Головна
Головна → Кримінальне, кримінально-процесуальне право → Кримінальне право → 
« Попередня Наступна »
А.В. Діамантів. Коментар до Кримінального кодексу РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ, 2011 - перейти до змісту підручника

Стаття 62. Призначення покарання за наявності пом'якшувальних обставин Коментар до статті 62
Обставини, перераховані в ст. 61 КК РФ як пом'якшують покарання, дають можливість суду призначити покарання за своїм розсудом в межах санкції статті за конкретний злочин з урахуванням всіх положень Загальної частини КК РФ і таким чином максимально індивідуалізувати покарання.
В принципі цільове призначення ст. 62 КК РФ полягає в тому, щоб стимулювати позитивне посткрімінального поведінку, спрямовану на сприяння слідству і надання допомоги потерпілим, шляхом зниження максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК РФ.
Граничний строк або розмір такого покарання не може перевищувати трьох чвертей від встановленого законом максимуму. При цьому розглядаються правила застосовуються лише за відсутності обтяжуючих обставин.
Наприклад, особа, яка вчинила хуліганство (ч. 1 ст. 213 КК РФ), стало з повинною, активно сприяла розкриттю злочину, добровільно відшкодував матеріальний збиток потерпілому. Обтяжуючих обставин у справі встановлено не було. Максимальний розмір найбільш суворого покарання, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК РФ, - п'ять років позбавлення волі. Отже, винному в цій ситуації може бути призначено не більше трьох років семи місяців позбавлення волі.
Встановивши наявність пом'якшуючих обставин, передбачених п. п. "і" і (або) "до" ч. 1 ст. 61 КК РФ, і визнавши їх такими, суд може призначити і менше трьох чвертей максимального терміну або розміру покарання, але в межах санкції, передбаченої відповідною статтею Особливої частини КК РФ.
У той же час при зазначених умовах суд має право з урахуванням конкретних обставин у справі і даних про особу винного призначити більш м'яке покарання, ніж передбачено за конкретний злочин, за наявності підстав, зазначених у ст. 64 КК РФ.
Федеральний закон від 14 лютого 2008 р. N 11-ФЗ "Про внесення зміни до статті 62 Кримінального кодексу Російської Федерації" ще в більшій мірі уточнив правила призначення покарання за пом'якшуючих обставин.
Перше уточнююче зміна полягає в тому, що чинна редакція ст. 62 КК РФ допускає застосування її положень за наявності обставин, зазначених у п. "і" ч. 1 ст. 61 КК РФ, і (або) обставин, зазначених у п. "до" цієї ж статті. Іншими словами, застосування ст. 62 КК РФ можливе за наявності будь-яких комбінацій обставин, включених у два зазначених пункту. Раніше буквальне тлумачення закону надавало можливість застосування розглянутих правил призначення покарання тільки при одночасній наявності обставин і того й іншого плану (поведінки, спрямованої на сприяння слідству, і дій з надання допомоги потерпілим). Колишня редакція ст. 62 КК РФ не тільки не відповідала повною мірою принципом справедливості, а й обумовлювала різнобій у судовій практиці, де все ж переважала тенденція застосування ст. 62 КК РФ при наявності хоча б однієї з обставин, зазначених у п. п. "і" або "до" ч. 1 ст. 61 КК РФ.
Таким чином, за змістом закону правила, викладені у ст. 62 КК РФ, можуть застосовуватися судами при наявності хоча б одного з перерахованих в п. п. "і" і (або) "до" ч. 1 ст. 61 КК РФ пом'якшуючих обставин, якщо при цьому відсутні або не визнані судом обтяжуючі покарання обставини.
Крім того, ст. 62 КК РФ доповнено новою ч. 3, де говориться, що положення ч. 1 цієї статті не застосовуються, якщо відповідною статтею Особливої частини КК РФ передбачені довічне позбавлення волі або смертна кара. У цьому випадку покарання призначається в межах санкції відповідної статті Особливої частини КК РФ.
Таким чином, зниження максимального строку або розміру найбільш суворого покарання за наявності пом'якшувальних обставин, а саме застосування правил, передбачених ст. 62 КК РФ, не здійснюється, якщо за скоєний злочин може бути призначено довічне позбавлення волі або смертна кара (тобто при вчиненні особливо тяжких злочинів, що посягають на життя чи громадську безпеку), а також за наявності обтяжуючих обставин. У цьому випадку, виходячи з тексту закону, суд навіть за наявності пом'якшувальних обставин може призначити максимально суворі покарання, передбачені санкцією відповідної статті Особливої частини КК РФ.
При особливому порядку судового розгляду покарання не може перевищувати дві третини максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого за вчинений злочин (ч. 7 ст. 316 КПК України). Тому при призначенні покарання за правилами, передбаченими ст. 62 КК РФ, суд в силу ч. 7 ст. 316 КПК РФ обчислює три чверті терміну покарання від двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК РФ.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 62. Призначення покарання за наявності пом'якшувальних обставин Коментар до статті 62 "
  1. Стаття 6. Принцип справедливості Коментар до статті 6
    статтями кримінального закону, якщо що містяться в них норми співвідносяться між собою як загальна та спеціальна або як ціле і частина, а також подвійний облік одного і того ж обставини одночасно при кваліфікації злочину і при визначенні виду та міри відповідальності. Разом з тим названий принцип не перешкоджає федеральному законодавцеві, наприклад шляхом закріплення судимості і пов'язаного з
  2. Стаття 10. Зворотній сила кримінального закону Коментар до статті 10
    стаття встановлює і виняток із загального правила про те, що злочинність діяння і його караність визначаються законом, чинним на момент його вчинення. Виходячи з принципу гуманізму, КК РФ передбачається можливість поширення дії нового кримінального закону на діяння, вчинені до його вступу в силу, але тільки в тих випадках, коли новели кримінального закону тим чи іншим
  3. Стаття 61. Обставини, що пом'якшують покарання Коментар до статті 61
    призначення покарання. Наприклад, надання допомоги потерпілому при вчиненні автодорожнього злочину не може вплинути на кваліфікацію дій винного, якщо він заподіяв потерпілому тяжка шкода здоров'ю. Ці дії за доведеності вини будуть кваліфіковані ч. 1 ст. 264 КК РФ. А от при вирішенні питання про призначення покарання ця обставина може зіграти значну роль, і суд у цьому
  4. Стаття 63. Обставини, які обтяжують покарання Коментар до статті 63
    статтях Особливої частини КК РФ є ознакою складу злочину, особливо кваліфікованого складу злочину, і в силу цього вони не можуть бути обставинами, що обтяжують покарання. Наприклад, для наявності складу злочину, передбаченого ст. 224 КК РФ "Недбале зберігання вогнепальної зброї", настання тяжких наслідків є составообразующім ознакою. Для складу ж
  5. Стаття 64. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено за даний злочин Коментар до статті 64
    статтях Загальної частини КК РФ стосовно до кожного з видів покарання. Наприклад, при призначенні більш м'якого виду покарання за ч. 1 ст. 112 КК РФ суд може призначити будь-який з видів покарання, перерахованих у ст. 44 КК РФ (що знаходяться вище п. "і"). Думається, що положення ст. 64 КК РФ відносяться і до санкцій, що містить такі види покарання, як довічне позбавлення волі та смертна кара.
  6. Стаття 66. Призначення покарання за незакінчений злочин Коментар до статті 66
    призначенням покарання за незакінчений злочин, відокремлюючи стадію готування від стадії замаху. У стадії приготування з боку винного може бути явка з повинною, він може активно сприяти припиненню, розкриттю злочину і т.д. Нарешті, приготування - це перший етап на шляху до злочину. Він вважається менш небезпечною дією навіть по відношенню до замаху на злочин,
  7. Стаття 68. Призначення покарання при рецидиві злочинів Коментар до статті 68
    призначенні покарання (ч. 1 ст. 86). Судимість, таким чином, являє собою правовий стан особи, обумовлене фактом засудження і призначення йому за вироком суду покарання за скоєний злочин і яке тягне при повторному скоєнні цією особою злочину встановлені кримінальним законодавством правові наслідки; наявна у особи непогашеної або незнятої судимість породжує
  8. Стаття 69. Призначення покарання за сукупністю злочинів Коментар до статті 69
    статтями Особливої частини КК РФ як обставини, що тягне більш суворе покарання. При сукупності злочинів особа несе кримінальну відповідальність за кожне скоєний злочин за відповідною статтею або частиною статті КК РФ. Тому, наприклад, в сукупність злочинів не можуть входити злочину, стосовно до яких на момент розгляду справи вже вирішено питання про
  9. Стаття 73. Умовне засудження Коментар до статті 73
    призначене покарання умовним, тобто не приводити його реально у виконання під умовою виконання засудженим певних вимог і дотримання обов'язків, покладених судом. Тому можна сказати, що юридична природа умовного засудження полягає в умовному звільненні засудженого від реального відбування призначеного йому покарання. Умовне засудження не відноситься до числа кримінальних
  10. Стаття 75. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям Коментар до статті 75
    статтями Особливої частини КК РФ (викрадення людини - ст. 126 КК РФ; комерційний підкуп - ст. 204 КК РФ; терористичний акт - ст . 205 КК РФ; захоплення заручника - ст. 206 КК РФ; організація незаконного збройного формування або участь у ньому - ст. 208 КК РФ і
© 2014-2022  yport.inf.ua