| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
4. Зміст і виконання договору |
||
|
Як відомо, зміст якого цивільно-правового договору складають права та обов'язки сторін договору. Права та обов'язки сторін за договором фінансування під відступлення грошової вимоги можуть бути певним чином класифіковані з урахуванням особливостей даного договору. Так, в залежності від ступеня обов'язковості включення у зміст договору фінансування під відступлення грошової вимоги всі обов'язки сторін (і відповідні їм права вимоги контрагента) можуть бути диференційовані на основні обов'язки та обов'язки факультативні. До першої групи повинні бути віднесені обов'язки фінансового агента з надання клієнту коштів і обов'язки останнього з відступлення грошової вимоги; до другої групи - обов'язки фінансового агента з ведення для клієнта бухгалтерського обліку, а також надання клієнту інших фінансових послуг, пов'язаних з грошовими вимогами, які є предметом поступки. Залежно від підстави виникнення обов'язку фінансового агента і клієнта можуть бути розділені на обов'язки, що випливають з договору фінансування під відступлення грошової вимоги (обов'язки з фінансування, а також з відступлення грошової вимоги), і обов'язки, що виникають у зв'язку з виконанням (невиконанням або неналежним виконанням) боржником зобов'язання по уступленному праву вимоги. Остання категорія обов'язків виявляє себе, наприклад, у випадках, коли договір фінансування під відступлення грошової вимоги укладається з умовою про відповідальність клієнта за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, що є предметом поступки (оборотний факторинг), або з умовою про передачу грошового вимоги з метою забезпечення зобов'язання клієнта перед фінансовим агентом (забезпечувальний факторинг). Заслуговують бути виділеними в самостійну категорію обов'язків і так звані кредиторські обов'язки фінансового агента і клієнта за договором фінансування під відступлення грошової вимоги, пов'язані в основному з поступатися правом вимоги. Обов'язки фінансового агента Основний обов'язок фінансового агента полягає у фінансуванні клієнта, що є одночасно стороною в договорі про передачу товарів, виконанні робіт чи наданні послуг і в силу цього розташовує грошовим вимогою до контрагента (або можливістю стати володарем такої вимоги в майбутньому). ГК (гл. 43) НЕ деталізує цей обов'язок фінансового агента і не встановлює порядок її виконання, визначаючи її в самій загальній формі як обов'язок передати клієнту грошові кошти в рахунок грошової вимоги останнього до третій особі (п . 1 ст. 824 ЦК). Не приділяється належна увага даного обов'язку клієнта і в юридичній літературі. Наприклад, Л.Г. Єфімова звертає увагу на те, що "зобов'язання фінансового агента носить грошовий характер", а також підкреслює, що у відносинах з договору фінансування під відступлення грошової вимоги має місце "надання фінансовим агентом клієнту коштів у власність із зобов'язанням повернення у вигляді відповідних надходжень від відступаються прав вимоги ", вказуючи, проте, на те, що" договір фінансування під відступлення грошової вимоги ... не може бути зведений до різновиду договору позики або кредитного договору "" * ". --- "*" Єфімова Л.Г. Указ. соч. С. 570, 586. Е.А. Суханов, навпаки, підкреслює, що "фінансування може здійснюватися у вигляді передачі (перерахування) клієнту грошових сум в обмін на що відбулася поступку (одноразово або окремими частинами) або у вигляді відкриття йому КРЕДИТУ (виділено нами. - В.В.), забезпеченого можливої в майбутньому поступкою права вимоги "" * ". --- "*" Суханов Е.А. Указ. соч. С. 236. На думку А.А. Павлова, в рамках договору фінансування під відступлення грошової вимоги відносини сторін "можуть будуватися як по моделі позики (коли фінансова акт передає грошові кошти клієнту), так і за моделлю кредитного договору (фінансовий агент зобов'язується передати клієнту зазначені грошові кошти)" "*". --- "*" Павлов А.А. Указ. соч. С. 555. Л.А. Новосьолова, розглядаючи питання про юридичну природу відносин за договором фінансування під відступлення грошової вимоги, вказує на те, що "характеристика розглянутих відносин як відносин позикових або кредитних помилкова", проте стосовно конструкції договору, за яким поступка грошової вимоги здійснюється з метою забезпечення зобов'язання клієнта перед фінансовим агентом, визнає, що "конструкція свідчить про наявність між сторонами відносин за позикою (кредитом)" "*". --- "*" Новосьолова Л.А. Указ. соч. С. 371, 373. У кінцевому рахунку нам важлива не стільки оцінка правової природи зобов'язання фінансового агента з фінансування клієнта, скільки визначення правових норм, якими може регулюватися виконання цього зобов'язання. Якщо визнати, що фінансування клієнта за договором фінансування під відступлення грошової вимоги здійснюється фінансовим агентом за правилами про позику або кредит (гл. 42 ЦК), то в цьому випадку ми повинні допустити можливість прямого регулювання відповідних правовідносин нормами про договір позики і кредитному договорі. Дана обставина означатиме, зокрема, що в рамках консенсуального договору фінансування під відступлення грошової вимоги фінансовий агент отримає по суті необмежені можливості відмови від надання клієнту передбачених договором грошових коштів, а клієнт - від їх отримання (п. п. 1 і 2 ст. 821 ЦК). Представляється, однак, що наділення сторін договору фінансування під відступлення грошової вимоги правом необмеженого односторонньої відмови від виконання договору не входило в плани законодавця. Інакше в гол. 43 ГК з'явилися б правила, що допускають застосування до зобов'язання фінансового агента з фінансування клієнта норм про кредитний договір. В силу ж відсутності таких можна зробити тільки один висновок: зобов'язання фінансового агента, що з договору фінансування під відступлення грошової вимоги, щодо фінансування клієнта носить самостійний характер і не підкоряється нормам про договір позики і кредитному договорі. Оскільки гл. 43 ЦК не містить спеціальних правил, спрямованих на регламентацію даного зобов'язання, порядок виконання фінансовим агентом зобов'язання з фінансування клієнта (надання останньому грошових коштів) повинен регулюватися лише загальними положеннями зобов'язального права про виконання зобов'язань і, зокрема, грошових зобов'язань. Договором фінансування під відступлення грошової вимоги на стороні фінансового агента можуть бути передбачені додаткові (факультативні) обов'язки (при неодмінною можливості їх здійснення, що виникає з особливого характеру відносин сторін) з ведення для клієнта бухгалтерського обліку, а також з надання клієнту інших фінансових послуг, пов'язаних з грошовими вимогами, які є предметом поступки (п. 2 ст. 824 ЦК). Як вірно зазначає Є.А. Суханов, "такі послуги стають доцільними у випадках, коли відносини сторін факторингового договору не зводяться до одноразової уступку вимоги взамін надання кредиту" "*". Дійсно, при стабільних взаєминах фінансового агента з клієнтом, за допомогою яких забезпечується фінансування діяльності останнього, прийняття фінансовим агентом на себе обов'язків з ведення бухгалтерського обліку та надання клієнту інших фінансових послуг вигідно обом сторонам: клієнт позбавляється від необхідності нести додаткові витрати на організацію обслуговування рахунків (в частини уступаемой дебіторської заборгованості), а фінансовий агент, який здійснює такого роду обслуговування клієнта, може контролювати ситуацію і реально впливати на зниження ступеня ризику невиконання боржниками їх зобов'язань або їх неплатоспроможності. --- "*" Суханов Е.А. Указ. соч. С. 233. За договором фінансування під відступлення грошової вимоги, за яким грошова вимога відступається з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фінансовим агентом, є особливі обов'язки: фінансовий агент зобов'язаний подати звіт клієнтові (про отримані платежі за уступленному праву вимоги), а також передати йому суму, що перевищує суму боргу клієнта, забезпечену поступкою вимоги (якщо така є) (п. 2 ст. 831 ЦК). У зв'язку з цим А.С. Комаров підкреслює, що "грошове вимога може виконувати не тільки основну свою роль - майнового еквівалента, одержуваного в обмін на реальні грошові кошти (при" покупці "вимоги фінансовим агентом), але також і роль забезпечення виконання іншого зобов'язання, існуючого між клієнтом і його фінансовим агентом. Грошова вимога в останньому випадку реально перейде до фінансового агенту лише тоді, коли не буде виконано зобов'язання, стосовно якого поступка вимоги мала забезпечувальний характер "" * ". --- "*" Комаров А.С. Указ. соч. С. 446. Треба думати, що мова йде все-таки не про якомусь іншому зобов'язанні, існуючому між особами, які виступають у ролі фінансового агента і в ролі клієнта за договором фінансування під забезпечувальну поступку грошової вимоги, а про зобов'язанні клієнта перед фінансовим агентом, яке випливає з цього договору і пов'язане з наданням клієнтові коштів. З цього приводу Е.А. Суханов, наприклад, пише: "Уступка вимоги, чинена в забезпечення виконання кредитного зобов'язання клієнта перед фактором, завжди відбувається на виконання консенсуального договору, а зобов'язання по її здійсненню носить додатковий (акцесорний) характер" "*". --- "*" Суханов Е.А. Указ. соч. С. 235. Правда, як зазначалося раніше, що з договору фінансування під відступлення грошової вимоги (навіть при забезпечувальної поступку) зобов'язання з фінансування клієнта не може бути кваліфіковано як кредитного зобов'язання. Своєрідність зобов'язання з надання фінансовим агентом грошових коштів клієнту проявляється у тому числі і в особливому (субсидіарної) порядку його виконання. Адже фінансовий агент, який надав грошові кошти клієнту, не вправі вимагати від останнього їх повернення, а повинен пред'явити уступленное йому грошову вимогу (навіть якщо поступка забезпечувала виконання зобов'язання клієнта перед фінансовим агентом) боржника. І тільки в тому випадку, якщо кошти, отримані фінансовим агентом від боржника, виявилися менше суми боргу клієнта перед фінансовим агентом, забезпеченої поступкою вимоги, фінансовий агент може вимагати безпосередньо від клієнта сплати залишку боргу (п. 2 ст. 831 ЦК). На боці фінансового агента є також деякі "кредиторські" обов'язки по відношенню до боржника клієнта, пов'язані з поступається грошовим вимогою. Згідно ст. 830 ЦК боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові лише за тієї умови, що він отримав письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги даному фінансовому агенту і в зазначеному повідомленні визначена підлягає виконанню грошове вимога, а також вказаний фінансовий агент, якому повинен бути здійснений платіж. Крім того, на прохання боржника фінансовий агент зобов'язаний у розумний строк представити боржнику доказ того, що поступка грошового вимоги фінансовому агенту дійсно мала місце. Невиконання чи неналежне виконання фінансовим агентом названих "кредиторських" обов'язків може мати те наслідок, що боржник в цьому випадку отримує право провести за відповідним вимогу платіж не фінансовій агенту, а клієнтові на виконання свого зобов'язання перед ним. Обов'язки клієнта Основна обов'язок клієнта за договором фінансування під відступлення грошової вимоги полягає у поступку відповідного права вимоги фінансовому агенту в обмін на надане останнім фінансування. Грошова вимога, що становить предмет поступки за договором фінансування під відступлення грошової вимоги, повинно відповідати певним законодавчим параметрам. По-перше, вказане грошове вимога являє собою право вимоги клієнта до третьої особи про оплату переданих йому товарів, виконаних робіт або наданих послуг за відповідним договором, укладеним між ними, в якому клієнт виступає в ролі продавця (постачальника) товару, виконавця (підрядника) робіт або послуг, а третя особа (контрагент клієнта за договором) є покупцем товарів або замовником робіт або послуг (п. 1 ст. 824 ЦК). Цей ознака виключає з кола грошових вимог, які можуть бути предметом поступки за договором фінансування під відступлення грошової вимоги, права вимоги, які з інших договорів (наприклад, вимога займодавца про повернення вказаної суми та сплату відсотків по договором позики) або позадоговірних зобов'язань. По-друге, предметом поступки, під яку надається фінансування, може служити як грошова вимога, термін платежу за яким настав (існуюче вимога), так і право на отримання грошових коштів, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (п. 1 ст . 826 ЦК). Зазначений ознака грошової вимоги, що відступається за договором фінансування під відступлення грошової вимоги (можливість поступки факторові майбутньої вимоги), відрізняє поступку, чинену в рамках зазначеного договору, від поступки права вимоги, регульованою загальними положеннями зобов'язального права, якими допускається передача лише права вимоги, що належить кредитору (п. 1 ст. 382 ЦК). Правда, в юридичній літературі поняття "майбутнє вимога", яке може бути предметом поступки за договором фінансування під відступлення грошової вимоги, трактується по-різному. Так, А.С. Комаров закликає розрізняти два види грошових вимог, які можуть служити предметом поступки за вказаним договором: "... по-перше, грошова вимога, термін платежу за яким настав, тобто вже існуюча у клієнта дебіторська заборгованість, відображена в його бухгалтерських документах, і по-друге, право на отримання майбутніх боргів, тобто платіжні зобов'язання контрагентів клієнта, що випливають, наприклад, з вже укладених ним договорів на поставку товарів, термін платежу за які ще не настав "" * ". --- "*" Комаров А.С. Указ. соч. С. 447; див. також: Суханов Е.А. Указ. соч. С. 235. Проти такого тлумачення поняття "майбутнє вимога" виступає, наприклад, А.А. Павлов, який пише: "Різниця між існуючими та майбутніми вимогами грунтується на моменті укладення первинного договору ... права, що випливають з договорів, укладених до або в момент поступки, відносяться до існуючих, навіть якщо їх виконання поставлено в залежність від закінчення певного терміну або настання певної умови. Відповідно, майбутніми повинні визнаватися вимоги, які виникнуть з договорів, укладених після укладення договору фінансування "" * ". --- "*" Павлов А.А. Указ. соч. С. 558 - 559; див. також: Шевченко О.Є. Указ. соч. С. 178. Представляється, що в наших міркуваннях про поняттях "існуюче вимога" і "майбутнє вимога" ми повинні виходити з їх спеціального (цільового) використання в рамках гл. 43 ГК. За загальним положенням зобов'язального права право вимоги кредитора та обов'язки боржника становлять зміст зобов'язання і повинні вважатися виниклими та існуючими з моменту виникнення самого зобов'язання (укладення договору). Відповідно, майбутніми вимогами можуть вважатися права вимоги за зобов'язаннями, які ще не виникли (договір ще не укладено). Разом з тим з метою гол. 43 ГК під існуючим вимогою розуміється тільки таке зобов'язання, "термін платежу за яким настав" (п. 1 ст. 826). Отже, частина існуючих вимог (як вони трактуються по загальним положенням зобов'язального права, а саме вимоги по яке з'явилося і існуючому зобов'язаннями), термін виконання яких ще не настав, в рамках гл. 43 ГК позначається поняттям "майбутні вимоги". Однак зміст даного поняття (в цілях гл. 43 ЦК) цим не обмежується. Адже під поняттям "майбутнє вимога" розуміється "право на отримання грошових коштів, яке виникне в майбутньому" (п. 1 ст. 826 ЦК). Очевидно, поняття "майбутні вимоги" (у його цільовому значенні, що використовується в гол. 43 ЦК) включає в себе: 1) вимоги, що випливають з укладених договорів, термін платежу за якими ще не настав; 2) вимоги, що випливають з укладених договорів, за умовами яких виконання обов'язку боржника щодо здійснення платежу обумовлено певними обставинами (наприклад, оплата товарів після їх поставки) і такі ще не настали; 3) вимоги, які з'являться в майбутньому в результаті виникнення самого зобов'язання, тобто після укладення договору, якою в даний момент відсутня. Головне ж у визначенні того, які грошові вимоги передаються фінансовому агенту, полягає в обов'язковому дотриманні сторонами договору фінансування під відступлення грошової вимоги міститься в п. 1 ст. 826 ГК правила про те, що грошове вимога, що є предметом поступки, має бути визначено в договорі клієнта з фінансовим агентом таким чином, який дозволить ідентифікувати існуюче вимога в момент укладання договору, а майбутнє вимога - не пізніше ніж у момент його виникнення. Як вірно укладає Л.Г. Єфімова, "важливо тільки, щоб у момент виникнення кожного ... права вимоги воно могло бути ідентифіковано як передане за договором про фінансування" "*". --- "*" Єфімова Л.Г. Указ. соч. С. 574. Одна з основних обов'язків клієнта за договором фінансування під відступлення грошової вимоги полягає в тому, що він повинен передати факторові дійсне грошову вимогу. Згідно п. 2 ст. 827 ГК грошове вимога, що є предметом поступки, визнається дійсним, якщо клієнт має право на передачу грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право його не виконувати. При цьому поступка фінансовому агенту грошової вимоги визнається дійсною навіть у тому випадку, коли угодою, укладеною між клієнтом та його боржником, передбачені заборона або обмеження на поступку права вимоги. Дана обставина, однак, не звільняє клієнта від відповідальності перед боржником за порушення відповідної угоди (ст. 828 ЦК). Договір фінансування під відступлення грошової вимоги, як договір, який використовується в комерційному обороті, і в силу загальної презумпції возмездности всякого цивільно-правового договору (ст. 423 ЦК) є оплатним договором. Тому, незважаючи на відсутність в гол. 43 ГК спеціальних правил про оплату клієнтом послуг, що надаються йому фінансовим агентом, відповідна обов'язок клієнта безперечно входить у зміст зобов'язання за договором фінансування під відступлення грошової вимоги. На дану обставину неодноразово зверталася увага в юридичній літературі. Так, А.С. Комаров пише: "Договір про факторинг передбачає спосіб і розмір винагороди фактора за надані їм послуги. По суті мова йде про комісії, розмір якої визначається на основі суми переданих боргів ... Розмір такої комісії в різних країнах коливається між 0,75 і 3, 5%. До цієї ставки додається також кредитний відсоток за авансовими платежами, здійснюваним фактором "" * ". --- "*" Комаров А.С. Указ. соч. С. 438. Е.А. Суханов вказує: "Оплата послуг фінансового агента визначається угодою сторін залежно від ризику, який несе фактор, що визначається, зокрема, характером діяльності клієнта і його боржників і рядом інших обставин. Вона може встановлюватися у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; в твердо певної сумі; у вигляді різниці між реальною (ринковою) ціною вимоги і його ціною, передбаченої у відповідному договорі, і т.д. " "*". --- "*" Суханов Е.А. Указ. соч. С. 235 - 236. Л.Г. Єфімова звертає увагу на те, що "не можна зробити висновок, що саме грошову вимогу, передане факторові, повинно служити платою за послуги, надані ним клієнту", і приходить до висновку про те, що "роль зустрічного еквівалента наданим клієнту фінансових послуг має виконувати не саме уступленное право вимоги, а інше благо "" * ". --- "*" Єфімова Л.Г. Указ. соч. С. 584 - 585; див. також: Новосьолова Л.А. Указ. соч. С. 369 - 371. Додамо до сказаного, що умова про розмір оплати послуг фінансового агента за договором фінансування під відступлення грошової вимоги відноситься до числа істотних умов даного договору. Разом з тим його відсутність у тексті договору може бути заповнене диспозитивним правилом про те, що у випадках, коли в безкоштовне договорі ціна не передбачена і не може бути визначена виходячи з умов договору, виконання договору має бути оплачено за ціною, яка при порівнянних обставинах звичайно стягується за аналогічні товари, роботи або послуги (п. 3 ст. 424 ЦК). Коло обов'язків клієнта за договором фінансування під відступлення грошової вимоги розширюється у випадках, коли договір укладається з умовами про відступлення грошової вимоги з метою забезпечення зобов'язання клієнта перед фінансовим агентом (забезпечувальний факторинг) або про відповідальність клієнта за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, пред'явленого фінансовим агентом (оборотний, регресний факторинг). У першому випадку (забезпечувальний факторинг) на стороні клієнта мається обов'язок погасити залишок боргу факторові, якщо кошти, отримані останнім від боржника, не покривають всю суму боргу клієнта перед фінансовим агентом, забезпечену поступкою вимоги (п. 2 ст. 831 ЦК). У другому випадку (оборотний факторинг) клієнт несе відповідальність перед фінансовим агентом не тільки за дійсність переданої йому вимоги, що є предметом поступки, але і за його виконання боржником (п. 3 ст. 827 ЦК). За таких умов клієнт, поступаючись право вимоги фінансовому агенту, приймає на себе своєрідне "поручительство" за виконання боржником свого зобов'язання перед фінансовим агентом. Так звані кредиторські обов'язки клієнта у відносинах з боржником особливо виразно виявляють себе в ситуаціях, коли зобов'язання клієнта за договором фінансування під відступлення грошової вимоги носить консенсуальної характер або предметом поступки є майбутні вимоги. У першому випадку клієнт повинен приймати всі необхідні заходи для підтримки відповідної грошової вимоги до боржника в належному стані аж до його передачі факторові. У разі ж, коли предметом поступки за договором фінансування під відступлення грошової вимоги є майбутнє вимога, воно вважається перейшло до фінансового агенту лише після того, як виникло саме право на одержання з боржника грошових коштів, а якщо поступка грошової вимоги обумовлене певною подією, вона вступає чинності після настання цієї події (п. 2 ст. 826 ЦК). Отже, майбутня вимога (або право на отримання платежу за раніше виник зобов'язанням) має спочатку виникнути на стороні клієнта, і тільки після цього воно буде вважатися перейшов факторові. Дана обставина в свою чергу служить передумовою того, що клієнтом вже в рамках укладеного договору фінансування під відступлення грошової вимоги та на виконання випливає з нього зобов'язання повинні бути вжиті всі заходи, що забезпечують виникнення майбутнього грошового вимоги (права на отримання платежу за раніше виник зобов'язанням): укладення договору про передачу товарів, робіт або послуг з певним контрагентом, виконання зазначеного договору з метою отримання права вимоги платежу з контрагента-боржника тощо Права та обов'язки боржника Боржник - контрагент клієнта за договором про передачу товарів, виконанні робіт чи наданні послуг, на якому лежить обов'язок платежу за грошовою вимогою, що становить предмет поступки за договором фінансування під відступлення грошової вимоги, звичайно ж, не є суб'єктом (стороною) названого договору. Водночас дії боржника, в тому числі по виконанню свого зобов'язання за грошовою вимогою, переданому факторові, тягнуть за собою дуже серйозні правові наслідки для безпосередніх учасників договору фінансування під відступлення грошової вимоги - фінансового агента і клієнта. У зв'язку з викладеним особливості виконання боржником зобов'язання по переданому факторові грошовою вимогою та пов'язані з зазначеним виконанням права і обов'язки боржника регулюються правилами про фінансування під відступлення грошової вимоги (гл. 43 ЦК). Згідно названим правилами, незважаючи на те що заборона та обмеження на поступку грошової вимоги, передбачені угодою між боржником і клієнтом, у випадках, коли така поступка відбувається в рамках договору фінансування під відступлення грошової вимоги, визнаються недійсними, боржник наділяється правом залучити клієнта до відповідальності за порушення умов угоди (ст. 828 ЦК). На боржника покладається обов'язок здійснити платіж факторові за тієї умови, що він був належно повідомлений клієнтом або фінансовим агентом про що відбулася поступку грошової вимоги за договором фінансування під відступлення грошової вимоги. При цьому боржник має право витребувати від фінансового агента докази того, що поступка грошової вимоги дійсно мала місце. У разі невиконання фінансовим агентом обов'язку з надання боржника відповідних доказів боржник зберігає право виконати своє зобов'язання клієнта і тим самим припинити зазначене зобов'язання його належним виконанням (ст. 830 ЦК). Заслуговує на увагу також надання боржнику права у разі пред'явлення фінансовим агентом відступленого йому клієнтом права вимоги до платежу припинити відповідне зобов'язання шляхом заліку зустрічної грошової вимоги, заснованого на договорі з клієнтом, за тієї умови, що відповідна вимога малося у боржника до моменту, коли їм було отримано повідомлення про що відбулася поступку грошової вимоги факторові. Не можуть бути пред'явлені до заліку ті вимоги боржника до клієнта, які виникли у зв'язку з порушенням угоди про заборону або про обмеження поступки права вимоги (ст. 832 ЦК). Особливий характер носять відносини, що складаються між боржником, фінансовим агентом і клієнтом, при поверненні боржнику грошових сум, сплачених ним за грошовою вимогою, пред'явленим фінансовим агентом, у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням клієнтом свого зобов'язання перед боржником. Згідно ст. 833 ЦК у разі порушення клієнтом своїх зобов'язань за договором, укладеним з боржником, останній не має права вимагати від фінансового агента повернення сум, сплачених йому за уступленному грошовою вимогою, якщо боржник має право отримати такі суми безпосередньо з клієнта. І все ж у двох випадках відповідну вимогу боржника про повернення сплачених сум може бути адресовано факторові: 1) коли фінансовий агент не виконав своє зобов'язання перед клієнтом з надання останньому грошових коштів, передбачених договором фінансування під відступлення грошової вимоги; 2) коли фінансовий агент, навпаки, справив відповідний платіж клієнтові в рахунок грошової вимоги, знаючи про те, що останній допустив порушення свого зобов'язання за договором, укладеним з боржником. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "4. Зміст і виконання договору" |
||
|
||