Головна
Головна → Цивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне право → Цивільне право → 
« Попередня Наступна »
С.С. Бичкова. Цивільне право України (договірні та недоговірні зобовязання), 2006 - перейти к содержанию учебника

2.9. Зберігання автотранспортних засобів

Наявність в Україні великої кількості автотранспортних засобів викликає необхідність вирішення питання щодо місць їх зберігання. Власники (володільці) таких засобів використовують для цього гаражі, автостоянки, прибудинкову територію тощо.
Правовідносини із надання послуг по забезпеченню схоронності транспортних засобів опосередковуються договором зберігання автотранспортних засобів (ст. 977 ЦК України).
Цей договір є реальним (укладеним з моменту передачі транспортного засобу на зберігання) або консенсуальним (сторони, одна з яких повинна бути професійним зберігачем, набувають прав та обов'язків з моменту досягнення згоди між ними), двостороннім (обов'язки виникають у обох сторін) і відплатним або безвідплатним. Якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним (ч. 1 ст. 977 ЦК України), тобто зберігач взяв на себе обов'язок надавати ці послуги кожному, хто до нього звернеться, на однакових для всіх поклажодавців умовах, за винятками встановленими законом (ст. 633 ЦК України).
Положення ст. 977 ЦК України поширюються на відносини щодо зберігання транспортного засобу в боксах і гаражах, на спеціальних стоянках, а також на відносини між гаражно-будівельним чи гаражним кооперативом та їх членами, якщо інше не встановлено законом або статутом кооперативу.
Зберігачем за договором зберігання автотранспортних засобів виступають будь-які фізичні та юридичні особи, які можуть надати відповідні послуги.
Поклажодавцем за цим договором можуть бути лише власники транспортних засобів; особи, які мають належним чином оформлене доручення на право користування та (або) розпорядження ними; водії, які працюють за трудовим договором, укладеним із власником транспортного засобу.
Предметом зберігання є транспортний засіб1 (автомобіль, автобус, мотоцикл, моторолер, мотоколяска, мопед тощо).
'Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчу-ється квитанцією (номером, жетоном).
Основними обов'язками зберігана за договором зберігання автотранспортного засобу є:
1) забезпечення схоронності предмету договору;
2) не допущення проникнення в нього сторонніх осіб;
3) видача цього засобу за першою вимогою поклажодавця. Одним із найпоширеніших підвидів договору, що розглядається,
є договір зберігання транспортних засобів на автостоянках, на особливостях якого потрібно зупинитися окремо.
Однак відразу слід підкреслити: як правильно зауважує В.Л. Яроцький, відносини за договором зберігання транспортних засобів на автостоянках не слід плутати з платним паркуванням автомобілів на вулицях центральної частини міста, поряд з ринками, іншими місцями їх масового скупчення. Служба паркування отримує визначену плату за надання послуг по паркуванню автомобілів, але не несе відповідальності за їх схоронність1.
Основу правового регулювання договору зберігання транспортних засобів на автостоянках становить ст. 977 ЦК України і Правила зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 115 (далі - Правила). Крім того, працівники автостоянки зобов'язані надавати відповідні послуги з дотриманням вимог Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 р.
Зберіганими за такими договорами є автостоянки (крім автостоянок гаражних кооперативів), що охороняються, незалежно від форм власності, які є суб'єктами господарської діяльності, чи належать цим суб'єктам.
Відповідно до п. 2 Правил, за термінами зберігання автостоянки поділяються на:
1) довготермінові - для постійного зберігання транспортних засобів громадян, які проживають у даному населеному пункті;
'Див.: Цивільне право України: Підручник: У 2 т. / За заг. ред. B.I. Бори-сової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - Т. 2. - С 301.
2) сезонні - для тимчасового зберігання транспортних засобів громадян у зонах відпочинку;
3) денні - розташовані при вокзалах, портах, спортивних спорудах, торговельних, видовищних, інших підприємствах та організаціях, у місцях масового відпочинку;
4) нічні - для тимчасового зберігання транспортних засобів на тупикових та малозавантажених вулицях.
Режим роботи автостоянок установлюється за узгодженням з місцевими органами державної виконавчої влади.
Автостоянка обов'язково повинна мати тверде покриття (асфальтове, бетонне, гравійне, щебеневе), огорожу, освітлення, телефонний зв'язок, приміщення для обслуговуючого персоналу, в'їзні-виїзні ворота із шлагбаумом та запасні ворота на випадок термінової евакуації транспортних засобів.
Плата за зберігання транспортних засобів на автостоянках та інші супутні послуги справляється за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, з видачею квитанції чи касового чека. При цьому плата за тимчасове зберігання справляється за передбачуваний термін зберігання, а за довготермінове - на умовах, передбачених у договорі зберігання транспортного засобу.
Поклажодавцю транспортного засобу, прийнятого на довготермінове зберігання, видається перепустка за встановленим зразком.
Під нас оформлення приймання на зберігання транспортного засобу черговий вносить необхідні дані про поклажодавця і транспортний засіб до відповідного журналу обліку транспортних засобів і розписується в ньому. У разі здавання на зберігання транспортного засобу з аварійними пошкодженнями, він може бути прийнятий на зберігання після реєстрації у журналі обліку транспортних засобів з пошкодженнями та некомплектних, з зазначенням характеру пошкодження, часу в'їзду на автостоянку, марки і номера транспортного засобу та прізвища власника.
Транспортний засіб видається з автостоянки за першою вимогою поклажодавця після:
- здавання ним черговому перепустки (у разі довготермінового
зберігання) чи пред'явлення квитанції (касового чека) про оплату (у разі тимчасового зберігання);
- розписки ним в журналі обліку щоденного та одноразового за-
їзду і виїзду транспортних засобів.
У разі втрати перепустки чи квитанції (касового чека) транспортний засіб видається поклажодавцю на підставі його письмової заяви та документів, які посвідчують його особу і підтверджують його права на транспортний засіб.
Транспортний засіб може бути виданий не поклажодавцю, а іншій особі лише за умови пред'явлення нею належно оформленого доручення власника та перепустки чи документа, що посвідчує особу одержувача.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "2.9. Зберігання автотранспортних засобів"
  1. § 4. Договір зберігання
    зберігання присвячено гл. 66 ЦК. Додатково зберігання у товарному складі регулюється ст. 294 ГК, а також Законом України від 23 грудня 2004 р. "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва". Іншими законодавчими актами визначається специфіка зберігання окремих речей, з огляду на їх особливі властивості - наприклад, Законом "Про зерно та ринок зерна в Україні"
  2. § 1. Загальні положення про договір зберігання
    зберігання. Інколи виникають обставини, за яких власник не може самостійно здійснювати володіння своїм майном, а тому передає його на зберігання іншій особі. За таких обставин між особою, яка передала майно на зберігання, і особою, яка його прийняла, виникають зобов'язання щодо зберігання майна. Зберігальні зобов'язання можуть виникати на підставі: 1) договору зберігання або іншого договору,
  3. Які особливості договору купівлі-продажу автомобіля?
    зберігання транспортного засобу) має право на безкоштовне усунення неполадок чи обміну на новий та інші права, передбачені ст. 14 Закону України "Про захист прав споживачів". Недоліки, виявлені в період гарантійного строку, повинні бути усунені протягом 14 днів. Обов'язки з доставки транспортного засобу суб'єкту господарювання для усунення недоліків і з його повернення покупцю покладаються на
  4. Що таке позичка?
    зберігання, користувач зобов'язаний повідомити позичкодавця про розірвання договору щонайменше за сім днів до повернення речі. Користувач несе звичайні витрати щодо підтримання речі в належному стані. Він зобов'язаний користуватися річчю особисто і лише відповідно до мети, визначеної в договорі, та повернути її після закінчення строку договору в тому самому стані, в якому річ була на момент її
  5. Стаття 144. Об'єкти амортизації
    зберігання основних засобів підприємств у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування. Порядок проведення консервації визначається Постановою КМУ від 28.10.1997 №1183 «Про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств», яка носить обов' язковий характер для підприємств, які мають стратегічне значення для економіки
  6. Стаття 160. Особливості оподаткування нерезидентів
    зберігання або митного ліцензійного складу). Постійним представництвом не є використання споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою
  7. Стаття 388. Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт або яке описано чи підлягає конфіскації
    зберігання представникам підприємств, установ, організацій, членам родини обвинуваченого або іншим особам. Особи, яким передане майно, попереджаються під розписку про кримінальну відповідальність за його незбереження. Одним із заходів до забезпечення позову у цивільному та господарському процесі, про застосування якого виноситься ухвала суду (постанова судді), є накладення арешту на належне
  8. § 1. Загальні положення про договір купівлі-продажу
    зберігання і транспортування, якщо договором купівлі-продажу не вста-новлено вимог щодо тари та (або) упаковки. Продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаковці, що відповідають вимогам, встановленим актами цивільного законодавства. Перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту,
  9. 2.1. Загальні положення про роздрібну купівлю-продаж Поняття та загальна характеристика договору роздрібної купівлі-продажу.
    зберігання тощо. Це є обов'язковим для того, щоб покупець міг повністю уявити собі, що за товар йому пропонується і вибрати те, що є йому необхідним, те, що відповідає в повній мірі його смакам, потребам, можливостям тощо. Достовірність інформації полягає в тому, що відомості про товар, які в ній містяться, повинні відповідати дійсності. Інформація має відповідати вимогам закону та правилам
  10. 3.2. ЦК УРСР 1963 р
    зберігання, довічне утримання, сумісна діяльність); 2) начебто договірні зобов'язання, тобто зобов'язання, що виникають з односторонніх дій (оголошення конкурсу); 3) зобов'язання із правопорушень (внаслідок заподіяння шкоди); 4) зобов'язання із начебто правопорушень (внаслідок придбання або зберігання майна без достатніх підстав. Розділ I V - "Авторське право", як і два наступних - "Право
© 2014-2022  yport.inf.ua