Одним з елементів права розпорядження наймача, входить до складу її права на житлову площу, є визнана за ним можливість вселяти в житлове приміщення не тільки піднаймачів, а й інших осіб - тимчасових мешканців (користувачів). Зазвичай в цій якості вселяються родичі наймача та членів його сім'ї, їх знайомі і т.д. Правове становище тимчасових мешканців визначається ст. 80 ЖК і ст. 680 ГК. Вселення тимчасового мешканця відбувається з дозволу наймача і проживають разом з ним членів його сім'ї. Отже, є прохання громадянина дозволити йому тимчасове проживання і у відповідь на неї - згода (дозвіл) наймача і проживають разом з ним осіб, тобто оферта і акцепт. Таким чином, вселення тимчасового мешканця і його проживання у житловому приміщенні наймача відбувається на підставі договору. Договір про вселення тимчасових мешканців є двостороннім, консенсуальним, безоплатним і терміновим. Закон не встановлює спеціальних вимог до форми даного договору, з чого випливає застосування до нього загальних правил про форму угод. Передумовами укладення даного договору і вселення тимчасових мешканців є попереднє повідомлення наймодавця і наявність такої загальної площі житлового приміщення, щоб після вселення тимчасових мешканців на кожного мешканця в окремій квартирі доводилося б не менше облікової норми, а у комунальній квартирі - не менше площі надання. Закон не передбачає необхідності отримання прямої згоди наймодавця на вселення наймачем тимчасових мешканців. Однак за відсутності в користуванні наймача зазначеної кількості загальної площі наймодавець має право заборонити проживання тимчасових мешканців, тобто перешкодити укладенню договору. Тимчасові мешканці набувають на підставі укладеного договору право тимчасового користування житловим приміщенням наймача. Це право, як і аналогічне право поднанимателя, є залежним від права наймача, не самостійним правом (ч. 3 ст. 80 ЖК). За їх дії перед наймодавцем відповідає наймач. Разом з тим дане право відрізняється від права поднанимателя: для тимчасових мешканців встановлено граничний термін їх проживання в приміщенні наймача - не більше шести місяців підряд (ч. 2 ст. 80 ЖК, ч. 1 ст. 680 ЦК). Після закінчення цього терміну наймодавець може заборонити їх подальше проживання. Якщо сторонами був узгоджений термін проживання тимчасових мешканців (в межах шестимісячного терміну), вони після закінчення цього терміну зобов'язані звільнити житлове приміщення. За відсутності узгодженого терміну проживання вони зобов'язані звільнити жиле приміщення на вимогу наймача або спільно з ним проживає члена його сім'ї (правда, не негайно, як передбачалося раніше, а не пізніше ніж через сім днів з дня пред'явлення відповідної вимоги). У разі відмови звільнити жиле приміщення за наявності зазначених вище обставин тимчасові жильці на вимогу наймача або осіб, спільно з ним проживають, підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого житлового приміщення (ч. 5 ст. 80 ЖК). Аналогічні наслідки для тимчасових мешканців настають і в разі припинення договору соціального найму, оскільки ніякого самостійного права на займане ними жиле приміщення вони не набувають.
|
- ПРОГРАМА КУРСУ" ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО "
договори і загальновизнані принципи і норми міжнародного права як джерела цивільного права. Поняття і склад цивільного законодавства. Цивільне законодавство і Конституція РФ. Цивільний кодекс як основне джерело цивільного права, головний акт цивільного законодавства. Система Цивільного кодексу РФ. Інші федеральні закони в сфері цивільного права. Інші
- § 4. Підстави виникнення житлових правовідносин
договорами соціального найму. З прийняттям нового ЖК умови та порядок надання громадянам житлової площі, що входить до складу державного та муніципального фондів, істотно змінилися. Протягом багатьох десятиліть житлова площа зі складу цих фондів надавалася всім нужденним у поліпшенні житлових умов. Змінювалися умови і конкретні підстави визнання громадян потребуючими
- § 5. Користування житловими приміщеннями
договором соціального найму в будинках державного і муніципального житлового фонду. За договором соціального найму житлового приміщення одна сторона - власник житлового приміщення державного або муніципального житлового фонду (наймодавець) зобов'язується передати іншій стороні - громадянину (наймачу) жиле приміщення у володіння і користування для проживання в ньому на умовах, встановлених ЖК.
- 2. Надання жилого приміщення за договором соціального найму
договорами соціального найму перебувають на обліку нужденним громадянам у порядку черговості, виходячи з часу їх прийняття на облік і, зрозуміло, наявності відповідних житлових приміщень. Лише трьом категоріям громадян відповідно до ч. 2 ст. 57 ЖК житлові приміщення за договорами соціального найму надаються позачергово (і, як правило, навіть без їх прийняття на облік в якості нужденних): 1)
- 4. Поняття і зміст договору соціального найму житлового приміщення
договором соціального найму житлового приміщення одна сторона - наймодавець (публічний власник, уповноважений ним орган чи уповноваженою ним особа) зобов'язується передати іншій стороні - громадянину (наймачу) жиле приміщення під володіння і користування для проживання в ньому на умовах, встановлених законом (ч. 1 ст. 60 ЖК). За своєю юридичною природою цей договір є консенсуальним і
- 5. Правове становище членів сім'ї наймача
договором соціального найму має не тільки наймач, але і члени його сім'ї, оскільки вони набувають рівні з наймачем права і обов'язки за даним договором (ч. 2 ст. 69 ЖК, п . 2 ст. 672 ЦК), тим самим стаючи та учасниками виникають на його основі зобов'язальних відносин з використання житлового приміщення. Дієздатні члени сім'ї наймача в силу закону несуть солідарну з ним
- 2. Зміст і виконання договору комерційного найму житлового приміщення
договору комерційного найму може бути квартира, житловий будинок, частина квартири або житлового будинку незалежно від їх розміру. Норми житлової площі на ці відносини не поширюються, розмір здається в найм приміщення визначається тільки угодою сторін. Закон не встановлює жорстких вимог до якості об'єкта цього договору. Мається на увазі, що сторони самі вирішуватимуть, чи відповідає житлове
- 2. Право на житлові приміщення в будинках житлових кооперативів
договорів про використання (найманні) наданого житлового приміщення між житловим кооперативом і його членами не укладається. Таким чином, між житловим кооперативом і його членом, що використовують для проживання надане йому кооперативне житло, виникають корпоративні (членські), а не зобов'язальні (договірні) відносини. Ця обставина становить головну юридичну особливість
- С
договору - обмеження С. д. VIII, 38, § 2 (2) - с. 182 - 184; VIII, 38, § 2 (3) - с. 184 - 186 - поняття і зміст С. д. VIII, 38, § 1 (3) - с. 174 - 179 Угода - абстрактна С. VIII, 37, § 4 (2) - с. 91 - речова С. VIII, 38, § 2 (1) - с. 180 - зовнішньоекономічна С. IX, 44, § 1 (3) - с. 413 - договір як С. VIII, 38, § 1 (2) - с. 173 - 174; VIII, 38, § 2 (1) - с. 179; VIII, 39,
- 1. Поняття договорів найму житлових приміщень
договори, предметом яких служать житлові приміщення, а метою - їх надання контрагентам для проживання. Йдеться, таким чином, про договори, пов'язаних з однією з основних потреб громадян - у житло. Особливу значимість задоволення саме цієї потреби громадян підкреслила Конституція Російської Федерації. Її гл. 2 ("Права і свободи людини і громадянина") проголошує, що кожен
|