Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
Л.Я. Драпкін, В.Н . Карагодин. Криминалистика. Москва: Проспект, 2011, 2011 - перейти до змісту підручника

30.2. Попередня перевірка повідомлень і початковий етап розслідування (коротка характеристика)


Розслідування розкрадань , скоєних шляхом шахрайства, особливо на його початковому етапі багато в чому залежить від:
- наявності відомостей про шахраїв (скоєно розкрадання особами відомими для потерпілих - керівники, співробітники підприємств і фірм тощо);
- відсутність даних про особу шахраїв, що діють за фіктивними документами і ретельно маскують справжні відомості про себе.
Обидва ці фактори істотно впливають на формування типових оперативно-розшукових і слідчих ситуацій, в чому визначають не тільки специфіку початкового етапу розслідування, особливості висунення, перевірки і пошукову спрямованість версії, але і на характер і терміни попередньої перевірки вихідних матеріалів.
У ситуаціях, коли дані про особу злочинців невідомі, попередня перевірка повинна здійснюватися силами і засобами оперативно-розшукових підрозділів, в силу притаманних їм значних пошуково-розвідувальних можливостей і конспіративного характеру діяльності.
Подібні типові ситуації виникають, зокрема, при використанні шахраями, розглянутих раніше в цьому розділі способів скоєння злочинів, описаних під № № 1, 2 і 3. Проте терміни та умови попередньої перевірки (відсутність оптимальної взаємодії з органами слідства та достовірної інформації, отриманої процесуальними засобами) не дозволяють на цій стадії вирішити виниклу проблемну ситуацію, і вона визначає основні характеристики початкового етапу розслідування.
Зрозуміло, крім основної і найбільш істотною складності початкового етапу розслідування - відсутність відомостей про особу шахраїв, виникають і інші пізнавальні та доказові труднощі, щодо встановлення і доведення інших обставин справи і насамперед - винність особи у вчиненні злочину (п.2 ч.1 ст.73 КПК України). Однак без успішного вирішення основної проблемної ситуації - встановлення достовірних даних про особу шахраїв, розслідування кримінальних справ набуває, найчастіше, затяжний, виключного трудомісткий і недостатньо цілеспрямований характер.
Для того, щоб успішно подолати суттєві інформаційно-пізнавальні труднощі слідчий повинен:
- по-перше. Висунути і повністю перевірити всі можливі типові версії про особу шахраїв, що дозволить надати розслідуванню, хоча і багатоверсійного, але тим не менш достатньо цілеспрямований характер;
- по-друге. На інформаційній базі, сформованої в результаті перевірки типових версій і додаткових відомостей , акумульованих у груповий криміналістичної характеристики злочинів, побудувати нові, більш конкретні слідчі версії і отримати, в ході їх перевірки важливі відомості про особи винних.
- по-третє. Відповідно до п.4 ч. 2 ст.38 КПК України слідчий дає органу дізнання письмові доручення про виробництво оперативно-розшукових заходів, про надання сприяння при проведенні різних процесуальних дій. Що стосується окремих слідчих дій, то доручати їх виробництво органу дізнання, слідчий повинен лише у виняткових і рідкісних випадках, наприклад, при великому навантаженні, неможливості термінового виїзду у відрядження і т.д. Подібна позиція обумовлена відомим положенням теорії оптимального взаємодії про те, що кожен з учасників цього процесу повинен виконувати притаманні йому функції: слідчий здійснювати процесуальну та іншу голосну діяльність, а оперативний працівник проводити оперативно-розшукові заходи, головним чином, негласного, конспіративного характеру.
- по-четверте. У зв'язку з пошукової спрямованістю початкового етапу розслідування, головним завданням якого є встановлення даних про особу шахраїв, велику роль відіграють висування і перевірка спільних слідчо-оперативних версій, що базуються на комплексній інформації;
- по-п'яте. Паралельно з встановленням справжніх даних про особи злочинців, слідчий і взаємодіючі з ним оперативні працівники приділяють значні зусилля, кошти і час збирання доказової бази по інших обставин, що мають значення у справі. У процесі збирання доказів оглядаються, вилучаються і досліджуються документи, що мають відношення до скоєних шахрайським діянням. Одночасно із створенням документальної бази у справі встановлюються свідки, потерпілі, особи, які співпрацюють з шахраями, але які не знають про їх злочинних цілях, а також законспіровані зв'язку винних осіб (злочинні, інтимні, родинні та інші).
У ситуації, коли дані про особу шахраїв відомі, основна трудність розслідування пов'язана з встановленням ретельно замаскованого події злочину (цієї ситуації відповідають розглянуті раніше в цій главі способи шахрайства, описані під № № 4 і 5).
У більшості випадків, що відносяться до цієї ситуації, роль слідчих дій надзвичайно вагома, оскільки саме вони виконують головну роль у реалізації пошуково-інформаційної функції. У теж час необхідно підкреслити важливість оперативного супроводу дій слідчого. Більш того, в ситуації, коли дані про особу шахраїв відомі, оперативно-розшукові заходи здобувають особливо цілеспрямований характер, оскільки відразу ж включаються такі з них як спостереження (візуальне та електронне), контроль поштових відправлень, телеграфних та інших повідомлень, прослуховування телефонних переговорів, зняття інформації з технічних каналів, зв'язку та оперативне впровадження (п.п.6, 9, 10, 11 грудня ч.1 ст.6 Федерального закону «Про оперативно-розшукову діяльність»)). Зазначені оперативно-розшукові заходи можуть проводитися і в першій слідчої ситуації (дані про особи злочинців відсутні), проте, їх виробництво носить недостатньо цілеспрямований характер, оскільки співробітники органів дізнання здійснюють широкий оперативний пошук, прагнучи отримати якомога більше інформації про осіб, що представляють оперативний інтерес , для подальшого аналізу незалежно від рівня її конкретності, точності і вибірковості.
Що стосується особливостей слідчих версій, то їх спрямованість, в основному, пов'язана не з пошуком інформації про невстановлених шахраїв, а з встановленням винності конкретних осіб, а їх перевірка здійснюється, головним чином, виробництвом слідчих дій.
Типова послідовність виробництва слідчих дій, обумовлена характером розглянутих раніше двох основних слідчих ситуацій.
Перша ситуація: відсутність справжніх даних про особу підозрюваного:
1) допит вже встановлених потерпілих і свідків;
2) огляд і дослідження документів;
3) виїмка документів;
4) огляд приміщень, що використовуються шахраями під офіси і для проживання;
5) допит знову виявлених потерпілих і свідків;
6) призначення та виробництво ревізій та аудиторських перевірок;
7) направлення запитів в інформаційні центри та експертно-криміналістичні підрозділи МВС для отримання необхідних відомостей;
8) затримання підозрюваних;
9) допити підозрюваних;
10) обшук в приміщеннях, де ймовірно можуть знаходитися документи; обладнання для виготовлення підроблених документів, інші знаряддя злочину, викрадені гроші, цінні папери, майно, чорнові записи, особиста і службова переписка і т.д.;
11) пред'явлення для впізнання;
12) призначення економічних, криміналістичних та інших експертиз;
13) виробництво очних ставок;
14) допит обвинувачених.
Зрозуміло, у конкретних кримінальних справах можлива й інша послідовність у провадженні слідчих дій в залежності від специфіки конкретних слідчих ситуацій.
Друга ситуація: є дані про осіб, які вчинили шахрайські дії:
1) затримання підозрюваних;
2) допити підозрюваних;
3) обшуки на квартирах, службових та інших приміщеннях, де можуть перебувати документи і предмети, що мають значення для справи.
4) допити потерпілих та свідків;
5) призначення ревізій, економічних, криміналістичних, комп'ютерних та інших експертиз;
6) огляд і дослідження документів;
7) виїмка документів;
8) очні ставки;
9) допити обвинувачених.
Діяльність слідчого має постійно супроводжуватися ефективним оперативним забезпеченням, при цьому, вибір відповідних заходів, залежить від конкретної ситуації.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 30.2. Попередня перевірка повідомлень і початковий етап розслідування (коротка характеристика) "
  1. 23.2. Початковий етап розслідування
    етап
  2. Криміналістична характеристика
    перевірці слідчих версій для вирішення конкретних завдань
  3. Друга типова ситуація.
    Повідомлень, яка може перерости в оперативну гру або оперативний експеримент; - опитування; - наведення довідок; - прослуховування телефонних переговорів; - зняття інформації з технічних каналів зв'язку. Після проведення первинних слідчих дій і відповідного оперативного супроводу, керівник слідчої групи складає план проведення наступного етапу
  4. Стаття 161. Неприпустимість розголошення даних попереднього розслідування
    попереднього розслідування не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. 2. Слідчий або дізнавач попереджає учасників кримінального судочинства про неприпустимість розголошення без соот-відповідне дозволу стали їм відомими даних попереднього розслідування, про що у них береться підписка з предупреж-дением про
  5. § 2. Початковий етап розслідування злочинів, скоєних організованими злочинними формуваннями
    попередньої перевірки матеріалів про скоєний злочин, як правило, не потрібно, і кримінальна справа може бути порушена негайно. У разі явки з повинною, а також при надходженні до правоохоронних орани повідомлень, заяв і листів громадян і посадових осіб слідчий, який прийняв інформацію, повинен проаналізувати її на предмет з'ясування таких основних питань: - йдеться
  6. Стаття 229.3. Проведення розслідування нещасних випадків державними інспекторами праці
    повідомлено у відповідні органи в терміни, встановлені ст. 228, 228.1 ТК. 2. Державний інспектор праці проводить розслідування або додаткове розслідування також у випадках надходження від роботодавця (його представника) повідомлення про наслідки нещасного випадку на виробництві або іншої інформації, що свідчить про порушення встановленого порядку розслідування (відсутність
  7. Початковий етап розслідування вимагань
    попередня перевірка. За підсумками її проведення можуть бути отримані відомості, що вимагають здійснення оперативно-розшукових заходів щодо встановлення осіб вимагачів. Оперативно-розшукові заходи орієнтуються на докладний опитування заявника, складання фоторобота, перевірку даних про спосіб вчинення злочину за криміналістичним обліками, вивчення зведень, орієнтувань, архівних
  8. Планування розслідування
    перевірки висунутих у справі
  9. Стаття 416. Дії прокурора по закінчення про-верки або розслідування
    перевірки або розслідування і за наявності підстави поновлення провадження у кримінальній справі прокурор направляє кримінальну справу зі своїм висновком, а також з копією вироку і матеріалами перевірки або розслідування в суд у відповід- ветствии до статті 417 цього Кодексу. 2. За відсутності підстав поновлення провадження у кримінальній справі прокурор своєю постановою припиняє
  10. Початковий етап розслідування крадіжок
    перевірку загальних і приватних версій. В ситуації повної відсутності інформації про осіб, які вчинили крадіжку, в плані передбачається виробництво первинних слідчих дій: огляд місця події; допит потерпілих; допит матеріально відповідальних осіб; допит осіб, першими які виявили ознаки крадіжки; допит осіб, що відповідають за охорону викраденого майна; допит інших обізнаних
  11. Стаття 415. Порушення провадження
    попереднього розслідування і судового розгляду інших кримінальних справ. 3. Якщо в повідомленні є посилання на наявність обставин, зазначених у пунктах 1 - 3 частини третьої статті 413 цього Кодексу, то прокурор своєю постановою порушує провадження зважаючи нововиявлених обставин, проводить відповідну перевірку, витребує копію вироку і довідку суду про вступ його
  12. Стаття 310. Розголошення даних попереднього розслідування Коментар до статті 310
    попереднього розслідування є інтереси правосуддя. В якості додаткового об'єкта можуть виступати інтереси особистості. Суспільна небезпека злочину полягає в тому, що несанкціоноване оприлюднення даних попереднього розслідування може істотно вплинути на інтереси правосуддя: обвинувачений може сховатися від слідства і суду, приховати здобуте злочинним шляхом,
  13. Глава XII Психологічні основи попереднього розслідування
      попереднього
© 2014-2022  yport.inf.ua