Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 4: Зобов'язальне право, 2008 - перейти до змісту підручника

2. Зміна та припинення договору комерційної концесії

Концесійний договір може бути змінений сторонами протягом терміну його дії за загальними правилами про зміну цивільно-правових договорів. Однак будь-які зміни цього договору підлягають обов'язковій державній реєстрації в тому ж порядку, що і його висновок. Лише з моменту такої реєстрації відповідні зміни набувають чинності для третіх осіб, у тому числі для споживачів (контрагентів) користувача (якщо, звичайно, зазначені особи раніше не знали і не повинні були знати про такі зміни).
При зміні або заміні правовласником свого фірмового найменування або комерційного позначення, що використовуються користувачем по концесійного договору (наприклад, у випадках перетворення, зміни основного профілю діяльності і т.д.), договір зберігає силу щодо нового найменування (позначення), але лише за умови згоди на це користувача (який відповідно до ст. 1039 ЦК має право в цьому випадку вимагати розірвання договору та відшкодування завданих йому збитків). При цьому договір повинен бути відповідним чином змінений і перереєстрований (як і право користування новим фірмовим найменуванням чи позначенням) за рахунок правовласника. Користувач, крім того, має право вимагати відповідного зменшення винагороди, що належить правовласнику, оскільки нове найменування останнього зазвичай не користується такою ж комерційної репутацією, як і колишнє.
Концесійний договір, укладений без зазначення строку його дії, припиняється за заявою однієї із сторін за умови повідомлення про це контрагента не менше ніж за шість місяців (договором може передбачатися і триваліший строк). Концесійний договір, укладений на певний строк, припиняється з загальних підставах припинення договірних зобов'язань. При цьому дострокове припинення такого договору, як і розірвання договору, укладеного без зазначення строку, підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Крім того, договір комерційної концесії припиняється:
- при припиненні належать правовласнику прав на фірмове найменування або комерційне позначення без заміни їх новими аналогічними правами (в тому числі у випадках ліквідації або реорганізації юридичної особи або невикористання комерційного позначення протягом тривалого терміну) (п. 3 ст. 1037 ЦК);
- при зміні правовласником свого фірмового найменування або комерційного позначення та відсутності згоди користувача на продовження дії договору в зміненому вигляді (ст. 1039 ЦК);
- при оголошенні одного з учасників договору банкрутом (оскільки при цьому такий учасник позбавляється статусу підприємця) (п. 4 ст. 1037 ЦК);
- у разі смерті правовласника - фізичної особи при відмові його спадкоємців від спадщини або неотриманні ними реєстрації як підприємця протягом строку для прийняття спадщини (абз. 1 п. 2 ст. 1038 ЦК).
Сумлінний користувач має право домагатися укладення договору франчайзингу на новий строк на тих же умовах (п. 1 ст. 1035 ЦК). Це правило захищає інтереси користувача як більш слабкої сторони договору, що опинилася після його розірвання у вельми невигідному становищі: йому необхідно продовжувати підприємницьку діяльність, не маючи більш можливості користуватися фірмою і комерційним досвідом правовласника. Тим часом місце користувача в комерційній системі правовласника зможе зайняти новий підприємець, який отримає необгрунтовані вигоди від створеного колишнім користувачем положення, не кажучи вже про те, що, по суті, за рахунок останнього і сам правовласник розширив сферу свій діяльності. Крім того, поновлення договору франчайзингу може служити інтересам споживачів на усталеному ринку товарів або послуг.
З іншого боку, таке право користувача не може бути безумовним, бо це шкодило б законним інтересам правовласника, який, наприклад, може втратити інтерес до ринку, де працював користувач. Тому можливість спонукання правовласника до відновлення договірних відносин з користувачем обмежується законом. Зрозуміло, правовласник може відмовити у поновленні договору користувачу, неналежним чином виконував свої обов'язки за раніше діяв договором (п. 1 ст. 1035 ЦК). Сумлінному користувачеві правовласник може відмовити в укладенні договору і без пояснення причин, якщо протягом трьох років він не буде укладати аналогічні договори з іншими користувачами (або погоджуватися на укладення аналогічних договорів субконцесії) на території, де діяв колишній договір (п. 2 ст. 1035 ЦК).
В іншому випадку правовласник зобов'язаний або укласти такий договір з колишнім користувачем (причому на не менш сприятливих для користувача умовах, ніж містив припинити Договір), або відшкодувати йому всі збитки, включаючи упущену вигоду.
Додаткова література
Авілов Г.Є. Комерційна концесія / / Цивільний кодекс Російської Федерації. Частина друга. Текст, коментарі, алфавітно-предметний покажчик / За ред. О.М. Козир, А.Л. Маковського, С.А. Хохлова. М., 1996.
Брагінський М.І., Витрянский В.В. Договірне право. Книга третя. Договори про виконання робіт і надання послуг. М., 2002.
Коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації, частини другий (постатейний). 5-е вид. / Под ред. О.Н. Садикова. М., 2006.
Сосна С.А., Васильєва Є.М. Франчайзинг. Комерційна концесія. М., 2005.
Шмиттгофф Експорт: право і практика міжнародної торгівлі. М., 1993.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2. Зміна та припинення договору комерційної концесії "
  1. § 9. Комерційна концесія
    Поняття договору комерційної концесії. Традиційно поняття концесія (від латинського concessio - дозвіл) вживалося як договору, укладеного державою з приватним підприємцем, як правило іноземною фірмою, на експлуатацію промислових підприємств або земельних ділянок. Сьогодні йому надано зовсім інший зміст. Відповідно до ст. 1027 ЦК за даним договором одна
  2. § 1. Поняття договору у сфері підприємництва
    Договір у сфері підприємництва (торгова угода) за своєю юридичною природою є особливим різновидом цивільно-правового договору (загальногромадянської угоди). Тому його поняття грунтується на тому визначенні договору, яке закріплене в Цивільному кодексі Російської Федерації. Відповідно до нього «договором є домовленість двох або декількох осіб про встановлення, зміну
  3. § 2. Способи та механізм захисту прав та інтересів підприємця
    Загальна характеристика способів захисту прав та інтересів підприємця. Підприємці забезпечені правовим захистом не в меншому обсязі, ніж інші суб'єкти правових відносин - громадяни-непідприємці, некомерційні організації, державні та муніципальні освіти. Як карально-пресекательние заходи покарання, передбачені адміністративним і кримінальним законодавством, так і
  4. § 2. Предмет цивільного права
    Загальні положення. З розумінням предмета цивільного права і визначенням істоти утворюють його суспільних відносин в літературі пов'язані численні суперечки як за загальними, так і з окремих питань. Не вдаючись зараз в їх аналіз та обмежуючись посиланням на спеціальні джерела * (8), для встановлення предмета цивільного права звернемося до чинного закону. "Громадянське
  5. § 1. Цивільне законодавство в системі нормативного (публічного) регулювання цивільних відносин
    Форми (джерела) права. Одним із специфічних ознак норм права в системі соціально- нормативного регулювання суспільних відносин є їх формальна визначеність, тобто зовнішня виразність (закріпленість) в тих чи інших формах (джерелах) права. До числа таких у загальній теорії права прийнято відносити: а) нормативний правовий акт; б) нормативний договір; в) правовий звичай; г)
  6. § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
    Загальні положення. Для того щоб угода призвела до тих правових наслідків, яких бажають досягти її учасники, необхідний ряд умов, яким вона повинна відповідати. По-перше, здійснювати угоди можуть лише особи, що володіють такою складовою частиною дієздатності, як сделкоспособность. По-друге, потрібно, щоб особа дійсно бажало здійснити операцію і правильно висловило зовні волю на її
  7. § 2. Види цивільно-правових договорів
    Загальні положення. Складність соціальних явищ зумовлює і множинність класифікацій цих явищ. Це міркування повною мірою можна застосувати і до договору. Багатоаспектний характер договору як правового інституту тягне безліч класифікаційних критеріїв, на підставі яких виділяються різні види договорів. Найбільш значущі види договорів отримали закріплення в цивільному
  8. § 3. Зміст, форма та державна реєстрація договорів
    Зміст договору. Дії сторін щодо виконання договору зумовлюються його змістом. Зміст же договору становлять ті умови, про які сторони досягли угоди при його укладенні. Однак не всі умови договору мають рівне юридичне значення. За ступенем правового ефекту, виробленого умовами договору, прийнято виділяти істотні, звичайні та випадкові умови * (1156). В
  9. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
  10. § 1. Загальні положення про купівлю -продажу
    Поняття і загальна характеристика договору купівлі-продажу. Купівля-продаж - економічне відношення, покоїться на формулі "товар - гроші". Поява купівлі-продажу по праву пов'язують з початком цивілізованих товарних відносин, з історичною епохою появи грошей, на частку яких випала роль і функція загального вартісного еквівалента. Відносини купівлі-продажу не слід змішувати з опосредующей їх
© 2014-2022  yport.inf.ua