| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
4.3. Позовна заява та вимоги до нього |
||
|
Щоб позовну заяву було прийнято судом до розгляду, а цивільну справу прийнято до провадження, необхідно дотримати вимоги закону, які пред'являються до позову. Позов завжди оформляють письмово. В "шапці" заяви потрібно вказати найменування суду, до якого подається позов, дані позивача (його місце проживання або місце знаходження), дані представника позивача та відомості про документі, на підставі якого представник наділений відповідними повноваженнями (якщо заява подає представник). Тут же потрібно вписати відомості про відповідача, вказавши його місце знаходження або місце проживання. Якщо в справі передбачається участь третіх осіб, їх дані теж потрібно вказати в "шапці" позову. Текст заяви починають з викладу обставин, за яких відбулося порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача. Потім потрібно послатися на обставини і докази, що підтверджують порушення з боку відповідача. Якщо позов має грошову оцінку, необхідно вказати ціну. Розрахунок ціни позову можна зробити в додатку до позовної заяви або в самому позові. Якщо законом або договором між сторонами конфлікту передбачена обов'язкова стадія досудового врегулювання, потрібно вказати відомості про її дотриманні. Доказами можуть служити листи або вимоги, якими сторони обмінялися в ході досудової стадії. Наприкінці необхідно викласти вимоги, які позивач пред'являє до відповідача. Ну і звичайно ж, позов повинен бути підписаний позивачем або його представником. Додаткові вимоги встановлені законом для позовної заяви, подаваного прокурором. Крім перерахованих вище відомостей, прокурор повинен вказати: - в чому конкретно полягають інтереси осіб, на захист яких подано заяву, і яке право порушене; - посилання на закон або інший нормативний правовий акт, що передбачають способи захисту порушених інтересів; - обгрунтування того, чому громадянин не може сам подати заяву, якщо позов поданий на захист інтересів окремого громадянина. Зверніть увагу: якщо в заяві є посилання на будь-які документи, підтверджують позицію позивача, їх потрібно додати до позову у вигляді копій. Однак це не значить, що оригінали не потрібні. Їх потрібно пред'явити в суді. Щоб позивач не мучився питанням, які документи необхідно вказати в додатку, а які ні, в статті 132 ЦПК РФ законодавець привів їх обов'язковий перелік. Ось він: - копії позовної заяви відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб; - документ, що підтверджує сплату державного мита; - довіреність або інший документ, що посвідчують повноваження представника позивача; - документи, що підтверджують обставини, на яких позивач обгрунтовує свої вимоги, копії цих документів для відповідачів і третіх осіб, якщо копії у них відсутні; - текст опублікованого нормативного правового акта в разі його оскарження; - доказ, що підтверджує виконання обов'язкового досудового порядку врегулювання спору, якщо такий порядок передбачено федеральним законом або договором; - розрахунок стягуваної чи оспорюваної грошової суми, підписаний позивачем, його представником, з копіями відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Докладені документи потрібно перерахувати в окремій графі позову "Додаток". На розсуд позивача в заяві можуть бути зазначені номери телефонів, факсів, адреси електронної пошти позивача, його представника, відповідача, інші відомості, що мають значення для розгляду і вирішення справи, а також викладені клопотання позивача. Після того, як позов надійшов до суду, суддя зобов'язаний протягом п'яти днів розглянути питання про прийняття заяви до провадження. Своє рішення суддя оформляє визначенням. Після того, як позивач подав заяву до суду, йому не варто заспокоюватися. Суд може залишити заяву без руху, повернути його заявнику або відмовити у прийнятті позову. Незважаючи на схожі за змістом слова, зміст їх розрізняється кардинально. Суддя залишить без руху позов, якщо заявником порушено вимоги закону до формою, змістом позову та до додатків до заяви. Прийняте рішення суддя оформляє визначенням. У ньому він вказує, які недоліки виявлено, а також розумний строк для їх усунення. Зверніть увагу: якщо позивач у встановлений строк виправить недоліки, заява вважається поданою в день його первісного подання. Це надзвичайно важливо в тому випадку, якщо термін позовної давності добігає кінця. Якщо вказівки судді не будуть виконані в строк, заява вважається неподаною і повертається заявникові з усіма доданими до неї документами. На ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху може бути подана скарга. Повернення позову можливий, якщо: - позивач порушив вимогу обов'язкового досудового порядку врегулювання спору, якщо такий встановлено законом або договором між позивачем і відповідачем; - справа непідсудна даному суду; - позовна заява подана недієздатною особою; - позовна заява не підписана або підписана і подана особою, яка не має повноважень на її підписання та пред'явлення до суду; - у виробництві цього чи іншого суду або третейського суду є справа по спору між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих же підстав; - позивач попросив повернути позовну заяву до того, як суд виніс ухвалу суду про прийняття позовної заяви до провадження. Рішення про повернення позовної заяви суд повинен прийняти протягом п'яти днів з моменту його подання і вручити заявнику особисто. Судове рішення може бути в той же термін відправлено поштою за місцем знаходження позивача. Разом із заявою повертаються все додані до нього документи. Якщо заявник звернувся не за адресою, суд повинен зазначити у своєму визначенні, куди потрібно подати заяву. Якщо допущені інші порушення, суд також в визначенні дає рекомендації, як усунути обставини, що перешкоджають порушенню справи. Отримавши рішення суду про повернення позову, не варто впадати у відчай. Це не перешкоджає повторному зверненню до суду до того ж відповідача про той самий предмет і тим же підстав. Для цього необхідно усунути виявлені судом недоліки. Втім, на ухвалу судді про повернення заяви може бути подана скарга. У прийнятті позову може бути відмовлено. Для цього є кілька законних підстав: - заява повинна бути розглянута в іншому судовому порядку; - заява пред'явлено на захист прав , свобод чи законних інтересів іншої особи державним органом, органом місцевого самоврядування, організацією або громадянином, яким цим Кодексом або іншими федеральними законами не надане таке право; - в заяві, поданій від свого імені, оскаржуються акти, що не зачіпають права, свободи чи законні інтереси заявника; - по спору між позивачем і відповідачем про той самий предмет і з тих же підстав вже прийнято вступило в силу рішення суду або є визначення суду про припинення цієї справи у зв'язку з тим, що позивач відмовився від позову або між сторонами спору укладено мирову угоду; - є обов'язкове для сторін спору рішення третейського суду з тих же підстави й того ж предмету спору. Виняток становлять випадки, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду. Рішення про відмову у прийнятті заяви до розгляду має бути оформлене визначенням. Протягом п'яти днів суддя передає його заявнику або відправляє рішення поштою. Разом з визначенням позивачу відправляють подану ним заяву і всі докладені документи. Відмова суду означає, що позивач не може подати заяву щодо того ж відповідача з того ж предмета і основи. Проте є шанс рішення суду заперечити. Для цього потрібно подати приватну скаргу. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 4.3. Позовна заява та вимоги до нього " |
||
|
||