| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 58. Грошова система Російської Федерації |
||
|
Грошова система держави являє собою форму орга нізації грошового обігу і систему грошових відносин, за кріплених національним законодавством . До елементів денеж ної системи належать: 1) офіційна грошова одиниця, 2) емісія готівкових грошових знаків, 3) організація і регулювання грошового обігу. Правову основу грошової системи становлять норми Кон статиці Російської Федерації, федеральні закони «Про Цент рального банку Російської Федерації (Банку Росії) »,« Про бан ках і банківську діяльність »,« Про валютне регулювання та валютний контроль »і інші закони, а також нормативні акти Президента та Уряду Російської Федерації, акти Цент рального банку Російської Федерації. Відповідно до п. «ж» ст. 71 Конституції Російської Федерації до компетенції Рос сийской Федерації віднесено «встановлення правових основ еди ного ринку ... грошова емісія ». У процесі здійснення та регулювання грошового обра домлення виникають різні суспільні відносини, регулюються руемого нормами різних галузей права, в тому числі консти туціонних, адміністративного, цивільного, кримінального та фінансового. Норми фінансового права визначають правовий статус грошової системи і забезпечують її нормальне функ ціонірованіе, а також регулюють відносини, що виникають в процесі організації готівкового і безготівкового грошового про рощення. Першим елементом грошової системи є офіційна грошова одиниця Російської Федерації - рубль, що складається з ста копійок. Відповідно до ст. 27 Федерального закону «Про Цент рального банку Російської Федерації (Банку Росії)» введення на території Російської Федерації інших грошових одиниць і випуск грошових суррогатов1 забороняється. Банкноти (банківські квитки) і монета Банку Росії є єдиним закон- 1 Грошові сурогати - грошові знаки, не передбачені законодав тельством і вводяться в регіонах або на підприємствах у зв'язку з браком офі ціальних готівкових грошових знаків (див.: Великий юридичний енціклопе діческі словник. - М., 2002 . - С. 135). Вим платіжним засобом на території Російської Федерації. Банкноти та монета Банку Росії є безуслов вими зобов'язаннями Банку Росії і забезпечуються всіма його активами. Банкноти та монета Банку Росії обов'язкові до прийому за номінальною вартістю при здійсненні всіх видів платі жей, для зарахування на рахунки, у внески і для переказу на всій території Російської Федерації. При обміні банкнот і монет ти Банку Росії старого зразка на банкноти і монету Банку Росії нового зразка термін вилучення банкнот і монети з обра домлення не може бути менше одного року, але не повинен перевищувати п'ять років. При цьому не допускається встановлення будь-яких огра ничен відносно сум або суб'єктів обміну. Банк Росії без обмежень обмінює старі та пошкоджені банкноти в відповідно до встановлених їм правилами. Другим елементом грошової системи є емісія налич них грошових знаків. Емісія (від лат. Emissio - випуск) - изго товление і випуск в обіг грошових знаків (цінних паперів) у всіх формах. У кожній країні існує чітко встановлений порядок емісії. Так, випуск банкнот1 може здійснюватися виключно головними національними банками, а випуск каз начейскіх квитків - казначейством. Емісія здійснюється на національним банком як для збільшення грошової маси, так і для вилучення з обігу старих грошових знаків і випуску нових. Існує емісія готівкових та безготівкових грошей. У Російській Федерації рішення про емісію банкнот і монет, про вилучення з обігу банкнот і монет старого зразка приймає Рада директорів Банку Росії. Цим же рішенням затверджуються але мінали і зразки нових грошових знаків, опис яких публікується в засобах масової інформації. Зазначене рі ня Ради директорів Банку Росії в порядку попереднього інформування направляється до Державної Думи і Пра вительство Російської Федерації. Банк Росії прогнозує розмір передбачуваної емісії, а також регіони її проведення. У здійсненні емісії бере участь не тільки Банк Рос оці, а й регіональні розрахунково-касові центри. У розрахунково-касових центрах зберігається запас грошових знаків, призначених для випуску їх в обіг у разі збільшен ня потреби економіки регіону в готівці. Крім резервних фондів розрахунково-касові центри містять і оборот ную касу. У оборотну касу постійно надходять і з неї вида ються готівкові гроші від банків. Ці гроші знаходяться у постійному 1 Банкноти (від англ. Bank-notes, BNs) - грошові знаки різного достоїнства, випускаються в обіг в країні і які становлять паперові гроші (див.: Великий юридичний енциклопедичний словник. - М., 2002. - С. 35). Ном зверненні. Якщо сума надходжень готівки на сче тах банків перевищує встановлений ліміт для даного розрахунок но-касового центру, то гроші вилучаються з обігу і пере ходять до резервного фонду. При потреби банку в готівки відбувається зворотний процес. Переміщення грошових коштів з резервного фонду в оборотну касу проводиться тільки з раз рішення Центрального банку Російської Федерації і є для розрахунково- касових центрів емісійної операцією. Організація і регулювання грошового обігу - третій елемент грошової системи. З метою організації на території Російської Федерації готівкового грошового обігу на Банк Росії покладаються такі функції: 1) прогнозування і організація виробництва , перевезення і зберігання банкнот і монет, створення їх резервних фондів; 2) встановлення правил зберігання, перевезення та інкасації готівки грошей для кредитних організацій; 3) встановлення ознак платоспроможності грошових зна ков і порядку заміни пошкоджених банкнот і монет, а також їх знищення; 4) визначення порядку ведення касових операцій для кре дітних організацій. Постійна увага держави до вдосконалення і раз витію грошової системи пояснюється її роллю в системі управ лення економікою і соціальною сферою. З метою більш ефек ного впливу на економічні та неекономічні процес си грошова система може видозмінюватися за допомогою прове дення грошової реформи і деномінації . Грошова реформа являє собою комплекс заходів щодо преоб разованию грошової системи держави з метою її стабілізації ції, поліпшення грошового обігу і підтримки устойчи вості національної грошової одиниці. Проте досягнення ука занних цілей може відбутися тільки в разі проведення де ніжною реформи в стабільній економіко-політичної ситуа ції. У нашій країні (в радянський та пострадянський періоди) були проведені три грошові реформи. Перша грошова реформа (1922 - 1924 рр..) Була викликана необхідністю введення твердої національної грошової одиниці. Успіх даної реформи у мно гом був обумовлений кардинальними економічними преобразо ваниями, розпочатими в країні в той період, в результаті яких вже до кінця 1924 р. було різко скорочено готівковий грошовий звернення, введена тверда національна валюта, забезпечена золотом та іншими дорогоцінними металами. Друга грошова реформа була проведена в 1947 р. Необходи мость її проведення була продиктована дисбалансом грошової системи під час Великої Вітчизняної війни , оскільки в зверненні знаходилася велика кількість знецінених, а так- ж фальшивих грошових знаків, занедбаних фашистської Гер манією на територію нашої країни. У ході грошової реформи скасовувалася карткова система на продукти харчування першої необ ходимості, встановлювалися нові ціни на продукцію, а також вводилися нові грошові знаки. Старі гроші обмінювалися на нові у співвідношенні 10:1, вклади в ощадкасах до 3 тис. рублів не переоцінювати, вклади від 3 до 10 тис. рублів перераховуючи- лись у співвідношенні 3:2, а понад 10 тис. рублів - 2:11. У 1991 р. була проведена третя грошова реформа. Після распа так Радянського Союзу на території Російської Федерації про продовжували звертатися грошові знаки СРСР зразка 1961 - 1991 рр.. У зв'язку з цим було здійснено випуск банкнот нового зразка гідністю 50, 200, 500 і 1000 рублів і організований обмін де ніжних купюр для фізичних осіб. При цьому деякі купюри старого зразка (гідністю 1, 3, 5 і 10 рублів) зберігалися в платіжному обороті до 1 вересня 1993 р. У ході цієї реформи був прийнятий Закон Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. «Про де ніжною систему Російської Федерації» (з 1996 р. - втратив чинність). На відміну від грошової реформи деномінація (від лат. Denomi- naiio - перейменування) є фінансово-технічної опе рацією, виражається в заміні старих грошей на нові з при равніваніем однієї грошової одиниці нових знаків до більшого кількістю грошей в старих знаках. Деномінація може проводитися як окремо, так і одночасно з грошовою реформою. У СРСР в 1961 р. деномінація була проведена як самостійна де ніжна операція. «Старі» гроші протягом декількох тижнів були замінені на нові через пункти обміну таким чином, що десяти «старим» рублям відповідав один «новий» рубль. У Російській Федерації в 1998 р. коефіцієнт обміну при деномінації дорівнював 1000, а сам обмін здійснювався в тече гом року і не вимагав особистої явки в пункт обміну. Старі і нові гроші брали участь в обігу одночасно, а при ін касації, виплати заробітної плати, допомоги, пенсій участво вали тільки нові гроші. Завдяки деномінації вдається значи тельно скоротити число грошових купюр і монет, що у зверненні, а в ряді випадків і спростити готівкові розрахунки. Вме сте з тим досить часто деномінація веде до значним з Держко на її проведення і часткового зростання цін. Одним з методів регулювання грошової системи є також емісія. Вона здійснюється як при проведенні денеж них реформ, так і при деномінації. Проте можливо і саме стоятельность застосування емісії з метою збільшення грошової маси. 1 Див: Фінансове право: підручник / відп. ред. Е. Ю.Грачева, Г.П.Толстопятен- ко. - М., 2004. - С. 360. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 58. Грошова система Російської Федерації " |
||
|
||