Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С. В. Ківалов. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ, 2004 - перейти до змісту підручника

41.2. Повноваження державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій у сфері оборони. Права і обов'язки громадян України у сфері оборони

Конституція України згідно ч. 2 ст. 102 покладає на Президента України обов'язки бути гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України. На нього покладається обов'язок забезпечення як недоторканості кордонів України, так і безумовного припинення спроб будь-яких сил всередині країни розчленувати територію України або відокремити її частину.
Конституція України (ст. 106) закріплює перелік конкретних повноважень, які покладаються на Президента України у сфері забезпечення державної незалежності, національної безпеки і оборони країни - прийняття рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану, управління Радою національної безпеки і оборони.
Президент України як Верховний Головнокомандувач Збройних сил України, у межах своїх повноважень, визначених Конституцією України, видає укази, розпорядження, директиви і накази з питань оборони.
Широкі повноваження у формуванні та проведенні військової політики закріплює ст. 85 Конституції України за Верховною Радою України. Згідно з цією статтею Конституції України до повноважень Верховної Ради України належать:
- законодавче регулювання питань у сфері оборони та військового будівництва;
- оголошення, за поданням Президента України, стану війни і укладення миру;

- схвалення рішення Президента України про використання Збройних сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;
- схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;
- затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних сил України;
- твердження, протягом двох днів з моменту звернення Президента України, указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію та т. п.
Важливі функції у сфері обороноздатності країни, покладені Конституцією України (ст. 116) і Законом України «Про оборону України» на Кабінет Міністрів України.
Згідно ст. 9 Закону України «Про оборону України» на Кабінет Міністрів України покладено такі повноваження у сфері оборони держави:
- забезпечення, в межах своєї компетенції, державного суверенітету України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України у сфері оборони держави;
- визначення потреби в оборонних витратах, забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України щодо фінансування заходів у сфері оборони у визначених обсягах;
- організація розроблення та виконання державних програм розвитку Збройних сил України, інших військових формувань та розвитку озброєння і військової техніки, інших програм (планів) з питань оборони;
- здійснення передбачених законодавством заходів щодо формування, розміщення, фінансування та виконання державного оборонного замовлення на поставку (закупівлю) продукції, виконання робіт, надання послуг для потреб Збройних сил України, інших військових формувань;
- здійснення загальнодержавних заходів щодо забезпечення нормального функціонування об'єктів національної економіки та державного управління у воєнний час;
- забезпечення комплектування особовим складом Збройних сил України та інших військових формувань, здійснення

ніє заходів, пов'язаних з підготовкою та проведенням призову громадян України на строкову військову службу;
- здійснення, відповідно до законодавства України, заходів мобілізаційної підготовки та мобілізації, створення державного матеріального резерву, резервного фонду грошових коштів, інших резервів для забезпечення потреб оборони держави;
- організація підготовки населення і території держави до оборони;
- вирішення питання щодо врегулювання діяльності місцевих органів військового управління (військових комісаріатів), допризовної та призовної підготовки, підготовки призовників з військово-технічних спеціальностей, ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників, виконання військово-транспортного обов'язку;
- утворення, реорганізація, ліквідація, науково-дослідних установ Збройних сил України, інших військових формувань та військових навчальних закладів і військових кафедр (відділення, факультети) інших державних вищих навчальних закладів;
- забезпечення реалізації права на соціально-економічний захист військовослужбовців та осіб, звільнених в запас або у відставку, членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безслідно, стали інвалідами під час проходження військової служби або потрапили в полон у ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних миротворчих операціях;
- встановлення , відповідно до закону, порядку та утилізації озброєння, військової техніки, іншого майна Збройних сил України та інших військових формувань та правоохоронних органів, а також утилізації утворився металобрухту;
- забезпечення здійснення передбачених законодавством заходів з цивільної оборони України , надання військової допомоги іншим державам, направлення підрозділів Збройних сил України до інших держав, допуску та умов перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України та участі України в міжнародних миротворчих операціях; контролю за виконанням законів у сфері оборони, здійснення, відповідно до законів, інших заходів щодо забезпечення обороноздатності України та ін
Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує проведення в життя законів у сфері обороноздатності України, є Міністерство оборони України. У ст. 10 Закону України «Про оборону» викладені основні функції Мі-

нистерства оборони. Відповідно до них Міністерство оборони України:
- бере участь у формуванні та реалізації державної політики з питань оборони і військового будівництва, підготовці проектів Концепції (основ державної політики) національної безпеки України, Воєнної доктрини України, законодавчих та інших нормативних актів у сфері оборони, забезпечує їх виконання у Збройних силах України, в установленому порядку координує діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування щодо підготовки держави до оборони;
- проводить розвідувальну та інформаційно-аналітичну діяльність в інтересах національної безпеки та оборони держави, бере участь в аналізі воєнно-політичної обстановки та визначенні рівня воєнної загрози національній безпеці України;
- забезпечує належний рівень боєздатності, укомплектованості, бойової та мобілізаційної готовності і підготовки Збройних сил України ;
- бере участь у формуванні оборонного бюджету, звітує перед Кабінетом Міністрів України про використання виділених коштів;
- проводить державну військову кадрову політику, забезпечує розвиток військової освіти і науки , зміцнення дисципліни, правопорядку та виховання особового складу;
- бере участь у забезпеченні функціонування національної економіки та державного управління в особливий період, у плануванні мобілізаційної підготовки її областей та контролі за підготовкою підприємств, установ та організацій усіх форм власності до виконання мобілізаційних завдань і нагляді за їх виконанням;
- виступає замовником державного оборонного замовлення на розробку, виробництво, постачання, ремонт, знищення та утилізацію озброєння, військової техніки, військового майна і металобрухту, виконання робіт і надання послуг, а також на поставку матеріальних цінностей до мобілізаційного резерву Збройних сил України;
- здійснює управління переданим Міністерству оборони України військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;
- організовує накопичення озброєння, військової техніки, інших матеріальних ресурсів у непорушному запасі та мобілізаційному резерві, а також створення резерву воєн-но-підготовлених людських ресурсів;

- забезпечує комплектування Збройних сил України та інших військових формувань особовим складом, здійснює разом з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування заходи щодо підготовки громадян до військової служби, їх призову на військову службу або прийняттю на військову службу за контрактом; при мобілізації, звільнення в запас військовослужбовців, які вислужили встановлені строки служби та у разі демобілізації, а також забезпечує їх невід'ємні права і свободи;
- здійснює заходи, спрямовані на реалізацію соціально -економічних і правових гарантій військовослужбовцям, членам їх сімей та цивільним особам, які працюють у Збройних силах України, особам, звільненим у запас або відставку, а також членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безслідно, стали інвалідами під час проходження військової служби або потрапили в полон у ході бойових дій (війни або під час участі в міжнародних миротворчих операціях;
- забезпечує реалізацію заходів демократичного цивільного контролю за Збройними силами України;
- здійснює, у межах своєї компетенції, військове та військово-технічне співробітництво з відповідними державними органами інших держав;
- забезпечує виконання рішень про участь підрозділів Збройних сил України в міжнародних миротворчих операціях та надання військової допомоги іншим державам, напрямок підрозділів Збройних сил України до інших держав, допуск та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України;
- забезпечує взаємини Збройних сил України з державними органами, громадськими організаціями та громадянами, реалізує інші повноваження, випливають з цього та інших законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України - у сфері оборони.
Разом з Збройними силами України в обороні держави беруть участь Прикордонні війська України, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, війська Цивільної оборони України та інші військові формування, утворені відповідно до законів України, а також відповідні правоохоронні органи.
Вони, в межах своїх повноважень, здійснюють разом із Збройними силами України підготовку та забезпечують готовий-

ность'к спільним діям з метою оборони, беруть участь у створенні єдиної системи управління, погоджують з Генеральним штабом оперативно-стратегічні вимоги до озброєння та військової техніки, спільно з Міністерством оборони України розробляють державну програму розвитку озброєння та військової техніки і формують державне оборонне замовлення, беруть участь у підготовці громадян до військової служби, а також у виконанні завдань територіальної оборони.
На територіальну оборону України, як на систему загальнодержавних військових і спеціальних заходів, покладені завдання:
- охорони та захисту державного кордону;
- забезпечення умов для надійного функціонування органів державної влади, органів військового управління, стратегічного (оперативного) розгортання військ (сил);
- охорони та оборони важливих об'єктів і комунікацій;
- боротьби з диверсійно-розвідувальними силами, іншими озброєними формуваннями агресора та антидержавними незаконно утвореними озброєними формуваннями;
- організації та здійснення евакуаційних заходів;
- проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у небезпечних районах; захисту населення від наслідків військових дій, аварій (руйнувань), зумовлених застосуванням засобів ураження, терористичними актами і диверсіями;
- підтримка правового режиму воєнного стану.
Організація територіальної оборони України на всій території покладено на Генеральний штаб Збройних сил України, на обласні державні адміністрації покладено організацію територіальної оборони в областях.
Безпосереднє керівництво територіальною обороною країни покладається на заступника міністра оборони України - командувача Сухопутними військами Збройних сил України. '
Основні завдання і заходи з підготовки до територіальної обороні визначаються Положенням про територіальну оборону України, яке затверджене Президентом України.
Для організації та забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру створюється Громадянська оборона1.
  Важливі повноваження у сфері оборони покладені Законом України «Про оборону України» на органи місцевого самоврядування, а також на підприємства, установи та організації. Со-
  1 Офіційний вісник України. - 2000. - № 44. - Ст. 1878.

  гласно ст. 15 Закону України «Про оборону України» місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування в галузі оборонної роботи забезпечують:
  - Підготовку громадян до військової служби, а також загальне військове навчання у воєнний час;
  - Приписку громадян до призовних дільниць, військовий облік військовозобов'язаних і призовників;
  - Призов громадян на строкову військову службу;
  - Направлення громадян на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори;
  - Організацію та участь у здійсненні на відповідній території заходів, пов'язаних з мобілізаційною підготовкою, територіальною та цивільною обороною;
  - Бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та воєнний час;
  - Проведення мобілізації людських, транспортних та інших ресурсів в особливий період;
  - Здійснення контролю за використанням та охороною наданих у встановленому порядку для потреб оборони земельних, водних та інших природних ресурсів, відповідно до законодавства;
  - Рішення, згідно із законодавством, питань, пов'язаних з наданням частинам, установам, навчальним закладам Збройних сил України та іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, та правоохоронним органам службових приміщень і житлової площі, інших об'єктів, здійсненням контролю за їх використанням, наданням комунально-побутових та інших послуг;
  - Організацію виробництва і поставки військам підприємствами та організаціями, що належать до комунальної власності, замовленої продукції, енергетичних та інших ресурсів;
  - Сприяння у підтриманні відповідного режиму в прикордонній смузі та в контрольованих прикордонних районах.
  Згідно ст. 16 Закону України «Про оборону України» на підприємства, установи та організації у сфері оборони покладені завдання:
  - Виконання державних оборонних замовлень, в тому числі проведення наукових досліджень і виконання розробок у сфері оборони, створення і підтримки в готовності мобілізаційних потужностей, збереження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву;
  - Здійснення на договірних засадах виробництва і постачання Збройним силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам продукції,

  виконання інших робіт, надання комунально-побутових та інших послуг, що не входять в державне оборонне замовлення;
  - Здійснення, відповідно до законодавства, заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації;
  - Забезпечення участі у здійсненні заходів цивільної оборони.
  Посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності в інтересах оборони: сприяють у забезпеченні ведення персонального військового обліку військовозобов'язаних і призовників, їх підготовці до військової служби, призову на строкову військову службу, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і під час мобілізації , створенню працівникам належних умов для виконання ними військового обов'язку згідно із законодавством, забезпечують здійснення заходів з їх військово-патріотичному вихованню, а також забезпечують виробництво оборонної продукції та постачання нею у встановлені терміни і за певною номенклатурою замовників.
  Посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності несуть персональну відповідальність за підготовку їх підприємства, установи та організації до виконання мобілізаційних завдань, збереження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву. 
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "41.2. Повноваження державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій у сфері оборони. Права і обов'язки громадян України у сфері оборони"
  1. Глава 5. ГАРАНТІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
      повноважень. Фінансові ресурси органів місцевого самоврядування відповідає функціям, передбаченим Конституцією або законом. Гарантії фінансово-економічної самостійності місцевого самоврядування виражаються в тому, що: 1) органи місцевого самоврядування самостійно управляють муніципальної власністю (ч. 1 ст. 132 Конституції Російської Федерації). Стаття 51
  2. Глава 7. ПИТАННЯ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ.
      повноваженнями, незважаючи на очевидну несумісність їхніх економічних, соціальних і демографічних потенціалів. Так, до компетенції поселень віднесене вирішення більшої частини питань місцевого значення, що безпосередньо торкається повсякденні життєві інтереси населення, а муніципальними районами значною мірою реалізуються окремі державні повноваження. У зв'язку з введенням
  3. § 2. Система муніципальних правових актів
      повноважень, встановлених статутом муніципального освіти і рішеннями представницького органу, видає постанови і розпорядження з питань організації діяльності представницького органу в разі, якщо глава муніципального освіти є головою представницького органу або постанови і розпорядження в разі, якщо глава муніципального освіти є головою місцевої
  4. § 1. Муніципальне майно.
      повноважень, переданих органам місцевого самоврядування, у випадках, встановлених федеральними та регіональними законами; майно, призначене для забезпечення діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, муніципальних службовців, працівників муніципальних підприємств і установ відповідно до нормативних правових актів представницького органу муніципального
  5. § 3. Витрати і доходи місцевих бюджетів
      повноваження на постійній основі, муніципальних службовців, працівників муніципальних підприємств і установ, встановлюють муніципальні мінімальні соціальні стандарти та інші нормативи витрат бюджетів на вирішення питань місцевого значення. У муніципальних утвореннях, рівень розрахункової бюджетної забезпеченості яких є підставою для надання дотацій з метою вирівнювання
  6. § 4. Статус депутата, члена виборного органу, виборного посадової особи місцевого самоврядування
      повноваженнями щодо вирішення питань місцевого значення та (або) з організації діяльності органу місцевого самоврядування. Виборна посадова особа місцевого самоврядування - це посадова особа місцевого самоврядування, яка обирається на основі загального рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні на муніципальних виборах. Член виборного органу місцевого самоврядування - це
  7. § 4. Компетенція представницького органу.
      повноважень у різних сферах життя відповідного муніципального освіти: в організації діяльності органів місцевого самоврядування, в галузі бюджету, економічних і фінансових відносин, в галузі землекористування, природокористування, охорони навколишнього природного середовища, об'єктів природи, історії і культури та ін У виключній компетенції представницького органу муніципального
  8. § 2. Основні форми реалізації повноважень органів місцевого самоврядування
      повноважень органів місцевого самоврядування є правотворчість і правозастосування. Правотворчість виражається у прийнятті статуту муніципального освіти, внесення до нього змін або доповнень, виданні муніципальних правових актів при встановленні офіційних символів муніципального освіти, при створенні муніципальних підприємств і установ, формуванні та розміщенні
  9. § 1. Повноваження органів місцевого самоврядування в суспільно-політичній сфері
      повноваження органів місцевого самоврядування мають специфічний характер, оскільки вони відносяться до категорії прав, що здійснюються спільно з органами державної влади. Це пояснюється тим, що в основному публічно-правова сфера належить до виключного відання Російської Федерації і на органи місцевого самоврядування покладаються права або обов'язки щодо сприяння або надання посильної
  10. § 4. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері охорони навколишнього середовища, екології, природокористування, землекористування та надрокористування
      повноваження мають міжгалузевий характер. Це обумовлено тим, що органи місцевого самоврядування чи можуть бути суб'єктами тих чи інших суспільних відносин у сферах охорони навколишнього середовища, екології, природокористування, землекористування та надрокористування, або вони вправі, маючи об'єкти управління у власності, розпоряджатися (керувати) ними для вирішення тих чи інших питань місцевого
© 2014-2022  yport.inf.ua