Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

Хуліганство (ст. 213 КК).

Суспільна небезпека переступив-лення полягає в тому, що при посяганні на громадський порядок істотно порушуються права людини, здоров'я, честь, гідність, спокій громадян, умови їх побуту, праці та відпочинку, інтереси підприємств, організацій , установ, транспорту і т.д.
Поняття хуліганства, його ознаки та способи вчинення, відмінності від інших східних злочинів дано в постанові Пленуму Верховного Суду РФ від 15 листопада 2007 р. № 45
«Про судову практиці у кримінальних справах про хуліганство та інших злочинах, скоєних з хуліганських спонукань »1.
Хуліганство полягає в грубому порушенні громадського порядку, виражає явну неповагу до суспільства, опору-женное із застосуванням зброї або предметів, використовуваних як зброї, як специфічного способу дій винен-ного особи, або з мотивів політичної , ідеологічної, расо-вої, національної чи релігійної ненависті або ворожнечі відносно якої-небудь соціальної групи. Якщо під час ху-ліганства заподіюється шкода здоров'ю потерпілого без примі-вати зброї або предметів, використовуваних як зброї, або винна особа діє не за вказаними вище мотивами, то вчинене може кваліфікуватися як злочини проти особи з хуліганських спонукань за статтею, в якій це
обставини є кваліфікуючою ознакою, або як дрібне хуліганство (ст. 20.1 КоАП РФ).
Основним безпосереднім об'єктом злочину є по-ся громадський порядок. Під громадським порядком слід розуміти систему, комплекс відносин між людьми, правил поведінки, гуртожитки, встановлених нормативними актами, мораллю, звичаями, традиціями, що забезпечують обстановку
1 БВС РФ. 2008. № 1.

Громадського спокою, захищеності людей в різних сферах життєдіяльності, недоторканість особи, ціле-стности власності, нормальне функціонування державних і громадських інститутів.
Додатковим об'єктом злочину можуть бути здоро-В'є, честь, гідність, тілесна недоторканність громадян, в тому числі пресекающих порушення громадського порядку, представників влади.
Об'єктивна сторона хуліганства виражається в грубому на-рушении громадського порядку, виражає явну неуваже-ня до суспільства, скоєному: а) із застосуванням зброї або предметів, використовуваних як зброї; б) чи з мотивів політичної , ідеологічної, расової, національної чи релі-гіозной ненависті або ворожнечі відносно якої-небудь соціальної групи.
Визнання порушення громадського порядку «грубим» є-ється питанням факту, оскільки даний ознака - оцінний, пов'язаний з характером дій винної особи. При вирішенні цього питання слід враховувати спосіб, час, місце скоєння хулі-ганських дій, а також їх інтенсивність, тривалість і інші обставини. Такі дії можуть бути вчинені у відношенні як конкретної людини, так і невизначеного кола осіб. Явну неповагу до суспільства як ознака, характери-зующий внутрішню сутність дій винної особи, висловлю-ється в умисному порушенні загальновизнаних норм і правил поведінки, продиктовані бажанням винного демонстративно протиставити себе оточуючим, продемонструвати пренеб-режітельное ставлення до них, проявити грубу силу, буйство.
Необхідною ознакою кримінально караного хуліганства є застосування зброї або предметів, використовуваних в ка-честве зброї.
Кваліфікуючий ознака застосування зброї або предме-тов, використовуваних як зброї, застосовується аналогічно квалифицирующему ознакою складу викрадення людини, передбаченню п. «г» ч. 2 ст. 126 КК.
Під зброєю розуміються будь-які пристрої і предмети,
конструктивно призначені для ураження живої цілі

і відповідають вимогам Федерального закону «Про зброю» ,
вибухові речовини, вибухові пристрої.
Під предметами, використовуваними в якості зброї при со-вершении хуліганства, розуміються будь володіють якості-вами зброї матеріальні об'єкти, якими, виходячи з їх властивостей, можна завдати шкоди здоров'ю людини; це можуть бути як спеціально приготовлені або пристосовані предмети, підібрані на місці або принесені з собою, на-приклад камінь, обрізок арматури або кабелю, ланцюг, палиця, бий-сбольная біта, так і предмети господарсько-побутового при-значення, наприклад молоток, сокира, пила, лом , вила, лопата, коса.
Коли в процесі здійснення хуліганства особа використовує тварин, які становлять небезпеку для життя чи здоров'я людини, скоєне з урахуванням конкретних обставин справи також може бути кваліфіковано як хуліганство.
Застосування незарядженого, несправного, непридатного ору-жия (наприклад, навчального) або декоративного, сувенірного, зброї-іграшки і т.п. дає підставу для кваліфікації скоєного як хуліганство.
За умови грубого порушення громадського порядку об-разует складу хуліганства і стрілянина з вогнепальної зброї вночі в населеному пункті або в іншому не була відведена для та-ких цілей місці. Якщо ця умова відсутня, то дії особи розглядаються як адміністративне правопорушення, передбаченої ст. 20.13 КоАП РФ.
Хуліганство не містить такої ознаки об'єктивної сто-ку, як застосування насильства (заподіяння шкоди здоров'ю лю-дини різного ступеня тяжкості), тому у випадках, коли в процесі здійснення хуліганства потерпілому, а також особі, виконуючому обов'язки з охорони громадського порядку або припиняють хуліганські дії, нанесені побої чи заподіяно шкоду здоров'ю різного ступеня тяжкості, скоєне слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, пре-чених ст. 213 КК і відповідною статтею КК про від-льної за злочин проти особистості.
Умисне знищення (пошкодження) чужого імущест-ва з хуліганських спонукань, що призвело до заподіяння значи-ного збитку, слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 167 КК,

а у випадках, коли особа, крім цього робить інші навмисне-ні дії, що грубо порушують громадський порядок, Вира-лишнього явну неповагу до суспільства (наприклад, із застосуванням зброї або предметів, використовуваних в якості зброї у відношенні фізичної особи), скоєне слід кваліфікувати за сукупністю зі ст. 213 КК.
Місцем скоєння хуліганства можуть бути як гро-ні місця (вулиця, транспорт, клуб, кінотеатр, кафе, ресторан, парк, офіс і т.д.), так і маловідвідувані, безлюдні місця (про - селочная дорога, ліс, поле, пустир, звалище і інш.). Важливо, що-б дії винною особою були вчинені з хуліганських спонукань, а не з особистих неприязних відносин.
Хуліганство є злочином з формальним скла-вом, визнається закінченим з моменту вчинення дій, що грубо порушують громадський порядок і виражають явну неповагу до суспільства, вчинених або з застосуванням ору-жия (предметів, використовуваних як зброї), або по мо-тівам політичної, ідеологічної, расової, національної чи релігійної ненависті або ворожнечі відносно якої-небудь соціальної групи.
З суб'єктивної сторони злочин характеризується пря-
мим умислом.
Обов'язковою ознакою злочину є хуліганський мотив.
Під кримінально караними діяннями, вчиненими із ху-ліганскіх спонукань, слід розуміти умисні дії, спрямовані проти особистості людини або його майна, ко-торие вчинені без будь-якого приводу або з використанням незначного приводу, т . е. невідповідного скоєного і при-лагоджена насильству, наприклад відмова потерпілого на прохання хулігана дати йому закурити, поступитися місцем у громадському транспорті, випадковий поштовх, неправильний, на думку хулі-гана, погляд на нього з боку потерпілого або зроблену йому, як він вважає, несправедливе зауваження.
Як хуліганство кваліфікуються і дії особи, вдосконалення-шенние на грунті особистих неприязних взаємин, якщо це відбувається в громадському місці і якщо винний усвідомлює, що його дії грубо порушують порядок.

Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК,
є особа, яка досягла 16-річного віку.
До кваліфікуючою ознаками хуліганства (ч. 2 ст. 213 КК) відносяться ті самі діяння, вчинені групою осіб за поперед-тельному змовою або організованою групою або пов'язані з опором представникові влади або іншій особі, використан- няющая обов'язки з охорони громадського порядку або припиняють порушення громадського порядку.
При кваліфікації дій винного як хуліганства, з-вершенно групою осіб за попередньою змовою, необхід-мо виходити з вимог ч. 2 ст. 35 КК. При вирішенні цього во-проса слід мати на увазі, що попередня домовленість повинна бути досягнута не тільки про вчинення спільних ху-ліганскіх дій, але і про застосування зброї або предметів, використовуваних як зброї, або про вчинення таких дію-вий з мотивів політичної , ідеологічної, расової, націо-нальної чи релігійної ненависті або ворожнечі чи з мотивів ненависті або ворожнечі відносно якої-небудь соціальної гру-пи будь-яким із співучасників. Не має значення, чи всі винні, що домовилися вчинити такий злочин, застосовували кричу-жиє або предмети, що використовуються як зброя.
Під опором представникові влади або іншій особі, виконуючому обов'язки по охороні громадського порядку, розуміється активна протидія здійсненню ними слу-бові або громадського обов'язку, умисні дії винен-ного з подолання законних дій вказаних осіб, а також дій інших громадян, пресекающих порушення гро-ного порядку, наприклад, при затриманні хулігана, його обезору-Живанов, утриманні чи іншому припиненні хуліганських дій винний намагається вирватися від затримують його осіб, зв'язок-кість їх, застосовує до них насильство.
Хуліганські дії, поєднані з опором представників влади, якщо при цьому застосовано насильство, неопасное або небезпечне для життя і здоров'я, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 213 КК і відповідною частиною ст. 318 КК.
Якщо винний, чинячи опір особі, виконуючому обов'язки по охороні громадського порядку або припиняють

порушення громадського порядку, умисно заподіяв середовищ-ній тяжкості або тяжка шкода його здоров'ю або здійснив убий-ство такої особи, то вчинене за наявності до того підстав слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених бачених ч. 2 ст. 213 КК і відповідно п. «б» ч. 2 ст. 112, п. «а» ч. 2 ст. 111 або п. «б» ч. 2 ст. 105 КК.
У тих випадках, коли опір представникові влади ока-зано особою після припинення хуліганських дій, зокрема у зв'язку з подальшим затриманням, його дії не повинні розглядатися як обтяжуюча обставина хуліганства і під-лежать кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 213 КК і відповідною статтею КК, передбачають-Ріва відповідальність за скоєний злочин.
Під припиненням порушення громадського порядку слід розуміти не тільки пряме застосування до хулігану фізичної сили, але й інші активні дії (виклик наряду міліції, захист потерпілого від побиття і т.д.), а не просто вмовляння або прохання припинити протиправну поведінку.
Представником влади, згідно з приміткою до ст. 318
КК, визнається посадова особа правоохоронного чи контролюється органу, а також інша посадова особа в уста-новлення законом порядку, наділена розпорядчими повноваженнями щодо осіб, які не перебувають від нього в слу-бові залежності . До них відносяться прокурори, слідчі, дізнавачі, працівники органів внутрішніх справ, контрразвед-ки, державної охорони, контрольних, митних орга-нів, нагляду та ін
Під іншими особами, що виконують обов'язки з охорони громадського порядку або припиняють порушення суспільного венного порядку, розуміються військовослужбовці, особи, здійснювала-складовими приватну детективну і охоронну діяльність, при залучають до охорони громадської безпеки та порядку, посадові особи органів місцевого самоврядування, які за спеціальним повноваженням цього органу охороняють гро-венний порядок . Під іншими особами, припиняють порушення громадського порядку, розуміються громадяни, хоча і не наді-лені-якими повноваженнями, але протистоять хулі-гану з власної ініціативи.

У зміст умислу винного при вчиненні хуліган-ських дій, сполучених з опором, входить осозна-ня того, що потерпілим є представник влади або інша особа, яка виконує обов'язки з охорони громадського порядку або припиняють порушення громадського порядку .
Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 213 КК,
є особа, яка досягла 14-річного віку.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Хуліганство (ст. 213 КК). "
  1. Стаття 62. Призначення покарання за наявності пом'якшувальних обставин Коментар до статті 62
    хуліганство (ч. 1 ст. 213 КК РФ), стало з повинною, активно сприяла розкриттю злочину, добровільно відшкодував матеріальний збиток потерпілому. Обтяжуючих обставин у справі встановлено не було. Максимальний розмір найбільш суворого покарання, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК РФ, - п'ять років позбавлення волі. Отже, винному в цій ситуації може бути призначено не більше
  2. Стаття 71. Порядок визначення строків покарань при складанні покарань Коментар до статті 71
      хуліганства (ч. 1 ст. 213 КК РФ) особі призначений один рік позбавлення волі та за невиконання наказу начальника (ч. 1 ст. 332 КК РФ) - вміст у дисциплінарної військової частини строком на один рік. За сукупністю злочинів шляхом повного складання покарань засудженому може бути призначено два роки позбавлення волі. Таким чином, можна сказати, що, хоча відповідно до ст. 44 КК РФ
  3. 5. Зброя як елемент кримінально-правової характеристики злочину
      хуліганство із застосуванням зброї має більшою мірою суспільної небезпеки, ніж хуліганство без такого. Особливістю збройних злочинів є та обставина, що вони завжди відбуваються із застосуванням зброї, або предметів, використовуваних як зброї. Будучи обов'язковим засобом вчинення злочину, зброю входить до числа ознак об'єктивної сторони збройних
  4. 2. Класифікаційні ознаки і види збройних злочинів
      хуліганство, злочини, що становлять пережитки місцевих звичаїв і злочини, пов'язані з порушенням правил бе-юпасності руху на автотранспорті. У підручнику для юридичних вузів, що побачив світ у 1997 році, розглядаються зовсім інші блоки злочинних посягань: насильницька, общеуголовная корислива, економічна, корупційна, екологічна, податкова, державна,
  5. Коментар до статті 2.1
      хуліганство) та ст. 213 КК (хуліганство), ст. 7.27 КоАП (дрібне розкрадання) і ч. 1 ст. 158 КК (крадіжка), ч. 1 ст. 14.12 КоАП (фіктивне банкрутство) та ст. 197 КК (фіктивне банкрутство)). У зазначених випадках виявляються ознаки прямої кореляції, коли провинам, зазначеним у диспозиції правової норми КпАП, відповідають термінологічно ідентичні найменування злочинів. Кваліфікація проступків і
  6. 1. Поняття і значення об'єктивної сторони злочину
      хуліганства, пов'язаного із знущанням над потерпілим.
  7. 3. Суспільно небезпечні наслідки
      хуліганства у вигляді шкідливих змін у суспільному безпеки і громадському порядку. Хуліганський шкоду містить у собі фізичний, майновий та організаційний шкоду. Пленум Верхового Суду СРСР у постанові від 2 квітня 1990 р "Про судову практику у справах про зловживання владою або службовим становищем, перевищенні влади і посадової недбалості", відображаючи різноманіття злочинних
  8. 2. Одиничний злочин
      хуліганства (ст. 213 КК), який зазіхав одночасно на такі правоохоронюваним інтересам, як громадський порядок і особистість, а в деяких випадках і на відносини власності. Таким чином, складові злочину завжди виявляються дво-або многооб'ектних * (585). Деякі вчені вважають, що складений злочин не можна визначати як утворення двох або більше діянь, кожне з яких
  9. 6. Конкуренція норм
      хуліганства (ст. 213 КК) спеціальний склад - вандалізм (ст. 214 КК), законодавець передбачає за це останній злочин більш м'яке покарання, ніж за хуліганство. Таке вирішення питання в даному випадку було, мабуть, обумовлено тим, що склад вандалізму виключає заподіяння шкоди особистості. Дії, відповідальність за які передбачена ст. 214 КК, повною мірою підпадають під
  10. 12. Порядок визначення строків покарань при складанні покарань
      хуліганства (ч. 1 ст. 213 КК) особі було призначено покарання у вигляді чотирьох місяців арешту, а за умисне заподіяння середньої тяжкості шкоди здоров'ю (ч. 1 ст. 112 КК) - у вигляді двох років позбавлення волі. При сукупності злочинів шляхом повного складання покарань остаточно засудженому може бути призначено два роки і чотири місяці позбавлення волі. При додаванні покарання у вигляді позбавлення
© 2014-2022  yport.inf.ua