| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
3. Договір буксирування в діючих транспортних кодексах |
||
|
З наведеного визначення випливає, що єдиний договір буксирування в КТМ розпадається на договір морського буксирування і договір портової буксирування з тим, що перший договір - це рід, а два інших - його види. Норми гл. XII КТМ, в яких відсутній особливу вказівку на дію їх стосовно морської або портової буксирування, поширюються одночасно на той і інший види договорів буксирування. Таким чином, із семи статей гл. XII КТМ загальними є все, крім ст. 229 ("Відповідальність при морського буксирування") і ст. 230 ("Відповідальність при портової буксирування") "*". --- "*" Про співвідношення договорів морської та портової буксирування див., зокрема: Кодекс торговельного мореплавства Російської Федерації: Коментар / За ред. Г.Г. Іванова. М., 2001. С. 384 і сл. Крім зазначеної новели, при порівнянні ст. 225 з аналогічними статтями в передували чинному КТМ кодексах торгового мореплавання, як видно з наведеного визначення, можна вказати і на те, що з трьох названих у КТМ 1968 варіантів договору буксирування позначені тепер лише два. Маються на увазі "буксирування на певну відстань" і "буксирування для виконання маневрів на акваторії порту". Відповідно третій - "договір буксирування протягом певного часу" в цій статті тепер не згадано. Поясненням цьому може служити зауваження О.С. Іоффе, зроблене в період дії КТМ 1968: "За договором буксирування на певний час буксировщик повинен протягом встановленого терміну виконувати завдання, пов'язані або з буксируванням об'єкта на відстань, або із здійсненням маневру. Отже, другий вид практично зводиться до першого або третього видам буксирування або поєднує елементи того й іншого "" * ". --- "*" Іоффе О.С. Зобов'язальне право. С. 635. Наведеній позиції був фактично близький і В.В. Витрянский, вбачали в "буксируванні на певний час" випадки, "коли буксирування плавучого об'єкта здійснюється до зустрічі з іншим судном, яке має доставити буксируваний об'єкт в місце призначення або до зміни метеорологічних умов плавання і т.п." "*". --- "*" Витрянский В.В. Договір перевезення. С. 221. Таким чином, виключення з визначення особливого договору буксирування (буксирування на час) не спричинило звуження сфери використання договору буксирування. Відповідно до ст. 226 КТМ встановлені в його гол. XII правила застосовуються, якщо угодою сторін не передбачено інше. Таким чином, принцип диспозитивності, що поширювався в КТМ 1968 лише на правила про портової буксирування, придбав тепер значення, спільне для всіх видів договору буксирування. На відміну від ст. 116 КТМ, яка передбачала стосовно до гл. VIII ("Договори морського перевезення вантажу") можливість вказівки в окремих її нормах на нікчемність угоди, не відповідає певним правилам даної глави, ст. 226 аналогічного вказівки, що поширюється на норми гл. XII, не містить. І все ж не виключено, що окремі норми, присвячені самому договором буксирування, носять імперативний характер. Зокрема, це відноситься до п. 1 ст. 227, п. 2 і 3 ст. 228, п. 2 ст. 230 КТМ. Даючи загальну оцінку системі регулювання відповідного договору в чинному КТМ, є підстави вбачати в ній явне прагнення до більш чіткого порівняно з попереднім Кодексом розмежуванню договорів буксирування і морського перевезення вантажу. Зазначена тенденція проявилася вже в тому, що в гол. XII чинного КТМ відсутні мали раніше вельми широку сферу дії відсильні норми. Йдеться, зокрема, про ст. 187 (ч. 2) КТМ 1968 р., підпорядковувала відносини з буксирування лісу в плотах дії правил про договір морського перевезення вантажу. Крім того, відображаючи зміни, що сталися в економіці країни, діючий КТМ не містить також главу, аналогічну гл. VII КТМ 1968 ("Планування та організація перевезень вантажу"), яка була розрахована в основному одночасно на договір перевезення вантажу і договір буксирування. Прикладом могли служити норми цієї глави про планові передумовах договору як такого, про відповідальність за недотримання планів перевезення та ін Правда, до договору буксирування і тепер можуть застосовуватися окремі правила гл. VIII ("Договір морського перевезення вантажу"), але лише за аналогією, маючи на увазі дотримання при цьому умов, передбачених у ст. 6 ЦК. Вирішальне значення для розмежування договорів морського перевезення вантажу і буксирування має включення в гол. XII КТМ статей, присвячених обов'язків сторін та їх відповідальності за останнім з цих договорів. Всі ці статті прямо або побічно мають на увазі відносини, при яких буксирування відрізняється участю відправника плавучого об'єкта, до того ж різною мірою, в управлінні буксируванням. У цьому прямо виражається те, що в основі самостійності аналізованого договору лежить, як уже зазначалося, не буксирування як така, тобто як вид транспортування, а спосіб її здійснення "*". --- "*" У Коментарі до Кодексу торгового мореплавання з цього ж приводу звертається увага на те, що "в переважній більшості випадків послуги, що надаються на підставі договору буксирування, полягають у переміщенні судна (об'єкта) на певну відстань або сприяння при здійсненні маневру" (Кодекс торгового мореплавання Російської Федерації: Коментар / За ред. Г.Г. Іванова. С. 384). Стаття 88 КВВТ ("Договір буксирування") відкриває гл. XII ("Буксирування суден, плотів та інших плавучих об'єктів"). У ній передбачено, що "відповідно до договору буксирування одна сторона (буксировщик) зобов'язується своєчасно і в цілості відбуксирувати судно, пліт або іншої плавучий об'єкт ... в порт призначення з дотриманням умов буксирування і здати його одержувачу, зазначеному в транспортній накладній, а інша сторона (відправник) зобов'язується пред'явити буксируваний об'єкт для буксирування та оплатити її ". Наведене визначення, як це видно, включило, зокрема, в обов'язки буксировщика одну з тих, яка до цих пір статутами внутрішнього водного транспорту покладалася на сторону в договорі перевезення - перевізника. Мається на увазі, що буксировщик повинен не тільки буксирувати плавучий об'єкт, але, подібно перевізнику, здати його одержувачу. Слід відзначити в цьому зв'язку в цілому певну тенденцію КВВТ до зближення встановлюваних для договорів буксирування і перевезення правових режимів. Це знайшло почасти вираження вже в тому, що замість 15 статей, як це мало місце в аналогічному розділі УВВТ 1955 р., тепер в зазначеній главі Кодексу виявилося достатнім наявність лише семи статей. Правда, за цей рахунок розширилося регулювання договору буксирування правилами, включеними в деякі інші глави Кодексу. Прикладом можуть служити гл. IX і XVIII КВВТ, присвячені відповідно відповідальності сторін за допущені ними договірні порушення, визначення порядку складання підтверджують такі порушення актів, а також порядку пред'явлення з цього приводу претензій та позовів. Названі глави відрізняються тим, що включені в них норми містять зазвичай вказівки, з яких випливає, чи повинна відповідна норма поширюватиметься також на договір буксирування або обмежитися тільки договором перевезення вантажу. У гол. XII КВВТ включені тепер, поряд із загальними нормами про буксирування, також і норми спеціальні, присвячені буксируванні плотів. У їх число входить, зокрема, ст. 90 ("Обов'язки відправника плотів"). Разом з тим рамки таких спеціальних правил про буксирування плотів виявилися значно вже в порівнянні з тим, що характеризував розділ VI УВВТ 1955 Цю особливість КВВТ покликана компенсувати міститься у п. 6 ст. 88 відсилання до глави, присвяченій договору перевезення вантажу. У ній передбачено, що "до відносин, не врегульованих правилами, передбаченими цією главою, застосовуються відповідні положення глави XI цього Кодексу". Включене в відсилання наведене вказівку "у відповідних випадках" носить лише редакційний характер. Нічого нового в порівнянні з загальним уявленням про субсидіарний застосування норми наведене правило не вносить. Про це можна судити вже з того, яке значення надавалося в період дії ст. 187 КТМ 1968 р., що містила аналогічне вказівку. Як вважав В.В. Витрянский, "застереження законодавця про те, що зазначені правила застосовуються не у всіх, а лише у відповідних випадках, означає, що ці правила застосовуються до відповідних відносин субсидиарно в частині, не врегульованою спеціальними правилами, що регламентують договір буксирування плотів (виділено автором. - М . Б.) "*". --- "*" Витрянский В.В. Договір перевезення. С. 218. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "3. Договір буксирування в діючих транспортних кодексах " |
||
|
||