Договір доручення - консенсусний договір, за яким одна сторона (довіритель) доручала виконання яких-небудь дій у своїх інтересах, а інша сторона (повірений) безоплатно брала на себе їх виконання. Ознаки: 1) безоплатність. При цьому довіритель міг за своїм бажанням виплачувати повіреному гонорар; 2) довірчий характер; 3) підтвердження факту укладення договору діями повіреного; 4) відсутність вказівки на вчинення певних дій, так як здійснюються повіреним дії могли бути різного характеру; 5) обов'язковість скоєних дій повіреного в інтересах довірителя. Предмет договору - дії як юридичного, так і фактичного характеру. У римському праві даний вид договору часто використовувався при вирішенні проблем за дорученням впливових осіб. Обов'язки сторін: 1) довірителя: а) прийняти результат виконання доручення; б) компенсувати повіреному всі витрати, понесені при виконанні договору. У тих випадках, коли довіритель ухилявся від цього обов'язку, повірений мав право пред'явити до нього позов (actio mandati contraria); 2) повіреного: а) виконати доручення відповідно до вказівок довірителя, без перевищення повноважень; б) повідомити в разі неможливості виконання доручення довірителю, щоб той міг замінити його іншою особою; в) виконати доручення особисто у разі прямої вказівки в договорі; г) відповідати тільки за правильний вибір помічників, але не за їх дії при використанні послуг помічників; д) передати довірителю результатів виконання доручення; е) представити звіт про виконання доручення; ж) відшкодувати довірителю збитки, завдані при виконанні доручення. Довіритель був вправі у випадках ухилення повіреним від передачі всього придбаного пред'явити до нього позов з доручення (actio mandati directa), задоволення якого тягло безчестя (infamia). Підстави припинення договору доручення: 1) належне виконання; 2) одностороння відмова від виконання договору доручення кожної зі сторін. Повірений повинен був завчасно повідомляти про свою відмову, так як це могло призвести до виникнення шкоди для довірителя; 3) смерть довірителя, спадкоємці якого повинні були визнати всі дії, вчинені повіреним до того, як він дізнався про смерть довірителя; 4) смерть повіреного, спадкоємці якого повинні були продовжувати ведення невідкладних справ до моменту, поки довіритель не зможе прийняти їх на себе або передоручити їх іншій особі.
|
- § 1. Поняття і види підприємців
договору, в службову функцію яких входить здійснення представництва комерційної організації керівники, заступники керівників комерційних організацій, юрисконсульти та ін Названі особи не є підприємцями, так як а) вони діють не від свого імені, а від імені комерційної організації, Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб.,
- § 4. Забезпечення виконання зобов'язань
договором. Заходи, що мають спеціальний, додатковий характер, стимулюючі боржника до належного виконання зобов'язання і (або) гарантують права кредитора на випадок невиконання боржником зобов'язання, вживані тільки у випадках, коли це прямо передбачено законом або договором, прийнято іменувати забезпеченням виконання зобов'язань. Глава 23 Цивільного кодексу регулює
- § 2. Розрахунки і кредитування
договорів у сфері розрахунків і кредитування. Розрахункові операції являють собою акти виконання зобов'язань. Умова про платіж входить у зміст будь-якого возмездного договору про продаж товарів, виконанні робіт, наданні послуг. Але платежі в безготівковій формі, а в ряді випадків і платежі готівкою, обумовлюють необхідність укладення спеціальних договорів, які опосередковують ці фінансові
- § 5. Доручення
договору доручення. У певних випадках учасники комерційного обороту позбавлені можливості своїми власними діями набувати права і обов'язки. Наприклад, суб'єкт може виявитися позбавлений такої можливості у зв'язку з тим, що знаходиться в іншому місці і не в змозі сам безпосередньо своїми власними діями набувати права і обов'язки, або він не має достатніх навичок і
- § 6 . Комісія
договору комісії. Договором комісії присвячена гл. 51 ГК. Легальне визначення цього договору дано в ст. 990 ЦК: «За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду вчинити одну або кілька угод від свого імені, але за рахунок комітента». Таким чином, договір комісії опосередковує відносини, що виникають при непрямому
- § 7. Агентування
договору. Агентування є новим інститутом для російського цивільного права, хоча основні елементи агентського договору, запозичені з договорів доручення і комісії, є традиційними і добре відомими. Незважаючи на те, що і раніше сторони могли використовувати окремі елементи названих договорів, створивши змішаний договір, однак подібну конструкцію навряд чи можна було вважати
- § 8. Довірче управління майном
договору довірчого управління майном. Майно зазвичай отримується у власність для задоволення інтересів власника. Для цього закон наділяє власника правомочностями щодо володіння, користування і розпорядження своїм майном. Але в цілому ряді випадків виникають ситуації, при яких сам власник ефективно використовувати це майно не може, наприклад, не володіє
- § 9. Комерційна концесія
договору комерційної концесії. Традиційно поняття концесія (від латинського concessio - дозвіл) вживалося як договору, укладеного державою з приватним підприємцем, як правило іноземною фірмою, на експлуатацію промислових підприємств або земельних ділянок. Сьогодні йому надано зовсім інший зміст. Відповідно до ст. 1027 ЦК за даним договором одна сторона
- § 2. Об'єкти і суб'єкти приватизації державного та муніципального майна
договорами купівлі-продажу федерального майна. РФФД виконує цілий ряд інших функцій. В якості продавця можуть виступати і представники РФФД. У цьому випадку між РФФД і представником укладається договір. Закон про приватизацію не дає кваліфікуючих ознак цього договору, відсилаючи до ГК РФ. Мабуть в даному випадку може бути використаний і договір доручення і договір комісії. Однак,
- § 2. Професійні учасники ринку цінних паперів
договором комісії або доручення (брокерська діяльність), або ж як дилер, то за певних умов вона може бути притягнута до відповідальності за Комерційне право. Ч. II. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1998. С. 136 здійснення підприємницької професійної діяльності учасника без необхідної ліцензії. Але ст. 38 Закону
|