17.1. Морське агентування. Загальні положення: Під агентуванням морських суден розуміється комплекс послуг,

Головна

Адміністративне, фінансове, інформаційне право || Цивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне право || Конституційне, муніципальне право || Природоресурсове, аграрне, екологічне право || Митне, податкове, медичне право || Теорія та історія права і держави || Трудове право || Кримінальне, кримінально-процесуальне право

Цивільне право / Міжнародне приватне право / Підприємницьке право / Сімейне право

Головна → Цивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне право → Міжнародне приватне право →

« Попередня		Наступна »

М.І.Савченко. Морське право, 2008 - перейти до змісту підручника
17.1. Морське агентування. Загальні положення
Під агентуванням морських суден розуміється комплекс послуг, що надаються морським агентом судновласникам, вантажовласникам та вантажоодержувачів. Основними функціями морського агента є: виконання митних та інших формальностей, пов'язаних із заходом судна в порт, сприяння в наданні судну причалу, буксирів, катерів і пр., а також лоцманської проводки; забезпечення судна паливом (бункером), продовольством і предметами технічного постачання; організація ремонту судна; сприяння у якнайшвидшому виконанні вантажно-розвантажувальних операцій; оповіщення судновласників про рух їхніх суден та про хід вантажних операцій; захист інтересів судновласників перед митними органами, адміністрацією портів, вантажовласниками та ін У своїй основі агентування суден викликано поділом праці в торговому мореплаванні. Пояснюється це тим, що на певному етапі розвитку морської торгівлі виникла необхідність виділення і розширення спеціальної категорії працівників, які виконують функції представника власника. У законодавстві континентальних країн Європи XIX століття з'явився інститут представництва. Різниться договірне і законодавче представництво. Договірне засноване на договорі представника з акредитуючою. Законодавче представництво виникає тоді, коли сам закон призначає певну особу представляти інтереси іншої. В Англії та США представництво регулюється нормами, виробленими судовою практикою. У англосаксонському праві термін "агент" (представник) вживається в широкому і вузькому сенсі. У першому випадку охоплюються всі види представництва і посередництва. У другому випадку агент - це особа, уповноважена на укладення угод і на вчинення інших дій від імені подається і за його рахунок. Діяльність агентських фірм зустрічається в різних областях економіки. Однак слід зазначити, що більшою мірою вони поширені в торгівлі, страхуванні, туризмі і на всіх видах транспорту, особливо морському. Поряд з широко поширеним в торговельне судноплавство назвою "морський агент" використовуються й інші - портове агент, агент судновласника, судновий агент, довірена особа судна. Поняття "морський агент" найбільш повно розкриває сутність агента, що працює в сфері торговельного мореплавства, оскільки, крім інтересів принципала (судновласника), які є головними для морського агента, він також може представляти інтереси фрахтувальників, відправників і одержувачів вантажу, страховиків та інших третіх осіб . Існують різні визначення поняття "морський агент". За французькому праву морський агент є уповноваженим представником судновласника, несе перед ним особисту відповідальність, виконує всі стосуються судна операції і надає звичайні послуги судну і вантажу, які не здійснюються самим капітаном судна. Польський морський кодекс 1961 визначає морського агента як постійного представника судновласника, що діє від його імені та за його рахунок. Слід особливо виділити поняття морського агента, яке дає Асоціація морських організацій порту Антверпен (Бельгія), а саме: "Морський агент - це особа, якій від імені та за дорученням судновласника, фрахтувальників, капітанів суден доручається спостерігати за діяльністю судна і вести справи останнього, забезпечуючи в найширшому розумінні всі дії, необхідні для здійснення транспортних операцій, зокрема з одержувачами і відправниками вантажів, виконання будь-яких справ, що мають безпосереднє відношення до доручення, а також надання посередницьких послуг в якості представника перевізника при укладенні фрахтових угод ". Вище згадувалося, що морський агент може представляти третіх осіб, тому слід сказати дещо ширше про це. Треті особи, з якими взаємодіє морський агент, досить численні і різноманітні. Їх можна умовно розділити на дві групи. Перша - всі види офіційних властей. Друга - особи, які перебувають в які тривають або короткочасних договірних відносинах з принципалом (судновласником). До офіційній владі відносяться: адміністрація портів, митні, прикордонні, санітарні, поліцейські влади, консульства, нотаріуси, судові органи та ін У число ж договірних партнерів принципала, як правило, входять: - компанії, що у договорі перевезення (фрахтователи, відправники та одержувачі вантажу, їхні агенти і страховики); - компанії, що обслуговують вантаж (стивідорні, термінальні, експедиторські, Тальманскій та ін.); - компанії, що обслуговують судно (лоцманські, буксирні, швартові, судноремонтні та ін.); - компанії, що обслуговують парк обладнання (лізингові, ремонтні, залізничні та автотранспортні, контейнерне депо). Морські агенти мають широкі посередницькі функції. Судновласники доручають їм погоджувати і укладати багато договорів, у тому числі на портову буксирування і лоцманську проводку, бути посередником при укладанні договору фрахтування судна, договору на ремонт або переобладнання судна, погоджувати ціни та умови поставки бункерного палива, суднових масел, прісної води, продовольства та ін . До того ж, якщо агент має на те повноваження судновласника, він підписує договір від його імені. При відсутності повноважень посередницька роль агента зводиться до сприяння принципалу або його представнику в вторговування найбільш вигідних для судновласника комерційних умов угоди. Ця робота має велике комерційне значення для судновласника, якщо врахувати досвід агента, знання ним місцевих умов, звичаїв і кон'юнктури ринку. Сказане вище дає підстави для висновку: морський агент - це представник і помічник судновласника, який виступає від імені та за рахунок останнього відповідно до положень, заснованими на законі або договорі у всіх справах судновласника комерційного та адміністративного характеру , які пов'язані з морським перевезенням вантажів і пасажирів.
« Попередня		Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

Інформація, релевантна " 17.1. Морське агентування. Загальні положення "
Глава XV. ДОГОВІР морського агентування Глава XV. ДОГОВІР МОРСЬКОГО 4. Припинення договору У главі XIII КТМ можна виявити два спеціальні правила про припинення договору морського агентування. Відповідно до першого з них у разі, якщо договір морського агентування укладено на певний строк, закінчення строку дії такого договору тягне за собою його припинення (п. 1 ст. 239 КТМ). Згідно з другим правилом про припинення договору морського агентування в разі, якщо М.І.Савченко. Морське право, 2008 4.1. Загальні положення Охорона морського середовища - один з важливих принципів міжнародного морського права. Його становлення та затвердження зайняло відносно короткий відрізок часу. Частина XII ЮНКЛОС цілком присвячена захисту та збереження морського середовища. Суверенне право держав розробляти свої природні ресурси відповідно до проведеної ними політикою в галузі навколишнього середовища обумовлено в ЮНКЛОС їх обов'язком 5.6. Агентування Агентування являє собою, з одного боку, поєднання договорів доручення і комісії, а з іншого боку, певне зближення з позиціями англо-американського права. За даним договором одна сторона (агент) зобов'язується за винагороду здійснювати за дорученням іншої сторони (принципала) юридичні та інші дії від свого імені, але за рахунок принципала або від імені та за рахунок принципала. В Глава 52. Агентування Глава 52. Глава 46. Агентування Глава 46. 2. Суб'єкти договору та порядок його укладення Як вже зазначалося, сторонами договору морського агентування є судновласник і морський агент. Стосовно до родового агентським договором перший грає роль принципала, а другий виступає як агента. У главі XIII КТМ відсутні будь-які спеціальні вимоги, пропоновані до суб'єктів договору агентування. У літературі нерідко підкреслюється, що морський агент повинен 5.2. Договір морського посередництва Вперше у вітчизняному законодавстві в гол. XIV Кодексу торгового мореплавання Російської Федерації 1999 р. (прийнятий Державною Думою Федеральних Зборів РФ 31 березня 1999, в силі - з 1 травня 1999; далі - КТМ РФ) отримало відображення морське посередництво, яке, природно, і раніше широко застосовувалося на практиці. Згідно ст. 240 КТМ РФ за договором морського посередництва 17.3.1. Загальні положення Брокерська діяльність як професійного заняття склалася до кінця XIX століття. До того часу розвиток міжнародної торгівлі досягло такого рівня, коли судновласникам і вантажовласникам виявилося не під силу самим стежити за безперервними кон'юнктурними коливаннями на світовому фрахтовому ринку. Виникла потреба у спеціальних посередниках, мають інформацію про наявність та Правове регулювання агентських відносин . Відносинам, що випливають із агентського договору, присвячені приписи ст. 1005-1011 ЦК. Залежно від того, чи діє агент за умовами договору від імені принципала або від свого імені, до агентських відносин відповідно застосовуються приписи гл. 49 або гол. 51 ГК, за винятком тих з них, які суперечать спеціальним розпорядженням закону про агентуванні (ст. 1005-1010 ЦК) або Глава 57. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ІЗ ДОГОВОРІВ ДОРУЧЕННЯ, КОМІСІЇ І агентуванням Глава 57. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ІЗ ДОГОВОРІВ ДОРУЧЕННЯ, КОМІСІЇ І 1. Договір морського агентування і агентський договір За договором морського агентування морський агент зобов'язується за винагороду здійснювати за дорученням і за рахунок судновласника юридичні та інші дії від свого імені чи від імені судновласника в певному порту або на певній території (ст. 232 КТМ). У КТМ вказаним договором присвячена окрема глава (глава XIII "Договір морського агентування"), що включає в себе вісім статей (ст.

© 2014-2022 yport.inf.ua