| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 4. Договір про факторинг |
||
|
1. Договір про факторинг (contract of factoring, contrat d'af-fecturage) наприкінці 50-х років почав застосовуватися в США, а з початку 60-х років отримав широке поширення в практиці США та інших країн. У всіх країнах нині діють спеціалізовані фірми по факторингу (від лат. factor - особа, що діє за рахунок іншої особи), які здійснюють операції на національних ринках або міжнародні операції. Ні в одній з країн договір про факторинг законодавчо не врегульовано, але широке застосування його в міжнародних операціях призвело до розробки Конвенції ЮНИДРУА про міжнародний факторинг, підписаної в Оттаві 28 травня 1988 Договір про факторинг - це договір щодо здійснення посередницьких послуг в проведенні фінансових розрахункових операцій між учасниками цивільних угод, що передбачає також обов'язки посередника з надання деяких інших послуг комерційного характеру. Учасниками відносин з факторингу виступають фірма - постачальник товарів або послуг, фірма з факторингу (фактор) і фірма-набувач товарів або послуг (клієнт). Постачальник товарів чи послуг є кредитором, тобто власником прав вимоги по укладеній угоді (купівлі-продажу або який-небудь інший), а набувач товару або послуги - боржником, тобто зобов'язаним по цій угоді особою. Основний зміст факторингу як посередницької фінансової операції зводиться до задоволення спеціалізованої по факторингу фірмою (фактором) прав вимог кредитора за рахунок стягуваних нею з боржника сум за комерційним рахунком кредитора. Згідно з договором, укладеним постачальником товару або послуги з фактором, сторони беруть на себе взаємні зобов'язання. Постачальник зобов'язується передавати фактору наявні права вимоги щодо клієнтів - шляхом їх юридичної переуступки (суброгації) - для отримання платежів. Зі свого боку фактор зобов'язується негайно виплачувати постачальнику грошові суми за отриманими від нього документам (комерційним рахунках), надаючи гарантію перерахування відповідних сум незалежно від результатів їх стягнення з боржника, тобто клієнта. Отже, в економічному плані факторинг являє собою 386 купівлю комерційних рахунків посередником з негайною їх оплатою постачальнику. Договором, мають рамковий характер і службовцям підставою для здійснення конкретних доручень постачальника фактору, визначаються загальні умови відносин сторін як по яке передбачається обсягом операцій з факторингу, так і за механізмом їх реалізації. Обмежуються загальна сума угод, в межах якої фактор зобов'язується приймати доручення постачальника на отримання коштів з клієнтів за комерційними рахунками, і терміни дії договору, тобто період проведення таких операцій (наприклад, шість місяців, рік і т. д.). Такі обмеження спрямовані на зведення до мінімуму комерційних ризиків фактора. Цій же меті підпорядковане і попереднє, до укладення договору про факторинг, вивчення фактором комерційного і фінансового становища постачальника як можливого контрагента. За договором фактор стає монопольним посередником у проведенні розрахункових операцій. На предусматриваемой договірній території та протягом строку дії договору за ним закріплюється виключне право на здійснення операцій с'кліентамі. Це означає, що постачальник не вправі звертатися до послуг інших факторів на даній території і зобов'язаний направляти контрагенту всі комерційні рахунки по укладених операціях. 2. Договір про факторинг включає умови про переведення постачальником прав вимог на фактора (суброгації), умова про порядок прийняття фактором на себе конкретних доручень, їх схвалення або відхилення і умова про відкриття поточного рахунку постачальника для перерахування фактором коштів. Механізм проведення операції з факторингу відрізняється тією особливістю, що фактор не бере на себе тверде зобов'язання приймати до виконання все доручення контрагента: він може прийняти або відхилити пропозицію щодо будь-якого конкретного рахунку, виставленого на того чи іншого клієнта. В інтересах виключення або обмеження власних ризиків фактор по отриманні запиту постачальника, що направляється після підписання комерційної угоди, попередньо вивчає платоспроможність клієнта . Прийняття фактором доручення означає не тільки згоду на його виконання і негайний платіж при оформленні переуступки прав, але і гарантію платежу за рахунком. Відмова у схваленні доручення, коли стягнення за рахунком з клієнта видається сумнівним, все ж не виключає можливості проведення розрахункової операції. За згодою постачальника фактор може її провести, але з переказом коштів лише після оплати рахунку клієнтом і без надання гарантії оплати. Тоді операція набуває характеру звичайного договору доручення. Господарські вигоди для постачальника розрахункової операції з факторингу визначаються двома обставинами. Використання послуг фактора призводить до швидкого отримання платежу. При цьому 387 негайна оплата фактором рахунку (здійснювана за вирахуванням витрат на проведення операції) до оплати рахунку клієнтом перетворює для постачальника продаж на термін у продаж за готівку у відносинах з клієнтом з купівлі-продажу. Сама ж операція по факторингу набуває в економічному плані характер фінансування фактором постачальника товарів або послуг. Негайне отримання платежів за рахунками значно скорочує потреби постачальника в оборотному капіталі і, крім того, дозволяє гнучко діяти щодо своєї клієнтури, більш широко практикувати продажу з кредитуванням контрагентів, приймати замовлення без побоювання складнощів в отриманні платежів і т. д. З іншого боку, факторинг веде до гарантованого за договором одержання платежів постачальником, знімає з нього ризики повних або часткових втрат через неплатоспроможність клієнтів, несвоєчасної оплати ними рахунків або інших причин і ведення з цього приводу суперечок. Прийняття фактором доручення означає надання гарантії оплати комерційного рахунку. У той же час для самого фактора це - операція на свій «страх і ризик», оскільки при несплаті комерційного рахунку клієнтом він, згідно з договором, приймає на себе фінансовий ризик, так як позбавляється можливості пред'явлення регресної вимоги до постачальника. Винагорода фактора за договором складається з двох частин: винагороди за здійснення доручення, що обчислюється у відсотках від комерційного рахунку (у розмірі 0,25 - 2,5%), і вартості кредитування постачальника, тобто винагороди за авансування його до моменту терміну оплати рахунку клієнтом, розмір якого залежить від розміру облікових ставок банків (останніми роками - від 6,5 до 13%). 3. У сучасній практиці при факторингу здійснюються два види фінансових операцій. У діяльності європейських фірм факторинг зводиться до прийняття та оплати комерційних рахунків постачальника (old line factoring), а в діяльності фірм США зазначені операції зазвичай поєднуються з відкриттям фактором кредиту постачальнику в обсязі, більш-менш рівному загальній сумі можливих операцій, передбаченої в контракті (new style factoring). Американська практика, таким чином, розширює рамки фінансової операції . Крім фінансування підприємців фактори здійснюють для них також ряд інших робіт. В їх функції входить надання цілої гами послуг, використання яких представляє безперечну вигоду для постачальників, виключаючи необхідність звернення до ряду спеціалізованих фірм. До таких послуг належать: надання інформації про фінансове становище можливих контрагентів, їх платоспроможності; повідомлення маркетингової інформації про стан попиту на ринку, клієнтури і конкурентів, ринкової кон'юнктури і пр.; про- 388 ведення рекламних і транспортних операцій; подисканіе агентів; ведення судових справ і т. д. Фактор стає, таким чином, радником підприємця з виробництва та торгівлі , а також фірмою, комплексно виконує ряд робіт з реалізації товарів і послуг, що дозволяє ^ підприємцю ефективно діяти в господарському обороті. Особливе значення всі ці послуги набувають при веденні міжнародної торгівлі. 4. Фактор може діяти в рамках національного ринку, коли постачальник і клієнт знаходяться в одній країні, або в якості міжнародного фактора, якщо сторони правочину знаходяться в різних країнах. Фактор, що знаходиться в країні експортера, доручає тоді здійснення своїх функцій за кордоном фактору, що працює в країні імпортера-клієнта . Винагорода в цьому випадку ділиться між двома факторами. При міжнародний факторинг посередники крім перерахованих функцій виконують важливі обов'язки по подисканію іноземних контрагентів. Нині весь світовий ринок поділений між «ланцюжками» пов'язаних між собою різно-національних фірм факторів, взаємно які виконують доручення у цій сфері діяльності . |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 4. Договір про факторинг" |
||
|
||