|
Форма договору простого товариства повинна відповідати загальним вимогам законодавства про форму угод (ст. ст. 158 - 165 ЦК). Зокрема, повинні здійснюватися у письмовій формі договори простого товариства, укладені юридичними особами між собою і з громадянами, а також між громадянами на суму, що перевищує не менше ніж у десять разів перевищує встановлений законом розмір оплати праці (п. 1 ст. 161 ЦК) . Оскільки інше не передбачено законом, наслідки недотримання простої письмової форми договору простого товариства аналогічні наслідків, передбачених п. 1 ст. 162 ЦК, тобто у разі виникнення спору сторони не вправі на підтвердження угоди та її умов посилатися на показання свідків, але можуть приводити письмові й інші докази.
Щоб уникнути конфліктів між товаришами всі договори простого товариства надолужити укладати в письмовій формі. Необхідність письмового договору обумовлена фідуціарні характером відносин учасників товариства, виникненням у товаришів часткової власності на спільне майно, різноманітністю їх взаємних прав і обов'язків, у тому числі за розпорядженням цим майном. У разі виникнення спору за відсутності письмової угоди довести факт наявності договору простого товариства і встановити його окремі умови буває вельми скрутно, особливо у відносинах між громадянами.
Узагальнюючи судову практику, в тому числі по спорах, що виникають між громадянами - членами однієї сім'ї, родичами і навіть просто сусідами, які в усній формі уклали між собою договір про спільне будівництво або реконструкції житлового будинку з метою збільшення його корисної площі, Пленум Верховного Суду СРСР (1) вказав, що сам по собі факт сприяння забудовнику з боку членів його сім'ї або родичів в будівництві будинку не може бути підставою для задоволення їхніх претензій до забудовника про визнання права власності на частину будинку. Такий позов може бути задоволений судом лише за умови, що між цими особами та забудовником була домовленість про створення спільної власності на житловий будинок і саме в цих цілях вони вкладали свою працю і кошти в будівництво житлового будинку. З урахуванням всіх обставин справи суд може визнати право власності на частину побудованого будинку навіть за сторонніми для забудовника особами. При цьому суду слід ретельно перевіряти дійсні відносини сторін, встановлювати причини, за якими будівництво будинку вироблялося за участю осіб, які претендують на визнання за ними права власності на частину будинку, з'ясовувати, була чи між сторонами домовленість про створення спільної власності на будинок.
---
(1) Див: п. 4 та п. 5 Постанови Пленуму ВР СРСР від 31 липня 1981 N 4 "Про судову практику з вирішення спорів, пов'язаних з правом власності на житловий будинок" (у редакції Постанови Пленуму ВР СРСР від 30 листопаді 1990 N 14) / / Бюлетень ЗС СРСР. 1981. N 5; 1991. N 2.
Якщо в якості внеску в загальну справу один з учасників передає нерухоме майно, частку (частки) у праві власності на нерухоме майно або право користування цим майном, то форма договору, що містить таку умову, повинна підкорятися встановленим законом загальним правилам про форму угод з нерухомим майном та наступної державної реєстрації або самої угоди, або переходу прав на це майно (ст. ст. 551, 558, 609 ЦК).
|
- 6. Порядок укладення та форма договору простого товариства
форма. Саме таке становище складається стосовно до гл. 55 ГК. У ній відсутні спеціальні норми, що містять вимоги не лише державної реєстрації, а й дотримання певної форми відповідних договорів. Єдине спеціальне згадка про форму договору простого товариства є в п. 2 ст. 1044 ЦК, в силу якого за відсутності довіреності повноваження товариша на
- § 2. Елементи договору простого товариства
формально для цього є підстави (наприклад, коли договір простого товариства укладено між громадянами і його ціна не перевищує 10 МРОТ - подп. 2 п. 1 ст. 161 ЦК). Однак у кожному разі вирішення питання про вибір форми правочину має вирішуватися з урахуванням того, що ціною договору простого товариства є сукупна вартість всіх вкладів. Крім того, законом не встановлено вимогу про
- § 1. Поняття комерційного права
формальний, зовнішній) ознака, вимога, що пред'являється до підприємництва з боку законодавця. Розглянемо докладніше кожен із зазначених ознак підприємницької діяльності. По-перше, підприємницька діяльність - це діяльність самостійна. Ця ознака вказує на вольовий джерело підприємницької діяльності. Громадяни та юридичні особи самостійно, тобто
- § 1. Поняття і види підприємців
формах: індивідуальні підприємці, господарські товариства, господарські товариства, виробничі кооперативи, державні та муніципальні унітарні підприємства. Таким чином, підприємець - це особа, яка здійснює підприємницьку діяльність. Факт здійснення особою підприємницької діяльності є підставою для визнання його особливим суб'єктом цивільного
- § 4. Акціонерні товариства
форма підприємництва (що і представляє з себе акціонерне товариство) є не більш ніж способом організації майна Організаційна форма може вказувати тільки на процедури операцій з майном: порядок його об'єднання, розподілу, порядок Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 105 отримання
- § 9. Комерційна концесія
формацію, а також на інші передбачені договором Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 414 об'єкти виключних прав - товарний знак, знак обслуговування і т.д. Як випливає з наведеного визначення, договір комерційної концесії є оплатним, взаємним, терміновим і консенсусним. Оскільки даний
- § 10. Просте товариство
формацією, спільного будівництва об'єктів і т. п. Такі договори, є за своєю природою цивільно-правовими, проте не можна назвати підприємницькими. Сторонами договору простого товариства, що укладається для здійснення підприємницької діяльності, можуть бути тільки індивідуальні підприємці і (або) комерційні організації. Це виключає можливість
- § 4. Захист прав та інтересів підприємців в інших судових установах
форма звернення акціонера до суду. Верховний Суд РФ і Вищий Арбітражний Суд РФ виходять з того, що суди повинні приймати позови про визнання недійсними актів, виданих органами управління юридичних осіб. Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 484 В абз.2 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду РФ І Пленуму
- § 1. Банківська система. Правове становище кредитних організацій
формах; 7) залучення у внески і розміщення дорогоцінних металів; 8) видача банківських гарантій. Цей перелік є вичерпним. Однак деякі з наведених тут операцій можуть відбуватися не тільки кредитними, а й іншими комерційними організаціями, на які Закон «Про банки і банківську діяльність» не поширюється. Так, оскільки чинним законодавством не
- § 2. Вимоги, що пред'являються до професійних учасників страхового ринку
формам, в яких передбачено наявність статутного капіталу. Відповідно до ГК таких форм три, і всі вони відносяться тільки до комерційних організацій - господарським товариствам (п. 3 ст. 66 ЦК): 1) товариство з обмеженою відповідальністю (ст. 87 ЦК); 2) товариство з додатковою відповідальністю (ст . 95 ЦК); 3) акціонерне товариство, відкрите чи закрите (ст. 96,97 ЦК). Як випливає зі ст.
|