Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
М.І. Брагінський, В.В. ВІТРЯНСЬКИЙ. ДОГОВОРИ ПРО позику, банківський кредит і факторинг. ДОГОВОРИ, СПРЯМОВАНІ НА СТВОРЕННЯ КОЛЕКТИВНИХ УТВОРЕНЬ. Книга п'ята. Том 1, 2006 - перейти до змісту підручника

3. Форма та порядок укладання договору

У гол. 43 ГК відсутні будь-які спеціальні правила, які визначали б особливі вимоги до форми договору фінансування під відступлення грошової вимоги. У юридичній літературі висловлювалася думка про необхідність керуватися загальними нормами про форму поступки права вимоги. Наприклад, А.С. Комаров з цього приводу пише: "Регулювання, включене в главу 43, являє собою спеціальні норми по відношенню до норм загальної частини зобов'язального права про уступку вимоги (ст. ст. 382 - 390). Таким чином, ці положення загальної частини застосовуються до відносин за договором про фінансування під відступлення вимоги, якщо в даній главі не міститься іншого регулювання. Зокрема, норми, що стосуються форми поступки вимоги (ст. 389), зумовлюють форму даного договору "" * ". Аналогічний підхід можна виявити і у Е.А. Суханова, який стверджує: "Форма договору факторингу підпорядковується загальним правилам про форму, в якій повинна бути здійснена поступка права вимоги (ст. 389 ЦК)" .
---
"*" Комаров А.С. Указ. соч. С. 445.
Суханов Е.А. Указ. соч. С. 233.
Л.А. Новосьолова, розглядаючи питання про форму договору фінансування під відступлення грошової вимоги, виділяє вимоги, пропоновані до форми основного договору, і вимоги, пропоновані до форми угод поступки, скоєних в рамках основного договору. На її думку, основний договір повинен здійснюватися у письмовій формі в силу п. 1 ст. 161 ЦК, оскільки однією з його сторін (фінансовим агентом) є юридична особа. Крім того, Л.А. Новосьолова вказує на те, що "основний договір може містити умову про прийняття фінансовим агентом (банком або іншою кредитною організацією) обов'язки з кредитування клієнта, зокрема, у вигляді прийняття на себе зобов'язання надати грошові кошти у строк та на умовах, передбачених договором". "У цих випадках, - вважає Л.А. Новосьолова, - до відносин сторін, пов'язані з кредитуванням, застосовна норма ст. 820 ГК РФ, згідно з якою кредитний договір повинен бути укладений у письмовій формі, і недотримання цієї вимоги тягне недійсність кредитного договору" "*". Що ж стосується власне поступки грошової вимоги, то з цього приводу автор пише: "Оформлення угод поступки в рамках договору факторингу, повинно проводитися відповідно до вимог ст. 389 ЦК РФ, можливість застосування якої до відносин сторін при факторингу диктується співвідношенням норм гл. 24 і 43 ГК РФ " .
---
"*" Новосьолова Л.А. Указ. соч. С. 367.
Там же.
Згідно ст. 389 (п. п. 1 і 2), про яку в даному випадку йде мова, поступка вимоги, заснованого на операції, укладеної в простій письмовій чи нотаріальній формі, повинна бути здійснена у відповідній письмовій формі, поступка вимоги по угоді, вимагає державної реєстрації , повинна бути зареєстрована в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Як можна бачити, договір фінансування під відступлення грошової вимоги і є тим самим договором, на основі якого (в рамках якого) вчиняється поступка грошової вимоги. Зазначений договір повинен бути укладений у простій письмовій формі з тієї причини, що в ньому бере участь юридична особа (фінансовий агент), як це передбачено п. 1 ст. 161 ГК. При цьому договір фінансування під відступлення грошової вимоги може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну документами за допомогою поштового, телеграфного, телетайпного, телефонного, електронного або іншого зв'язку, що дозволяє достовірно встановити, що документ виходить від сторони за договором (п. 2 ст. 434 ЦК).
Які-небудь інші правила, що визначають вимоги до форми інших договорів (наприклад, положення ст. 820 ЦК про форму кредитного договору, як вважає Л.А. Новосьолова), не можуть застосовуватися до договору фінансування під поступку грошової вимоги в силу відсутності вказівок на цей рахунок у гл. 43 ГК.
Що ж стосується власне угод з відступлення грошових вимог, то за загальним правилом за наявності договору фінансування під відступлення грошової вимоги такі (угоди з відступлення) взагалі не підлягають спеціальному оформленню. Навіть у тих випадках, коли мова йде про відступлення майбутньої вимоги (не кажучи вже про відступлення існуючої вимоги), відповідне грошове вимога має бути визначено в договорі клієнта з фінансовим агентом таким чином, щоб була можливість ідентифікувати зазначену вимогу не пізніше ніж у момент його виникнення , і воно вважається перейшло до фінансового агенту після того, як виникло саме право на одержання з боржника грошових коштів. Якого-небудь додаткового оформлення поступки грошової вимоги в цих випадках не потрібно (ст. 826 ЦК). Так що правила про форму поступки права вимоги, що містяться у ст. 389 ЦК, повинні бути дотримані фінансовим агентом і клієнтом при укладенні самого договору фінансування під відступлення грошової вимоги.
У гол. 43 ЦК не міститься також спеціальних правил, які регламентували б порядок укладення договору фінансування під відступлення грошової вимоги. Отже, відносини, що складаються між сторонами при укладенні зазначеного договору, підкоряються загальним правилам про укладення цивільно-правових договорів (гл. 28 ЦК).
При укладанні договору фінансування під відступлення грошової вимоги, як і всякого іншого цивільно-правового договору, має бути досягнуто згоди з усіх істотних умов цього договору. Дотримуючись положень п. 1 ст. 432 ЦК, до числа істотних умов договору фінансування під відступлення грошової вимоги ми повинні віднести умови про предмет цього договору, умови, які названі в законі або інших правових актах як істотні або необхідні для договорів даного виду, а також ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У юридичній літературі всі істотні умови названого договору нерідко зводять лише до умови про предмет договору. Наприклад, А.А. Павлов пише: "Коло істотних умов договору фінансування обмежується лише умовою про предмет. Відсутність у конкретному договорі інших умов не тягне визнання його неукладеним і має заповнюватися за допомогою загальних правил про зобов'язання (гл. 22 ГК)" "*".
---
"*" Павлов А.А. Указ. соч. С. 556.
У зв'язку з цим необхідно звернути увагу на те, що в тих випадках, коли закон називає будь-які умови договору в якості істотних або необхідних для договорів даного виду і одночасно встановлює диспозитивні норми для заповнення зазначених умов при їх відсутності в конкретному договорі, дані умови не втрачають характер істотних умов договору, але набувають нову якість їх визначно за допомогою диспозитивних норм. Адже сторони можуть своєю угодою виключити застосування відповідних диспозитивних норм, і тоді недосягнення ними угоди з зазначеним істотних умов договору спричинить за собою визнання договору неукладеним.
Крім того, висновок саме договору фінансування під відступлення грошової вимоги, який є складним договором, мають окремі види, і не відрізняється повнотою правового регулювання, вимагає від сторін активної позиції та ініціативи у виробленні умов договору. Тому коло умов цього договору, щодо яких сторони можуть заявити про необхідність досягнення угоди, тут може бути ширше, ніж при укладанні будь-якого цивільно-правового договору. З урахуванням цього і слід розглядати питання про істотні умови договору фінансування під відступлення грошової вимоги.
У юридичній літературі висловлені різні думки про предмет договору фінансування під відступлення грошової вимоги.
Так, Е.А. Суханов стверджує наступне: "Предметом договору фінансування під відступлення грошової вимоги може бути:
- передача грошової вимоги факторові в обмін на надання клієнту коштів;
- поступка клієнтом фактору свого грошового вимоги як способу забезпечення виконання зобов'язання, наявного у клієнта перед фактором (зазвичай за кредитним договором фактора з клієнтом). У цьому випадку вимога може переходити до чинника лише за умови невиконання клієнтом своєї основної зобов'язання "" * ".
---
"*" Суханов Е.А. Указ. соч. С. 233.
Л.Г. Єфімова пише: "Об'єктом зобов'язання, що виникає з договору фінансування під відступлення грошової вимоги, є відповідна дія, вчинення якого вправі вимагати кредитор. Відповідно, фінансовий агент передає або зобов'язується передати грошові кошти або в борг, або в якості зустрічного еквівалента за право вимоги платежу. Отже , зобов'язання фінансового агента носить грошовий характер. У свою чергу клієнт передає або зобов'язується передати факторові грошову вимогу клієнта до третьої особи "" * ".
---
"*" Єфімова Л.Г. Указ. соч. С. 570.
А.А. Павлов, коментуючи положення про договір фінансування під відступлення грошової вимоги, визначає предмет зазначеного договору таким чином: "Предметом аналізованого договору є, з одного боку, грошові кошти, які передаються клієнту, а з іншого - грошова вимога клієнта до третьої особи, яке або уступается фінансовому агенту, або служить способом забезпечення виконання обов'язку клієнта "" * ".
---
"*" Павлов А.А. Указ. соч. С. 556.
Е.Е. Шевченко пропонує розуміти під предметом договору фінансування під відступлення грошової вимоги "не стільки саме фінансування, скільки фінансування під відступлення грошової вимоги - поступка вимоги тут є невід'ємною частиною послуги, що надається фінансовим агентом" "*".
---
"*" Шевченко О.Є. Указ. соч. С. 152.
На наш погляд, предметом договору фінансування під відступлення грошової вимоги слід визнати дії фінансового агента з передачі коштів клієнта та дії останнього з відступлення факторові відповідної грошової вимоги. Однак з методологічної точки зору більш прийнятним видається визначати предмет договору фінансування (а стало бути, і коло істотних умов цього договору, що належать до його предмету) диференційовано стосовно до різних видів договору фінансування під відступлення грошової вимоги.
Наприклад, в ситуаціях, коли зобов'язання на боці одного з контрагентів за договором (фінансового агента або клієнта) носить реальний характер, дії зазначеного контрагента (відповідно з передачі коштів або з відступлення грошової вимоги) залишаються за рамками договору, і, отже, предмет договору фінансування під відступлення грошової вимоги складуть дії лише одного з контрагентів.
У випадках, коли за договором фінансування під відступлення грошової вимоги грошову вимогу відступається з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фінансовим агентом, предмет договору розширюється за рахунок додаткових дій фінансового агента за поданням звіту клієнту про отримання платежу з боржника і передачі клієнтові суми, що перевищує розмір заборгованості клієнта, забезпечений поступкою грошової вимоги, і дій клієнта по сплаті факторові залишку боргу, що не погашеного боржником при пред'явленні йому відступленого грошової вимоги.
Аналогічним чином (диференційовано стосовно окремих видів договору) слід визначати і інші істотні умови (наприклад, за ознакою їх необхідності для договорів даного виду) договору фінансування під відступлення грошової вимоги.
Скажімо, якщо мова йде про договір фінансування під відступлення грошової вимоги, здійснювану з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фінансовим агентом, то очевидно, що в такому договорі повинні міститися умови про терміни і порядок подання фінансовим агентом звіту про отримання платежу від боржника за відступленою грошовою вимогою. У договорі, що передбачає передачу майбутньої вимоги, поступка якого обумовлена ??настанням певної події, повинні обов'язково бути присутнім умови, що дозволяють ідентифікувати вказане події, а також визначають порядок вступу поступки грошової вимоги в силу після настання відповідної події.
Якщо за договором фінансування під відступлення грошової вимоги фінансовий агент приймає на себе обов'язки з ведення для клієнта бухгалтерського обліку чи надання йому інших послуг, пов'язаних з грошовими вимогами, які є предметом поступки, істотними умовами такого договору мають бути визнані (знову ж за ознакою їх необхідності) умови, що визначають обсяг і порядок надання відповідних фінансових послуг, а також порядок і розмір їх оплати клієнтом.
  Слід ще раз підкреслити, що відсутність у договорі фінансування під відступлення грошової вимоги будь-якої умови, визнаного істотною умовою цього договору, при неможливості його поповнення шляхом застосування диспозитивної норми тягне за собою тільки те наслідок, що вказаний договір не може вважатися укладеним (п. 1 ст. 432 ЦК). 
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "3. Форма та порядок укладання договору"
  1.  § 2. Елементи договору комерційної концесії
      формацію. В силу п. 6 ст. 1235 ЦК об'єкти виключних прав, право використання яких надається за договором, повинні бути не просто пойменовані в його тексті, але детально індивідуалізовані шляхом зазначення у відповідних випадках номера і дати видачі документа, що посвідчує виключне право на такий результат або на такий засіб (патент, свідоцтво ). З об'єктів
  2.  1. Договір дарування за російським дореволюційному цивільному праву
      форма дарування. Якщо внаслідок дарування встановлюється зобов'язальне відношення, в силу якого дарувальник зобов'язується у майбутньому передати річ, то не потрібно письмової форми. Якщо ж в силу дарування одночасно з угодою повинна слідувати передача права власності, то форма дарування розрізняється, дивлячись по тому, чи стосується вона рухомих або нерухомих речей. Для дарування рухомих речей
  3.  § 2. Система муніципальних правових актів
      форма доданих до них документів: для глави муніципального освіти; для голови місцевої адміністрації (у разі його призначення за контрактом); для представницького органу; регламент представницького органу муніципального освіти; положення про структурні підрозділи представницького органу; положення про статус депутата представницького органу муніципального освіти;
  4.  § 3. Окремі джерела муніципального права
      форма народовладдя, вони закріплюють недержавний, але владно-публічний статус органів місцевого самоврядування. Конституція поширює на місцеве самоврядування республіканську організацію апарату влади, але виводить його зі сфери дії принципу поділу влади, засновує інститут муніципальної власності, вказуючи, що муніципальна власність визнається і захищається нарівні з
  5.  § 3. Права та обов'язки муніципальних службовців
      формації і матеріалів, необхідних для виконання посадових обов'язків; доступ в установленому порядку до відомостей, що становлять державну таємницю, необхідним для виконання посадових обов'язків; доступ в установленому порядку у зв'язку з виконанням посадових обов'язків у державні органи, органи місцевого самоврядування, громадські об'єднання, організації; ознайомлення
  6.  § 1. Поняття комерційного права
      формальний, зовнішній) ознака, вимога, що пред'являється до підприємництва з боку законодавця. Розглянемо докладніше кожен із зазначених ознак підприємницької діяльності. По-перше, підприємницька діяльність - це діяльність самостійна. Ця ознака вказує на вольовий джерело підприємницької діяльності. Громадяни та юридичні особи самостійно, тобто
  7.  § 2. Джерела комерційного права
      форма вираження права, тобто сукупність нормативних актів, в яких містяться норми права. У законодавстві правові норми знаходять своє офіційне вираження. Законодавство, як зовнішню форму вираження права, не можна змішувати з самим правом. Право безпосередньо пов'язане зі своїм соціально-економічним змістом, невіддільне від характеру регульованих їм відносин, їх режиму,
  8.  § 1. Індивідуальні підприємці
      форма такого підприємництва має ряд істотних відмінностей від колишньої. Вже зазначалося, що цей спосіб ведення підприємництва є одним з небагатьох видів організації індивідуального приватного капіталу. Інша особливість полягає в тому, що відповідно до п. 3 ст. 2 Закону про підприємства підприємець такого роду не міг використовувати у своїй діяльності найману працю, в
  9.  § 4. Акціонерні товариства
      форма підприємництва (що і представляє з себе акціонерне товариство) є не більш ніж способом організації майна Організаційна форма може вказувати тільки на процедури операцій з майном: порядок його об'єднання, розподілу, порядок Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 105 отримання
  10.  § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
      форма торгової угоди (вчинення на бланку певної форми, скріплення печаткою тощо) і передбачатися наслідки недотримання цих вимог. Якщо такі наслідки не передбачені, застосовуються наслідки недотримання простої письмової форми угоди. Договір у сфері підприємництва, як і всякий загальногромадянський договір, має відповідати обов'язковим для сторін правилам,