступ до за-хваченному представників влади, зміст його в приміщенні, яке заручник не може покинути самостійно.
Даний злочин відрізняється специфічністю мети - со-вершеніе представниками держави, організаціями чи громадянами певних дій як умови звільнення
1 Чинне міжнародне право. М., 1997. Т. 3. С. 23.

Заручника. Тому обов'язковим елементом об'єктивної сто-ку є висунення викрадачами певних ви-мог політичного, націоналістичного, релігійного, кри-номінального та іншого характеру (наприклад, звільнити якого-або засудженого з місць позбавлення волі, забезпечити гріш-ми, зброєю, транспортом, виїзд з країни перебування) або вимога утриматися від вчинення будь-якої дії.
Захоплення заручника - триває злочин з формальним складом, визнається закінченим з моменту захоплення, коли по-терпіла фактично позбавляється свободи, а в разі, якщо ві-новних утримує вже захопленого іншими особами заложні-ка, то з моменту утримання, незалежно від тривалості часу. Невдала спроба захопити заручника квалифици-руется як замах на злочин.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Суб'єкт злочину - особа, яка досягла 14-річного віз-
раста.
У частині 2 ст. 206 КК передбачає кваліфікуючі об-стоятельства захоплення заручника: а) групою осіб за поперед-тельному змовою; в) із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я; г) із застосуванням зброї або предметів, викорис-зуемих в якості зброї; д) в відношенні свідомо неповнолітні; е) щодо жінки, яка завідомо для винного перебуває у стані вагітності; ж) щодо двох або більше осіб; з) з корисливих мотивів або за наймом.
Кваліфікуючий ознака групи осіб за попередньою змовою при захопленні заручників не має якої-небудь особливо-сті і визначається за правилами ст. 35 КК.
Кваліфікуючий ознака насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, передбачає навмисне заподіяння легкої шкоди здоров'ю (ст. 115 КК), умисне заподіяння шкоди здоров'ю середньої тяжкості (ст. 112 КК), катування (ст. 117 КК), навмисне-ве заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю (ст. 111 КК).
Кваліфікуючий ознака застосування зброї або предме-тов, використовуваних як зброї, застосовується аналогічно квалифицирующему ознакою складу викрадення людини, передбаченню п. «г» ч. 2 ст. 126 КК.

Кваліфікуючі ознаки про захоплення завідомо неповнолітні заручника (п. «д» ч. 2 ст. 206 КК), жінки, яка завідомо для винного перебуває у стані вагітності (п. «е» ч. 2 ст. 206 КК), можуть бути застосовані лише в тих випадках, коли винному достовірно відомо відповідно про недосконале-річному віці заручника або про знаходження заручниці-дружин-Київщини у стані вагітності незалежно від її строку.
Кваліфікуючі ознаки захоплення двох або більше заложні-ков (п. «ж» ч. 2 ст. 206 КК) і вчинення злочину з користі-них мотивів або за наймом (п. «з» ч . 2 ст. 206 КК) застосовують-ся аналогічно кваліфікуючою ознаками складам вбивства, передбаченим відповідно п. «а» або п. «з» ч. 2 ст. 105 КК.
Особливо кваліфікованими видами захоплення заручника є-ються діяння, передбачені ч. 1 або ч. 2 ст. 206 КК, якщо вони вчинені: організованою групою; спричинили з необережно-сти смерть людини або інші тяжкі наслідки. Ці призна-ки аналогічні відповідним ознаками терористичного акту - ч. 3 ст. 205 КК.
Суб'єктивна сторона захоплення заручника у випадках наступ-лення з необережності смерті потерпілого або інших тяжких наслідків характеризується двома формами вини - прямим умислом стосовно дій і необережністю (легко-думки або недбалістю) по відношенню до таких наслідків.
У примітці до ст. 206 КК передбачено умови звільняються-дення від кримінальної відповідальності особи, добровільно або на вимогу влади звільнив заручника, якщо в його дію-віях немає іншого складу злочину. Коли особа під час захва-та заручника вчинила інші злочини (наприклад, неза-кінний оборот зброї, наркотиків, навмисне заподіяння шкоди здоров'ю захопленого, умисне знищення або пошкодження майна), то за них може наступити кримінальна відповідальність на загальних підставах. Така заохочувальна норма введена законодавцем з метою попередити або змен-шити можливість настання більш тяжких наслідків вказаного злочину.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Захоплення заручника (ст. 206 КК). "
  1. Стаття 75. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям Коментар до статті 75
    захоплення заручника - ст. 206 КК РФ; організація незаконного збройного формування або участь у ньому - ст. 208 КК РФ і
  2. Стаття 126. Викрадення людини Коментар до статті 126
    захопленням) живої людини, переміщенням з місця його постійного чи тимчасового проживання з подальшим утриманням проти його волі в іншому місці. Склад злочину - формальний; злочин закінчено з моменту виконання всіх дій, спрямованих на викрадення. Викрадення припускає наявність трьох послідовних операцій: захоплення (заволодіння), переміщення і утримання людини. Захоплення
  3. Стаття 206. Захоплення заручника Коментар до статті 206
    захопленням заручників (прийнята 17 грудня 1979 Резолюцією 34/146 Генеральної Асамблеї ООН). У ст. 1 цієї Конвенції говориться, що будь-яка особа, яка захоплює або утримує іншу особу й погрожує вбити, завдати пошкодження або продовжувати утримувати іншу особу для того, щоб змусити третю сторону, а саме держава, міжнародну міжурядову організацію, будь-яке
  4. Глава 8. Тероризм: поняття, загрози, перспективи
    захоплення транспортних засобів і заручників; знищення транспортних комунікацій; вибухи, підпали; військові дії, включаючи партизанські; отруєння джерел харчування та водопостачання; застосування отруйних речовин; погрози застосування цих та інших заходів та ін Невизначеність, розмитість, багатоликість тероризму призводять до численних його класифікаціями за різними підставами *. * Огляд див.:
  5. 2. Класифікаційні ознаки і види збройних злочинів
    захоплення заручника (ст. 206 ч. 2 п. «г»), викрадення повітряного судна ... (Ст. 211 ч. 1 п. «г»), хуліганство (ст. 213 ч. 3), піратство (ст. 227 ч. 2). Крім того, подібні предмети часто застосовуються при вчиненні вбивств, заподіянні тяжкої та середньої тяжкості шкоди здоров'ю, згвалтувань. Використання підручних предметів характерно для спонтанно-ситуативних злочинів. Вони, як правило, не
  6. 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
    захоплення заручника (ст. 206), участь у незаконному збройному формуванні (ст. 208), незаконне придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї , боєприпасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв (ст. 222), незаконне виготовлення зброї (ст. 223), незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання або збут наркотичних засобів або психотропних речовин
  7. 6 . Відстрочка виконання покарання вагітним жінкам і жінкам, які мають малолітніх дітей
    захоплення заручників (ст. 206 КК), посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 277 КК), посягання на життя особи, яка здійснює правосуддя або попереднє слідство (ст. 295 КК), посягання на життя співробітника правоохоронного органу (ст. 317 КК). Необхідно підкреслити, що відстрочення застосовна до жінок, засуджених за подібні злочини, при засудженні
  8. 3. Злочини проти свободи особи
    захопленні (заволодінні) будь-яким способом (таємно, відкрито, шляхом обману) і в обмеженні особистої свободи шляхом переміщення або проштовхування в якесь інше приміщення (місце) на деякий час, де він насильно утримується. Таким чином, викрадення передбачає сукупність трьох послідовно здійснюваних дій. Це: захоплення, переміщення в інше місце і подальше насильницьке утримання
  9. 2. Поняття, загальна характеристика і система злочинів проти громадської безпеки
    захоплення заручника (ст. 206 КК) - 64; бандитизму (ст. 209 КК) - 523; незаконного придбання, передачі, збуту, зберігання, перевезення або носіння зброї, її складових частин, боєприпасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв (ст. 222 КК) - 66 536; розкрадання або вимагання зброї, боєприпасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв (ст. 226 КК) - 2605; хуліганства (ст. 213 КК) - 128 701.
  10. 4. Злочини, що порушують загальні правила безпеки. Характеристика окремих видів злочинів проти громадської безпеки
    захопленні заручника сприйняло з міжнародного права, відповідно до якого воно класифікувалося як злочин міжнародного характеру * (191). У міжнародній практиці випадки захоплення заручників зустрічалися ще в стародавні часи. У другій половині ХХ в. це явище набуло поширення в діяльності різних терористичних груп Німеччини, Італії, Франції, Іспанії, в тому числі,