| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2.3. Форма та державна реєстрація договору |
||
|
Форма угоди представляє собою спосіб закріплення волевиявлення. Угоди можуть відбуватися в усній і письмовій формі (ст. 158-163 ЦК) - не потрібно форму угоди плутати зі способами, якими може бути зроблено волевиявлення. Письмова форма, в свою чергу, ділиться на просту і нотаріальну. Мовчання визнається виявом згоди на вчинення правочину у випадках передбачених законом або угодою сторін. При цьому, очевидно, що такого роду угоди мають бути досягнуті сторонами окремо від угоди. Мовчання згідно п.2 ст.438 ГК також може бути вираженням волі на укладення договору (акцепт) у відповідь на таку пропозицію укласти договір, яке містить усі його істотні умови, якщо це випливає із закону, звичаю ділового обороту або попередніх ділових відносин. Мовчання не є самостійною формою угоди, а лише способом вираження волі сторін, тому такі угоди повинні, за загальним правилом, бути віднесені до усних. Однак тут можуть бути виключення. Якщо акцепт мовчанням допускається при укладанні договору, який може бути укладений лише у письмовій формі (наприклад, на письмову пропозицію укласти договір), або мовчання обох сторін породжує зобов'язання, то письмова форма повинна вважатися дотриманою. Відповідно до п.2 ст.621 ЦК, якщо після закінчення строку договору оренди, орендар продовжує користуватися орендованим майном за відсутності заперечень з боку орендодавця, то такий договір вважається поновленим на невизначений термін. Таким чином, оскільки це не що інше, як вираження згоди (угода) сторін, що породжує нові громадянські права та обов'язки, тобто вчинення багатостороннього правочину, то мова йде про укладання договору мовчанням. Оскільки, договір оренди повинен бути укладений у письмовій формі якщо термін оренди складає більше 1 року або якщо хоча б однією із сторін є юридична особа (ст. 609 ЦК), а по відношенню деяким видам договорів оренди законом встановлена обов'язкова письмова форма зі спеціальними вимогами (ст.651, 658 ЦК), так звана кваліфікована письмова форма, то мовчання у відповідь на користування орендованим майном, як підстава поновлення договору оренди на невизначений термін, слід віднести до дотримання письмової форми. Прикладом дотримання письмової форми правочину, коли права і обов'язки виникли в силу мовчання сторін можна віднести поновлення орендних відносин, коли сторони встановили, що договір поновлюється після закінчення встановленого в ньому терміну, якщо жодна зі сторін не заявила про своє небажання його продовжувати. Таке відновлення відносин може мати місце при користуванні майном, або використанні прав на результати інтелектуальної діяльності. Мовчання сторін у цьому випадку є укладенням нового договору на тих же умовах на новий строк (див., наприклад, Інформаційне лист Президії ВАС РФ від 16.02.2001 р. № 59 "Огляд практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Федерального закону" Про державну реєстрацію права на нерухоме майно та угод з ним "). Сторони можуть укласти договір у будь-якій формі, передбаченої для угоди, якщо законом для договорів даного виду не передбачена певна форма. При цьому, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, то договір вважається укладеним після надання йому обумовленої форми (п.1 ст.434 ЦК). Вимоги до форми можуть бути встановлені установчими документами (залежно від того, чи є вказівка про це в законі чи ні, можна вважати , що вимога про форму випливає із закону або угоди). Прикладом може служити угода про відчуження частки (частини частки) у товаристві з обмеженою відповідальністю, до якої статутом може бути встановлено вимогу про нотаріальну форму (п .6 ст.21 Закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю). Усна угода (ст. 159 ЦК) - словесне вираження сторонами своєї волі. Законом до усних операціях прирівнюється і така поведінка особи, з якого однозначно випливає його воля зробити угоду (п.2 ст. 158 ЦК), тобто стосовно до порядку укладення договору, враховуючи його особливість як багатосторонній (двосторонньої) угоди - погоджувальні чи інакше іменовані конклюдентні дії. Прикладом може служити торгівля з використанням автоматів (ст.493, п.2 ст.498 ЦК) - опустив монетку, натиснув на кнопку і т.п. Договір може укладатися в усній формі, якщо законом або угодою сторін не встановлено, що такий договір повинен бути укладений у письмовій (простій чи нотаріальній) формі. Випадок, коли договір може укладатися в усній формі: 1) угода, виконана при її безпосередньому скоєнні (роздрібна купівля-продаж), за винятком операцій вимагають пісьменногооформленія, недотримання якої тягне недійсність угоди (п.2ст.159ГК); 2) угоди на виконання договору, укладеного в письмовій формемогут за угодою сторін вчинятися усно, якщо законом і іншим правовим актом не передбачена обов'язкова письмова форма або якщо це несуперечливий самому договором (п.З ст. 159 ЦК). Так, наприклад, у договорі оботкритіі кредитної лінії угоди на його виконання можуть вчинятися толькопісьменно - неможливо оформлювати усно кожен рух; 3) угоди між громадянами на суму не вище 10-ти мінімальнихоплат праці на момент здійснення операції (ст. 161 ЦК). Письмова форма договору (ст. 160 ЦК) - здійснюється шляхом складання документа, що виражає його зміст і підписаного особою або особами, які здійснюють угоду, або належним чином уповноваженими ними особами. Договір в письмовій формі може бути укладений шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, а також шляхом обміну документами за допомогою поштового, телеграфного, телетайпного, телефонного, електронного або іншого зв'язку, що дозволяє достовірно встановити, що документ виходить від сторони за договором. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття письмового пропозицію укласти договір виражається у вчиненні особою, яка одержала оферту, у термін, встановлений для її акцепту, дій по виконанню зазначених у ній умов договору, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або не зазначено в оферті. К таких дій належать відвантаження товарів, надання послуг, виконання робіт, сплата відповідної суми. У відповідність до ст. 160 ГК наявність яких обов'язкових реквізитів у договорі крім підписів сторін або уповноважених ним осіб (печаток, кількох підписів, як це було прийнято до введення ОГЗ в міжнародних угодах), - не вимагається, якщо це не передбачено законом. Але такі реквізити можуть стати обов'язковими, якщо сторони про них не домовилися. Так, законом, іншими правовими актами та угодою сторін можуть встановлюватися додаткові вимоги, яким повинна відповідати форма договору (вчинення на бланку певної форми, скріплення печаткою і т.п.), і передбачатися наслідки недотримання цих вимог. Підписи осіб в договорі також можуть бути замінені іншими реквізитами, прирівнюваними до підписів зазначених у договорі осіб. Так, при укладенні договору, замість власноручного підпису допускається у випадках і в порядку, передбачених законом, іншими правовими актами або угодою сторін, використання її факсимільного відтворення за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-цифрового підпису або іншого аналога власноручного підпису. Таким чином, аналог власноручного підпису може застосовуватися як на підставі закону, так і за угодою сторін. Випадки і порядок використання електронно-цифрового підпису в силу закону, встановлено Законом РФ "Про електронно-цифровий підпис". Так, згідно ст.4 вказаного закону, електронно-цифровий підпис може бути реквізитом тільки електронного документа та рівнозначна власноручного підпису в документі на паперовому носії. Справжність електронно-цифрового підпису особи і час його підписання повинні встановлюватися будь-яким учасником інформаційної системи. При цьому в системі органів державної влади допускається використання тільки сертифікованих корпоративних інформаційних систем, що використовують електронно-цифрові підписи (ст.5 Закону). Зазначений закон (ст.2 Закону) не ставить обмежень на випадки і порядок використання електронно-цифрового підпису за згодою сторін. Безумовно, прогрес в області інформаційних технологій не зробив їх загальнодоступними і не привів до поголовного використання електронних документів і підписів, тому власноручний підпис довго ще буде використовуватися при здійсненні операцій. Природно при цьому можуть зустрічатися випадки, коли особа в силу певних причин особа не може поставити свій підпис (ще ймовірно не забулися хрестики по малограмотність замість підписів), тому якщо громадянин внаслідок фізичної вади, хвороби або неписьменності не може власноручно підписатися, то на його прохання угоду може підписати дру- гой громадянин. Підпис останнього повинен бути засвідчений нотаріусом або іншою посадовою особою, яка має право здійснювати таку нотаріальну дію, із зазначенням причин, через які здійснює операцію не міг підписати її власноруч. Підписання договору через рукоприкладчика допускається лише для громадян (іноземних громадян та осіб без громадянства), але не юридичних осіб. Випадки, коли договори повинні укладатися в простій письмовій формі: - угоди юридичних осіб між собою і з громадянами; - угоди громадян між собою на суму, що перевищує не менеечем в десять разів перевищує встановлений законом розмір оплати праці, а у випадках, передбачених законом, - незалежно від суми угоди. Виняток становлять договори, які потребують нотаріального посвідчення. Дотримання простої письмової форми не обов'язково для зазначених вище угод для угод, які можуть бути вчинені усно (якщо інше не зазначено в законі). Угоди також вчиняються у письмовій формі, якщо це прямо встановлено законом, не залежно від суми угоди, часу її виконання і т.п. можна перерахувати наступні види операцій, що здійснюються в простій письмовій формі: - договір про комерційне представництво (п.З ст. 184 ЦК); - угода про неустойку (ст.331 ЦК); - договір застави (ст.339 ЦК); - договір поруки (ст.362 ЦК); - угода про завдаток (ст.38О ЦК); - поступка вимоги та переведення боргу (ст.389, 391 ЦК); - попередній договір (ст.429 ЦК); Окремі види договорів - пойменовані, тобто врегульовані в ч.І ЦК, - також можуть бути недійсними через недотримання простої письмової форми, зокрема: - договір продажу нерухомості, підприємства (ст.550, 560 ЦК); - договір дарування нерухомого майна та рухомого майна, якщо дарувальником є юридична особа й вартість дарунка перевищує п'ять встановлених законом мінімальних розмірів оплати праці іліеслі договір містить обіцянку дарування в майбутньому (ст.574 ЦК); - договори оренди на термін більше року, оренди транспортного засобу, договір оренди будівлі або споруди, а також нежитлових приміщень, оренди підприємства (ст.609, 633, 644, 651, 658 ЦК), договір прокату (ст.626 ЦК); - договір найму нежитлового приміщення (ст.674 ЦК); - договір транспортної експедиції (ст.802 ЦК); - договір позики на суму понад 10 мінімальних розмірів оплатипраці, а для юридичних осіб незалежно від суми (ст.808 ЦК), договоркредіта (ст.810 ЦК); - договір банківського вкладу (ст.836 ЦК) та ін |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "2.3. Форма та державна реєстрація договору" |
||
|
||