Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
М.І. Брагінський, В.В. ВІТРЯНСЬКИЙ. ДОГОВОРНОЕ ПРАВО. ДОГОВОРИ ПРО ПЕРЕДАЧУ МАЙНА. Книга друга, 2006 - перейти до змісту підручника

2. Укладення договору. Форма та державна реєстрація договору продажу підприємства

Договір продажу підприємства вважається укладеним після досягнення сторонами в належній формі згоди з усіх істотних умов договору та його державної реєстрації.
Істотна особливість порядку укладення договору продажу підприємства в порівнянні з порядком укладання договору продажу нерухомості полягає в тому, що ГК зобов'язує сторони вчинити певні дії, які є необхідними і обов'язковими для подальшого укладення договору продажу підприємства. Зокрема, ЦК містить правила, відповідно до яких засвідчується склад продаваного підприємства (п. 2 ст. 561). Сторони ще до підписання договору продажу підприємства повинні скласти і розглянути: акт інвентаризації; бухгалтерський баланс; висновок незалежного аудитора про склад і вартість підприємства; перелік всіх боргів (зобов'язань), що включаються до складу підприємства, із зазначенням кредиторів, характеру, розміру і строків їх вимог .
Названі документи служать обов'язковим додатком до договору продажу підприємства, який укладається в письмовій формі шляхом складання одного документа, підписаного сторонами. Відсутність будь-якого з названих документів розцінюється як недотримання форми договору продажу підприємства, що має наслідком його недійсність (п. 2 ст. 560 ЦК).
У § 8 гл. 30 ГК відсутні будь-які спеціальні правила щодо ціни продаваного підприємства, хоча, звичайно ж, умова про ціну підприємства є істотною умовою договору продажу підприємства. У даному випадку підлягають застосуванню норми, що містяться в ст. 555 ЦК (про ціну в договорі продажу нерухомості). Виходячи з цих норм, можна зробити висновок про те, що для визнання договору продажу підприємства укладеним потрібно, щоб у договорі було узгоджене сторонами у письмовій формі умова про ціну підприємства, яка враховувала б вартість всіх видів майна, що входить до складу майнового комплексу, в тому числі будинків, споруд та інших об'єктів нерухомості, що знаходяться на земельних ділянках, включаючи ціну переданих із зазначеними об'єктами земельних ділянок або прав на них. При визначенні ціни підприємства повинні прийматися до уваги також права вимоги і борги продавця за зобов'язаннями, пов'язаними із відповідним майновим комплексом, і права на фірмове найменування, товарний знак, знак обслуговування й інші засоби індивідуалізації продавця та його товарів, робіт, послуг.
Договір продажу підприємства вважається укладеним з моменту державної реєстрації.
Характерна особливість договору продажу підприємства, що виділяє його в самостійний вид договору купівлі - продажу та відрізняє його від договору продажу нерухомості, полягає в тому, що продаж підприємства у всіх випадках супроводжується, з одного боку, поступкою прав вимог продавця покупцеві, а з іншого - переведенням на нього боргів, що, як відомо, вимагає згоди кредиторів. Тому в ЦК передбачені положення, що визначають особливий порядок повідомлення кредиторів і отримання їх згоди на продаж підприємства, а також наслідки порушення цього порядку (ст. 562).
Обов'язком сторін за договором продажу підприємства є письмове повідомлення кредиторів за зобов'язаннями, включеним до складу підприємства, до моменту передачі покупцю цього підприємства. Обсяг прав кредиторів і наслідки реалізації ними своїх прав для сторін поставлені в пряму залежність від виконання продавцем і покупцем обов'язку щодо повідомлення кредиторів про продаж підприємства.
Кредиторам, як отримали повідомлення про продаж підприємства, але не дала згоду на переведення боргу, так і не отримали такого повідомлення, надано право вимагати: припинення або дострокового виконання зобов'язань та відшкодування продавцем завданих цим збитків; визнання договору продажу підприємства недійсним повністю або у відповідній частині. Різниця полягає в тому, що кредитор, який одержав повідомлення, може скористатися своїми правами протягом трьох місяців з дня отримання повідомлення про продаж підприємства, а кредитор, який не отримав такого повідомлення, - протягом року з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про передачу підприємства покупцю.
Крім того, за боргами, включеним до складу даного підприємства, які були передані покупцеві без згоди кредиторів на переведення цих прав, продавець і покупець після передачі підприємства останньому несуть солідарну відповідальність.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2. Укладення договору. Форма та державна реєстрація договору продажу підприємства "
  1. § 1. Поняття комерційного права
    Підприємницька діяльність і відносини, регульовані комерційним правом. Відродження комерційного права в Росії нерозривно пов'язане з її переходом до ринкової економіки. На рубежі 80-90-х років відбулися глибокі зміни у правовому регулюванні економічної діяльності. Було легалізовано підприємництво. Відносини, що є предметом цивільно-правового регулювання,
  2. § 2. Джерела комерційного права
    Поняття і види джерел комерційного права. Джерелом права в спеціально юридичному сенсі є зовнішня форма вираження права, тобто сукупність нормативних актів, в яких містяться норми права. У законодавстві правові норми знаходять своє офіційне вираження. Законодавство, як зовнішню форму вираження права, не можна змішувати з самим правом. Право безпосередньо пов'язане зі
  3. § 4. Акціонерні товариства
    Акціонерним товариством (далі по тексту - АТ) визнається комерційна організація, статутний капітал якої розділений на певну кількість акцій. Найбільш загальні норми про статус АТ містить Цивільний кодекс, визначаючи в гол. 4 його поняття, основні риси і встановлюючи основні гарантії прав акціонерів і кредиторів товариства. Більш детальна регламентація статусу акціонерних товариств є
  4. § 2. Правовий режим речей
    Об'єктами речових прав підприємців можуть виступати такі види майна, які є повністю оборотоздатні або обмежено оборотоздатні. Таке розмежування об'єктів в ст. 129 ГК засноване на тому, що деякі об'єкти можуть належати не всім, а лише зазначеним у законодавстві учасникам обороту, а також на тому, що використання певних об'єктів можливе лише за
  5. § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
    Принципи укладання договорів у сфері підприємництва. Визнання за угодою торгового характеру підкоряє її не тільки загальним нормам цивільного права, але і в першу чергу спеціальним нормам комерційного права. До висновку і виконання торговельних угод застосовуються спеціальні норми комерційного права, не діють стосовно звичайних цивільних угод. Особливості регулювання
  6. § 1. Купівля-продаж. Мена. Рента
    Купівля-продаж. Договір купівлі-продажу - основний вид цивільно-правових договорів, що застосовуються в майновому обороті, зокрема у сфері підприємницької діяльності За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати річ (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму (ціну).
  7. § 2. Оренда
    Оренда. За договором оренди (майнового найму) орендодавець (наймодавець) зобов'язується надати орендарю (наймачу) майно за плату в тимчасове володіння і користування або у тимчасове користування. Орендодавцем у договорі оренди є власник майна, тобто будь-яка фізична або юридична особа, яка має титул власника. Орендодавцями можуть бути також особи,
  8. § 4. Страхування
    Поняття, порядок і форма укладення договору страхування. Страхування являє собою систему відносин щодо захисту майнових інтересів громадян, підприємств, установ та організацій шляхом формування за рахунок сплачуваних ними внесків страхових фондів, призначених для відшкодування збитків і Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький
  9. § 8. Довірче управління майном
    Поняття договору довірчого управління майном. Майно зазвичай отримується у власність для задоволення інтересів власника. Для цього закон наділяє власника правомочностями щодо володіння, користування і розпорядження своїм майном. Але в цілому ряді випадків виникають ситуації, при яких сам власник ефективно використовувати це майно не може, наприклад, не володіє
  10. § 9. Комерційна концесія
    Поняття договору комерційної концесії. Традиційно поняття концесія (від латинського concessio - дозвіл) вживалося як договору, укладеного державою з приватним підприємцем, як правило іноземною фірмою, на експлуатацію промислових підприємств або земельних ділянок. Сьогодні йому надано зовсім інший зміст. Відповідно до ст. 1027 ЦК за даним договором одна
© 2014-2022  yport.inf.ua