Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 4: Зобов'язальне право, 2008 - перейти до змісту підручника

1. Виконання договору комерційної концесії

Правовласник зацікавлений у належному виконанні користувачем його обов'язків за договором, насамперед обов'язків щодо забезпечення якості наданих споживачам товарів і послуг. Адже останній виступає під його фірмою, тому недоліки в діяльності користувача безпосередньо позначаються на діловій репутації правовласника. З іншого боку, споживачі в багатьох випадках впевнені, що купують товар або послугу у самого правовласника.
Тому відповідно до ч. 1 ст. 1034 ЦК правовласник несе субсидіарну з користувачем відповідальність за вимогами, що пред'являються замовником (споживачем) до користувача у зв'язку з неналежною якістю реалізованих їм товарів або послуг. Якщо ж користувач виступає в ролі виробника товарів правовласника, використовуючи його товарні знаки та інші фірмові позначення (виробничий франчайзинг), правовласник відповідає за якість цих товарів солідарно з користувачем (ч. 2 ст. 1034 ЦК). Адже споживач у цьому випадку не знає фактичного виробника товару, і правовласник не може посилатися на те, що товари виготовлені не їм, а користувачем.
Під час дії договору правовласник, що залишається суб'єктом комплексу виключних прав, що використовуються користувачем, вправі передати ці права, їх частину або окреме право іншій особі. У такій ситуації концесійний договір зберігається, проте його учасником стає новий правовласник (у частині прав та обов'язків, що відносяться до перейшло до нього виключних прав) (п. 1 ст. 1038 ЦК). При цьому можлива поява множинності осіб на стороні правовласника (при частковому відчуженні належали початкового правовласнику виняткових прав).
Аналогічне становище складається у разі смерті правовласника - фізичної особи, на місце якого за загальним правилом встає його спадкоємець (спадкоємці) (або реорганізації юридичної особи, місце якого в договорі займає його правонаступник). При цьому необхідна реєстрація спадкоємця як індивідуального підприємця протягом строку для прийняття спадщини (а правонаступник юридичної особи повинен бути комерційною організацією). До цього моменту або до прийняття спадкоємцем спадщини здійснення прав і обов'язків правовласника покладається на призначеного нотаріусом керуючого (абз. 2 п. 2 ст. 1038 ЦК), який діє за правилами про договір довірчого управління. При відмові спадкоємців або відсутності їх реєстрації як індивідуальних підприємців у встановлений термін договір франчайзингу припиняється.
При припиненні що використовувався за договором франчайзингу виключного права, в тому числі у зв'язку із закінченням встановленого відповідним законом терміну його дії, договір зберігає силу щодо решти прав, тобто діє за винятком положень, що відносяться до припинилося право (ч. 1 ст. 1040 ЦК) (якщо тільки мова не йде про право користування фірмовим найменуванням або комерційним позначенням). Однак користувач має право в цьому випадку вимагати від правовласника відповідного зменшення винагороди (якщо тільки інше прямо не передбачено договором).
Оскільки договір комерційної концесії є підприємницьким, взаємна відповідальність сторін за його порушення настає незалежно від їхньої вини, якщо тільки інше прямо не встановлено їх договором (п. 3 ст. 401 ЦК).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1. Виконання договору комерційної концесії "
  1. § 9. Комерційна концесія
    Поняття договору комерційної концесії. Традиційно поняття концесія (від латинського concessio - дозвіл) вживалося як договору, укладеного державою з приватним підприємцем, як правило іноземною фірмою, на експлуатацію промислових підприємств або земельних ділянок. Сьогодні йому надано зовсім інший зміст. Відповідно до ст. 1027 ЦК за даним договором одна
  2. 5. Зміст договору
    Під змістом цивільно-правового договору розуміється сукупність всіх його умов. У цьому сенсі можна говорити про зміст конкретного договору (сукупності всіх умов, включених сторонами в договір) та про зміст ідеального договору, передбаченого законодавством і віднесеного останнім до того чи іншого типу договірних зобов'язань. Законодавством передбачаються лише
  3. 61. Відповідальність за порушення умов договору комерційної концесії
    Відповідальність сторін за договором комерційної концесії має дві сторони: 1) це відповідальність сторін договорав рамках їхніх договірних зобов'язань один перед одним. Крім загальних підстав відповідальності за порушення випливають з договорів зобов'язань (ст. 393-406 ГКРФ) - випадки не здійснення платежу, порушення умов договору або виходу за його рамки, до сторін можуть застосовуватися
  4. § 1. Поняття договору у сфері підприємництва
    Договір у сфері підприємництва (торгова угода) за своєю юридичною природою є особливим різновидом цивільно-правового договору (загальногромадянської угоди). Тому його поняття грунтується на тому визначенні договору, яке закріплене в Цивільному кодексі Російської Федерації. Відповідно до нього «договором є домовленість двох або декількох осіб про встановлення, зміну
  5. § 2. Способи та механізм захисту прав та інтересів підприємця
    Загальна характеристика способів захисту прав та інтересів підприємця. Підприємці забезпечені правовим захистом не в меншому обсязі, ніж інші суб'єкти правових відносин - громадяни-непідприємці, некомерційні організації, державні та муніципальні освіти. Як карально-пресекательние заходи покарання, передбачені адміністративним і кримінальним законодавством, так і
  6. § 3. Правові форми інноваційної діяльності
    Загальна характеристика. Розглядаючи ознаки інноваційної діяльності та аналізуючи її особливості, ми мали можливість переконатися в тому, що створення, виробництво і реалізація інноваційного продукту вимагають участі широкого кола суб'єктів: від винахідників, конструкторів і технологів до професійних підприємців і спеціалізованих організацій. Всі вони є учасниками єдиного
  7. § 2. Предмет цивільного права
    Загальні положення. З розумінням предмета цивільного права і визначенням істоти утворюють його суспільних відносин в літературі пов'язані численні суперечки як за загальними, так і з окремих питань. Не вдаючись зараз в їх аналіз та обмежуючись посиланням на спеціальні джерела * (8), для встановлення предмета цивільного права звернемося до чинного закону. "Громадянське
  8. § 1. Цивільне законодавство в системі нормативного (публічного) регулювання цивільних відносин
    Форми (джерела) права. Одним із специфічних ознак норм права в системі соціально- нормативного регулювання суспільних відносин є їх формальна визначеність, тобто зовнішня виразність (закріпленість) в тих чи інших формах (джерелах) права. До числа таких у загальній теорії права прийнято відносити: а) нормативний правовий акт; б) нормативний договір; в) правовий звичай; г)
  9. § 1. Наука цивільного права
    Поняття науки цивільного права. Як і будь-яка інша наука, наука цивільного права (цивілістика, доктрина цивільного права) займається вивченням закономірностей, які лежать в основі явищ, що утворюють її предмет. Без наукової основи цивільно-правове регулювання представляло б собою безсистемне вплив на суспільні відносини, сформоване під впливом випадкових, суб'єктивних
  10. § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
    Загальні положення. Для того щоб угода призвела до тих правових наслідків, яких бажають досягти її учасники, необхідний ряд умов, яким вона повинна відповідати. По-перше, здійснювати угоди можуть лише особи, що володіють такою складовою частиною дієздатності, як сделкоспособность. По-друге, потрібно, щоб особа дійсно бажало здійснити операцію і правильно висловило зовні волю на її
© 2014-2022  yport.inf.ua