| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Хуліганство (ст. 213 КК). |
||
|
Поняття хуліганства, його ознаки та способи вчинення, відмінності від інших східних злочинів дано в постанові Пленуму Верховного Суду РФ від 15 листопада 2007 р. № 45 «Про судову практиці у кримінальних справах про хуліганство та інших злочинах, скоєних з хуліганських спонукань »1. Хуліганство полягає в грубому порушенні громадського порядку, виражає явну неповагу до суспільства, опору-женное із застосуванням зброї або предметів, використовуваних як зброї, як специфічного способу дій винен-ного особи, або з мотивів політичної , ідеологічної, расо-вої, національної чи релігійної ненависті або ворожнечі відносно якої-небудь соціальної групи. Якщо під час ху-ліганства заподіюється шкода здоров'ю потерпілого без примі-вати зброї або предметів, використовуваних як зброї, або винна особа діє не за вказаними вище мотивами, то вчинене може кваліфікуватися як злочини проти особи з хуліганських спонукань за статтею, в якій це обставини є кваліфікуючою ознакою, або як дрібне хуліганство (ст. 20.1 КоАП РФ). Основним безпосереднім об'єктом злочину є по-ся громадський порядок. Під громадським порядком слід розуміти систему, комплекс відносин між людьми, правил поведінки, гуртожитки, встановлених нормативними актами, мораллю, звичаями, традиціями, що забезпечують обстановку 1 БВС РФ. 2008. № 1. Громадського спокою, захищеності людей в різних сферах життєдіяльності, недоторканість особи, ціле-стности власності, нормальне функціонування державних і громадських інститутів. Додатковим об'єктом злочину можуть бути здоро-В'є, честь, гідність, тілесна недоторканність громадян, в тому числі пресекающих порушення громадського порядку, представників влади. Об'єктивна сторона хуліганства виражається в грубому на-рушении громадського порядку, виражає явну неуваже-ня до суспільства, скоєному: а) із застосуванням зброї або предметів, використовуваних як зброї; б) чи з мотивів політичної , ідеологічної, расової, національної чи релі-гіозной ненависті або ворожнечі відносно якої-небудь соціальної групи. Визнання порушення громадського порядку «грубим» є-ється питанням факту, оскільки даний ознака - оцінний, пов'язаний з характером дій винної особи. При вирішенні цього питання слід враховувати спосіб, час, місце скоєння хулі-ганських дій, а також їх інтенсивність, тривалість і інші обставини. Такі дії можуть бути вчинені у відношенні як конкретної людини, так і невизначеного кола осіб. Явну неповагу до суспільства як ознака, характери-зующий внутрішню сутність дій винної особи, висловлю-ється в умисному порушенні загальновизнаних норм і правил поведінки, продиктовані бажанням винного демонстративно протиставити себе оточуючим, продемонструвати пренеб-режітельное ставлення до них, проявити грубу силу, буйство. Необхідною ознакою кримінально караного хуліганства є застосування зброї або предметів, використовуваних в ка-честве зброї. Кваліфікуючий ознака застосування зброї або предме-тов, використовуваних як зброї, застосовується аналогічно квалифицирующему ознакою складу викрадення людини, передбаченню п. «г» ч. 2 ст. 126 КК. Під зброєю розуміються будь-які пристрої і предмети, конструктивно призначені для ураження живої цілі і відповідають вимогам Федерального закону «Про зброю» , вибухові речовини, вибухові пристрої. Під предметами, використовуваними в якості зброї при со-вершении хуліганства, розуміються будь володіють якості-вами зброї матеріальні об'єкти, якими, виходячи з їх властивостей, можна завдати шкоди здоров'ю людини; це можуть бути як спеціально приготовлені або пристосовані предмети, підібрані на місці або принесені з собою, на-приклад камінь, обрізок арматури або кабелю, ланцюг, палиця, бий-сбольная біта, так і предмети господарсько-побутового при-значення, наприклад молоток, сокира, пила, лом , вила, лопата, коса. Коли в процесі здійснення хуліганства особа використовує тварин, які становлять небезпеку для життя чи здоров'я людини, скоєне з урахуванням конкретних обставин справи також може бути кваліфіковано як хуліганство. Застосування незарядженого, несправного, непридатного ору-жия (наприклад, навчального) або декоративного, сувенірного, зброї-іграшки і т.п. дає підставу для кваліфікації скоєного як хуліганство. За умови грубого порушення громадського порядку об-разует складу хуліганства і стрілянина з вогнепальної зброї вночі в населеному пункті або в іншому не була відведена для та-ких цілей місці. Якщо ця умова відсутня, то дії особи розглядаються як адміністративне правопорушення, передбаченої ст. 20.13 КоАП РФ. Хуліганство не містить такої ознаки об'єктивної сто-ку, як застосування насильства (заподіяння шкоди здоров'ю лю-дини різного ступеня тяжкості), тому у випадках, коли в процесі здійснення хуліганства потерпілому, а також особі, виконуючому обов'язки з охорони громадського порядку або припиняють хуліганські дії, нанесені побої чи заподіяно шкоду здоров'ю різного ступеня тяжкості, скоєне слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, пре-чених ст. 213 КК і відповідною статтею КК про від-льної за злочин проти особистості. Умисне знищення (пошкодження) чужого імущест-ва з хуліганських спонукань, що призвело до заподіяння значи-ного збитку, слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 167 КК, а у випадках, коли особа, крім цього робить інші навмисне-ні дії, що грубо порушують громадський порядок, Вира-лишнього явну неповагу до суспільства (наприклад, із застосуванням зброї або предметів, використовуваних в якості зброї у відношенні фізичної особи), скоєне слід кваліфікувати за сукупністю зі ст. 213 КК. Місцем скоєння хуліганства можуть бути як гро-ні місця (вулиця, транспорт, клуб, кінотеатр, кафе, ресторан, парк, офіс і т.д.), так і маловідвідувані, безлюдні місця (про - селочная дорога, ліс, поле, пустир, звалище і інш.). Важливо, що-б дії винною особою були вчинені з хуліганських спонукань, а не з особистих неприязних відносин. Хуліганство є злочином з формальним скла-вом, визнається закінченим з моменту вчинення дій, що грубо порушують громадський порядок і виражають явну неповагу до суспільства, вчинених або з застосуванням ору-жия (предметів, використовуваних як зброї), або по мо-тівам політичної, ідеологічної, расової, національної чи релігійної ненависті або ворожнечі відносно якої-небудь соціальної групи. З суб'єктивної сторони злочин характеризується пря- мим умислом. Обов'язковою ознакою злочину є хуліганський мотив. Під кримінально караними діяннями, вчиненими із ху-ліганскіх спонукань, слід розуміти умисні дії, спрямовані проти особистості людини або його майна, ко-торие вчинені без будь-якого приводу або з використанням незначного приводу, т . е. невідповідного скоєного і при-лагоджена насильству, наприклад відмова потерпілого на прохання хулігана дати йому закурити, поступитися місцем у громадському транспорті, випадковий поштовх, неправильний, на думку хулі-гана, погляд на нього з боку потерпілого або зроблену йому, як він вважає, несправедливе зауваження. Як хуліганство кваліфікуються і дії особи, вдосконалення-шенние на грунті особистих неприязних взаємин, якщо це відбувається в громадському місці і якщо винний усвідомлює, що його дії грубо порушують порядок. Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК, є особа, яка досягла 16-річного віку. До кваліфікуючою ознаками хуліганства (ч. 2 ст. 213 КК) відносяться ті самі діяння, вчинені групою осіб за поперед-тельному змовою або організованою групою або пов'язані з опором представникові влади або іншій особі, використан- няющая обов'язки з охорони громадського порядку або припиняють порушення громадського порядку. При кваліфікації дій винного як хуліганства, з-вершенно групою осіб за попередньою змовою, необхід-мо виходити з вимог ч. 2 ст. 35 КК. При вирішенні цього во-проса слід мати на увазі, що попередня домовленість повинна бути досягнута не тільки про вчинення спільних ху-ліганскіх дій, але і про застосування зброї або предметів, використовуваних як зброї, або про вчинення таких дію-вий з мотивів політичної , ідеологічної, расової, націо-нальної чи релігійної ненависті або ворожнечі чи з мотивів ненависті або ворожнечі відносно якої-небудь соціальної гру-пи будь-яким із співучасників. Не має значення, чи всі винні, що домовилися вчинити такий злочин, застосовували кричу-жиє або предмети, що використовуються як зброя. Під опором представникові влади або іншій особі, виконуючому обов'язки по охороні громадського порядку, розуміється активна протидія здійсненню ними слу-бові або громадського обов'язку, умисні дії винен-ного з подолання законних дій вказаних осіб, а також дій інших громадян, пресекающих порушення гро-ного порядку, наприклад, при затриманні хулігана, його обезору-Живанов, утриманні чи іншому припиненні хуліганських дій винний намагається вирватися від затримують його осіб, зв'язок-кість їх, застосовує до них насильство. Хуліганські дії, поєднані з опором представників влади, якщо при цьому застосовано насильство, неопасное або небезпечне для життя і здоров'я, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 213 КК і відповідною частиною ст. 318 КК. Якщо винний, чинячи опір особі, виконуючому обов'язки по охороні громадського порядку або припиняють порушення громадського порядку, умисно заподіяв середовищ-ній тяжкості або тяжка шкода його здоров'ю або здійснив убий-ство такої особи, то вчинене за наявності до того підстав слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених бачених ч. 2 ст. 213 КК і відповідно п. «б» ч. 2 ст. 112, п. «а» ч. 2 ст. 111 або п. «б» ч. 2 ст. 105 КК. У тих випадках, коли опір представникові влади ока-зано особою після припинення хуліганських дій, зокрема у зв'язку з подальшим затриманням, його дії не повинні розглядатися як обтяжуюча обставина хуліганства і під-лежать кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 213 КК і відповідною статтею КК, передбачають-Ріва відповідальність за скоєний злочин. Під припиненням порушення громадського порядку слід розуміти не тільки пряме застосування до хулігану фізичної сили, але й інші активні дії (виклик наряду міліції, захист потерпілого від побиття і т.д.), а не просто вмовляння або прохання припинити протиправну поведінку. Представником влади, згідно з приміткою до ст. 318 КК, визнається посадова особа правоохоронного чи контролюється органу, а також інша посадова особа в уста-новлення законом порядку, наділена розпорядчими повноваженнями щодо осіб, які не перебувають від нього в слу-бові залежності . До них відносяться прокурори, слідчі, дізнавачі, працівники органів внутрішніх справ, контрразвед-ки, державної охорони, контрольних, митних орга-нів, нагляду та ін Під іншими особами, що виконують обов'язки з охорони громадського порядку або припиняють порушення суспільного венного порядку, розуміються військовослужбовці, особи, здійснювала-складовими приватну детективну і охоронну діяльність, при залучають до охорони громадської безпеки та порядку, посадові особи органів місцевого самоврядування, які за спеціальним повноваженням цього органу охороняють гро-венний порядок . Під іншими особами, припиняють порушення громадського порядку, розуміються громадяни, хоча і не наді-лені-якими повноваженнями, але протистоять хулі-гану з власної ініціативи. У зміст умислу винного при вчиненні хуліган-ських дій, сполучених з опором, входить осозна-ня того, що потерпілим є представник влади або інша особа, яка виконує обов'язки з охорони громадського порядку або припиняють порушення громадського порядку . Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 213 КК, є особа, яка досягла 14-річного віку. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Хуліганство (ст. 213 КК). " |
||
|
||