ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
Курс лекцій з адміністративного права Росії, 2012 - перейти до змісту підручника

АПС професійних спілок.

Особливості адміністративно-правового становища професійних спілок визначаються тим, що профспілка - це добровільне громадське об'єднання громадян, пов'язаних спільними виробничими, професійними інтересами по роду їх діяльності, яке створюється з метою представництва і захисту їхніх соціально-трудових прав та інтересів.
Правові основи створення профспілок, їх права та гарантії діяльності, відносини з органами державної влади та місцевого самоврядування, роботодавцями, іншими громадськими об'єднаннями, юридичними особами та громадянами регулюються Федеральним законом «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності ».
Кожен громадянин, який досяг віку 14 років і здійснює трудову (професійну) діяльність, має право за своїм вибором створювати профспілки для захисту своїх інтересів, вступати до них, займатися профспілковою діяльністю і виходити з профспілок. Це право реалізується вільно, без попереднього дозволу.
Профспілки мають право створювати свої об'єк-єднання, асоціації за галузевим, територіальним чи іншому враховує професійну специфіку ознакою - загальноукраїнські об'єднання (асоціації) профспілок, міжрегіональні об'єднання (асоціації) профспілок, територіальні об'єднання (асоціації) організацій профспілок. Профспілки, їх об'єднання, асоціації мають право співпрацювати з профспілками інших держав, вступати в міжнародні профспілкові та інші об'єднання та організації, укладати з ними договори, угоди.
Профспілки самостійно розробляють і утвер-ждают свої статути, положення про первинних профспілкових організаціях, свою структуру; утворюють професійні органи, організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з'їзди та інші заходи.
Правоздатність профспілки, об'єднання (асоціації) профспілок, первинної профспілкової організації як юридичної особи виникає з моменту їх державної реєстрації, яка здійснюється відповідно до Федерального закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб» з урахуванням встановленого Федеральним законом «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» спеціального порядку державної реєстрації профспілок. Державна реєстрація профспілки, об'єднання (асоціації) профспілок, пер-первинних профспілкової організації як юридичної особи здійснюється в повідомному порядку. Для державної реєстрації профспілок, їх об'єднань (асоціацій), первинних профспілкових організацій протягом місяця з дня утворення представляються необхідні документи до Міністерства юстиції РФ або його територіальний орган в суб'єкт РФ за місцем знаходження відповідного профспілкового органу. Відмова в державній реєстрації або ухилення від неї можуть бути оскар-вани профспілками, їх об'єднаннями (асоціаціями), первинними профспілковими організаціями до суду.
Профспілки мають право не реєструватися в органах юстиції, однак у цьому випадку вони не набувають прав юридичної особи.
Закон надає профспілкам великі права. Основними з них є:
1) право профспілок на представництво та захист соціально-трудових прав та інтересів працівників;
2) право брати участь у розробці державних програм зайнятості, пропонувати заходи щодо соціального захисту членів профспілок, здійснювати контроль за зайнятістю та дотриманням законодавства у галузі зайнятості;
3) право на участь у врегулюванні колективних трудових спорів;
4) право брати участь у виборах органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
5) право на участь у підготовці та підвищенні кваліфікації профспілкових кадрів;
6) право на здійснення контролю за дотриманням законодавства про працю;
7) права в галузі охорони праці та навколишнього середовища;
8) право на соціальний захист працівників;
9) право на захист інтересів працівників в органах по розгляду трудових спорів та ін
Профспілки, їх об'єднання, асоціації, первинні профспілкові організації володіють, користуються і распо-ряжа належить їм на праві власності майном, у тому числі грошовими коштами, необ-дімимі для виконання своїх статутних цілей і завдань; володіють і користуються переданим їм у господарське ве-дення іншим майном.
Майно профспілок може бути відчужене тільки за рішенням суду. У власності профспілок можуть перебувати земельні ділянки, будівлі, будівлі, споруди, санаторно-курортні, туристичні, спортивні, інші оздоровчі установи, культурно-освітні, наукові та освітні установи, житловий фонд, організації, у тому числі видавництва, друкарні, а також цінні папери та інше майно, необхідні для забезпечення статутної діяльності профспілок.
Профспілки мають право засновувати банки, фонди солідарності, страхові, культурно-освітні фонди, фонди навчання і підготовки кадрів, а також інші фонди, відповідні статутним цілям профспілок.
За порушення законодавства про профспілки посадових особи державних органів, органів місцевого самоврядування, роботодавці несуть передбачену законодавством кримінальну, адміністративну та дисциплінарну відповідальність.
У свою чергу, за невиконання своїх зобов'язань за колективним договором, угодою, організацію та проведення визнаної судом незаконного страйку передбачену законодавством відповідальність несуть профспілки та особи, що входять до їх керівні органи.
49.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " АПС професійних спілок. "
  1. Стаття 378. Відповідальність за порушення прав професійних спілок
    Особи, які порушують права і гарантії діяльності професійних спілок, несуть відповідальність згідно з цим Кодексом та іншими федеральними законами. (В ред. Федерального закону від 30.06.2006 N
  2. Стаття 400. Розгляд вимог працівників, професійних спілок та їх об'єднань
    (в ред. Федерального закону від 30.06. 2006 N 90-ФЗ) Роботодавець зобов'язаний прийняти до розгляду спрямовані йому вимоги працівників. Про прийняте рішення роботодавець повідомляе в представницький орган працівників організації (філії, представництва або іншого відокремленого структурного підрозділі-ня), індивідуального підприємця в письмовій формі протягом двох робочих днів з дня
  3. Стаття 399. Висування вимог працівників та їх представників
    Правом висунення вимог володіють працівники та їх представники, визначені відповідно до статей 29 - 31 і ча- стю п'ятої статті 40 цього Кодексу. (в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ) Вимоги, висунуті працівниками і (або) представницьким органом працівників організації (філії, представництва або іншого відокремленого структурного підрозділу),
  4. Стаття 378. Відповідальність за порушення прав професійних спілок
    Коментар до статті 1. Законодавством встановлюється судовий захист прав професійних спілок. Це означає, що будь-яке порушене право професійної спілки може і має бути відновлено в судовому порядку. Відповідальність за порушення прав і гарантій діяльності професійних спілок можуть нести посадові особи державних органів, органів місцевого самоврядування,
  5. Стаття 29. Представники працівників
    1. Право на представництво інтересів працівників у взаємовідносинах з роботодавцями, чітке визначення кола легітимних представників та їх правового статусу є найважливішими умовами забезпечення реального захисту інтересів працівників у сфері праці. Згідно ч. 1 ст. 29 представниками інтересів працівників у соціальному партнерстві можуть бути тільки: а) професійні спілки , їх
  6. Стаття 29. Представники працівників
    Представниками працівників у соціальному партнерстві є: професійні спілки та їх об'єднання, інші профспілкові організації, передбачені статутами загальноросійських, міжрегіональних профспілок, або інші представники, обрані працівни-ками у випадках, передбачених цим Кодексом. (В ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ) Інтереси працівників при проведенні колективних
  7. Стаття 2.1. Використання словосполучення "судовий пристав"
    Стаття, що була відсутня в початковій редакції Закону і була введена лише Законом N 194-ФЗ. Її поява в законодавчому акті обумовлюється тим, що в Росії у зв'язку з досить активним в останні роки розвитком ринку приватних послуг по стягненню заборгованостей (ринку колекторських послуг) отримала певне поширення практика використання для позначення співробітників
  8. Стаття 31 . Право співробітників поліції на об'єднання у професійні спілки (асоціації)
    Коментар до статтею 31 1 - 2. Стаття, що регламентує право співробітників поліції на об'єднання у професійні спілки (асоціації): у ч. 1 статті зазначено на право співробітників поліції з метою представництва і захисту своїх соціально-трудових прав та інтересів об'єднуватися або вступати в професійні спілки (асоціації); частина 2 статті відносно порядку створення та
  9. Стаття 370. Право професійних спілок на осуще ствления контролю за дотриманням трудового законодавець-ства та інших нормативних правових актів, що містять норми трудового права, виконанням умов колективних догово-рів, угод
    (в ред. Федерального закону від 30.06 .2006 N 90-ФЗ) Професійні спілки мають право на здійснення контролю за дотриманням роботодавцями та їх представниками трудо-вого законодавства та інших нормативних правових актів, що містять норми трудового права, виконанням ними умов колектив-них договорів, угод. (В ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ) Роботодавці зобов'язані в
  10. Стаття 378. Відповідальність за порушення прав професійних спілок
    1. Відповідальність за порушення прав професійних спілок передбачена в ст. 30 Федерального закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", згідно з якою посадові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, роботодавці, посадові особи їх об'єднань (спілок, асоціацій) за порушення законодавства про профспілки несуть дисциплінарну,
  11. Стаття 400. Розгляд вимог працівників, професійних спілок та їх об'єднань
    Коментар до статті 1. Відповідно до коментарів статтею роботодавець зобов'язаний розглянути спрямовані йому вимоги працівників. Про своє рішення він повинен повідомити представника працівників, уповноваженому на участь у вирішенні колективного трудового спору, в 3-денний термін з дня отримання вимог. 2. Відповідь складається в письмовій формі, яку закон визнає обов'язковою. 3.
  12. Стаття 411. Орган, який очолює страйк
    (в ред. Федерального закону від 22.11.2011 N 334-ФЗ) Страйк очолює представницький орган працівників. Орган, який очолює страйк, має право скликати збори (конференції) працівників, отримувати від роботодавця інформа-цію з питань, що зачіпають інтереси працівників, залучати фахівців для підготовки висновків зі спірних питань. Орган, який очолює страйк, має
  13. 9. Чи існує в Європейському Союзі лобізм?
    Так, і він отримав значний розвиток. До початку XXI в. при інститутах і органах Союзу діяли від 10 до 15 тисяч лобістів, які представляли близько 3000 "груп інтересів" різноманітного характеру * (9). Найбільше число серед них (близько третини) - комерційні асоціації, що виражають інтереси європейського бізнесу, однак чимало представників та інших соціальних груп і професій (у тому числі
  14. Стаття 412. Обов'язки сторін колективного трудового спору в ході страйку
    У період проведення страйку сторони колективного трудового спору зобов'язані продовжити дозвіл цього спору шляхом про-ведення переговорів. (в ред. Федерального закону від 22.11.2011 N 334-ФЗ) Роботодавець, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та орган, який очолює страйк, зобов'язані при-няти залежних від них заходів щодо забезпечення в період страйку громадського
  15. Стаття 374. Гарантії працівникам, які входять в со-ставши виборних колегіальних органів профспілкових органі-зацій і не звільненим від основної роботи
    (в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ) Звільнення з ініціативи роботодавця відповідно до пунктів 2, 3 або 5 частини першої статті 81 цього Кодексу керівників- дителей (їх заступників) виборних колегіальних органів первинних профспілкових організацій, виборних колегіальних органів профспілкових організацій структурних підрозділів організацій (не нижче цехових і прирівняних до
  16. Стаття 1. Цілі і завдання трудового законодавства
    Цілями трудового законодавства є встановлення державних гарантій трудових прав і свобод громадян, створення сприятливих умов праці, захист прав та інтересів працівників і роботодавців. Основними завданнями трудового законодавства є створення необхідних правових умов для досягнення оптимально-го узгодження інтересів сторін трудових відносин, інтересів держави,
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка