|
У зв'язку з тим, чи була Зобов'язальне престація подільної або неподільної, зобов'язання ділилися на obligationes divisibiles і obligationes indivisibiles. Ділимими зобов'язаннями були ті, престація яких могла бути виконана "pro parte rata" кількох осіб, причому без шкоди для інтересів кредиторів. Як правило, це були зобов'язання, предметом яких була делимая річ. Неподільні зобов'язання мали своїм предметом неподільну річ (res indivisibilis) і не допускали виконання "pro parte rata". Розподіл зобов'язань на подільні й неподільні було наслідком особливого значення сукупних зобов'язальних відносин.
|
- § 3. Основні інститути цивільного права зарубіжних держав
1929 і 1976 рр.. дитина ще до свого народження отримує певну правову захист в області деліктних відносин, а також в області спадкового права. У праві власності дитина, зачата, але ще не народжена, розглядається як народженого, якщо це веде до його користь. Неповнолітні - особи до 18 років - не є повною мірою дієздатними. Загальне право не знає інституту
- § 1. Поняття та юридична класифікація речей
подільні та неподільні. Ділимими визнаються речі, які не змінюють у результаті розділу свого первісного господарського чи іншого призначення. Без жодного збитку можна розділити на частини продукти харчування, паливо, матеріали тощо, бо кожна частина цих речей може бути використана за раніше призначенням. Неподільними з правової точки зору є ті речі, які в результаті їх розділу
- § 2. Право приватної власності громадян на окремі об'єкти
діленим і неподільним. Загальне поняття неподільної речі дано у ст. 133 ГК: неподільної є річ, розділ якої в натурі неможливий без зміни її призначення. Названий ознака враховує і ЗК. До діленим відноситься ділянка, яка може бути розділений на частини, кожна з яких після розділу утворює самостійний земельну ділянку, дозволене використання якого може здійснюватися без
- § 3. Види зобов'язань
подільні зобов'язання. Зобов'язання, предмет яких може бути розділений на однорідні частини так, щоб кожна частина зберігала всі істотні властивості цілого, вважаються ділимими * (1108). Зобов'язання, предмет яких не допускає такого розкладання на частини, визнаються неподільними. До числа неподільних належать зобов'язання з передачі неподільної речі (ст. 133 ЦК) * (1109). Неподільними є
- § 4. Суб'єкти зобов'язання
подільності зобов'язання не існує принципових перешкод для поступки частині вимоги. Так, кредитор за грошовим зобов'язанням може поступитися цессионарию лише частина вимоги і зберегти решту за собою або поступитися одну частину одному, а іншу - іншому. Так само допустима поступка прав, що випливають з так званого триваючого зобов'язання. Наприклад, орендодавець має право поступитися
- § 3. Предмет, термін, місце і спосіб виконання
діленим * (1225). В обох зазначених вище варіантах зобов'язання підлягає виконанню у встановлений (визначна) момент або в будь-який момент в межах встановленого (визначна) періоду виконання. Можлива ситуація, коли джерела регулювання зобов'язання не передбачають ні терміну його виконання, ні умов, що дозволяють його визначити. В силу п. 2 ст. 314 ГК в подібному випадку
- § 1. Загальні положення про купівлю-продаж
ділимими і неподільними, простими і складними і т.п., при цьому одні можуть визначатися в договорі індивідуальними або родовими ознаками, інші - тільки індивідуальними (див. ст. 554 ЦК). Продаватися можуть не тільки предмети матеріального світу, а й безтілесне майно (див. § 6 гл. 30 ЦК). Предметом договору купівлі-продажу не можуть бути гроші, якщо вони виконують платіжну функцію: інше
- § 1. Загальні положення про підряд
діленим (від виконаної роботи), тобто здатним до автономного існування (від особистості підрядника). Відповідно конструкцією підряду не охоплюються результати, які мають матеріального ефекту і не здатні до автономного існування. Саме з цієї причини надана консультація (інформація), заспівана пісня, зіграний спектакль негайно "поглинаються" клієнтом, слухачем, глядачем,
- § 3. Особливості успадкування та іншого посмертного переходу окремих видів майна
діленого фонду (при цьому склад і порядок визначення розміру паю визначаються статутом кооперативу); b) інші виплати, що належали померлому члену кооперативу, - заробітну плату, премії, доплати (п. 4 ст. 111 ГК, см. п. 3 ст. 7, п. 3 ст. 9 Закону про виробничі кооперативи). 5) В споживчих кооперативах (житлових, житлово-будівельних, дачних, гаражних, інших) пай померлого члена
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1925. N 2. С. 88. * (74) Oser H., Schцnenberger W. Das Obligationenrecht. Allgemeiner Teil (Art. 1-183). 2 Aufl. Zьrich, 1929. S. 430; Siber H. Schuldrecht. Leipzig, 1931. S. 419; Becker H. Obligationenrecht. Allgemeiner Bestimmungen (Art. 1-183). 2 Aufl. Bern, 1941. S. 334; Larenz K. Lehrbuch des Schuldrechts. 11 Aufl. Mьnchen, 1977. Bd. 2. S. 464; Bucher E. Schweizerisches Obligationenrecht.
|