Головна
ГоловнаТрудове правоТрудове право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Трудовий кодекс Російської Федерації з виправленнями та доповненнями на 07.06.2013 року, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 412. Обов'язки сторін колективного трудового спору в ході страйку

У період проведення страйку сторони колективного трудового спору зобов'язані продовжити дозвіл цього спору шляхом про-ведення переговорів.
(В ред. Федерального закону від 22.11.2011 N 334-ФЗ)
Роботодавець, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та орган, який очолює страйк, зобов'язані при -няти залежних від них заходів щодо забезпечення в період страйку громадського порядку, збереження майна роботодавця та робіт-ників, а також роботи машин і устаткування, зупинка яких представляє безпосередню загрозу життю і здоров'ю людей.
(В ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
Перелік мінімуму необхідних робіт (послуг), які виконуються в період проведення страйку працівниками організацій (филиа -лов, представництв чи інших відокремлених структурних підрозділів), індивідуальних підприємців, діяльність яких пов'язана з безпекою людей, забезпеченням їх здоров'я і життєво важливих інтересів суспільства, в кожній галузі (підгалузі) еко-номіки розробляється і затверджується федеральним органом виконавчої влади, на який покладено координація та регулиро-вання діяльності у відповідній галузі (підгалузі) економіки, за погодженням з відповідним загальноросійським професійними союзом. У разі, якщо в галузі (підгалузі) економіки діє кілька загальноросійських професійних спілок, перелік мінімуму необхідних робіт (послуг) затверджується за погодженням з усіма діючими в галузі (підгалузі) економі-ки загальноросійськими професійними спілками. Порядок розробки і затвердження переліку мінімуму необхідних робіт (послуг) визначається Урядом Російської Федерації.
(В ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
Орган виконавчої влади суб'єкта Російської Федерації на основі переліків мінімуму необхідних робіт (послуг), разрабо -робуваних та затверджених відповідними федеральними органами виконавчої влади, розробляє і затверджує за погодженням нию з відповідними територіальними об'єднаннями організацій професійних спілок (об'єднаннями професійних спілок) регіональні переліки мінімуму необхідних робіт (послуг), що конкретизують зміст і визначають порядок застосований-ня федеральних галузевих переліків мінімуму необхідних робіт (послуг) на території відповідного суб'єкта Російської Фе-ської Федерації.
Мінімум необхідних робіт (послуг), які виконуються в період проведення страйку працівниками організації (філії, представ-вительства чи іншого відокремленого структурного підрозділу), індивідуального підприємця, визначається угодою рабо-тодателя (представника роботодавця) і представницького органу працівників спільно з органом місцевого самоврядування на основі переліків мінімуму необхідних робіт (послуг) у триденний строк з дня прийняття рішення про оголошення страйку. Включення виду робіт (послуг) у мінімум необхідних робіт (послуг) повинна бути мотивована ймовірністю заподіяння шкоди здоров'ю або загрозою життю громадян. У мінімум необхідних робіт (послуг) не можуть бути включені роботи (послуги), не передбачені відповідними переліками мінімуму необхідних робіт (послуг).
(В ред. Федеральних законів від 30.06.2006 N 90-ФЗ, від 22.11.2011 N 334-ФЗ)
У разі недосягнення угоди мінімум необхідних робіт ( послуг) встановлюється органом виконавчої влади суб'єктів-та Російської Федерації.
(В ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
Рішення зазначеного органу, що встановлює мінімум необхідних робіт (послуг), може бути оскаржене сторонами коллек -тивного трудового спору до суду.
(В ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
При незабезпеченні мінімуму необхідних робіт (послуг) страйк може бути припинена рішенням суду до виконання працівниками і представницьким органом працівників відповідних вимог.
(В ред. Федерального закону від 22.11.2011 N 334-ФЗ)
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Стаття 412. Обов'язки сторін колективного трудового спору в ході страйку"
  1. Стаття 409. Право на страйк
    Відповідно до статті 37 Конституції Російської Федерації визнається право працівників на страйк як спосіб дозволів ня колективного трудового спору. Якщо примирні процедури не привели до розв'язання колективного трудового спору (стаття 406 цього Кодексу) або роботодавець (представники роботодавця) або працедавці (представники роботодавців) не виконують угоди,
  2. Стаття 408. Угоди, досягнуті в ході разре-ності колективного трудового спору
    (в ред. Федерального закону від 22.11.2011 N 334-ФЗ) Угоди, досягнуті сторонами колективного трудового спору в ході вирішення цієї суперечки, в тому числі угоду про врегулювання колективного трудового спору, оформляються у письмовій формі і мають для сторін колективного трудового спору обов'язкову силу. Контроль за їх виконанням здійснюється сторонами колективного трудового
  3. Стаття 415. Заборона локауту
    У процесі врегулювання колективного трудового спору, включаючи проведення страйку, забороняється локаут - звільнення пра-цівників з ініціативи роботодавця у зв'язку з їх участю в колективному трудовому спорі або в
  4. Стаття 418. Ведення документації при вирішенні колективного трудового спору
    Коментар до статті 1. Стаття, що закріплює єдині вимоги до оформлення дій і угод у процесі вирішення колективного трудового спору. При вирішенні колективного трудового спору мають складатися протоколи, що підписуються представниками сторін, органами по вирішенню колективного трудового спору або органом, який очолює страйк. 2. Протоколами повинні бути
  5. Стаття 414. Гарантія та правове становище робіт-ників у зв'язку з проведенням страйку
    Участь працівника у страйку не може розглядатися як порушення трудової дисципліни і підстави для розірвання-ня трудового договору, за винятком випадків невиконання обов'язків припинити страйк в Згідно з частиною шостою статті 413 цього Кодексу. Забороняється застосовувати до працівників, які беруть участь у страйку, заходи дисциплінарної відповідальності, за винятком
  6. Стаття 408. Угоду в ході вирішення колективного трудового спору
    1. Угода між сторонами колективного спору може бути досягнуто на будь-якому етапі його дозволу. У коментованій статті міститься важлива вказівка ??на те, що така угода обов'язково має бути прибраний в письмову форму. Відсутність письмової форми тягне недійсність такої угоди. 2. Оформлену належним чином угода має для сторін колективного трудового
  7. Коментар до статті 5.40
    1. Див п. 3 коментарю до ст. 5.34. Згідно ст. 409 Трудового кодексу РФ страйк являє собою спосіб вирішення колективного трудового спору. Згідно ст. 13 Федерального закону від 23 листопада 1995 р. N 175-ФЗ "Про порядок вирішення колективних трудових спорів", якщо примирні процедури не привели до розв'язання колективного трудового спору або роботодавець ухиляється від
  8. Стаття 415. Заборона локауту
    Коментар до статті 1. Надання працівникам права на страйк спочатку було обумовлено їх становищем слабкої сторони. Для того щоб зрівняти сторони колективно-договірного процесу і пом'якшити економічний тиск роботодавців, за працівниками було закріплено перевага - можливість вдатися до страйку. Застосування локауту зводить цю перевагу до нуля. Заборона локауту
  9. Коментар до статті 5.34
    1. Згідно ст. 20 Трудового кодексу РФ під працівником розуміється фізична особа, яка вступила в трудові відносини з працедавцем. Див також п. 1 коментаря до ст. 5.29. Відповідно до Федерального закону від 23 листопада 1995 р. N 175-ФЗ під колективним трудовим спором розуміються неврегульовані розбіжності між працівниками та роботодавцями з приводу встановлення і зміни умов праці
  10. Стаття 411. Орган, який очолює страйк
    (в ред. Федерального закону від 22.11.2011 N 334-ФЗ) Страйк очолює представницький орган працівників. Орган, який очолює страйк, має право скликати збори (конференції) працівників, отримувати від роботодавця інформа-цію з питань, що зачіпають інтереси працівників, залучати фахівців для підготовки висновків зі спірних питань. Орган, який очолює страйк, має
  11. Стаття 411. Орган, який очолює страйк
    Коментар до статті 1. Страйк очолює представницький орган працівників, уповноважений працівниками на дозвіл колективного трудового спору (див. коментар. До ст. 410). Цей орган здійснює керівництво беруть участь у страйку і виконує обов'язки, передбачені ст. 412 ТК. 2. Орган, який очолює страйк, має широким колом повноважень для продовження пошуку
  12. Стаття 418. Ведення документації при вирішенні колективного трудового спору
    1. Встановлюється єдина вимога до оформлення дій сторін колективного трудового спору, угод і рішень по суті спору шляхом складання протоколів. 2. При цьому доцільно використовувати форми документів, що містяться в додатках до рекомендацій, затверджених Мінпраці Росії 14.08.2002: N 57 - про організацію роботи з розгляду колективного трудового спору примирною
  13. Стаття 401. Примирні процедури
    Порядок вирішення колективного трудового спору складається з наступних етапів: розгляд колективного трудового спору примирною комісією, розгляд колективного трудового спору за участю посередника, і (або) у трудовому арбітражі. Розгляд колективного трудового спору примирною комісією є обов'язковим етапом. (В ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
  14. Стаття 408. Угоду в ході вирішення колективного трудового спору
    Коментар до статті 1. Угода може бути укладена сторонами на будь-якому етапі вирішення колективного трудового спору. Можна виділити наступні його види: а) угода за результатами роботи примирної комісії (рішення примирної комісії), б) угоду за результатами посередництва (узгоджене рішення), в) угода про виконання рішення трудового арбітражу. 2. Закон
  15. Стаття 398. Основні поняття
    Колективний трудовий спір - неврегульовані розбіжності між працівниками (їх представниками) і роботодавцями (їх представниками) з приводу встановлення і зміни умов праці (включаючи заробітну плату), укладення, зміни та виконання колективних договорів, угод, а також у зв'язку з відмовою роботодавця врахувати думку виборного представницького органу робіт-ників при прийнятті
  16. Стаття 403. Розгляд колективного трудового спору за участю посередника
    Не пізніше наступного робочого дня після дня складання примирною комісією протоколу розбіжностей сторони колективного трудового спору зобов'язані провести переговори про розгляд колективного трудового спору за участю посередника. Прі не-досягненні згоди сторін колективного трудового спору оформляється протокол про відмову сторін або однієї із сторін від даної при-мірітельной процедури і
  17. Стаття 398. Основні поняття
    1. Стаття 37 Конституції визнає за працівниками право на колективні трудові спори з використанням встановлених ТК способів їх дозволу, включаючи право на страйк. Трудові спори діляться на індивідуальні та колективні. Про поняття і ознаках індивідуальних трудових спорів (див. коментар. До ст. 381). Порядок їх дозволу передбачений гл. 60 ТК. Згідно ч. 1 коментованої статті в
  18. Стаття 414. Гарантія та правове становище працівників у зв'язку з проведенням страйку
    1. За загальним правилом невиконання трудових обов'язків працівником може спричинити за собою дисциплінарну відповідальність. Частина 1 коментованої статті містить ряд важливих гарантій для працівників, які беруть участь у страйку. Презюмируется, що така участь не може розглядатися як порушення трудової дисципліни, отже, не може бути підставою для розірвання
  19. Стаття 406. Ухилення від участі в примирних процедурах
    1. Відповідно до ч. 4 ст. 401 жодна із сторін колективного трудового спору не має права ухилятися від участі в примирних процедурах. Частина 1 коментованої статті передбачає наслідки ухилення від участі в створенні або в роботі примирної комісії: суперечка переноситься на розгляд трудового арбітражу. Слід мати на увазі, що трудовий арбітраж може бути створений