|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Договір комісії
|
|
Договір комісії - це угода, в силу якого одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду вчинити одну або кілька угод від свого імені, але за рахунок комітента.
Як і договір доручення, договір комісії є посередницьким договором надання юридичних послуг. Підприємницька спрямованість і возмездность комісійних відносин не допускає особисто-довірчий, властивий дорученням, характер угоди про комісії. На відміну від договору доручення, по комісійній угоді, укладеної комісіонером з третьою особою, набуває права і стає зобов'язаним комісіонер, хоча б комітент і був названий в угоді або вступив з третьою особою в безпосередні відносини по виконанню угоди. Найбільшого поширення договір комісії одержав у торговельному обороті, т.к. в якості комерційного посередника - комісіонера виступає професійний підприємець, який забезпечує реалізацію товарів комітента на найбільш вигідних для останнього умовах.
Договір комісії може бути укладений на певний строк або без зазначення строку його дії. За юридичною природою договір комісії:
консенсусний;
БЕЗОПЛАТНО;
двосторонній.
Особа, за дорученням якого відбуваються угоди - комітент, особа, угоди вчиняє - комісіонер. Закон не містить спеціальних вимог до сторін договору комісії (комітенту та комісіонеру) - ними можуть виступати будь-які суб'єкти цивільних прав. Комісіонер, професійно діючий в торговому обороті, повинен мати статус комерційної організації або індивідуального підприємця.
Предмет договору комісії, на відміну від предмета договору доручення (юридичні дії), більш вузьке - його складають операції, що здійснюються комісіонером від свого імені, але за дорученням і за рахунок комітента.
Предмет договору комісії збігається з основним обов'язком комісіонера - укладання угод купівлі-продажу за дорученням іншої сторони.
Крім цього комісіонер зобов'язаний:
- виконати доручення на найбільш вигідних для комітента умовах відповідно до вказівок комітента, а за відсутності в договорі комісії таких вказівок - відповідно до звичаями ділового обороту або іншими звичайно ставляться;
- представити комітенту звіт і передати йому все одержане за договором комісії.
Комітент, зі свого боку, зобов'язаний:
- сплатити комісіонеру винагороду;
- крім сплати комісійної винагороди відшкодувати комісіонеру витрачені ним на виконання комісійного доручення суми;
- прийняти від комісіонера все виконане за договором комісії;
- оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і сповістити останнього без зволікання про виявлені в цьому майні недоліки;
- звільнити комісіонера від зобов'язань, прийнятих ним на себе перед третьою особою по виконанню комісійного доручення.
Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою угоди, укладеної з ним за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер не виявив необхідної обачності у виборі цієї особи або прийняв на себе поруку за виконання угоди (делькредере).
Закон передбачає спеціальні права комісіонера, що забезпечують можливість отримання ним комісійної винагороди. Комісіонер, зокрема, має право утримувати знаходяться у нього речі або гроші, які підлягають передачі комітенту (або отримані від нього).
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Договір комісії " |
- § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
договорів у сфері підприємництва. Визнання за угодою торгового характеру підкоряє її не тільки загальним нормам цивільного права, але і в першу чергу спеціальним нормам комерційного права. До висновку і виконання торговельних угод застосовуються спеціальні норми комерційного права, не діють стосовно звичайних цивільних угод. Особливості регулювання змісту угод нормами
- § 6. Комісія
договору комісії. Договором комісії присвячена гл. 51 ГК. Легальне визначення цього договору дано в ст. 990 ЦК: «За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду вчинити одну або кілька угод від свого імені, але за рахунок комітента». Таким чином, договір комісії опосередковує відносини, що виникають при непрямому
- § 7. Агентування
договору. Агентування є новим інститутом для російського цивільного права, хоча основні елементи агентського договору, запозичені з договорів доручення і комісії, є традиційними і добре відомими. Незважаючи на те, що і раніше сторони могли використовувати окремі елементи названих договорів, створивши змішаний договір, однак подібну конструкцію навряд чи можна було вважати
- § 9. Комерційна концесія
договору комерційної концесії. Традиційно поняття концесія (від латинського concessio - дозвіл) вживалося як договору, укладеного державою з приватним підприємцем, як правило іноземною фірмою, на експлуатацію промислових підприємств або земельних ділянок. Сьогодні йому надано зовсім інший зміст. Відповідно до ст. 1027 ЦК за даним договором одна сторона
- § 2. Об'єкти і суб'єкти приватизації державного та муніципального майна
договорами купівлі-продажу федерального майна. РФФД виконує цілий ряд інших функцій. В якості продавця можуть виступати і представники РФФД. У цьому випадку між РФФД і представником укладається договір. Закон про приватизацію не дає кваліфікуючих ознак цього договору, відсилаючи до ГК РФ. Мабуть в даному випадку може бути використаний і договір доручення і договір комісії. Однак,
- § 3. Правові форми інноваційної діяльності
договірна форма, представлена найважливішим засобом регулюються-вання - цивільно-правовим договором. У сфері створення, виробництва та реалізації інноваційних продуктів найбільш значуще місце займають договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт. Ліцензійні договори і договори комерційної концесії в меншій мірі можуть бути задіяні
- § 2. Професійні учасники ринку цінних паперів
договором комісії або доручення (брокерська діяльність), або ж як дилер, то за певних умов вона може бути притягнута до відповідальності за Комерційне право. Ч. II. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1998. С. 136 здійснення підприємницької професійної діяльності учасника без необхідної ліцензії. Але ст. 38 Закону
- § 2. Вимоги, що пред'являються до професійних учасників страхового ринку
договори страхування і мають дозволи (ліцензії) на здійснення страхування відповідного виду. До страховиків відносяться: 1) страхові організації (п. 1 ст. 927 і ст. 938), 2) товариства взаємного страхування, що здійснюють страхування інтересів осіб, які не є членами товариства (п. 5 ст. 968). Проте п. 2 ст. 969 ГК, що відноситься до обов'язкового державного страхування життя,
- § 2. Поняття і основні види угод
договір купівлі-продажу (п. 1 ст. 454 ЦК), договір банківської гарантії (ст. 368 ЦК), договір простого товариства (п. 1 ст. 1041 ЦК) і договір про прощення боргу (ст. 415 ЦК). Існують угоди, які поряд з волевиявленнями містять ще інші складові частини. Наприклад, фактичний склад договору про передачу рухомої речі у власність складається з угоди відчужувача і набувача про
- § 2. Способи захисту цивільних прав
договорі підряду, якщо підрядчик допустив відступи від умов договору, що погіршили роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення зазначених недоліків у розумний строк, або зменшення встановленої за роботу ціни, або відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, коли право замовника усувати їх передбачено в
|